Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

кандидат економічних наук, доцент Ривак О.С. НА ЧОМУ ПОВИННА БАЗУВАТИСЯ ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ

УДК 338.23.01(477):339.9

 

НА ЧОМУ ПОВИННА БАЗУВАТИСЯ ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ

кандидат економічних наук, доцент Ривак О.С.

Львівський інститут економіки і туризму, Україна, м. Львів

 

Основна, давно назріла, проблема економіки України – необхідність урівноваження реальних і грошових потоків, для урівноваження сукупних витрат домогосподарств, підприємств, держави та решти країн світу із сукупним обсягом виробництва країни, орієнтуючись на кращі світові стандарти. Закріплення проблисків покращення економічних показників передбачає зміцнення фізичної здатності економіки до зростання, яка залежить від кількості і якості економічних ресурсів – природних, людських, капіталу і технологій. Другою стороною забезпечення позитивної динаміки розвитку економіки є забезпечення внутрішнього попиту, тобто, рівня сукупних видатків, за якого повністю використовуються наявні ресурси. Для забезпечення ефективності економічні ресурси, рідкісні і обмежені, скеровуються на виробництво тих продуктів, які є найбажанішими для суспільства, і виробництво їх забезпечується з найнижчими можливими витратами на одиницю виготовленого продукту, тобто застосовуються найкращі із наявних технологій. Якщо ВВП на особу у доларовому еквіваленті за наявним курсом нижчий, ніж за паритетом купівельної спроможності, то налагоджені зовнішньоторгівельні відносини неефективні.

Ключові слова: економічна політика держави, податкова система, заробітна плата, соціальні стандарти, мінімальна заробітна плата, використовуваний дохід, інвестиції, заощадження, інвестиційний клімат, ендогенна змінна, екзогенна змінна, мультиплікатор витрат, податковий мультиплікатор, мультиплікатор відкритої економіки, прибуток, збиток, стабілізація сукупного попиту, державний бюджет, фіскальна політика, рентабельність, ефект акселератора, ступінь зносу основних фондів, статті платіжного балансу, валютний курс, паритет купівельної спроможності, індекс споживчих цін, індекси виробництва базових галузей, валовий зовнішній борг, чиста міжнародна інвестиційна позиція, порушення авторського права (піратство), негативні побічні ефекти виробництва і споживання.

 

Кандидат экономических наук, доцент Рывак О.С. На чем должна базироваться экономическая политика государства для обеспечения позитивной динамики развития/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, г. Львов.

Главная, давно созревшая, проблема экономики Украины – необходимость уравновешивания реальных и денежных потоков, для уравновешивания совокупных издержек домохозяйств, предприятий, государства и остальных стран мира с совокупным объемом производства страны, ориентируясь на лучшие мировые стандарты. Укрепление проблесков улучшения экономических показателей предусматривает укрепление физической возможности экономики к экономическому росту, которая зависит от количества и качества экономических ресурсов – природных, человеческих, капитала и технологий. Другой стороной обеспечения позитивной динамики развития экономики является обеспечение внутреннего спроса, т.е. уровня совокупных издержек, при котором полностью используются наличные ресурсы. Для обеспечения эффективности экономические ресурсы , редкостные и ограниченные, направляются на производство тех продуктов, которые являются самими желанными для общества, и производство которых обеспечивается с самими низкими возможными издержками на единицу изготовленного продукта, т. е. применяются наилучшие из наличных технологий. Если ВВП на особу в долларовом эквиваленте за наличным курсом ниже ежели за паритетом покупательной способности, значит налаженные внешнеторговые отношения неэффективны.

Ключевые слова: экономическая политика государства, налоговая система, заработная плата, социальные стандарты, минимальная заработная плата, располагаемый доход, инвестиции, сбережения, инвестиционный климат, эндогенная переменная, экзогенная переменная, мультипликатор издержек, налоговый мультипликатор, мультипликатор открытой экономики, прибыль, убыток, стабилизация совокупного спроса, государственной бюджет, фискальная политика, рентабельность, эффект акселератора, степень износа основных фондов, статьи платежного баланса, валютный курс, паритет покупательной способности, индекс потребительских цен, индекс производства базовых отраслей, валовой внешней долг, чистая международная инвестиционная позиция, нарушение авторского права (пиратство), негативные побочные эффекты производства и потребления

 

PhD of Economic Sciences, Associate Professor, Ryvak O.S. What Should be the Basis of the State Economic Policy to Ensure the Positive Development wynamics. / Lviv Institute of Economy and Tourism, Ukraine, Lviv.

The main longstanding problem of Ukrainian economy is the need to balance the real and money flows to achieve the equality of total spending of households, businesses, the state and the rest of the world with a total production volume of the country, focusing on the best world standards. Fixing flashes of improvement of economic performance data involves strengthening the physical ability of the economy to growth, which depends on the quantity and quality of economic resources - natural, human and capital of the country, as well as technology. Ensuring domestic demand is another side of providing the positive economic dynamics, that is ensuring the level of total expenditures, in which the available resources are fully employmented. To provide the effectiveness, the economic resources are directed to the production of those products that are most desirable for society, and their production is provided with the lowest possible cost per unit of manufactured product, which means application of the best existing technologies for their production.

Keywords: government policies, taxes system, wages, social standards, minimal wages, disposable income, investment, savings, investment climate, induced variables, exogenous variables, expenditure multiplier, tax multiplier, open-economy multiplier, profit, loss, stabilization aggregate demand, government budget, fiscal policy, profitability, accelerator’s effect, fixed assets amortization extent, items of the International Payments Balance, exchange rate, purchases power-parity (PPP), consumer price index (CPI), rate of branch base production, gross external debt, net international investment position, disruption of copyright (the piracy of copyright), negative side effects of the production and the consumption

 

Введення. Для регулювання економічних процесів держава застосовує економічну політику. Фіскальна політика формується урядом, а монетарна – центральним банком. Невід’ємною складовою удосконалення і здійснення економічної політики, з огляду на ситуацію в економіці країни і світу є процес прогнозування і планування на основі аналізу і синтезу статистичної інформації, нормативно-правових документів і реалій наявної дійсності.

У вересні 2016-го очільник уряду, Володимир Гройсман, звернувся до керівників державних компаній негайно внести на розгляд уряду фінансові плани роботи на 2017 рік. Проте, через дестабілізацію економічних процесів в країні, прийняття не завжди виважених рішень, наприклад, щодо масової приватизації держкомпаній, виникають проблеми щодо вчасного і ефективного планування і управління фінансовими ресурсами цих компаній, унаслідок негативного ефекту очікування тощо. В значній мірі труднощі управління державними фінансами виникли в наслідок інертності, квазінестабільного фінансового законодавства, його громіздкості, хронічного недофінансування системи науки і освіти, недооцінювання значення економічної освіти і знань.

За повідомленням керівника Державної фіскальної служби України, надходження до зведеного бюджету України в січні-серпні 2016-го, порівняно із аналогічним періодом 2015-го, зросли на 30% - до 475млрд. грн. А надходження до державного бюджету, завдяки упровадженню електронного адміністрування акцизу на нафтопродукти у квітні-серпні 2016-го, порівняно із аналогічним періодом минулого року, зросли на 71% - до 18млрд. грн. [1, с. 1-2]. Тепер, головне ефективно використати ці надходження у бюджет держави.

Митне декларування в Україні у січні-серпні 2016-го зросло на 10-16%. 89% декларацій оформлено за ціною контракту, що стало результатом спрощення митних процедур. Збір податку на додану вартість на митниці становить близько 14млрд. грн. на місяць, у т.ч. із вироблених в Україні товарів – 11-12млрд. грн. у місяць. За ці 8 місяців відшкодовано 55млрд. гривень ПДВ (торік 38млрд. грн.) [1, с. 1-2].

ПДВ, як і спеціальні акцизи, є податком на споживання, оскільки платником цього податку є споживач, реальні фіксовані доходи якого, у нашій країні за останній період, різко зменшились, то чи не доцільно було б замість відшкодування, супроводжуваного бюрократичною тяганиною і шахрайством, помітно знизити ставку цього податку, що дасть можливість значно спростити і удосконалити адміністрування податкової системи, що сприятиме розвитку добросовісної конкуренції завдяки створення передумов розвитку інвестиційної діяльності, збільшення сукупного попиту унаслідок збільшення доходів вітчизняних споживачів і підприємств, а отже, підвищення їхньої вимогливості до кількісних і якісних характеристик продуктів, вироблених продуцентами підакцизної продукції, зростання зовнішнього попиту на такі продукти, збільшення доходу держбюджету, зміцнення гривні, попит на яку зростатиме.

Високі ставки оподаткування, безперервні зміни податкової системи у напрямі розширення бази оподаткування, спонукали і спонукають роботодавця приховувати доходи від оподаткування, та виплачувати мізерні заробітні плати, апелюючи до економічної кризи. Недосконалість податкової системи сприяє зростанню шахрайських операцій, посилює розшарування суспільства за доходами, а зниження реальної заробітної плати кратно посилює зубожіння населення. Фахівці Мінсоцполітики щомісяця визначають рівень фактичного прожиткового мінімуму і навіть оприлюднюють ці дані, які у порівнянні із офіційно затвердженими, зазвичай, утричі вищі. Так, фактично споживчий мінімум, розрахований Мінсоцполітики на серпень 2016-го становив 3115грн., тоді як офіційно – 1390грн. [2, с. 5].

Виправити ситуацію можна тільки унаслідок удосконалення податкової системи за рахунок її спрощення, однак не примітивізації, а також відчутного зниження податкового тягаря. Це дасть можливість підвищити соціальні стандарти без інфляційної складової, підвищити продуктивність праці, доходи працюючого населення, збільшити зайнятість населення, втіливши в життя розроблений у Мінекономрозвитку і затверджений 11 жовтня 2016 року, уперше за останні 16 років Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий документ «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» №780. Він є основою для змін у споживчому кошику і споживчому бюджеті, що є базою показника прожиткового мінімуму. Важливо наблизити цей показник до рівня фактичного прожиткового мінімуму. Забезпечення 3200грн. мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року, тим 45% із 10-ти мільйонів українців, офіційно працевлаштованих, які на сьогодні отримують мінімальну заробітну плату, покращить функціонування фінансової системи країни на усіх її рівнях [2, с. 5]. Це також зробить можливим змінити на краще менталітет відповідальних за побудову країни людей, запобігти «чистилищу» і не піддатись на спокусу здійснювати радикальні зміни, основані на закликах «грабуй награбоване» [3, с. 2]. І не дасть змарнувати, для прикладу, задекларовану «сімнадцятитонну готівку» депутатів Верховної Ради України, переведену у 500-гривневі купюри із зображенням Григорія Сковороди. Задекларовані у чиновницько-депутатських е-деклараціях грошові кошти зможуть бути інвестовані у реальний сектор вітчизняної економіки, якщо довірити його освіченим менеджерам і економістам [4, с. 6].

23 серпня 2016 року укладено Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки. Сторони Генеральної угоди зобов’язались докладати спільних зусиль, спрямованих на розвиток внутрішнього ринку, зниження імпортозалежності, підтримку вітчизняного виробництва шляхом забезпечення прозорої податкової, тарифної та митної політики, забезпечення поліпшення умов роботи бізнесу при внесенні змін до митного та податкового законодавства [5, с. 2].

Сторони домовились, що темпи зростання середньої заробітної плати на підприємствах, організаціях не бюджетної сфери усіх форм власності, де її розмір є меншим ніж 1,5 мінімальні заробітні плати, мають бути вищими, ніж прогнозний індекс споживчих цін на відповідний рік, а на підприємствах не бюджетної сфери усіх форм власності, де її розмір перевищує 3 (три) мінімальні заробітні плати, визначаються галузевими угодами з дотриманням гарантій, встановлених чинним законодавством. У разі зростання ВВП сприяти зростанню реальної заробітної плати темпами, що перевищують темпи зростання ВВП [5, с. 7]. Дотримуватись Конвенцій МОП: 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, 117 про основні цілі та норми соціальної політики, 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, але не менш ніж на прогнозний рівень інфляції [5, с. 8]. Відповідно до розділу ІІІ Конвенції МОП №173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, шляхом створення інституту гарантування таких виплат протягом 2016 року розробити та подати до ВР України законопроект щодо захисту заробітної плати [5, с. 9].

КМУ зобов’язується у разі, коли розмір мінімальної заробітної плати протягом двох місяців поспіль становитиме менше 35% середньої заробітної плати в економіці, ініціювати переговори щодо перегляду в установленому порядку розміру мінімальної заробітної плати [5, с. 10]. Підготувати протягом 2016 року інформацію щодо можливості забезпечення зростання до 2020 року: (1) частки оплати праці у ВВП не нижче 60%; (2) частки заробітної плати у структурі доходів населення до 65% [5, с. 11].

Сторони рекомендують для включення до галузевих (міжгалузевих) територіальних угод та колективних договорів, забезпечення дотримання вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування у першочерговому порядку потреби в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ, під час затвердження відповідних бюджетів [5, с. 12].

Сторони домовились підготувати протягом 2016-го проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» стосовно нових підходів щодо методології визначення прожиткового мінімуму відповідно до конвенцій МОП [5, с. 16], щороку до 1 липня проводити тристоронні консультації із визначення економічно і соціально обґрунтованого розміру єдиного соціального внеску [5, с. 17]. Дотримання положень цього документу у визначений термін дає можливість забезпечити позитивні зміни у розвитку соціально-економічних, трудових і фінансових відносин, оскільки у ньому сконцентрована увага на основних механізмах соціально-економічного розвитку. Значне зниження реальної заробітної плати у 2014-му – на 6,5% і у 2015-му – на 20,2% [6, с. 11] дає підстави прийти до обґрунтованого висновку про те, що без більш інтенсивного підвищення основного і найважливішого джерела доходів – заробітної плати – проблеми в інвестиційній сфері, у сфері подолання дефіциту державного бюджету, дефіциту бюджету пенсійного фонду, дефіциту платіжного балансу, зміцнення національної валюти не розв’язати. 57% - на стільки українці розрахувалися за житлово-комунальні послуги у жовтні (з нарахованих 6,4млрд. грн., сплатили лише 3,6млрд. грн.). Станом на кінець жовтня заборгованість за опалення та гаряче водопостачання зросла до 6,1млрд. грн., за газопостачання – до 3млрд. грн., за електроенергію – до 3,2млрд. грн. [7, с.3]. Міський голова Львова, Андрій Садовий, повідомив на брифінгу, що з 1 січня 2017 року львів’янам варто готуватися до підвищення тарифів на усі комунальні послуги. Причина – підвищення мінімальної заробітної плати до 3200грн. [7, с.15].

Згідно оприлюдненої 25.11.2016р. Постанови від 23.11.2016 №840 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з 01.12.2016 у штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, встановлюються у таких розмірах: 1 тарифного розряду – 1600грн., … 25 тарифного розряду – 6021грн. (включно до 13 тарифного розряду менше 3200грн.) [8, с. 4]. Очільник уряду 30.11.2016, уточнив і доповнив на засіданні Кабінету Міністрів, що з 01.12.2016 мінімальна заробітна плата вже не 1450 гривень, а 1600. За місяць цей показник подвоїться. Окрім цього, з 1 грудня посадовий оклад (ставка) І тарифного розряду ЄTC (єдина тарифна сітка) дорівнюватиме 1335 гривень, а з 1 січня – 1600 [9, с. 1].

Як бачимо, оскільки, при встановленні розміру мінімальної заробітної плати є багато виключень у напрямі зменшення, основаних на інших постановах КМУ, то розраховувати на подальшу позитивну динаміку розвитку економіки країни важко, тим більше, що ще до підвищення заробітної плати монополісти претендують на подальше підвищення тарифів за надані ними послуги, які є непосильними для більшої частини наших громадян.

Виклад основного матеріалу. Джерелом інвестицій є заощадження. Реальні заощадження є тією часткою реального доходу, яка не споживається. Використовуваний дохід виступає основним чинником, що визначає особисті заощадження, а оскільки домогосподарства із зменшенням реальних доходів споживають усе більшу частку своїх доходів, ніж заощаджують, то після певної межі вони змушені споживати більше, ніж поточний дохід, зменшуючи нагромаджене майно (продаючи його за гроші) або беручи гроші в борг. Тому у макроекономіці важливими показниками є гранична схильність до споживання та гранична схильність до заощадження, які вказують на зміну частки використовуваного доходу у разі його зміни, яка іде на споживання і заощадження. Із зростанням використовуваного доходу, гранична схильність до споживання зменшується, а гранична схильність до заощадження зростає і навпаки.

Натомість, не зважаючи на зменшення чисельності населення, динаміка середньомісячного реального наявного доходу у розрахунку на одну особу в Україні була наступна: 2013 – 2246грн.; 2014 – 1991грн.; 2015 – 1742грн. Динаміка індексу реальної заробітної плати до попереднього року: 2013 – 108,2%; 2014 – 93,5%; 2015 – 79,8%. Спостерігалось нарощування темпів інфляції  від дезінфляції у 2013 році – мінус 0,2% до галопуючої інфляції у 2014 році – 12,1%, і у 2015 році – 48,7% до попереднього року [6, с. 16]. Безробіття економічно активного населення у віці 15-70 років, за методологією МОП у 2015 році становило 9,1%, а серед осіб працездатного віку – 9,5%, у 2013 році відповідно – 7,3% і 7,8% - у 2014 році – 9,3% і 9,7%. У січні 2015 року навантаження на зареєстрованому ринку праці зареєстрованих безробітних на 10 вакансій становило 128 осіб, у грудні – 189 осіб, що свідчить про значне погіршення інвестиційного клімату в країні [6, с. 10].

Задля покращення бізнес-клімату в Україні та підвищення позицій України у рейтингу Doing Business, Мінекономрозвитку спільно із Офісом ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office), розробило дорожню карту, що складається із 43 пунктів, з метою вивести Україну в ТОП-20 країн світу з найкращим бізнес-кліматом за версією Світового банку в 2017 році. Дорожня карта затверджена Розпорядженням КМУ 1406 від 16.12.2015 [10].

У рейтингу «Doing – Business – 2017» Україна посіла 80-те місце, піднявшись на три рівні, і отримала 63,90 балів. З десяти позицій, згідно яких здійснювався аналіз правових норм щодо приватних підприємств, які сприяють розширенню підприємницької діяльності, або ж обмежують її, а також оцінювався рівень захисту приватної власності, Україна піднялась у рейтингу порівняно із минулим роком, або ж знизилась (+, ), зайняла відповідне місце у рейтингу, набрала відповідну кількість балів (0 балів – найгірша характеристика, 100 балів – попереду усіх): (1) створення підприємств (+4, 20 місце, 94,4 бали); (2) отримання дозволу на будівництво (3, 140 місце, 61,42 бали); (3) підключення до системи електропостачання (+10, 130 місце, 58,45 балів); (4) реєстрація власності (1, 63 місце, 69,61 бал); (5) отримання кредитів (1, 20 місце, 75 балів); (6) захист міноритарних інвесторів (+31, 70 місце, 56,67 балів); (7) оподаткування (1, 84 місце, 72,72 бали); (8) міжнародна торгівля (5, 115 місце, 64,26 балів); (9) забезпечення виконання контрактів (+12, 81 місце, 58,96 балів); (10) дозвіл неплатоспроможності (2, 150 місце, 27,50 балів). «Ведення бізнесу – 2017» підготовлене станом на 01.06.2016 вимірює також (11) регулювання ринку праці і аспекти якості праці [11, с. 5].

Визначення і аналіз факторів, які виявляють вплив на займані позиції у рейтингу, допоможуть відповідальним виконавцям Дорожньої карти, затвердженої КМУ 1406 від 16.12.2015 досягти поставленої цілі.

Основним індифікатором діяльності підприємницького сектору економіки є фінансовий результат, до оподаткування (прибуток, збиток), який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Динаміка цього показника насторожує: 2010 рік – 58334,0млн. грн.; 2011 рік – 122210,0млн. грн.; 2012 рік – 101884,7млн. грн.; 2013 рік – 29283,2млн. грн.; 2014 рік – мінус 523587,0 млн. грн.; 2015 рік – мінус 340100,3млн. грн. Збитковими є усі види економічної діяльності, за винятком двох видів економічної діяльності, які є прибутковими – надання інших видів послуг; сільське, лісове та рибне господарство у 2015 році [12, с. 476-479].

Джерелом інвестицій економіки країни, передусім, повинні бути власні інвестиційні ресурси. Заощадження, як джерело інвестицій, здійснюється не тільки домогосподарствами, а й суб’єктами, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також державним сектором економіки. У відкритій економіці країни реальний і грошовий потоки здійснюються без перешкод за умови рівності сукупних витрат домогосподарств, фірм, держави та решти країн світу, сукупному обсягу виробництва цієї країни. Якщо ж сукупні витрати країни, які визначають сукупний попит скорочуються, то й сукупний обсяг випуску та рівень зайнятості падає, що зменшує сукупні доходи, які, у свою чергу, визначають сукупний попит, який зменшується на величину, яку можна підрахувати за допомогою мультиплікатора витрат. Цей показник вказує на зміну будь-якої ендогенної змінної – валового внутрішнього продукту чи пропозиції грошей – унаслідок зміни однієї із екзогенних змінних – державних видатків чи банківських резервів. Простий мультиплікатор витрат відображає приріст валового внутрішнього продукту в результаті приросту видатків на споживання чи інвестиційних видатків на певну грошову одиницю і залежить від граничної схильності до споживання, яка характеризує частку споживання у використовуваному доході:

Повний текст статті за посиланням Stattya_Rivak.doc

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.