УДК 783. 2: 78. 071. 1 (477) (092)
ДРУГА ЛІТУРГІЯ КИРИЛА СТЕЦЕНКА: ВИКОНАВСЬКИЙ ТА ВИХОВНИЙ АСПЕКТИ
Голубінка Х. М.
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна, місто Дрогобич
У даній статті проаналізовано музично-теоретичний та виконавський аналізи Другої Літургії Кирила Стеценка для створення цілісного художнього образу та розкриття авторського задуму. Окреслено талановиті композиторські прийоми музично-літургійної сфери. Висвітлено шляхи досягнення якісної диригентської майстерності при виконанні духовних творів. Акцентується увага на музичному осмисленні Богослужіння та пропагуванні духовного співу. Розглянуто виконання Другої Літургії хоровими колективами України та музичне сприйняття слухачів в сучасних умовах.
Ключові слова: літургія, виконавський аспект, виховний аспект, хоровий колектив, диригент, духовна музика, музичне сприйняття.
Голубинка Х. М. Вторая Литургия Кирилла Стеценка: исполнительский и воспитательный аспекты / Дрогобычский государственный педагогический університет, имени Ивана Франко, Украина, Дрогобыч
В данной статье проанализированы музыкально-теоретический и исполнительский анализы Второй Литургии Кирилла Стеценка для создания целостного художественного образа и раскрытия авторского замысла. Очерчены талантливые композиторские приемы музыкально-литургической сферы. Отражены пути достижения качественного дирижерского мастерства при выполнении духовных произведений. Акцентируется внимание на музыкальном осмыслении Богослужения и пропагандировании духовного пения. Рассмотрено выполнение Второй Литургии хоровими колективами Украины и музыкальное восприятие слушателей в современных условиях.
Ключевые слова: литургия, исполнительский аспект, воспитательный аспект, хоровой коллектив, дирижер, музыкальное восприятие, духовная музыка.
Golubinka К. M. The Second Liturgy of Kyrylo Stetsenko: performing and educative aspects / Drohobych State Pedagogic University named after I. Franko, Ukraine, Drohobych
The musical, theoretical and performing aspects of the Second Liturgy of Kyrylo Stetsenko are analyzed in this article. They create an integral artistic image and show the author’s ideas. The talented composer’s receptions of musical and liturgical areas are also emphasized. The ways of achievement of qualitative conductor’s mastership during performance of spiritual music works are highlighted in the article. Attention is paid to the musical understanding of the Divine Worship and promotion of spiritual singing. The performance of the Second Liturgy by choral collectives of Ukraine and musical perception of audience in modern conditions are also examined.
Key words: liturgy, performing aspect, educative aspect, choral collective, conductor, sacred music, musical perception.
Вступ. Божественна Літургія – невід’ємний елемент християнського виховання молоді. Її метою є прославлення і подяка Найсвятішої Жертви нашого Спасителя. “Співайте для Господа пісню нову, уся земле, − співайте для Господа! Співайте для Господа, благословляйте Ім’я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!” − Псалом 95: 1-2. Важливим концентром Літургії є хоровий спів – найбільш доступна форма колективного музикування, у процесі якого виконавці отримують теоретичні, практичні навички та знання, збагачують свій духовний світ.
Для християнської релігії велику цінність та значення займає Літургія. Багато композиторів на глибокі літургійні тексти писали і пишуть музику для цілої Літургії або окремих її частин. Божественна Літургія надає присутнім відчуття величності та святковості, яка звершується щодня в храмах і супроводжується задушевним, мелодійним звучанням церковних хорів.
Базове історичне висвітлення стосовно творчої постаті Кирила Григоровича Стеценка (1882-1922) знаходимо в ґрунтовній монографії відомого музикознавця Людмили Пархоменко [1]. Різноманітні аспекти дослідження творчого стилю композитора розкриваються у працях С. Лісецького [2], Є. Федотова [3], М. Юрченка[4], Л. Кияновської [5] та інших. Актуальні статті про питання літургічної музики в цілому та Літургії належать Н. Костюк [6].
Мета статті є висвітлити виконавський та виховний аспекти Другої Літургії Кирила Стеценка; розкрити особливості хового вислову, масштаб духовного мислення.
Центральне місце в композиторській творчості К. Стеценка належить церковній музиці. Серед найвідоміших духовних хорових творів: Перша Літургія св. Іоана Золотоустого (1907); Друга Літургія св. Іоана Золотоустого (1910); Третя Літургія св. Іоана Золотоустого для хору та народного співу (1921); Всенічна; Панахида; Вінчання; Пасхальна рання; із заупокійної служби; із Архієрейської служби; з чину Вінчання; Задостойники; канти і псальми; колядки і щедрівки; окремі духовні твори.
Друга Літургія була написана К. Стеценком в Тиврові 1910 року для традиційного мішаного складу хору (сопрано, альт, тенор, бас). До неї увійшли частини: “Великая єктенія”; “Благослови, душе моя, Господа”; “Малая єктенія”; “Хвали, душе моя, Господа”; “Малая єктенія”; “Єдинородний Сину”; “Мала єктенія”; “У Царстві Твоїм”; “Прийдіть, поклонімось”; “Святий Боже”; “Алилуя”; “Перед і після Євангелія”; “Потрійна єктенія”; “Херувимська пісня”; “Прохальна єктенія”; “Отця і Сина”; “Вірую”; “Милість миру”; “Достойно є”; “Прохальна єктенія”; “Отче наш”; “Єдин Свят”; “Благословен”; “Ми бачили Світ істинний”; “Нехай повні будуть”; “Єктенія подяки”; “Нехай буде благословенне”; “Слава Отцю і Сину”.
При роботі музично-теоретичного, виконавського та виховного аналізів стояли завдання проаналізувати і відчути якими музичними засобами, мелодичними зворотами, гармонією (ритмом, динамікою та ін.) композитор наближається до основного змісту кожної із частин Другої Літургії, з’єднаних спільним циклом Богослужіння. Тут слід зауважити, що авторка статті не має на меті ґрунтовного описування теоретичного аналізу кожної з частин Літургії. Друга Літургія, розпочинається “Амінь” динамікою mf одного акорду і на одній висоті, без поспіху. Краса “Мирної ектенії” посилюється динамічним ростом прохального характеру від р і закінчується на f. “Великая єктенія” − початковий твір, тому композитор подає в середньому діапазоні, починається на р і закінчує на f. “Благослови, душе моя, Господа” та “Хвали, душе моя, Господа” ці Антифони належать до найпопулярніших піснеспівів Стеценка, є високою авторською творчою майстерністю. В Третьому Антифоні “У Царстві Твоїм” жіночі голоси звучать в низькому регістрі, тому хвилюють слухача. Характер світлого в піснеспіві “Трисвяте” надає триголосся жіночих партій разом із контрапунктом тенора, в канонічній імітації жіночого хору чоловічим. “Вірую” – велична частина Літургії, яка потребує від виконавців чітко продекламованого словесного тексту. “Милість миру” і “Достойно єсть” в основному виконують модулюючу функцію; завдяки почерговому мелодійному руху голосів, акцентується увага на динамічне проведення. “Отче наш” – центральна Господня молитва в Літургії. Завершують Літургію “Нехай буде благословенне” і “Слава Отцю і Сину”.
Аналізуючи Другу Літургію Кирила Стеценка: тональні послідовності, м’який характер мелодії, прийоми голосоведіння, елементи монодійного мислення, стильові засади можна стверджувати про багате природне українське відчуття пісенності. “По натхненню, теплоті, психологічній правді його мелодика одна з найкращих в українській літературі. Це був справжній співець українського народу, який зумів доторкнутися своєю творчою інтуїцією до глибини народної душі, перейнятися, злитися з нею, стати її устами” – слушно зазначає П. К-й [3, c. 122-123].
Кирило Григорович Стеценко − автокефальний священник, Літургія написана згідно ідеології УАПЦ: реформа богослужбової мови (заміна церковнослов’янських текстів українськими літературними); демократичні моменти щодо обряду.
Літургії Кирила Стеценка є одними з найбільш масштабних циклів, що демонструють різні грані композиторського задуму. Кожний художній задум К. Стеценка є своєрідною поемою, гімном Творчю, глибоким філософським узагальненням (за М. Юрченком).
Для більш зрозумілого музичного осмислення Другої Літургії Кирила Стеценка прослухано фонозаписи та виконання у храмі під час Служби Божої хорових колективів: камерного хору “Київ” (диригент М. Гобдич) та Молодіжного церковного хору “Осанна” храму св. Анни міста Борислава (диригент А. Кшишовська).
Про виконання камерного хору “Київ” (диригент М. Гобдич) можна сказати наступне: точні інтонаційні та ритмічні звороти; філігранно “відточено” рух голосів; багате звукове забарвлення; кожна партія немов підхоплює і повторює подячну молитву Господу. Інтерпретація церковного хору “Осанна” (диригент А. Кшишовська) відрізняється суттєвими нюансами: слід звернути увагу на темпову організацію вартостей; не допустимі скорочення фермат і пауз; бракує рухливості голосів. Варто наголосити, що напруженість та велике бажання донести молитву та славу Богу активізовує хористів до постійної праці над собою. Друга Літургія потребує не просто професійного хору, але й наполегливої репетиційної праці. Як відомо, від диригента вимагається швидка реакція для тональності, бо кожна частина чергується з виголосами священика; визначити кульмінацію в Службій Божі та внутрішнє зосередження молитовного характеру виконання.
Для диригента важливо підкреслити значимість кожного ключового слова, добираючи при цьому музично-виразові засоби. Особливість підготовки хорового колективу до Богослужіння та відповідальне осмислення партитури диригентом. Диригенту потрібно добитись точності і виразності у розспівуванні слів, звуковій якості, ланцюговому диханні. Важливими елементами є вміння користуватися динамічною шкалою, sforzando і subito, добре прослуховувати початок і закінчення кожної фрази у реченнях. Маріоніла Підласова в своєму спогаді пише, що: “Кирило Григорович був оригінальний диригент…Таким диригентом, який був Стеценко, може бути лише композитор, який бачить не тільки нотні знаки, а й втілені в них образи, почуття, настрій, цілі картини. Саме в особливості вносити у спів найменші нюанси відчуттів і полягав диригентський хист Стеценка” [3, с. 76].
Виконання цілісної або однієї із частин Другої Літургії Кирила Стеценка різними хоровими колективами (професійними чи аматорськими) мають спільну ідею – розуміння глибини молитви, що дозволяє повнотою сакральних текстів донести до слухачів.
Усі мелодії в композитора емоційно наповнені ліричними інтонаціями та передані відповідними засобами музичної виразності. “Композиції Стеценка зігріті полум’яним гуманізмом художника, якого хвилюють турботи й скорботи людства, захоплюють його світлі мрії. Ці риси роблять його композиції нев’янучими і в наш час, коли в музичному поступові ми сягнули далеко вперед до глибшого, багатшого, різнобарвнішого розкриття почуттів. Справді художнє, по-людському тепле, щире мистецтво зберігає свою владу над людьми – про це свідчить творчість Стеценка”, − слушно наголошує Л. Пархоменко [1, с. 235].
Висновки. Враховуючи все вищезазначене, можемо констатувати, що розглянуто структуру Літургії Іоана Золотоустого, виконавський та виховний аспекти окремих частин богослужіння. Слухання виконання хорових колективів Другої Літургії Кирила Стеценка надало змогу органічно відчути цілісність художнього образу та розкриття композиторського задуму. Кожна з частин Божественної Літургії несе в собі молитовне піднесення душі. Боже слово однаково повчає та промовляє до всіх людей, веде їх таємницями Богослужіння. Божественна Літургія поступово формує молоду людину. Духовна музика підносить почуття до нашого Спасителя і водночас надає людині просвітлення та душевного спокою.
Література:
1. Пархоменко Л. Кирило Григорович Стеценко / Л. Пархоменко. – К.: Музична Україна, 1973. – 264 с.
2. Лісецький С. Й. Кирило Стеценко / С. Й. Лісецький. – К.: Музична Україна, 1974. – 47 с.
3. Федотов Є. C. Кирило Стеценко Спогади. Листи. Матеріали / Є. C. Федотов. – К. : Музична Україна, 1981. – 475 с.
4. Юрченко М. Духовна музика / М. Юрченко // Історія української музики. – К., 1992. – Т. 4: 1917-1941. С. 110-112.
5. Кияновська Л. Українська музична культура / Л. Кияновська : Навч. Посіб. – Львів: “Тріада плюс”, 2009. – 356 с.
6. Костюк Н. Літургія Іоана Златоустого: еволюція і семантика жанру / Н. Костюк // Українське музикознавство: Науково-методичний збірник / [упоряд. І. Котляревський]. − Вип. 29 – К.: НМУА ім. П. І. Чайковського, 2000. – С. 52 − 63.
7. Куземська Г. Сакральне слово отця Кирила Стеценка [eлектронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/sakralne-slovo-ottsya-kyryla-stetsenka/
8. Пархоменко Л. Митець високого таланту [електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/mytets-vysokoho-talantu/
References:
1. Parkhomenko L. Kyrylo Hryhorovych Stetsenko / L. Parkhomenko. – K.: Muzychna Ukraina, 1973. – 264 s.
2. Lisetskyi S. Y. Kyrylo Stetsenko / S. Y. Lisetskyi. – K.: Muzychna Ukraina, 1974. – 47 s.
3. Fedotov Ye. S. Kyrylo Stetsenko Spohady. Lysty. Materialy / Ye. S. Fedotov. – K.: Muzychna Ukraina, 1981. – 475 s.
4. Yurchenko M. Dukhovna muzyka / M. Yurchenko // Istoriia ukrainskoi muzyky. – K., 1992. – T. 4: 1917-1941. S. 110-112.
5. Kyianovska L. Ukrainska muzychna kultura / L. Kyianovska: Navch. Posib. – Lviv: “Triada plius”, 2009. – 356 s.
6. Kostiuk N. Liturhiia Ioana Zlatoustoho: evoliutsiia I semantyka zhanru / N. Kostiuk // Ukrainske muzykoznavstvo: Naukovo-metodychnyi zbirnuk / [uporiad. I. Kotliarevskyi]. - Vyp. 29 – K.: NMUA im. P. I. Chaikovskoho, 2000. – S. 52 − 63.
7. Kuzemcka H. Sakraljne slovo otcja Kyryla Stetsenka [elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/sakralne-slovo-ottsya-kyryla-stetsenka/
8. Parkhomenko L. Mytecj vysokogho talantu [elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/mytets-vysokoho-talantu/