Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

кандидат і сторичних наук, доцент, Сайко М.М. ДО ПИТАННЯ ПРО СТРУКТУРУ І СЛУЖБОВИЙ ПЕРСОНАЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО АЛІМЕНТАРНОГО ФОНДУ В ІТАЛІЇ В КІНЦІ І-ІІ СТ. Н. Е.

УДК 94(37).05.07

 

ДО ПИТАННЯ ПРО СТРУКТУРУ І СЛУЖБОВИЙ ПЕРСОНАЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО АЛІМЕНТАРНОГО ФОНДУ В ІТАЛІЇ

В КІНЦІ І-ІІ СТ. Н. Е.

кандидат і сторичних наук, доцент, Сайко М.М.

Чернівецьке вище кулінарне училище Київського національного торговельно-економічного університету, м. Чернівці, Україна

 

У доповіді розглянута діяльність імператорського аліментарного фонду у Давньому Римі в кінці І – ІІ ст. н. е. Проаналізована структура фонду на території Італії. Визначені кількість і місця розташування округів, а також соціальний стан керівників окружних і місцевих управлінь фонду. Наведені написи зі згадками представників технічного персоналу і проаналізований їхній соціальний статус.

Ключові слова: Давній Рим, Італія, аліментарний фонд, прокуратор, вершник.

 

кандидат исторических наук, доцент, Сайко М. М. К вопросу о структуре и служебном персонале императорского аліментарного фонда в Италии в конце I – II в. н. э. Черновицкое высшее кулинарное училище КНТЭУ, г. Черновцы, Украина.

В докладе рассмотрена деятельность императорского алиментарного фонда в Древнем Риме в конце І – ІІ в. н. е. Проанализирована структура фонда на территории Италии. Определено количество и места расположения округов, а также социальное сословие руководителей окружных и местных управлений фонда. Приведены надписи с упоминаниями представителей технического персонала и проанализирован их социальный статус.

Ключевые слова: Древний Рим, Италия, алиментарный фонд, прокуратор, всадник.

 

PhD, As. prof., Saiko M. M. The issue of structure and personal of the Emperor’s alimentary fund in Italy in the end of I-II cent. A.D.

Chernivtsi high school of commerce KNUTE, Chernivtsi, Ukraine

The report under review deals with the Emperor’s alimentary fund’s activity in ancient Rome in the end of the І – ІІcent A.D. The structure of the target Italian fund is analyzed. The numbers of precincts and their location, as well as social status of regional and local fund managers are identified. Scribes with names of service personal are demonstrated; their social status is analyzed.

Key words: Ancient Rome, Italy, alimentary fund, procurator, equestrian.

 

У І-ІІ ст. римські імператори намагалися позиціонувати свою владу як загальнонародну, таку, яка стоїть над станами і здійснили цілий ряд заходів, які змушують визнати, що у римській імперії в епоху принципату були створені певні інститути соціальної держави. Серед них відзначимо спеціальний благодійний аліментарний грошовий фонд для допомоги сиротам і вільнонародженим дітям незаможних батьків, до досягнення ними повноліття, створений у кінці І ст. за імператора Нерви і діяв до кінця ІІ ст. Діяльність цього фонду була заснована на римському законодавстві щодо обов’язку опікуна утримувати підопічних малолітніх і виділяти їм певну суму на їх утримання (alimenta). У даному випадку у ролі опікуна виступала держава.

Історіографія досліджень діяльності імператорського аліментарного фонду досить значна. Зокрема, окремі аспекти діяльності аліментарного фонду проаналізувала А. Ешлі у статті, опублікованій у 1921 р. [1]. З більш пізніх праць відзначимо роботи Р. Дункан-Джонса [2], а також науково-популярну брошуру Ж. Мак-Канн «Приватна благодійність і аліментарні програми в імператорському Римі» [3]. Про благодійні фонди також згадували автори монографій, присвячених більш загальним темам. Зокрема, Й. Марквардт проаналізував кредитну діяльність благодійних фондів у окремій главі (Alimentationen) свого дослідження [4, с. 141-148]. О. Гіршфельд у капітальній монографії «Імператорський управлінський персонал до Діоклетіана» [5, с. 18-29] і Т. Момзен у ІІ томі «Римського державного права» [6, с. 141-148] по декілька сторінок відвели характеристиці службового персоналу імператорських фондів. Одну статтю присвятив вивченню імператорського аліментарного фонду і доповідач [7]. Однак структура аліментарного фонду і її службовий персонал вивчений недостатньо. Тому у запропонованій доповіді здійснена спроба розібратися зі структурою імператорського аліментарного фонду в Італії, а також охарактеризувати адміністративний персонал цього фонду.

Для вивчення поставленої проблеми є достатня кількість джерел. При підготовці доповіді використані «Корпус латинських написів» (CIL), а також збірники написів Каспара Ореллі (ILSAC) і Густава Віллманнса (ILS). Деякі з написів, уміщених у збірниках Віллманнса і Ореллі дублюють написи, розміщені в «Корпусі…», деякі – зустрічаються лише у якомусь одному з них.

Центральний апарат благодійного фонду розташовувався у Римі. За Траяна діяльність аліментарного фонду була розповсюджена на території всієї Італії. Були створені окружні управління на чолі з прокураторами [6, с. 1031]. Із часом діяльність аліментарних фондів поширилася й на провінції. Провінційні управління фонду також очолювали прокуратори [7, с. 30]. Так, у місті Іліпа в Бетиці знайдений надмогильний напис часів імператора Пертінакса (193 р.), присвячений уродженцю Рима Луцію Комінію Віпсанію Салютару. Серед багатьох посад, які він займав протягом своєї кар’єри, зазначений і пост прокуратора аліментарного фонду в Апулії, Калабрії, Луканії і Бруттії «Луцій Коміній Віпсаній Солютар, народжений у Римі, досконалий муж, довірений нашого пана імператора Луція Септимія Севера Пертінакса Августа … прокуратор аліментарного фонду в Апулії, Калабрії, Луканії і Бруттії» (L. Cominio Vipsanio Salutari, domo Roma, perfectissimo viro cognitionibus domini nostri imperatoris L. Septimi Severi Pertinacis Augusti… procuratori alimentorum per Apuliam Calabriam Lucaniam Bruttios) (CIL. II. 1085; ILS. № 1406). В іншому написі мова йде про Квінта Акція (Q. Axio), який займав ту ж саму посаду, що й Салютар (Procuratori alimentorum per Apuliam Calabriam Lucaniam Bruttios) (CIL. III. 1456). Із написів дізнаємося також, що управління фонду в Транспаданській Галлії, Істрії і Лібурнії на початку ІІ ст. очолював прокуратор Луцій Дідій Марін «Луцій Дідій Марин, видатний муж … прокуратор аліментарного фонду в Транспаланській Галлії, Істрії та Лібурнії» (L. Didio Marino v. e... proc. alimentorum per Transpadum, Histriam et Liburniam) (CIL. ІІІ. 249) і, трохи пізніше, – Гай Аттій Феліціан «Гай Аттій Феліціан, досконалий муж … прокуратор аліментарного фонду в Транспаданській Галлії, Істрії та Лібурнії» (С. Attio Alcimo Feliciano p. v... proc. alimentor. per Transpadum Histriam Liburniam) (CIL. VIII. 822). Про прокуратора аліментарного фонду Марка Весерія Юкундіана йдеться у написі із Тібури, що в Лацію (M. Veserio Iucundiano… proc. alim…) (ILSAC. № 5814). В інших написах згадуються прокуратори аліментарного фонду Марк Порцій Апр (M. Porcio Apro… proc. Augusto ab alimentis…) (CIL. II. 4238), Гай Валерій Фуск (C. Valerio Fusco… proc. ad alimenta…) (CIL. VI. 1633), Квінт Валерій Постімій Ромул (Q. Valerio Postimio Romulo… proc. ad alimenta) (CIL. VI. 1634) та ін.

Ознайомимося детальніше зі структурою благодійного фонду в Італії. Кожне з окружних управлінь аліментарного фонду включало у себе декілька регіонів Італії. Спираючись на написи, ми можемо визначити структуру імператорського благодійного фонду.

З вище наведених надгробних написів Салютара і Квінта Аксія визначаємо, що одне з окружних управлінь (Apuliam Calabriam Lucaniam Bruttios) було розташоване на півдні Італії і включало ІІ (Apulia et Calabria) і ІІІ (Lucania et Bruttii) регіони (CIL. II. 1085; III. 1456). Написи на честь Луція Маріна і Гая Феліциана дозволяють визначити територіальний склад ще одного округу, розташованого цього разу на півночі Італії (Transpadum, Histriam et Liburniam). Він включав X (Venetia et Histria) і XI (Gallia Transpadana) регіони Італії, а також Лібурнію – регіон, розташований на далматинському узбережжі Адріатики, за межами адміністративних кордонів Італії (CIL. ІІІ. 249; VIII. 822).

Територіальний склад ще одного управління дає «Tabula Veleia» – бронзова таблиця, на якій були вміщені договір між управлінням аліментарного фонду в Циспаданській Галлії і Лігурії та місцевими землевласниками. Це окружне управління, як видно із самої назви, включало VIII (Gallia Cispadana) і IX (Liguria) регіони Італії (CIL. XI. 1147). В іншому важливому документі – «Бебіанській табулі» (Tabula Baebianorum) розміщені тексти іпотечних договорів, укладених між окружним управлінням аліментарного фонду в Лацію, Кампанії і Самнію та землевласниками. Виходячи з тексту табули, можна зробити висновок, що вказане управління включало І (Latium et Campania) і IV (Samnium) регіони (CІL. IX. 1455).

Про діяльність аліментарного фонду в трьох регіонах Італії: V (Picenum), VI (Umbria) і VII (Etruria), жодних відомостей не збереглося. Однак, виходячи з того, що ці регіони були розташовані по сусідству і були відносно невеликими, правомірно буде припустити, що вони входили до складу одного окружного управління в Піцені, Умбрії та Етрурії, або, що набагато менш імовірно, до складу двох управлінь, одне з яких об’єднувало Піцен і Умбрію, а друге – розташоване в Етрурії. Таким чином, роботу аліментарного фонду в Італії організовували 5 або 6 окружних управлінь на чолі з прокураторами.

Окружні управління, у свою чергу, поділялися на місцеві, якими керували префекти [6, с. 1032]. Так, у написі з Остії згаданий префект аліментарного фонду Гай Сабуцій (С. Sabucio alimentorum praet.) (CІL. VI. 1509), в іншому написі – префект аліментарного фонду в Емілії Публій Муммій (P. Mummio… praef. aliment. per. Aemilian) (CІL. XIV. 3601), у наступних написах: «найдосконаліший» префект аліментарного фонду Квінт Вібій Пріск (Q. Vibius Egnatius Sulpicius Priscus… praefectus alimentorum perfectum) (CІL. V. 7783), префект Луцій Мініцій Наталіс (L. Minicio Natali… praef. alim…) (CІL. II. 4510), префект аліментарного фонду Луцій Валерій (L. Valerio… praef. alimentor…) (CIL. VI. 1532).

При аналізі використана карта «Регіони Італії у II ст. н. е.», складена на основі історичного атласу Густава Дройзена [8, с. 10].

 

Повний текст статты за посиланням Stattya_Sayka.doc

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.