Білай І.М., Демченко В.О., Остапенко А.О., Войтенко Г.М. ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ

УДК: 378.147.046-021.68:[002.1:616-085.036.8]

 

ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ

доктор медичних наук, Білай І.М.,

кандидат фармацевтичних наук, Демченко В.О.,

кандидат фармацевтичних наук, Остапенко А.О.,

доктор медичних наук, Войтенко Г.М.

Запорізький державний медичний університет, Україна, Запоріжжя

 

На сьогоднішній день висуваються високі вимоги до рівня підготовки провізорів в галузі клінічної фармації, які диктують постійну необхідність у розвитку навичок деонтологічного спілкування з хворими, вмінні зібрати анамнез хворого з метою складання раціональної схеми проведення безпечної клінічної фармації. Робота провізорів-інтернів факультету післядипломної освіти із хворими і написання ними протоколу з ефективного та безпечного застосування лікарських засобів значно поліпшує засвоєння розділів курсу клінічної фармації і сприяє поліпшенню практичних навичок з раціонального вибору препаратів, режиму дозування, складання схеми лікування, забезпечення контролю ефективності медикаментозної терапії і безпеки лікування.

Ключові слова: протокол ефективності та безпеки, фармакотерапія, післядипломна освіта.

 

доктор медицинских наук, Белай И.М., кандидат фармацевтических наук, Демченко В.О. кандидат фармацевтических наук, Остапенко А.А., доктор медицинских наук, Войтенко Г.Н. Оформление протокола эффективности и безопасности фармакотерапии на последипломном этапе / Запорожский государственный медицинский университет, Украина, Запорожье

На сегодняшний день предъявляются высокие требования к уровню подготовки провизоров в области клинической фармации, которые диктуют постоянную необходимость в развитии навыков деонтологического общения с больными, умении собрать анамнез больного с целью составления рациональной схемы проведения безопасной клинической фармации. Работа провизоров-интернов факультета последипломного образования с больными и написания ими протокола по эффективному и безопасному применению лекарственных средств значительно улучшает усвоение разделов курса клинической фармации и способствует улучшению практических навыков по рациональному выбору препаратов, режима дозирования, составление схемы лечения, обеспечение контроля эффективности медикаментозной терапии и безопасности лечения.

Ключевые слова: протокол эффективности и безопасности, фармакотерапия, последипломное образование.

 

DMedSci, Bilai I.M., PhD in Pharmacy, Demchenko V.O., PhD in Pharmacy, Ostapenko A.A., DMedSci, Voytenko G.N. Registration of the protocol of pharmacotherapy efficacy and safety at the postgraduate stage / Zaporozhye State Medical University, Ukraine, Zaporozhye

High requirements are imposed on the level of preparation of pharmacists in the area of clinical pharmacy, which dictate the constant need to develop skills of deontological communication with patients, the ability to collect a patient's anamnesis in order to draw up a rational scheme for conducting safe clinical pharmacy. The work of pharmacists-interns of the faculty of postgraduate education with patients and their writing of a protocol on the effective and safe using of medicines significantly improves the assimilation of the sections during the course of clinical pharmacy and contributes to improving practical skills in the rational choice of drugs, dosing regimens, scheduling, monitoring the effectiveness of drug therapy and safety treatment.

Keywords: protocol of effectiveness and safety, pharmacotherapy, postgraduate education.

 

За родом своєї діяльності провізор безпосеред¬ньо контактує з хворими, допомагає їм у ви¬борі лікарських засобів (безрецептурна група препаратів); при необхідності надає першу ме¬дичну допомогу, бере участь в контролі ефек¬тивності та безпечності клінічної фармації окремо¬го хворого. Наразі високі вимоги до рівня підго¬товки провізорів в галузі клінічної фармації диктують постійну необхідність у розвитку на¬вичок деонтологічного спілкування з хворими, вмінні зібрати анамнез хворого з метою скла¬дання раціональної схеми проведення безпечної клінічної фармації.

План написання протоколу

1. Загальні відомості про хворого (паспортні дані).

Прізвище, ім'я, по батькові. Дата і рік народ¬ження. Стать. Професійний шлях. Дата прийнят¬тя в клініку. Дата виписки з клініки.

2. Скарги.

Докладний опис скарг пацієнта під час курації та прийняття в стаціонар.

3. Опитування по системах.

1. Загальний стан: слабкість, підвищення тем¬ператури, озноби, набряки, свербіння, жовтяни¬ця, зміни з боку органів руху тощо.

2. Органи дихання: носові кровотечі, стан ню¬хової функції, кашель, задишка, болі в грудях тощо.

3. Серцево-судинна система: серцебиття, болі в ділянці серця тощо.

4. Органи травлення: диспептичні явища, тяжкість і болі в животі тощо.

5. Печінка: болі в правому підребер'ї, їх ха¬рактер тощо.

6. Сечостатева система: болі в ділянці нирок. Сечовий міхур - відчуття тяжкості в надлоб¬ковій ділянці, сечовипускання - безболісне, вільне тощо.

7. Нервова система: настрій спокійний або дра¬тівливість, апатія, пам'ять, сон, головні болі тощо.

8. Органи чуття: зір, слух тощо.

4. Анамнез хвороби.

Провізор-інтерн уточнює, коли пацієнт відчув незду¬жання. Захворювання почалося гостро або по¬ступово. Що, на думку хворого, стало причи¬ною захворювання. Чи звертався до лікаря і коли або лікувався самостійно. З'ясувати, які лікарські препарати приймав хворий для ліку¬вання. Якщо лікувався в стаціонарі, то випи¬сався з погіршенням чи ні. Коли і з яких скарг почалося останнє погіршення самопочуття і у зв'язку з чим (причина) і т.д.

5. Анамнез життя.

У цьому розділі відображається життєвий шлях хворого, трудова діяльність, наявність професійних шкідливостей, режим праці. Наго¬лошуються перенесені у минулому захворюван¬ня, залишкові явища після них. Особливу увагу звертають на туберкульоз, часті ангіни, "про¬студні захворювання", вірусний гепатит, шкідливі звички, спадкові захворювання у батьків і найближчих родичів.

6. Алергологічний та лікарський анамнез.

Ретельно збирається і алергологічний анам¬нез: алергічні реакції на лікарські засоби (вка¬зати які), харчові і природні речовини, форма появи алергічних реакцій (анафілактичний шок, алергічний висип, її характер, набряк Квінке і т.д.), вказується, яке лікування проводилося у зв'язку з алергічною реакцією, його ефек¬тивність. З'ясовують і описують алергічні реакції на ліки, харчові продукти та інші речовини, що мали місце в анамнезі.

7. Дані об'єктивного дослідження.

Об'єктивні дані, отримані лікуючим лікарем і записані в історію хвороби, детально описують¬ся провізором-інтерном в протоколі. В кінці цього розділу дається докладний опис суті, механізму виник¬нення, клінічного значення виявлених лікарем фізикальних характеристик й симптомів.

8. Додаткові дані методів дослідження з інтерпретацією результатів.

Наводяться результати лабораторних та інструментальних методів дослідження з обо¬в'язковою їх оцінкою (норма, патологічні зміни - в чому вони полягають). Особлива увага приділяється оцінці органів, що визначають фармакокінетику: печінки (пе¬чінкові проби - білірубін, тимолова проба, AЛT, ACT, альбумін), нирок (рН сечі, клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція, креатинін, сечовина крові, проба по Зимницькому). При ви¬явленні патологічних змін висловлюється дум¬ка про можливий їх вплив на фармакокінетичні процеси і фармакодинаміку ліків.

9. Клінічний діагноз з описом етіології, па¬тогенезу, клінічних проявів, принципів лікуван¬ня виявлених лікарем захворювань.

10. Клінічна фармація.

Провізори-інтерни описують напрямки лікарської те¬рапії (етіотропна, патогенетична, симптоматич¬на). Аналізуються призначені хворому препа¬рати, виділяються базисні. Описуються їх основні фармакодинамічні ефекти і фармакокінетичні особливості.

11. Побічна дія препаратів.

Перераховуються небажані ефекти, властиві призначеним лікам. Якщо клінічна фармація суп¬роводжувалася появою небажаних ефектів, то з'ясовується можлива причина їх виникнення і механізм розвитку ефектів в конкретній ситуації.

12. Оцінка характеру можливих взаємодій препаратів.

Шляхом попарного зіставлення препаратів, які призначені хворому, оцінюється можливість та вірогідність їх взаємодії. Уточнюється характер взаємодії (синергізм, антагонізм, індифе¬рентність) і механізм: фізико-хімічні (у шприці, інфузаті), фармакокінетичні (при всмоктуванні, зв'язок з білками плазми, в процесі біотрансформації, елімінації), фармакодинамічні (конкурен¬ція за рецептори, вплив на медіатори, зміну чут¬ливості рецепторів), фізіологічні (дія на різні органи і тканини, тотожні частині однієї і тієї ж фізіологічної системи). Пропонуються заходи профілактики можли¬вих небажаних ефектів взаємодії лікарських за¬собів.

13. Вибір параметрів оцінки ефектив¬ності і безпечності клінічної фармації.

На основі знання індикаторів, що надійно харак¬теризують перебіг патологічного процесу, і ясно¬го розуміння мети лікування визначаються дос¬товірні параметри оцінки ефективності клінічної фармації хворих в конкретній клінічній ситуації. Параметри безпечності призначеної клінічної фармації формулюються на підставі даних про можливі небажані ефекти лікарських засобів, що приймаються.

14. Щоденники динамічного контролю ефективності і безпечності клінічної фармації.

На основі щоденної реєстрації вибраних па¬раметрів ефективності у вигляді графіка або таблиці відображається динаміка змін цих по¬казників в ході медикаментозної терапії. Звертається увага на: адекватність добової дози; адекватність разової дози і кратність прийому; вираженість і достатність ефекту на день обстеження; наявність небажаних ефектів препаратів, які використовують.

15. Виписати призначені хворому препарати у вигляді рецептів.

Оформлені протоколи клінічної фармації захи¬щаються провізорами-інтернами на заняттях.

Робота провізорів-інтернів фармацевтично¬го факультету із хворими і написання ними протоколу з ефективного та безпечного застосування лікарських засобів значно поліпшує засвоє¬ння розділів курсу клінічної фармації і сприяє пол¬іпшенню практичних навичок з раціонального вибору препаратів, режиму дозування, складан¬ня схеми лікування, забезпечення контролю ефективності медикаментозної терапії і безпе¬ки лікування.

 

Література:

1. Белай И. М. Учебно-методическое пособие к практическим занятиям по клинической фармации для провизоров-курсантов по специальности «Общая фармация». – Запорожье, 2011. – 40 с.

2. Білай І. М. Проблеми викладання фармакотерапії на курсах підвищення кваліфікації провізорів / І. М. Білай, О. В. Гетало, М. П. Красько, В. О. Демченко, А. О. Остапенко // Міжнародний науковий журнал "Науковий огляд" - 2015. - № 7(17).

3. Крайдашенко О. В. Фармакотерапія: навч.-метод. посіб. для студентів 4-го курсу заоч. форми навчання спеціальність «Фармація» / О. В. Крайдашенко, О. О. Свинтозельський. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2016. – 203 с.

4. Чекман І. С. Підручник "Фармакотерапія" – незамінний помічник сучасного фармацевта. За редакцією Б. А.Самури та А. С. Свінціцького / І. С. Чекман // Фармацевтичний журнал. - 2014. - № 1. - С. 103-104.

 

References:

1. Bilai I. M. Uchebno-metodycheskoe posobye k praktycheskym zanyatyyam po klynycheskoy farmatsyy dlya provyzorov-kursantov po spetsyal'nosty «Obshchaya farmatsyya». – Zaporozh'e, 2011. – 40 s.

2. Bilai I. M. Problemy vykladannya farmakoterapiyi na kursakh pidvyshchennya kvalifikatsiyi provizoriv / I. M. Bilay, O. V. Hetalo, M. P. Kras'ko, V. O. Demchenko, A. O. Ostapenko // Mizhnarodnyy naukovyy zhurnal "Naukovyy ohlyad" - 2015. - 7(17).

3. Kraydashenko O. V. Farmakoterapiya: navch.-metod. posib. dlya studentiv 4-ho kursu zaoch. formy navchannya spetsial'nist' «Farmatsiya» / O. V. Kraydashenko, O. O. Svyntozel's'kyy. – Zaporizhzhya : ZDMU, 2016. – 203 s.

4. Chekman I. S. Pidruchnyk "Farmakoterapiya" – nezaminnyy pomichnyk suchasnoho farmatsevta. Za redaktsiyeyu B. A. Samury ta A. S. Svintsits'koho / I. S. Chekman // Farmatsevtychnyy zhurnal. - 2014. - № 1. - S. 103-104.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.