УДК 332
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Комеліна Анна Андріївна, аспірант
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка Україна, Полтава
У статті розглянуто методичні підходи щодо оцінювання ефективності регіонального ринку інноваційних технологій. Обґрунтовано, що існує дві основні моделі ринку інноваційних технологій: to-push («виштовхування» на ринок), а також to-pull («втягування» в ринок), розглянуто їх переваги та недоліки. Визначено умови інноваційної активності кожного учасника інноваційного процесу.
Ключові слова: регіон, ринок інноваційних технологій, інноваційна активність.
Комелина Анна Андреевна Методические подходы оценки эффективности регионального рынка инновационных технологий/ Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка, Украина, Полтава
В статье рассмотрены методические подходы по оценке эффективности регионального рынка инновационных технологий. Обосновано, что существует две основные модели рынка инновационных технологий: to-push («выталкивание» на рынок), а также to-pull («втягивание» в рынок), рассмотрены их преимущества и недостатки. Определены условия инновационной активности каждого участника инновационного процесса.
Ключевые слова: регион, рынок инновационных технологий, инновационная активность.
Komelinа Аnna Methodological approach to measuring the efficiency of a regional market innovative technologies/ Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk, Ukraine, Poltava
The paper considers methodic approaches of for evaluating the effectiveness of the regional market of innovative technologies. Proposed two basic models of market innovation: to-push; to-pull, discusses their advantages and disadvantages. The conditions of the innovative activity of each member of the innovation process.
Keywords: region, market innovation, innovation activity.
Територіальні особливості процесу комерціалізації інноваційних технологій, швидкість просування інновацій, вибір механізму їх трансферу та інструментів практичного втілення залежить від рівня сформованості регіонального ринку інноваційних технологій, що виступає вагомою передумовою розгортання процесу комерціалізації технологій. Отже, методичні підходи щодо оцінювання ефективності ринку інноваційних технологій мають враховувати регіональні особливості їх формування.
Аналіз наукових досліджень [1, с. 275 277, 2, 3] дає змогу теоретично обґрунтувати, що існує дві основні моделі ринку інноваційних технологій: to-push («виштовхування» на ринок), а також to-pull («втягування» в ринок). Для першої з них притаманним є виведення на ринок інноваційних технологій, тобто працює традиційна схема інноваційного процесу «дослідження виробництво продаж». Перевагами цієї моделі є перш за все те, що всі учасники цієї моделі формально (або неформально) є учасниками інноваційного кластеру, а їх сукупні дії спрямовані на те, щоб одержати ефекти від їх взаємодії та послідовного просування інноваційних технологій. Для другої моделі є характерним інший механізм взаємодії учасників ринку: науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські організації «втягуються» в процес інноваційної діяльності у результаті виникнення певного «замовлення» на інновацію з метою розв’язання конкретної проблеми.
Для кожної з вище наведених моделей ринку інноваційних технологій важливим є вибір механізму їх комерціалізації з урахуванням рівня економічної ефективності взаємодії учасників інноваційного процесу, які, водночас, виступають суб’єктами цього ринку. Якщо у першому випадку (модель to-push) оцінка ефективності такої взаємодії практично являє собою економічну ефективність функціонування сформованого інноваційного кластеру як сукупності інноваційної активності кожного учасника кластера та їх сукупної взаємодії (ефект синергії), то в другому (модель to-pull) вона є результатом індивідуальної інноваційної активності кожного з суб’єктів інноваційного процесу та їх позицій на цьому ринку.
Узагальнення наукових досліджень щодо основних умов, що визначають параметри інноваційної активності кожного учасника інноваційного процесу (а відтак впливають на особливості формування регіонального ринку інноваційних технологій), дало змогу виділити ключові з них: рівень значущості інновацій для підприємства (нове науково-технічне відкриття; новий спосіб виробництва; принципово нова техніка, технологія, матеріали, енергоносії; поточна модернізація, спрямована на підвищення технічного рівня виробництва, якості та конкурентоспроможності продукції, що випускається, збереження навколишнього середовища; нові форми організації й управління); характер результату інноваційної діяльності (регенерування, збереження та оновлення існуючих функцій; зміна кількісних ознак; перегрупування складових частин із метою поліпшення; адаптивна зміна елементів виробничої системи; найпростіша якісна зміна, що виходить за рамки адаптивних змін; нове покоління та зміна більшості властивостей системи; новий вид, якісна зміна початкових властивостей системи; вища зміна у функціях системи); етапи комерціалізації інновацій (фундаментальних досліджень; прикладних досліджень; втілення; розроблення; технологічних нововведень у галузі; прийняття нововведення споживачем); масштаб ефекту від реалізації інноваційної діяльності (ті, що впливають тільки на діяльність підприємства, яке їх реалізовує; ті, які впливають на діяльність інших підприємств; ті, що забезпечують досягнення ефекту в загальнонаціональному масштабі; ті, які забезпечують досягнення ефекту в міжнародному масштабі).
Серед інших важливих умов інноваційної активності учасника інноваційного процесу є обране джерело фінансування інноваційних технологій (прибуток, амортизаційні відрахування, довго-, середньо- і короткострокові кредити, венчурні інвестиції, емісія цінних паперів, кошти державного бюджету, кошти спеціальних фондів, іноземний капітал), його доступність та вартість. Крім цього, слід врахувати й часовий інтервал та масштабність реалізації інноваційного проекту: стратегічні (довгострокові) – великі проекти; поточні (середньострокові) – середні проекти; поточні (річні) – середні проекти; поточні (середньострокові або річні)– середні або дрібні проекти; оперативні (короткострокові) – дрібні проекти.
Вище зазначені умови характеризують особливості інноваційної активності суб’єктів інноваційного процесу, що не може не впливати на характер функціонування регіональних ринків інноваційних технологій. Формування розвиненого регіонального ринку інноваційних технологій потребує з одного боку створення сприятливих умов для формування ринкових передумов розвитку інноваційних процесів, а з іншого впровадження ефективної регіональної інноваційної політики. Складність формування регіональної інноваційної політики полягає у тому, що вона має зберігати багатовекторність, тобто забезпечувати економічну, соціальну, науково-технічну, ресурсну, екологічну, енергетичну ефективність інноваційної діяльності як суб’єктів господарювання, так і центральних і регіональних органів управління та органів місцевого самоврядування.
Відмітимо, що підвищення ефективності взаємодії учасників інноваційного процесу вимагає від держави регулювання перш за все таких процесів: формування інноваційної інфраструктури, підтримка реалізації інноваційних проектів; визначення пріоритетних сфер економічної діяльності на державному та регіональному рівнях та перехід на проектне управління; підвищення рівня інвестиційної привабливості територій; удосконалення регіональних механізмів стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності на основі активізації комерціалізації інноваційних технологій [3]. Складність формування регіональної інноваційної політики в Україні полягає у тому, що вона має забезпечувати багатовекторність інноваційних пріоритетів ефективність інноваційної діяльності як суб’єктів господарювання, так і центральних і регіональних органів управління та органів місцевого самоврядування [3]. Запропонований підхід дає змогу визначити ефективність державної та регіональної інноваційної політики з позицій реалізації значимих інноваційно-інвестиційних проектів у пріоритетних галузях національної економіки тощо.
Література:
1. Чухрай Н.І. Близькість організацій при створенні інновацій: сутність, складові та оптимальний рівень // VI Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу». 27-29 вересня 2012 р. – Суми : ТОВ «ДД «Папірус», 2012. – 337 с.
2. Короткова Т. Л., Власов А. В. Коммерциализация и маркетинг инноваций.
М.: Креативная экономика, 2012. 168 с.
3. Комеліна О.В. Стратегія трансформації інноваційно-інвестиційного простору України: теорія, методологія, практика К. : ТОВ «ДКС центр», 2010. 486 с.
References:
1. Chukhray N.I. Blyz'kist' orhanizatsiy pry stvorenni innovatsiy: sutnist', skladovi ta optymal'nyy riven' // VI Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya «Marketynh innovatsiy i innovatsiyi v marketynhu». 27-29 veresnya 2012 r. – Sumy : TOV «DD «Papirus», 2012. – 337 s.
2. Korotkova T. L., Vlasov A. V. Kommertsyalyzatsyya y marketynh ynnovatsyy.
M.: Kreatyvnaya эkonomyka, 2012. 168 s.
3. Komelina O.V. Stratehiya transformatsiyi innovatsiyno-investytsiynoho prostoru Ukrayiny: teoriya, metodolohiya, praktyka K. : TOV «DKS tsentr», 2010. 486 s.