Соколюк В. М., Шундіна О. А.
Буковинський державний фінансово-економічний університет
ВПЛИВ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Вступ. Економічні результати діяльності підприємств завжди змінюються та залежать від багатьох чинників. Вирішальним фактором недостатньо успішної діяльності багатьох промислових підприємств є загальна соціально-економічна криза, яка охопила країну.
Прогнози експертів свідчать, що наслідки кризи є значно відчутними для 99 % вітчизняних підприємств. Ось чому, проблема виникнення, функції та вплив кризових явищ на управління діяльністю підприємства набуває особливої актуальності. Це обумовлює нагальну необхідність вироблення наукового підходу до процесу кризового управління підприємством, що у свою чергу, передбачає комплексне та системне дослідження теоретичних засад управління в період виникнення кризової ситуації, аналіз його методичного забезпечення, обґрунтування сучасних методів діагностики кризових явищ та розробки стратегії виходу з кризи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам управління діяльністю підприємств в кризових ситуаціях присвячено ряд досліджень українських науковців, серед них слід зазначити праці таких учених, як Л. Лігоненко [1], М. Долішнього, О. Кузьміна, Є. Бойка, В. Герасимчука, В. Петренка, В. Василенка [2], Прохорової, І. Лукінова, О. Пушкаря, О. Проскури, О. Третяка, Ю. Шембеля, А. Штангрета, В. Короля, В. Байцима та інших.
Постановка завдання. Метою даної статті є виявити та дослідити фактори виникнення кризових явищ на підприємствах та обґрунтувати зміст та сутність процесу управління підприємствами в кризових ситуаціях.
Дослідження теоретико-методологічних аспектів впливу кризових явищ на управління діяльністю підприємства вимагає вирішення ряду завдань, а саме:
1. Дати визначення поняттям «кризові явища», «управління діяльністю підприємства»;
2. Розглянути суть, особливості та функції антикризового управління підприємством;
3. Визначити конкретні заходи з управління діяльністю підприємства, направлені на нейтралізацію впливу кризових явищ.
Виклад основного матеріалу. Кризова ситуація в діяльності підприємства не виникає раптово, вона має свої причини. Причина появи кризових явищ прихована в самому ринковому господарстві, викликана постійною зміною ринкових орієнтацій споживачів, невизначеністю поведінки контрагентів, необхідністю постійного коригування основних елементів та функціональних підсистем підприємства, несприятливим впливом зовнішнього оточення.
Дискусійним є неминучість кризи в процесі розвитку підприємства. Адже виходячи з сутності циклу, жодне підприємство не може розпочати підйом, не пройшовши кризу. В той же час практика свідчить, що для певної кількості підприємств стадія кризи є останньою стадією їх функціонування як соціально-економічних систем, після якої вони припиняють своє існування.
Російський дослідник криз Яковцев Ю. виділяє три найважливіші конструктивні функції кризи [3]:
- ослаблення й усунення застарілих елементів домінуючої, але яка вже вичерпала свій потенціал, системи;
- розчищення дороги для утвердження спочатку слабких елементів нової системи, майбутнього циклу;
- випробування на міцність і передача в спадщину тих елементів системи, які акумулюються й переходять у майбутнє.
Британські дослідники Дж. Майерс (Meyers) і Дж. Холуша (Holusha) на прикладі конкретних компаній виділяють наступні сім переваг кризової ситуації [4]:
1. "Народження героїв", нових прогресивних лідерів, таких як, приміром, Лі Якокка (Leelacocca) на кризовому "Chrysler".
2. Прискорення процесу внутріорганізаційних змін (реструктуризації), на які керівництво неохоче йде у звичайних умовах ("UnionCarbide").
3. Усвідомлення й визнання існуючих проблем, на які раніше були закриті очі ("Procter & Gamble", "DalkonShield").
4. Оптимальний перерозподіл кадрового потенціалу в процесі змін ("UnitedTechnologies", "BamiffAirlines").
5. Реалізація нових (революційних) стратегій ("GeneralMotors", "Caterpillar").
6. Орієнтація на системи раннього попередження в майбутньому ("BankofBoston").
7. Нові конкурентні переваги (здатності й можливості) після кризи ("Levies", "Coca-Cola").
Аналізуючи розвиток економіки України, бачимо, що нестабільність та кризовий стан є характерними явищами для нашої держави. У таких умовах господарювання в управлінні підприємствами має бути врахований високий рівень впливу факторів зовнішнього середовища, а отже управління має постійно, у певній мірі, носити антикризовий характер.
Аналіз досвіду вітчизняних підприємств дає змогу зробити висновок, що кризи найчастіше проходять у дві фази, коли після різкого погіршення ситуації наступає період поступової стабілізації (адаптації) [1].
Дослідження вітчизняних наукових праць з обраної проблематики дає змогу виділити ряд особливостей управління підприємством у кризових умовах:
- кризи можна передбачати, очікувати і викликати;
- кризи у визначеній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;
- до кризових ситуацій необхідно готуватись;
- управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду та мистецтва;
- кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими;
У сучасному менеджменті виділяють шість функцій антикризового управління: передкризове управління, управління в умовах кризи, управління процесами виходу з кризи, стабілізація хитких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат та упущених можливостей, своєчасне прийняття рішень [2].
Мету та інструментарій антикризового фінансового управління залежно від реального фінансового стану підприємства наведено на рис. 1.
Повний варіант статті за посиланням