д.с.н., професор Слюсар І.Т., к.с.н. Сербенюк В.О., к.с.н. Сербенюк Г.А.

УДК 631.615:633.853.5

 

АГРОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СПОСОБІВ ПОЛІПШЕННЯ СТАРОСІЯНИХ ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ НА ОСУШУВАНИХ ОРГАНОГЕННИХ ҐРУНТАХ

доктор сільськогосподарських наук, професор Слюсар І.Т.,

кандидат сільськогосподарських наук, Сербенюк В.О.,

кандидат сільськогосподарських наук, Сербенюк Г.А.

Національний науковий центр “Інститут землеробства НААН”, Україна, смт. Чабани; Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна, Київ

 

У статті висвітлено агроекологічні аспекти способів поліпшення старосіяних злакових травостоїв на осушуваних органогенних ґрунтах. На основі проведених досліджень встановлено, що ефективним способом використання осушуваних староорних торфових ґрунтів Лісостепу є проведення докорінного та поверхневого поліпшення луків з внесенням мінеральних добрив у дозі N60Р45К120 за триукісного режиму використання, що запобігає надлишковому вимиванню хімікатів у ґрунтові води.

Ключові слова: агроекологічні аспекти, добрива, торф, родючість, способи поліпшення, старосіяні злакові травостої, осушуванні органогенні ґрунти.

 

доктор сельскохозяйственных наук, Слюсар И.Т., кандидат сельскохозяйственных наук, Сербенюк В.А., кандидат сельскохозяйственных наук, Сербенюк А.А. Агроэкологические аспекты способов улучшения старосеяных злаковых травостоев на осушаемых органогенных почвах/ Национальный научный центр “Институт земледелия НААН”, Украина, п.г.т Чабаны, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, Киев

В статье рассмотрены агроэкологические аспекты способов улучшения старосеяных злаковых травостоев на осушаемых органогенных почвах. На основе проведенных исследований установлено, что эффективным способом использования осушаемых старопахотных торфяных почв Лесостепи является проведение коренного и поверхностного улучшения лугов с внесением минеральных удобрений в дозе N60Р45К120 за триукосного режима использования, что предотвращает избыточное вымывание химикатов в грунтовые воды.

Ключевые слова: агроэкологические аспекты, удобрения, торф, плодородие, способы улучшения, старосеяные злаковые травостои, осушуваные органогенные почвы.

 

doctor of agricultural Sciences, Sliusar I.T., candidate of agricultural Sciences, Serbenyuk V.A., candidate of agricultural Sciences, Serbenyuk A.A. Аgroecological aspects of ways to improve starosna grass swards on drained organic soils/ National scientific centre “Institute of agriculture NAAN”, National University of life and environmental Sciences of Ukraine

The article deals with agroecological aspects of ways to improve starosna grass swards on drained organic soils. On the basis of the conducted researches it is established that efficient use of Stroomi drained peat soils of forest-Steppe is radical and superficial improvement with the introduction of mineral fertilizers in the dose of N60Р45К120 for triuksmo regime of mowing, which prevents excessive leaching of chemicals into groundwater.

Keywords: agroecological aspects, fertilizers, peat, fertility, ways to improve, starocean cereal grass, dewatering of organic soils.

 

Вступ. У зв’язку з рядом причин в останні роки в Україні, перезалуження луків і пасовищ проводиться не своєчасно. В травостоях яких цінні в кормовому відношенні трави випали, а їх місце зайняли низькопродуктивні місцеві аборигени, бур’яни, а інколи і шкідливі для тварин рослини[1,2,3]. До того ж серед багатьох проблем, що постають в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, особливе місце належить охороні навколишнього середовища. Ця проблема є надто гострою в зоні осушуваних меліорацій, де відбувається зміна водно-повітряного, температурного, поживного режимів та мікробіологічних процесів. За сільськогосподарського використання осушуваних органогенних ґрунтів створюються сприятливі умови для інтенсивної мінералізації торфовищ, водної та вітрової ерозії, а за неправильного внесення мінеральних добрив та наявності фільтраційних потоків можливе забруднення хімікатами ґрунтових і річкових вод [4,5,6].

Вирішення зазначених вище проблем вимагає постійного вдосконалення ефективних заходів підвищення продуктивності багаторічних трав зі збереженням і підвищенням родючості ґрунту та охорони довкілля.В зв’язку з цим нами були проведенні дослідження з виявленням ефективних та екологічно безпечних заходів підвищення врожайності старосіяних лучних травостоїв.

Питання ефективності використання старосіяних багаторічних травостоїв на осушуваних торфовищах висвітлені в роботах А.В. Троїцького, Г.С. Кияка, М.В. Куксіна, А.В. Боговіна та інші, проте, в зв’язку з загостренням екологічної ситуації, в останні роки, ставиться питання практично повного залуження торфовищ з метою зменшення мінералізації торфу та запобігання забруднення ґрунтових та річкових вод з одночасним підвищенням урожайності багаторічних трав [7,8]. Тому виникла потреба у висвітлені найефективніших способів поліпшення саросіяних луків на фоні різного удобрення та режиму скошування, з висвітленням питання вимивання агрохімікатів у ґрунтові води.

Вирішення вище викладеної проблеми включає розробку обгрунтованого способу поліпшення старосіяних злакових травостоїв з виясненням ефективності різних доз мінеральних добрив та висвітленням найдоцільнішого режиму скошування травостоїв з одночасним уточненням заходів у запобіганні надлишкового вимивання біогенних речовин у ґрунтові води.

Виявити ефективні способи поліпшення старосіних злакових травостоїв шляхом різного обробітку луків, удобрення та режиму скошування на осушуваних органогенних ґрунтах, з врахуванням заходів запобігання надмірної мінералізації торфу.

Методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження проводили на Панфильській дослідній станції ННЦ “Інститут землеробства НААН” протягом 2011-2015 рр. Грунт дослідного поля – середньоглибоке карбонатне, староорне торфовище в заплаві р. Супій.

Потужність торфу – 2,0 – 2,5 м, розкладеність торфу в орному шарі –55 – 65 %, щільність складення ґрунту – 0,375 – 0,435 г/см3, зольність –45 – 50 %. За хімічним складом ґрунт карбонатний ( 37 – 49% СаСО3),рНводної витяжки – 7,3 – 7,8, уміст загального азоту 1,6 – 1,9%, валових форм фосфору 0,45 – 0,76, калію 0,09 – 0,12%.

Технологія з омолодженням багаторічних травостоїв включала фрезування дернини, а за поверхневого поліпшення лише дискування дернини та прикочування до і після обробітку посіву, а також посів половинною нормою травосуміші на ділянках з поверхневим поліпшенням. За докорінного поліпшення проводили фрезування та оранку на глибину 20 – 22 см, дискування і прикочування до і після сівби травосуміші. На ділянках з мінімальним обробітком ґрунту на початку серпня вносили гербіциди 2,4Д амінну сіль (1,2 л/га) та Раундап (5 л/га). Вивчали два способи використання (двоукісне та триукісне), кожний на площі 0,24 га. Мінеральні добрива у формі аміачної селітри, суперфосфату та калійної солі вносили під багаторічну травосуміш за схемою: 1. - без добрив, 2. - К120, 3. - Р45К120, 4. - N60Р45К120 навесні в період відростання трав.

Облік врожайності проводили шляхом скошування і зважування зеленої маси багаторічних трав з усієї облікової ділянки. За період вегетації проводили чотири, три та два укоси трав: перший у фазі початку виколошування переважаючих видів трав, а всі наступні– через 40 – 50 днів після скошування [4].

Вміст сухої речовини в кожному укосі визначали термостатно-ваговим методом, шляхом висушування за температури 1050С до постійної маси. Уміст у сухій масі врожаю органічних речовин та зольних елементів визначали методом спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIRSistems 4500 з комп’ютерним забезпеченням [7].

Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом чотири рази за вегетацію в шарі 0-30 см. Рівні ґрунтових вод заміряли через кожні 5 днів у водомірних колодязях [8].

Відбирання ґрунту на агрохімічний аналіз (нітратний, амонійний азот, фосфор і калій) проводили з орного (0-30см) шару два раза за вегетацію (навесні та в кінці вегетації). Вміст нітратного азоту визначали потенціометричним методом (ДСТУ 4725-2007), амонійний азот шляхом екстрагуванням розчину хлориду калію (ДСТУ ISO/TS14256-1:2003), фосфор і калій – за Б.П. Мачигіним, з наступним визначенням рухомого фосфору колориметрично, обмінного калію – на полуменевому фотометрі[7].

Математичну обробку одержаних результатів польових досліджень проводили методом дисперсійного аналізу за В.О. Єщенко [5]. Економічну ефективність вирощування багаторічної травосуміші розраховували згідно з загальними виробничими нормами та за обліком основних складових витрат на 01.11.2015 р.; визначали за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненка [6].

Виклад основного матеріалу. Спостереження на агрометеорологічній станції м. Яготин, яка розміщена на відстані 2 км від дослідних ділянок Панфильської дослідної станції показали, що погодні умови вегетаційного періоду за 2011-2015 рр. характеризувалися дещо підвищеною температурою повітря на 2,1 0С за середньобагаторічної 15,20С та не достатньою кількістю опадів 273 мм за середньобагаторічної 327 мм, що безпосередньо вплинуло на урожайність травостоїв, накопичення сухої маси протягом вегетаційного періоду, а також на основні хімічні показники корму.

Загалом, погодні умови за вегетаційного періоду були сприятливими для вирощування багаторічних трав із додатковим зволоження через осушувально-зволожувальну мережу у засушливі періоди вегетації, що і забезпечило високу їхню продуктивність.

Рівні ґрунтових вод на дослідних ділянках за вегетаційні періоди 2011-2015 рр. істотно залежали від режиму роботи Супійської осушувально-зволожувальної системи та погодних умов (табл. 1). У першій половині вегетації (квітень-червень) вони були близькими до оптимальних 36 – 73 см від поверхні ґрунту у другій половині (липень - серпень) – опускалися до 77 – 88 см та у кінці вегетації (вересень) знаходилися на рівні 81 см за оптимальних показників 80-90 см від поверхні ґрунту.

Повний текст статті за посиланням Stattya_Serbenyuk.doc

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.