Скоробагатько Анастасія Володимирівна
Інститут міжнародних відносин
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
На сучасному етапі поняття інформаційної безпеки набуває все більшої актуальності. Створення та використання нових технологій стає невід’ємною складовою життя людини в інформаційному суспільстві. Зростає значення інноваційних технологій в глобальному інформаційному просторі, що веде до скорочення інформаційних відстаней і дає нові можливості реалізації інформаційних відносин.
Поняття інформаційної безпеки в залежності від використання розглядається як стан захищеності потреб в інформації особистості, суспільства і держави, при якому забезпечується їхнє існування і прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. В 1947 році в США був прийнятий Закон «Про національну безпеку», завдяки якому вирішувалась проблема інформаційної безпеки США.
За допомогою інформації відбувається оволодіння відомостями про навколишній світ та процеси, які протікають в ньому. Стан інформованості визначає сутність сприйняття суб’єктами навколишньої дійсності та обґрунтованості рішень та дій, що приймаються. На противагу інформаційній безпеці існують дестабілізуючі фактори, які породжують інформаційні загрози. В залежності від виду загроз інформаційна безпека розглядається:
- як забезпечення стану захищеності особистості, суспільства, держави від впливу неякісної інформації;
- як забезпечення стану захищеності інформації та інформаційних ресурсів від неправомірного впливу сторонніх осіб;
- як забезпечення стану захищеності інформаційних прав і свобод людини і громадянина[1, с. 38].
Інформаційна безпека є однією із сторін розгляду інформаційних відносин у межах інформаційного законодавства з позицій захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави та акцентування уваги на загрозах цим інтересам і на механізмах усунення або запобігання таким загрозам правовими методами. Свідомість, інформаційні системи, психіка людей можуть бути об’єктами інформаційної безпеки. Суб’єктами інформаційної безпеки виступають держава, яка здійснює свої функції через відповідні органи, громадяни, суспільство, які володіють повноваженнями по забезпеченню інформаційної безпеки[2, с. 41-42].
Формування сучасного інформаційного суспільства, майбутнє якого пролягає через інформаційну технологію, породжує нові фактори загроз інформаційній безпеці. Фактори загроз інформаційній безпеці поділяються на політичні, економічні та організаційно – технічні.
Політичні фактори загроз включають в себе зміну геополітичної обстановки через фундаментальні зміни в різних регіонах світу, інформаційну експансію розвинених країн для здобуття односторонніх переваг, порушення інформаційних зв’язків,становлення нової державності.
Економічні фактори загроз безпеці інформації – це перехід на ринкові відносини, критичний стан вітчизняних галузей промисловості, розширення кооперації із зарубіжними країнами в розвитку інформаційної інфраструктури.
Організаційно – технічні фактори загроз інформаційній безпеці – це недостатня нормативно – правова база у сфері інформаційних відносин, недостатнє регулювання державою процесів функціонування та розвитку ринку засобів інформації, широке використання незахищених від витоку інформації технічних та програмних засобів для зберігання, обробки та поширення інформації[3].
Для забезпечення інформаційної безпеки необхідно дотримуватися балансу інтересів, повинна існувати взаємна відповідальність суб’єктів, а також інтеграція систем національної і міжнародної безпеки[4, с.60-62].
Основними завданнями системи безпеки є:
- виявлення і прогнозування дестабілізуючих факторів та інформаційних загроз інтересам особистості, суспільству, державі;
- здійснення заходів з попередження і усунення дестабілізуючих факторів та інформаційних загроз;
- створення і підтримка в готовності сил та засобів забезпечення інформаційної безпеки.
Обсяг світового ринку послуг в сфері інформаційної безпеки постійно зростає. Відповідний інформаційний захист досягається шляхом закону, судовим, адміністративним і автономним захистом прав і свобод особистості.
Література:
1. В. М. Богуш, О. К. Юдін. Інформаційна безпека держави. - К. : МК-Прес, 2005. — 432 с.
2. Інформаційна безпека: контрманіпулятивні стратегії. - К.: Наша культура і наука, 2003. - 620с.
3. М. В. Грайворонський, О. М. Новіков ; за заг. ред. М.З.Згуровського. Безпека інформаційно-комунікаційних систем — К. : Видавнича група BHV, 2009. — 608 с.
4. Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Борис Кормич,. К.: Кондор, 2005. -382 с.