Руднєва І. С. РЕФЕРАТ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Руднєва І. С.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

 

РЕФЕРАТ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

 

Вступ. Питання гуманітарної підготовки студентів вищих навчальних закладів стають все більш актуальними у сучасний період. Успішна діяльність майбутніх фахівців багато в чому визначається не тільки високим рівнем навчання і отриманої освіти, а й рівнем розвитку його духовно-моральної та соціально-психологічної культури.

Гуманітарна освіченість молодого фахівця підвищує ефективність його професійної та соціальної міжособистісної комунікації, активізує інтелектуальну діяльність, збагачує професійну свідомість універсальним культурно-історичним досвідом всього людства, сприяє морально-психологічній захищеності. Тому питання щодо пошуку нових та розширення існуючих шляхів удосконалення гуманітарної освіти турбують багатьох учених.

Загальними питаннями навчання студентської молоді, організації самостійної роботи займалися О. Алексєєва, Л. Ваховський, І. Вєтрова, О.Глузман, Л. Зязюн, О. Іонова, Н. Лавриченко, О.Пришляк, Л.Пуховська, А.Сбруєва, О.Сухомлинська та ін.

Особливу роль у якості отриманих знань відіграє самостійна робота студентів, яка сприяє більш міцному засвоєнню навчального матеріалу. Виходячи з цього метою статті є аналіз реферату, як однієї з традиційних форм самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

Виклад основного матеріалу. Провідна роль у керівництві самостійною роботою належить викладачам. Успіхи студента у навчанні та науково-дослідній роботі збільшують його частку та ступінь самостійності, коли від ролі керівника та організатора викладач переходить до ролі порадника та консультанта. Організаційно самостійна робота може проходити по-різному, наприклад: під керівництвом викладача (наукового керівника), що відповідає репродуктивному та самостійному рівню організації самостійної роботи; у рамках наукового студентського гуртка, наукової групи чи товариства; індивідуально у співробітництві із викладачем кафедри, що відповідає переходу студента від самостійного рівня до наукового рівня організації та здійснення його пізнавальної діяльності.

Чітко сформульована проблема, постійний інтерес керівника до самостійної роботи студента стимулюють інтенсивність та якість його роботи (самостійне опрацювання певної частки навчального матеріалу, участь у роботі гуртків на кафедрах, у наукових конференціях різного рівня, написання рефератів та курсових робіт тощо).

Активна самостійна робота студентів можлива лише за наявності серйозної та стійкої мотивації. Установлено, що найбільш сильним мотивуючим фактором є безпосередня підготовка до подальшої професійної діяльності. Серед основних факторів, що сприяють активізації самостійної роботи можна виділити наступні:

1. Корисність виконаної роботи. Так, наприклад, використання результатів наукових досліджень студентів у лекційному курсі, методичному посібнику, при підготовці публікацій сприяє підвищенню якості виконання самостійних завдань.

2. Участь студентів у творчій діяльності. Це може бути участь в науково-дослідній чи методичній роботі, яка проводиться тією чи іншою кафедрою.

3. Важливим мотиваційним фактором є інтенсивна педагогіка. Вона передбачає введення в навчальний процес активних методів, перед усім ігрових тренінгів, в основі яких покладено інноваційні та організаційно-діяльнісні ігри.

4. Участь в олімпіадах з навчальних дисциплін, конкурсах науково-дослідницьких робіт тощо.

5. Використання мотивуючих факторів контролю знань (рейтинг, тести, нестандартні екзаменаційні процедури).

6. Заохочення студентів за успіхи у навчанні та творчій діяльності, а також санкції за погане навчання.

7. Індивідуалізація завдань, що виконуються як в аудиторії, так і поза її межами, їх постійне оновлення.

Традиційною формою самостійної підготовки та звітності студента з гуманітарних дисциплін є реферат. Реферат трансформується, виходячи з конкретної ситуації, в текст доповіді, виступи, матеріал для колоквіуму тощо. Але, по суті, підготовка реферату – це вміння працювати з певним текстом.

Загалом, реферат сприяє залученню студентів до системної роботи у бібліотеках з літературними джерелами, збагачує знання молоді та розвиває їхні аналітичні якості, ораторські вміння. Окрім цього реферат – це форма контролю самостійної наукової роботи студента, своєрідний письмовий звіт щодо досліджуваної проблеми конкретної навчальної дисципліни з гуманітарних наук.

Написання реферату кількісно та якісно збагачує знання студентів з обраної теми, допомагає їм логічно, грамотно узагальнити та викласти в письмовому вигляді відібраний матеріал, а потім уміло, аргументовано публічно захистити його перед своїми однокурсниками на семінарському занятті або на науковій студентській конференції і, таким чином, отримати методичний досвід публічного захисту курсових, дипломних та інших наукових досліджень.

Разом з тим, реферат є показником рівня гуманітарної та інтелектуальної підготовки студента, відображає ступінь його упевненості у результатах власної праці, а для викладача реферат є критерієм оцінки росту наукових знань та умінь студента, у тому числі як аналітичних і методичних, так і ораторських, у процесі самостійного поглибленого засвоєння ним окремих наукових проблем навчального курсу.

У педагогічній науці виділяють описовий та аналітичний реферати.

Описовий реферат – перерахування фактів, явищ без їх аналізу, структурування та синтезу на основі огляду літературних та інших джерел з обраної теми. Це найнижчий первинний вигляд залучення студентів до самостійної роботи з метою навчити їх робити систематичну вибірку літератури з визначеної теми.

Аналітичний реферат – системно-структурований виклад автором змісту наукової проблеми, що досліджується, як на основі наукового (аналізу та синтезу) вивчення літературних та інших джерел з проблеми, так і, виходячи з історіографії проблеми, у результаті самостійно проведених дослідницьких робіт, наприклад, – соціологічних, соціально-психологічних тощо.

Из вышесказанного следует, что каждая структура и подструктура аналитического реферата, как отражение определённой новой информации обязаны завершаться обобщением:

промежуточным - в тексте главы, её подразделов (например, в конце абзаца или после нескольких абзацев);

в форме вывода в конце главы и его параграфов, подразделов;

в виде заключения, как итоговое обобщение содержания и выводов глав в завершении реферативного исследования автора исследования.

Написання аналітичного реферату, а також студентської рецензії на нього сприяють поглибленню знань з обраної теми та активно формують самостійний підхід у проведенні будь-яких інших наукових досліджень, а також формують у студентів навички щодо використання методів та форм творчого авторського аналітичного пошуку.

Разом з тим, реферат є показником рівня гуманітарної та інтелектуальної підготовки студента, відображає ступінь його упевненості у результатах власного пошуку, а для викладача реферат є критерієм оцінки росту наукових знань та вмінь студента, у тому числі як аналітичних і методичних, так і ораторських, у процесі самостійного поглибленого засвоєння ним окремих наукових проблем навчального курсу.

Виходячи із викладено вище, можна скласти алгоритм самостійної підготовки студента, що передбачає наступні етапи:

1. усвідомлення і реалізація процесів інтеграції гуманітарного знання і знань з природничих і технічних дисциплін;

2. уміння, навички і здібності сприймати інформаційні блоки по темам і розділам гуманітарних наук;

3. уміння працювати у бібліотеці, реферування наукової та монографічної літератури у якості першого досвіду наукової роботи;

4. удосконалення методів і способів підбору матеріалу, вміння його систематизувати, компонувати при підготовці необхідних текстів, рефератів, доповідей, а також оформлення науково-довідкових матеріалів;

5. відпрацювання та вдосконалення способів оформлення матеріалу.

 

Висновок. Використання в навчальному процесі на семінарських заняттях системно-інтенсивних форм контролю за якістю самостійної наукової у формі обов’язкового усного захисту студентами власних рефератів, рецензування-опонування рефератів свої одногрупників потребує від викладачів, як наукових керівників, високих інтелектуально-педагогічних та організаційних здібностей.

Отже, написання реферату – один із найпоширеніших видів самостійної роботи, який сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, розвиває навички самостійного пошуку, аналізу та систематизації теоретичного матеріалу, а також відкриває шляхи до творчих наукових пошуків.

 

Література:

1. Аникеенко В.А. Самостоятельная работа студентов и формы ее контроля / В.А. Аникеенко // Пути совершенствования учебного процесса в вузе. – Саратов, 1993. – С. 28-34.

2. Джалилов А.Х., Досходжаев Д.Т. Основы учебно-исследовательской работы студентов: [Учеб. пособие для вузов] / А.Х. Джалилов, Д.Т. Досходжаев. – Алма-Ата: Мектеп, 1989. – 190 с.

3. Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе: Учеб. пособие / Е.В. Зиака / – Харьков: ХГУ, 1991. – 69 с.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.