ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

к. е. н., доц., Буряк О. П.
Львівська комерційна академія
ДО ПИТАННЯ ПРО ПРИЧИНИ БАНКІВСЬКИХ КРИЗ
Впродовж кількох століть поспіль у вітчизняній та світовій економіці регулярно відбуваються банківські кризи. Найчастіше вони не завершуються тільки втратами самих банків та їх вкладників, але й справляють згубний вплив на економіку в цілому, призводять до загострення соціальної напруги в суспільстві. За оцінками вчених, загальні втрати ВВП від фінансово-банківської кризи становлять в середньому 5-10%, а на відновлення його до кризового рівня потрібно 2-3 роки [1, с. 52]. Прикладом може бути фінансово-банківська криза 2008 р., яка лише впродовж цього ж року завдала економіці близько 5 трлн. дол. США збитку [2]. Під час цієї кризи число безробітних у світі збільшилось на 20 млн. осіб [3, с. 46]. Значний вплив банківська криза мала і на політичну сферу, оскільки породила масові політичні акції протесту. І нарешті, ще одним негативним наслідком кризи стала втрата довіри населення до банків і національної валюти.
Для того, щоб розробити ґрунтовні підходи до подолання кризових явищ в економіці і забезпечити недопущення нових, необхідно проаналізувати причини, що провокують виникнення криз. Недосконалість методології й інструментарію дослідження причин, які сприяють накопиченню кризового потенціалу в банківських системах, і є тією головною проблемою, що спричиняє вибір неефективних стратегій регулювання банківської діяльності.
В сучасній економічній науці існує ціла низка підходів щодо пояснення причин виникнення банківських криз. Так, А. Г. Куликов вважає, що основною причиною кризи є «відрив банківської системи від реальної економіки» [4, с. 193]. Натомість А.А. Суетін стверджує, що «як правило, банківські кризи провокує надмірна кредитна експансія під час тривалого економічного піднесення» [5, с. 8]. Ми підтримуємо обидві точки зору, вважаємо, що кризу може спровокувати як поява диспропорцій («відрив») між фізичною (натурально-речовою) і монетарною (фінансовою) сферами економіки, так і кредитна експансія – досвід переконливо доводить, що зростання кредиту, яке більше, ніж у 2 рази перевищує зростання ВВП може вважатися сигналом потенційної загрози банківської кризи.
О. І. Барановський зазначає, що першопричинами банківських криз є: «накопичення надлишкової ліквідності, відсутність належного банківського нагляду, економічний спад, високі кредитні ризики, нерівномірний розподіл активів і капіталу між банками різних груп, інфляційний тиск на економіку» [6, с. 419]. Своє бачення причини банківської кризи має С. Лямець [7], погляди якого поділяє В. М. Геєць: учені стверджують, що причиною банківських криз може бути кредитування банками потенційно можливих банкрутств, яке дестабілізує банківський сектор економіки. Ми цілком поділяємо думку, що кредитувати некредитоспроможних клієнтів неприпустимо. І проблема полягає ще й в тому, що банки, рятуючи потенційних банкрутів, не тільки ризикують власними капіталами, а й в тому, що вони гальмують процес реструктуризації економіки і поглиблюють кризу в банківській системі. Водночас до причин банківських криз доцільно включати суперечність між завданнями кредитного стимулювання економіки, забезпечення цінової стабільності та завданнями банківського нагляду, яка періодично проявляється дуже гостро.
В цілому, в сучасній економічній літературі на тему походження банківських криз існує ціла низка думок, найпоширенішими з-поміж яких є такі: безвідповідальна поведінка інвесторів, які брали на себе непомірно великі кредитні борги з метою «зірвати» величезні прибутки на іпотеці і цінних паперах; змова світових банкірів, яка виражається у неконтрольованій доларовій емісії ФРС; шахрайські дії мільярдерів; перегулювання фінансових, у т.ч. банківських, ринків, яке зайшло надто далеко; розвиток олігополістичного рейтингового ринку, який «змушує інвесторів опиратися при своїх рішеннях про майбутні інвестиції тільки на кредитний рейтинг, не проводячи свого аналізу»; економічний спад та негаразди у реальному секторі економіки, спад виробництва, погіршення платоспроможності позичальників банків; проінфляційна грошово-кредитна та фіскальна політика уряду; інституційні особливості сучасних кредитних, валютних та фондових ринків, з якими пов’язана банківська діяльність; погана якість активів; неспівставно великі операційні витрати; наявність прихованих збитків.
Отже, за різноманітністю причин появи банківська криза є складним багатофакторним явищем, яке потребує системного комплексного аналізу. Глибоке вивчення причин та умов виникнення банківських криз має допомогти державним регуляторам у розробці правильної стратегії і тактики управління національною банківською системою і максимально запобігти банківським кризам та їх руйнівним наслідкам, які у ринковій економіці були, є і будуть. Однак слід пам’ятати, що причини банківських криз зазвичай не бувають одиничними, а є поєднанням певної сукупності причин, які для кожної кризи є різними.
Література:
1. Bordo M., Eichegreen B., Klingebiel, Martinez-Peria M.S. Is the Crisis Problem Crowing More severe? // Economic Policy. 2001. Voc. 16, Apr. P. 51-82.
2. Швайко М. Світова фінансова криза / М. Швайко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://soskin.info/ea/2008/11-12/200803.html
3. Рустамов Э. Финансовые кризисы: источники, проявления, последствия / Э. Рустамов // Вопросы экономики. - 2012. - № 4. - С. 46-66.
4. Куликов А. Г. Деньги, кредит, банки : учебник / А. Г. Куликов. . – М.: КНОРУС, 2009. – 656 с.
5. Суэтин А.А. Финансовая экономика: подъем, стабильность, спад/ А. А. Суэтин. – М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2011. – 256 с.
6. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання : монографія / О. І. Барановський. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 754 с.
7. Лямець С. Банки почали кредитну гонку / С. Лямець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2010/10/19 /252765/