Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

Дубицька О.Б. ВІДТВОРЕННЯ РОЗМОВНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ГРАМАТИЧНИХ СТРУКТУР НОВЕЛИ РЕЯ БРЕДБЕРІ «УСМІШКА» В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ

УДК 811.111’373 : 811.161.2’25 : 821.111.09-32

 

ВІДТВОРЕННЯ РОЗМОВНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ГРАМАТИЧНИХ СТРУКТУР НОВЕЛИ РЕЯ БРЕДБЕРІ «УСМІШКА» В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ

Дубицька О.Б.

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, м. Дрогобич, Україна

 

У статті розглянуто лексичні та граматичні особливості новели «Усмішка» відомого американського письменника-фантаста Рея Бредбері. Проведено зіставний аналіз оригіналу новели та її українських перекладів, виконаних Ярославом Веприняком та Андрієм Євсою. Особливу увагу приділено відтворенню у них розмовної лексики та граматичних структур оригіналу. У статті вказано на деякі неточності та недоліки, допущені перекладачами.

Ключові слова: переклад, відтворення, розмовна лексика, граматичні структури, експресивна лексика.

 

Дубицкая О.Б. Воспроизведение разговорной лексики и грамматических структур новеллы Рэя Брэдбери «Улыбка» в переводах на украинский язык. / Дрогобычский государственный педагогический университет им. И. Франко, г. Дрогобыч, Украина

В статье рассмотрены лексические и грамматические особенности новеллы «Улыбка» известного писателя-фантаста Рэя Брэдбери. Проведен сопоставительный анализ оригинала новеллы и ее переводов на украинский язык, выполненных Ярославом Веприняком и Андреем Евсой. Особое внимание уделено воспроизведению в них разговорной лексики и грамматических структур оригинала. В статье указаны некоторые неточности, допущенные переводчиками.

Ключевые слова: перевод, воспроизведение, разговорная лексика, грамматические структуры, экспрессивная лексика.

 

O.B. Dubytska. Reproduction of Colloquial Words and Grammatical Structures of ”The Smile”, a Short Story by Ray Bradbury, in the Ukrainian Translations by Yaroslav Vepryniak and Andriy Yevsa. / Drogobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drogobych, Ukraine

The article deals with the lexical and grammatical peculiarities of the short story “The Smile” written by Ray Bradbury, a great American science fiction writer. A comparative analysis of the story and its Ukrainian translations made by Yaroslav Vepryniak and Andriy Yevsa is presented in it. Special attention is given to the rendering of the colloquial vocabulary and grammatical structures of the original in the above mentioned translations, as well as the weak points of the translations.

Key words: translation, rendering, colloquial vocabulary, grammatical structure, emotionally coloured vocabulary.

 

Вступ. Твори Рея Бредбері Дугласа, одного із найвидатніших американських письменників, автора близько 800 літературних творів різноманітних жанрів, незмінно користуються великою популярністю серед читачів у цілому світі та в Україні зокрема. Р. Бредбері вважають майстром наукової фантастики, проте насправді його твори — це органічне поєднання природничонаукової фантастики і фентезі, реалізму, романтизму, похмурого песимізму щодо майбутнього нашої цивілізації, ідеалізації звичайного життя на землі. За словами В. Скурлатова, «утворений художній сплав заледве чи піддається жанровій класифікації» [6,173], але він, безперечно, оригінальний і вартий уваги читача. Оповідання цього автора цікаві завдяки їх метафоричності та відсутності традиційних технологічних подробиць, властивих більшості науково-фантастичних творів. Характерною особливістю прози Р. Бредбері є те, що він вдало поєднує фантастику з гострим соціальним критицизмом. У творах Р. Бредбері незмінно присутня гуманістична тема боротьби Добра із Злом, яка ніколи не втрачає своєї актуальності. Письменник не ідеалізує своїх героїв, але щиро вірить у силу людського розуму, любові та доброго начала в людині.

Творчість видатного американського фантаста користується великою популярністю на пост-радянському просторі. Велику кількість творів письменника було перекладено українською та російською мовами, їх переклади друкувалися на сторінках літературних часописів, видавалися і неодноразово перевидавалися окремими збірками. Першим виданням Р. Бредбері на теренах СРСР був український переклад Олександра Тереха роману «Марсіанські хроніки», який побачив світ у 1962 році. Окрім О. Тереха, твори Р. Бредбері перекладали українські літератори Є. Крижевич, В. Митрофанов, Я. Веприняк, В. Попов, О. Клименко, А. Євса. Серед російських перекладачів оповідань та повістей Р. Бредбері варто зазначити Л. Жданова, Н. Галь, А. Чеха, Ю. Мачкасова, С. Ірбісова, Б. Єрхова, А. Лєбєдєву, А. Чайковского, Є. Петрову, О. Акимову, С. Анісімова [4, 174]. Багато літераторів і лінгвістів, зокрема Н. Пальцев, В. Скороденко, В. Скурлатов, Ю. Смеляков та інші, досліджували різні аспекти творчості Р. Бредбері.

Відрадно те, що твори Р. Бредбері включено до програми зарубіжної літератури української загальноосвітньої школи, зокрема, новелу «Усмішка», яку вивчають школярі у 6-ому класі. Новела «Усмішка», написана у 1952 році, увійшла до збірників “A Medicine for Melancholy”, “S is for Space”, “Bradbury Stories: 100 of His Most Celebrated Tales”. Цей твір має величезне виховне значення: на фоні зруйнованої атомною війною планети та морально деградованого суспільства, яке знищує все прекрасне, персонаж малого хлопчика Тома, який зберіг клаптик полотна із усмішкою розтерзаної Мони Лізи, зігріває серце теплом і вселяє надію у майбутнє людства.

Актуальність наукової розвідки полягає в тому, що, оскільки твори Р. Бредбері з великим задоволенням читають і діти, і дорослі, вони мають виховне значення для підростаючого покоління і є повчальними для старших, виникає необхідність проаналізувати існуючі переклади українською мовою на предмет відтворення у них розмовної та емоційно забарвленої лексики, граматичних структур,стилістичних засобів тощо.

Є два переклади новели «Усмішка» українською мовою: Ярослава Веприняка, включений у підручник з зарубіжної літератури для 6-ого класу, виданий у 1999 році, і Андрія Євси, надрукованого на сторінках часопису “Всесвіт“ у № 9–10 за 2000 рік. Російський переклад, виконаний Левом Ждановим, який, без сумніву, вартий уваги, було опубліковано у 1963.

Метою статті є проаналізувати відтворення розмовної лексики та граматичних структур новели «Усмішка» Р. Бредбері в українських перекладах Я. Веприняка та А. Євси. Об’єктом дослідження є переклади новели «Усмішка» Р. Бредбері українською мовою, виконані Я. Веприняком та А. Євсою, а предметом — способи відтворення розмовної лексики та граматичних структур оригіналу українською мовою.

Виклад основного матеріалу дослідження. Новела «Усмішка» написана притаманним усім творам Р. Бредбері стилем, який характеризується багатством лексики, а саме вживанням синонімів, емоційно забарвлених, розмовних та звукоімітуючих слів, фразеологізмів, лексичних і синтаксичних стилістичних засобів.

Оскільки персонажі твору — прості люди, автор вживає просторічну та експресивну лексику, описуючи їх зовнішність та поведінку, передаючи їх діалоги. У своїх перекладах Я. Веприняк та А. Євса спробували відтворити яскраву мову оригіналу. Розглянемо кілька вартих уваги прикладів з твору Р. Бредбері та їх відповідники у перекладах: The small boy stomped his feet and blew on his red, chapped hands. — Хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав на свої червоні, у саднах, руки... (переклад Я. Веприняка) — Тупцюючи на місці й хукаючи на червоні від холоду, порепані руки… (переклад А. Євси). Вважаємо, порепані є точнішим відповідником, аніж у саднах, а також слово хукав є більш вдалим, ніж дмухав, адже саме це слово українці вживають у подібній ситуації.

Влучніше перекладені А. Євсою і словосполучення grimy coats, greasy hats — вбогий одяг, засмальцьовані капелюхи. Вважаємо, Я. Веприняк невірно переклав перше словосполучення — назвав пальта чи піджаки вимазані рядна, а переклад другого — брудні капелюхи — не такий колоритний, як у А. Євси.

Водночас треба зазначити, що А.Євса переклав кілька розмовних слів та виразів невиправдано літературно-нейтральною лексикою, часто позбавленою емоційного забарвлення, наприклад: all fancy — усе найвищого ґатунку (у Я. Веприняка — все як слід), one smash of a sledge hammer — ударити (у Я. Веприняка — довбонути кувалдою), festivals — фестивалі (у Я. Веприняка — свята), everyone was drunk and laughing — всі дуже веселилися (у Я. Веприняка — усі реготали, наче п’яні), Ain’t it a lousy stew? — Хіба не так? (у Я. Веприняка — Що це, коли не остання підлота?), bash the engine — розбити двигун (у Я. Веприняка — двигун роздовбати), someone who appreciates — Він справжній знавець мистецтва (у Я. Веприняка — хлопець знається на мистецтві). Як бачимо, відповідники, вжиті у перекладі Я.Веприняка мають розмовний характер, є значно експресивнішими і краще відтворюють стиль оригіналу. Однак, і Я. Веприняк досить невдало, занадто високопарно переклав фразу Don’t worry your heads… There’s no room for that, either. — Нащо марнословити… Будь-що безсенсово. (Варіант А. Євси — Не забивайте собі голови дурницями… Тепер це вже неможливо — звучить природніше завдяки вжитому фразеологічному звороту).

Цікаво інтерпретували обидва перекладачі речення So here we are (…) with our guts plastered to our spines, cold,(…), don’t smoke, don’t drink, don’t nothing… Переклад А. Євси малослівний, але емоційний, чому сприяє фразеологізм — Ми голодні, холодні,(…), не працюємо, не куримо, не п’ємо…, в той час як Я. Веприняка — образніший, експресивніший — От і стоїмо(…), кишки судомить, стукотимо від холоду зубами(…), ні покурити, ні випити, жоднісінької тобі втіхи… В обох перекладах відтворено повтор, що зберігає лаконізм та експресію речення оригіналу.

Рей Бредбері вживає скорочені форми допоміжних дієслів, відхилення від граматичних норм, наприклад, форма ain’t, вживання дієслова у формі однини замість множини: There’s lots of reasons, тавтологічний підмет, еліптичні речення, характерні для розмовної мови. Обидва перекладачі відтворили неповні речення. Я. Веприняк також ввів тавтологічний підмет у переклад: Наш Том, вже він плюне як слід, вцілить, правда, Томе? Проте обидва переклади зазнають закономірних втрат при відтворенні скорочених форм та відхилень від граматичних норм. Очевидно, тому автори перекладів, більшою мірою Я. Веприняк, вдаються до використання розмовно-просторічної лексики з метою компенсації перекладацьких втрат. Наприклад, речення з оригіналу Where’ve you been? Я. Веприняк переклав так: Де ти вештався? Він же вживає фразеологізми при відтворенні досить нейтральних лексичних одиниць, наприклад: ran to escape — кинулися навтікача та hadn’t even time to scream — і отямитися не встиг. До слова, А. Євса також дуже образно переклав ту ж фразу: не встиг і ойкнути, як (…) зчинився страшенний ґвалт. Слова з оригіналу I’ll beat you in the morning передано набагато емоційніше як у перекладі Я. Веприняка: Постривай-но, ось я тобі вранці всиплю…, так і в перекладі А. Євси: Ось я тобі вранці покажу! Ще одне нейтральне словосполучення — a long time ago — перекладено Я. Веприняком експресивніше, ніж в оригіналі: у сиву давнину (в А. Євси — багато раніше). Слід зазначити, що А. Євса більш експресивно відтворив вираз із оригіналу bits and pieces — жалюгідні рештки, ніж Я. Веприняк — лише уламки. Обидва перекладачі зберегли експресивність при перекладі виразу the whole blooming caboodle — уся ця зграя ідіотів (Я. Веприняк) та всю ту скажену зграю (А. Євса).

Висновки. На основі вище викладених спостережень можемо зробити висновок, що у проаналізованих перекладах в основному рівноцінно передано розмовну лексику та збережено експресивність оригіналу, що дозволяє українському читачеві зрозуміти ідею твору, яку автор доносить через своїх персонажів, а також отримати літературну насолоду від читання твору. У новелі «Усмішка» Р. Бредбері вжив чимало стилістичних засобів, зокрема епітети, метафори, порівняння, контраст, лексичні та синтаксичні повтори, часткову та повну інверсію. Зіставний аналіз оригіналу з вище названими перекладами з метою визначення способів відтворення стилістичних засобів українською мовою буде завданням наступного дослідження.

 

Література:

1. Бредбері Р. Усмішка (переклад А. Євси). — Всесвіт, 2000, № 9–10. — с.194–197.

2. Бредбери Р. Фантастические рассказы. Перевод Л. Жданова. — М., Знание, 1963 — 220 с.

3. Зарубіжна література. 6 клас. Посібник-хрестоматія. / Упор. Щавурський Б. Б. За ред. Ковбасенка Ю. І. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 1999. — 400 с. — С. 296–301.

4. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. — Тернопіль, 2005. Навчальна книга — Богдан. — Т.1. — С.173–175.

5. Коптилов В. В. Живое слово перевода // Радуга. — 1982. — №11. — С. 150–155.

6. Скурлатов В. О. О творчестве Рэя Бредбери. Брэдбери Р. О скитаньях вечных и о Земле. — М.: Правда, 1987. — С. 643–654.

7. Словник української мови: В 11 т. — К., 1970-1980. — Т. 1–11.

8. Станевич Б. Некоторые вопросы перевода прозы. // Мастерство перевода. 1959 — М., 1959. — С.46–70.

9. Чернишева Т. І. Людина і середовище в сучасній науково-фантастичній літературі. — М., 1969, с.57-71.

10. Шнейдерман Бен. Человеческие ценности и будущее технологии. — М., 1992, с.66–75.

11. Шор В. Е. Субъективное и объективное в художественном переводе.—Теорія і практика перекладу. Вип. 16. — К., Головне Видавництво Видавничого Об’єднання “Вища школа“, 1989. — С.37–52.

12. Bradbury Ray. Fahrenheit 451. Short Stories. M.: Raduga Publ., 1983. — 382 s. — C.309–314.

 

References:

1. Bredberi R. Usmishka (pereklad A. Jevsy). — Vsesvit, 2000, № 9–10. — S.194–197.

2. Bredberi R. Fantasticheskie rasskazy. Perevod L. Zhdanova. — M., Znanie, 1963 — 220 s.

3. Zarubizhna literatura. 6 klas. Posibnyk-khrestomatija. / Upor. Shchavursjkyj B. B. Za red. Kovbasenka Ju. I. — Ternopilj: Navchaljna knyha — Boghdan, 1999. — 400 s. — S. 296–301.

4. Zarubizhni pysjmennyky. Encyklopedychnyj dovidnyk. U 2 t. — Ternopilj, 2005. Navchaljna knygha — Boghdan. — T.1. — S.173–175.

5. Koptylov V. V. Zhyvoje slovo perevoda // Raduga. — 1982. — № 11. — S. 150–155.

6. Skurlatov V. O. O tvorchestve Reya Bredberi. Bredberi R. O skytanijakh vechnykh i o Zemle. — M.: Pravda, 1987. — S. 643–654.

7. Slovnyk ukrajinsjkoji movy: V 11 t. — K., 1970-1980. — T. 1–11.

8. Stanevych B. Nekotorye voprosy perevoda prozy. // Masterstvo perevoda. 1959 — M., 1959. — S.46–70.

9. Chernysheva T. I. Ljudyna i seredovyshche v suchasnij naukovo-fantastychnij literaturi. — M., 1969. — S. 57–71.

10. Shnejderman Ben. Chelovecheskie cennosti i budushchije tekhnologhiji. — M., 1992. — S. 66–75.

11. Shor V. E. Subjektivnoje i objektinoye v khudozhestvennom perevode.—Teorija i praktika perekladu. Vyp. 16. — K., Golovne Vydavnyctvo Vydavnychogo Objednannja “Vyshcha shkola”, 1989. — S. 37–52.

12. Bradbury Ray. Fahrenheit 451. Short Stories. M.: Raduga Publ., 1983. — 382 s. — S. 309–314.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.