Науковий керівник: Дранович М. П.
Лисаник Х. Б., Скидан Р. А.
Буковинський державний фінансово-економічний університет
ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Мале підприємництво відіграє значну роль у розвитку економіки: воно стимулює економічну конкуренцію, структурну перебудову економіки, формування нової соціальної верстви – підприємців, які складають соціальну базу економічної реформи, забезпечують стабільність суспільства.
Роль держави як суб'єкта підприємницького процесу може бути різною в залежності від суспільних умов, ситуації, що складається у сфері ділової активності, і тих цілей, які ставить перед собою держава.
Аналіз досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження та аналіз державної підтримки підприємств малого бізнесу зробили такі науковці як Борейко В. [1], Жмурков В. [2], Ляшенко В. [3], Просуленко А. [3], .Олофінський О. [4], Петращук О. [5] та інші.
Постановка завдання. Метою статті є аналіз існуючого механізму державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні, виявлення недоліків та висунення пропозицій щодо його вдосконалення.
Виклад основного матеріалу. В умовах після кризового періоду розвиток малого підприємництва відіграє надзвичайно важливу роль для досягнення в Україні соціальної стабільності, збільшення робочих місць, зростання доходів населення.
Стабільні темпи зростання національної економіки України – запорука для гарантованого стабільного розвитку малого підприємництва. Адже суттєва активізація діяльності малого підприємництва спостерігається в процесії його залучення до виробничо-інфраструктурних зв’язків із великим (та середнім) виробництвом, а також як відповідь на зростання доходів та збільшення платоспроможного попиту населення на товари та послуги.
В країнах з розвинутою ринковою економікою чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва, як правило, перевищує 50% населення працездатного віку (країни ЄС), а подекуди, може наближатись і до 80% (Японія). Натомість в Україні малим підприємництвом займається лише 24,9% населення працездатного віку (а питома вага малих підприємств складає 92,9% від загальної кількості зареєстрованих підприємств у країні). Продукція малих підприємств формує понад 50% ВВП країн «старої» Європи (Німеччина, Франція); понад 30 – 40% ВВП у країнах «нової» Європи (Чехія, Словаччина, Угорщина). Для порівняння – в Україні цей показник дорівнює 7%.
Унаслідок руйнівного впливу кризових явищ 2008 – 2009 рр. в Україні спостерігалось зменшення чисельності малих підприємств. Найбільше падіння припадало на 2010 р. (зменшення на 5,5% у порівнянні з 2009 р.) та 2011 р. (на 8,9% у порівнянні з 2010 р.). Кількість малих підприємств в Україні з 75 на 10 тис. наявного населення у 2009 р. скоротилась до 71 у 2010 р. та до 63 у 2011 р, що відповідає показникам 2005 р. Кількість суб’єктів малого підприємництва з 661 на 10 тис. населення у 2009 р. скоротилась до 464 у 2011 р. В Україні частина збиткових підприємств малого бізнесу з 32,8% від загальної кількості у передкризовому 2007 р. збільшилась до 41,4% у 2011 р. Кількість зайнятих працівників на підприємствах малого бізнесу також скоротилась з 2237,4 тис. у 2008 р. до 2073,6 [6].
Сьогодні 85% економіки країни формують 300 великих компаній і тільки 15% ВВП створює малий і середній бізнеc. На підприємства малого та середнього бізнесу в Австрії припадає 45% ВВП, у Німеччині – 60%, у Франції – 52% [7].
Відносно невеликий капітал для започаткування малого бізнесу звужує рамки виробництва й обмежує можливість залучення додаткових ресурсів: науково-технічних, фінансових, виробничих, трудових та ін. Нестійкість малого підприємства внаслідок обмеженості ресурсів, а також підвищеної чутливості до змін в економіці, набагато вище, ніж у великих і середніх підприємницьких структур. Близько 80% малих підприємств існують рік-два [3, с. 95], а більше третини є збитковими.
Від’ємні показники прибутку характерні для сектору малого бізнесу, що функціонує у сфері будівництва та операцій з нерухомістю, а також у промисловому виробництві, де, незважаючи на наявність 58,7% умовно прибуткових підприємств, загальні економічні втрати галузі на початок 2011 року складали 1 млрд. 694 млн. грн. [6].
Причиною того, що малі підприємства багатьох галузей економіки опинилися в борговій залежності, є важкість отримання банківських кредитів. Як правило, банківські установи здійснюють кредитування на коротко- та середньотерміновій основі під заставу, що набагато перевищує надану позику. Фінансова допомога, яку надають Український фонд підтримки підприємництва та Державний інноваційний фонд, є досить незначною. Тому важливим заходом державної підтримки має бути надання малим підприємцям пільгових кредитів та їх державне гарантування.
В умовах, коли державна фінансова політика з підтримки малого підприємництва не здатна створити умови для необхідного розвитку інфраструктури, що стимулювало б ефективніше функціонування та проникнення малого бізнесу в нові галузі економіки, з кожним роком зростають обсяги міжнародної підтримки. Створюються нові бізнес-центри та кредитні лінії, проте інвестиції міжнародних фондів у розвиток малого підприємництва у вітчизняній економіці все ж у рази менші, ніж в інших європейських країнах. Це пояснюється тим, що в Україні низькі показники рівня свободи бізнесу: у рейтингу Інституту Фрайзера (Канада) «Економічна свобода в світі-2011» Україна посіла 125-те місце у списку з 141 країн.
За результатами цього ж дослідження, найгірші показники індексу економічної свободи наша країна має у сфері «Правова система та захист прав власності». Це є зайвим доказом того, що головною причиною перешкод на макроекономічному рівні є відсутність чітко сформованої та законодавчо обґрунтованої державної підтримки сектору малих підприємців. Навпаки ж, у суспільстві формується об’єктивна думка, що чинні нормативно-правові акти України латентно спрямовані на те, щоб заплутати бізнесмена шляхом впровадження частих і непослідовних змін до законодавства. Крім того, у доповіді Світового банку 2012 року щодо легкості ведення бізнесу Україна посіла 181 місце з 183 країн за складністю й важкістю виконання вимог системи оподаткування. Згідно з доповіддю, щоб дотриматися вимог податкового законодавства, потрібно в середньому 657 годин на рік [7].
За словами ж самих підприємців, основним бар’єром розвитку малого підприємництва в Україні є надмірний податковий тиск. Особливої актуальності ця проблема набула у зв’язку з прийняттям нового Податкового кодексу, згідно з яким суб’єкти-платники єдиного податку тепер поділяються на 4 групи за видами діяльності та іншими критеріями з різними ставками оподаткування.
Як наслідок, частина малих підприємців багатьох видів діяльності, що користувалися спрощеною системою оподаткування, тепер сплачуватимуть виплати як великі у розмірі іноді більшому за їх прибуток. Така політика неадекватного економічній ситуації поповнення державного бюджету не лише не вирішить проблеми тінізації економіки, а навіть поглибить. До того ж, суб’єкти малого підприємства почнуть масово закриватися, оскільки зникають головні стимули підприємництва – прибуток та заробітна плата як атрибут матеріального добробуту.
Економіка України залишається високо монополізованою, оскільки умови податкового законодавства спрямовані більшою мірою на підтримку великого бізнесу, що характеризується дисциплінованістю у виплаті значного обсягу податків та частково надає фінансову допомогу в важливих проектах державного і регіонального значення [2, с. 10].
У результаті ігнорування інтересів малого підприємництва, збільшується кількість найманих робітників, а кількість самозайнятого населення постійно скорочується. Ці процеси негативно впливають на соціальну активність громадян, а, отже, пригнічується готовність й вміння населення реалізовувати специфічні інтереси, пов’язані з активною діяльністю самостійного суб’єкта господарювання. Тому для впровадження ефективного механізму підтримки малого бізнесу в Україні необхідно, перш за все, здійснити певні кроки на шляху демократизації ринкових відносин та пом’якшення соціальної напруги в суспільстві. Необхідно, щоб інтереси малих підприємців захищали не лише державні структури, а й окремі організації, створені з метою лобіювання підприємницького співтовариства, думка яких мала б вагу при прийнятті рішень державою, особливо у питаннях, що стосуються податкових платежів та відрахувань у фонди.
Невиконання планів фінансування національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, очевидно, пов'язане з тим, що органи виконавчої влади, які, на жаль, змінюються надзвичайно часто, розглядають цю статтю бюджету за залишковим принципом. Тому орієнтація наших підприємців і малого бізнесу на велику роботу: нарощування обсягів виробництва, укладання контрактів, розширення ринків збуту вітчизняної продукції без допомоги в цьому напрямку, перш за все держави і регіональних органів влади марна справа [4, с. 25].
Державна підтримка малого бізнесу – це насамперед створення державою організаційно-правових умов для розвитку підприємницьких структур. Державні програми підтримки малого бізнесу повинні враховувати стан бюджетної, кредитно-фінансової системи, рівень населення для ефективного та своєчасного прямого та непрямого впливу на розвиток підприємництва. Основними принципами державної політики є створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва. В підтриманні і сприянні розвитку малого бізнесу можна виділити кілька напрямів системи державної політики, а саме фінансово-кредитна, організаційно-технічна, інформаційна та консультаційна, а також допомога суб’єктам підприємницької діяльності у процесі пошуку споживачів та адаптуванні на ринку збуту продукції [1, с. 23].
Висновки. У сучасних умовах малий бізнес відіграє провідну роль у створенні ефективного недержавного сектора. Саме малі і середні підприємства, різні комерційні структури, що належать до сфери малого бізнесу, беруть на себе ризик і працюють згідно з новими вимогами, що ставляться до ефективності. Створення широкої мережі малих підприємств у всіх галузях господарства сприятиме демонополізації та розвитку конкуренції. Але такий бажаний розвиток сектора малого бізнесу наштовхується на безліч перепон.
Для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні необхідно, щоб держава стимулювала розвиток зазначеного сектора, за допомогою більш м’якої регламентації його діяльності, запровадження відповідних фінансових заохочень та гнучких механізмів регулювання ринку праці.
Важливим кроком у розвитку підприємств малого бізнесу має стати стимулювання інвестицій та інновацій у цьому секторі, починаючи від податкового стимулювання та закінчуючи державними закупівлями та дослідженнями, які фінансуватимуться державою. Адже цей сектор є найбільш придатним до впровадження новаторських ідей у короткі терміни.
Сьогодні великий бізнес дуже вразливий для коливань світового ринку. Якщо ми хочемо збільшити ВВП, зменшувати імпорт, то ми повинні розвивати малий і середній бізнес. Для цього Україні необхідно змінювати економічну модель свого розвитку, в центрі цієї моделі повинні стояти приватні підприємці. Малий і середній бізнес повинен давати мінімум 50% ВВП України.
В Україні повинно змінитися ставлення до підприємців як до класу людей. Потрібно дати цим людям більше свободи для реалізації свого таланту, своїх ідей. Уряду необхідно створювати зрозумілі правила гри для бізнесу на 5-10 років вперед. Молодим підприємцям потрібно давати податкові пільги, потрібні дешеві довгі кредити. Регулюючі органи повинні не контролювати бізнес, а допомагати йому розвиватися.
Література:
1. Борейко В. І. Пільгове оподаткування малого бізнесу в Україні: ретроперспектива та перспектива / В. І. Борейко // Вісник економічної науки України. – 2011. – №2. – С. 21-24.
2. Жмурков В. Почуйте нас. Малий і середній бізнес вже за межею виживання / В. Жмурков // Голос України. - 2012. - №85. - С. 14.
3. Ляшенко В. І. Вплив Податкового Кодексу України на розвиток малого підприємництва: експертні оцінки на етапах обговорення, прийняття та внесення змін / В.І. Ляшенко, А. А. Просуленко // Вісник економічної науки України. – 2011. – №2. – С. 93-111.
4. Олофінський О. О. Малий бізнес як сучасний механізм розв'язання соціально-економічних проблем в Україні / О. О. Олофінський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №2. - С. 22-27. - Бібліогр.: с. 27.
5. Петращук О. М. Малий бізнес України: проблеми та шляхи їх вирішення / О. М. Петращук // Шляхи вдосконалення управління підприємствами в умовах глобальних викликів : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. молодих вчених та студентів (Чернівці, 22-23 березня) / МОНМС України, БДФЕУ [та ін.] ; [гол. ред. В.В. Прядко]. - Чернівці : [БДФЕУ], 2012. - С. 188-192.
6. Статистичні дані малого бізнесу в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Світові рейтинги [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/