Пономарьова В. В., к. е. н., Тимрієнко І. Ю. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Пономарьова В. В., студентка бакалаврату

Науковий керівник: к. е. н., Тимрієнко І. Ю.

Вінницький фінансово-економічний університет

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Проблеми аудиту капітальних інвестицій в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності в зв’язку з потребою отримати інвесторами та іншими зацікавленими користувачами точної і достовірної інформації про стан і ефективність використання необоротних активів. Система їх аудиту, яка склалася, не задовольняє вимоги ринку, умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з необоротними активами: купівля-продаж, нарахування амортизації, страхування, приватизація, реалізація інвестиційних проектів.

При проведенні аудиту капітальних інвестицій на підприємстві слід керуватися нормативно-правовою і законодавчою базою облікової та аудиторської діяльності. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу ауди¬ту. Нормативна база, що використовується для організації пе¬ревірок, поділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня нормативна база - відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку [1,c.57]. Внутрішня нормативна база - це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві. Основною нормативно-законодавчою базою, яка регулює проведення аудиторських перевірок є Міжнародні стандарти аудиту (МСА), де наведені принципи побудови аудиторських перевірок та Закон України «Про аудиторську діяльність» [2,3].

Аудит капітальних інвестицій на підприємстві необхідно розпочати з ознайомлення з обліковою політикою підприємства. В Наказі «Про облікову політику підприємства» мають бути вказані основні елементи, за допомогою яких здійснюється облікова діяльність на конкретному підприємстві.

При аудиторській перевірці капітальних інвестицій підприємства можуть використовуватися наступні види перевірок:

 фактична перевірка полягає у перевірці кількісного і якісного стану об'єктів, який встановлюється шляхом обстежен¬ня, огляду, перерахунку та інших способів перевірки фактичного стану активів;

 документальна перевірка - це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті:

- формальна перевірка полягає у візуальній перевірці пра¬вильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті і цифрах, у пе¬ревірці достовірності підписів посадових і матеріально- відповідальних осіб;

- арифметична перевірка документів полягає в перевірці правиль¬ності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах;

- перевірка документів по суті дозволяє встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображен¬ня операцій на рахунках бухгалтерського обліку ;

 при зустрічних перевірках відображення господарських опе¬рацій, що здійснюються між клієнтом і третіми особами, пе¬ревіряється в останніх та порівнюється з даними клієнта [4].

Наступним етапом аудиту капітальних інвестицій повинна бути перевірка правильності відображення в обліку надходження необоротних активів. В цьому випадку контролюються всі первинні документи при здійсненні цих операцій, правильність оформлення, наявність у них необхідних підписів.

Основна мета інвентаризації необоротних активів підприємства полягає у виявленні фактичної наявності необоротних активів, перевірці правил їх утримання та експлуатації, відповідності облікової і справедливої вартості таких необоротних активів.

 

За результатами проведеної аудиторської перевірки на підприємстві складається Аудиторський висновок, який може бути як позитивний, так і негативний. Це залежить від рівня досконалості ведення облікової діяльності підприємства.

Таким чином, при проведенні аудиту капітальних інвестицій на підприємстві можуть виникати різноманітні проблеми, пов’язані з помилками ведення їх перевірки, оскільки сучасна система аудиту містить певні недоліки, які потрібно усунути.

Тому за результатами проведеного дослідження можна запропонувати такий спосіб вдосконалення аудиту капітальних інвестицій, як впровадження системи тестування аудиту необоротних матеріальних активів для забезпечення ефективності їх використання на підприємстві. Перевірка методом тестування може використовуватися під час проведення процедур контролю. Вона полягає в тому, що отриману аудитором вибірку даних по необоротним активам вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють з її результатами. На шляху операцій тесту можна використати "фіктивний" модуль (наприклад, необоротні активи). Дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. У тому випадку, коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.

Література:

1. Аудит: Застосування міжнародних стандартів аудиту практиці України/ За ред. Пилипенка І. І. — К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС", 2005. — 172с.

2. Аудит. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: — Л. : Вид-во Львівської комерційної академії, 2006. — 129с.

3. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Голос України. - 1993. - №99(599).

4. Медведєва Н. Ю. Особливості бухгалтерського обліку вибуття основних засобів // Облік и фінанси АПК: Науково-виробничий журнал. – 2007. - № 6/7. – с. 90 - 92.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.