Кузура Е. О. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Кузура Е. О.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини «Україна»

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

До основи фіксування і аналізу процесу загальної оцінки фінансового стану суб’єкта господарювання виступає баланс. Процес його відтворення у радянські часи був баланс народного господарства. Людина яка, допомогла та створила незвичну модель "квадрат професора Блатова" – Балатов М.А. представник російської (радянської) бухгалтерської думки. Учень Є. Сіверса, продовжувач його справи, прихильник навчання від рахунку до балансу, а не від балансу до рахунку, на чому наполягали представники московської школи. Він стверджував, що подвійний запис завжди відображає тільки природний обмін цінностями на підприємстві. Блатов розвивав ідеї Е. Е. Сіверса і А. М. Вольфа про "мінової теорії подвійного запису". Зокрема, Блатов в радянський час сконструював спеціальну модель всіх можливих видів обміну в господарстві, що відображаються подвійним записом[2].

Головним завданням балансу народного господарства була характеристика виробництва окремих галузей матеріального виробництва і виробничих зв’язків між ними, зіставлення виробництва і споживання, а також дослідження.

Порядок побудови балансу та його розрахунки залишається актуальною і в наш час, і ми бачимо праці багатьох науковців, які досліджують, та вдосконалюють вчені. Вони приділяють достатньо багато уваги, аналітичним аспектам фінансової звітності і, зокрема, балансу приділено меншу увагу. На сьогоднішній день бухгалтерський баланс є найважливішим для кожного підприємства в Україні, та є впливом структурної інформації бухгалтерської методика аналізу фінансового стану, застосування нових аналітичних інструментів для оцінки задовільності структури балансу та фінансової стійкості підприємств.

 

Мета статті – дослідити порядок формування балансу знайти вдосконаленні методи аналізу бухгалтерського балансу, враховуючи затверджену форму балансу та сформованими методиками його аналізу; обґрунтувати пропозиції, які зможуть забезпечити однозначність у розрахунках за даними балансових аналітичних показників; розкрити можливості використання динамічних моделей стратегічного регулювання фінансової стійкості в аналізі фінансового стану підприємства.

Систематичний аналіз який проводиться на підприємстві, є важливою умовою успішного управління його фінансами. Тому баланс являється джерелом інформації, на базі якого розкривається фінансово-господарська діяльність економічного суб’єкта, тому серед форм бухгалтерської звітності баланс знаходиться на першому місці[3].

В діючій формі балансу збережено порядок ліквідності статей, що традиційно склався в нашій країні. Проте деякі позиції вимагають уточнення. Зокрема, дебіторська заборгованість, яка є частиною операційного циклу, відображається в розділі «Короткострокові оборотні активи». Оскільки операційний цикл може перевищувати один рік, ми вважаємо за необхідне здійснити її поділ в залежності від строку обороту в складі короткострокових оборотних активів на дебіторську заборгованість в частині, яка буде погашена як протягом 12 місяців з дати балансу, так і тієї, яка очікується до погашення після 12 місяців із дати балансу. Такий поділ має важливе значення при визначенні терміну реалізації дебіторської заборгованості, тобто її ліквідності.

Групування статей балансу будується таким чином, щоб розміщення господарських засобів активу відповідало їх формуванню по пасиву. Таке групування має маті полегшити контроль і аналіз фінансово-виробничої діяльності підприємств. П(С)БО 2 «Баланс» регламентує розмежування пасиву балансу на власний капітал так зобов’язання.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансова структура, ліквідність та платоспроможність, а також готовність адаптуватися до змін середовища, в якому вона функціонує. Ці важливі фінансово-аналітичні характеристики підприємства і можна отримати з бухгалтерського балансу.

Оцінка ліквідності активів підприємства в загальних рисах здійснюється шляхом розрахунку показників, де в чисельнику наводять дані активів за ступенем їх ліквідності (кошти та їх еквіваленти, оборотні активи, необоротні активи), а у знаменнику – дані про поточні зобов’язання підприємства.

Особливу роль відіграє оцінка фінансового положення, стійкість фінансів підприємства. Вона є необхідною умовою діяльності при ринкових відносинах, тому від цього залежить своєчасність та повнота погашення його зобов’язань по оплаті праці робітників, розрахунках з бюджетом, банками та постачальниками матеріальних ресурсі, по виплаті дивідендів і таке інше.

Порівняння виявлених позитивних і негативних змін у балансі дозволяє користувачам фінансової звітності скласти уявлення користувачам фінансової звітності скласти уявлення про зміни у фінансовому стані підприємства і дати його попередню оцінку.

Для повного вивчення змін в балансі підприємства за звітний період проводять вертикальний і горизонтальний його аналіз. При цьому існує два підходи до подання інформації балансу: в аналітично узагальненому і неузагальненому вигляді. Обидва мають право на існування. Однак недоліком другого підходу є те, що за змінами великої кількості різноманітних статей важче побачити основні закономірності змін у балансі, які є визначальними для фінансового стану підприємства. В аналітично узагальненому (агрегованому) балансі ці закономірності виявляються чіткіше.

Звичайна форма фінансової звітності, баланс включає заголовок та основні її елементи та підкласи. У заголовку наводиться:

назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження;

назва звіту;

дата, на яку складено звіт.

За формою баланс – це таблиця, на лівій стороні якої відображаються склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображаються джерела отримування господарських засобів ( у перекладі з латинського слово «актив» означає дійовий, діяти, діяльність; слово «пасив» - утриманий, бездіяльний). Слова «актив» і «пасив» означають відносини сторони балансу. Це так звана горизонтальна форма побудови балансу, я правильно, характерна для Німеччини, Італії, Росії. Для України така побудова практична і традиційна. Скажімо, в Англії, США використовують вертикальну форму побудови балансу: спочатку показують склад активу, а потім – пасиву[4].

В активі балансу підприємств України майно наведено з урахуванням ступеня ліквідності. Найменш ліквідності статті розміщені на початку, а легко реалізовані активи – наприкінці балансі. Тому у діючій формі балансу групування балансових статей дозволяє виділити три розділи:

необоротні активи;

оборотні активи;

витрати майбутніх періодів;

необоротні активи та групи вибуття;

Побудова статей активу впливає на порядок розміщення статей пасиву балансу. Слід дотримуватися правила, за яким статі активу повинні знаходитись напроти пасиву, джерелами утворення яких вони є. Це правило дозволяє виділити п’ять розділів пасиву балансу:

власний капітал;

забезпечення наступних витрат і платежів;

довгострокові зобов’язання;

поточні зобов’язання;

доходи майбутніх періодів;

Сучасного балансу форма побудована за принципом – нетто, в якому основні засоби і нематеріальні активи відображаються на залишковою вартістю.

Згідно П(С)БО 3, методика складання звіту про фінансові результати передбачає представлення витрат за призначенням (функціями), додатково розкривши їх суть. Проведені дослідження основних статей цього звіту, які розкривають сутність економічних показників , що є складовими формування прибутку підприємства, показало, що обсяги, склад інформації та умови її формування надають значні можливості зовнішнім і внутрішнім користувачам приймати ефективні господарські рішення. Проте деякі запити все ще залишаються не реалізованими.

Оскільки обґрунтованість висновків фінансового аналітика в значній мірі залежить від інформації про рух коштів на підприємстві, важливою формою звітності є звіт про рух грошових коштів.

Досліджуючи звіт про рух грошових коштів та відповідність запитам користувачів фінансової інформації, необхідно відмітити, що національним стандартом П(С)БУ 4 «Звіт грошових коштів», рекомендується не включати до звіту операції прямого обміну, оскільки ці статті не залучають грошові потоки в даному періоді.

Задовільність структури балансу фінансово благополучного підприємства є наслідком дотримання ним у процесі господарської діяльності основних передумов фінансової стійкості, до яких належать: зростання обсягу доходу (виручки) від реалізації; забезпечення необхідного рівня прибутковості; ефективне використання капіталу; збереження і примноження власного оборотного капіталу.

Сучасна форма бухгалтерської звітності передбачають посилити акцент на примітках і поясненнях, метою яких є розкриття, внесення коректив, уточнення і доповнення інформації основних звітних форм. Удосконалення приміток і пояснень повинно полягати, перш за все, в їх глибшій прив’язці до основних форм, що підвищить їх аналітичну цінність.

У фінансовій звітності бухгалтерський баланс є основним джерелом інформації про фінансові і майнові грошові дії підприємства, воно забезпечує належне групування господарювання, та дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства.

Полегшує контроль та наліз фінансової діяльності підприємства, раціональне групування статей активу і пасиву, при якому розміщення господарських засобів по активу відповідало їх формуванню по пасиву, передбачає збалансованість активів і пасивів та певну послідовність розміщення розділів і статей балансу в залежності від швидкого обертання.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції від 02.12.2012 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-14

2. ВЕЛИКИЙ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СЛОВНИК / За ред. А.Н.Азріліяна. - М.: Інститут нової економіки, 1999. - 574 с.

3. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні [текст]: навчальний посібник – Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 2003. – 765 с.

4. Гринів, Б. О. Проблеми бухгалтерського балансу та його використання в аналізі [Текст] : монографія / Б. О. Гринів. − Бухгалтерський облік і аудит (укр.). – 2010. − № 1. – С. 12-13.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.