канд. педагог. наук, Лимарєва Ю. М. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СВІДОМОЇ САМООСВІТИ В СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ ШКОЛІ

кандидат педагогічних наук,Лимарєва Ю. М.

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

м. Словянськ

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СВІДОМОЇ САМООСВІТИ В СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ ШКОЛІ

Сучасний ритм життя та активна комп’ютеризація усіх сфер життя людини висувають нові вимоги до особистості та змушують освітян докорінно переглянути погляди на організацію самоосвіти студентів. Можливість широкого використання засобів навчання, що надаються системою Internetвимагає якісно нових підходів до організації навчання студентів вищих навчальних закладів з метою їх подальшого упевненого функціонування в суспільстві. Вільне відвідування навчальних занять та індивідуальні графіки навчання все більше стають нормою у навчальному процесі сучасних вишів [1, 2]. Можливості дистанційного отримання інформації значно полегшують освіту. Разом із тим, такі умови сприяють організації взаємонавчання та самоосвіти. Відтепер, спрямовуюча роль викладача вимагає від нього більш глибокого та всебічного розуміння проблеми, що вивчається, та чіткого орієнтування в останніх досягненнях певної галузі науки.

Сучасне життя разом із Internet-можливостями вимагає від майбутнього спеціаліста першочергового вміння навчатися [2]. Тому свідоме ставлення студента до власної освіти сьогодні виступає завтра запорукою висококваліфікованого спеціаліста, здатного самостійно навчатися та вміло застосовувати свої знання. Виходячи із цього, стають у нагоді не лише знання педагогом навчального матеріалу, а, більшою мірою, корисні поради щодо його систематизації та вмінь студентів орієнтуватися у шаленій лаві новин з проблеми, що розглядається [3 – 5].

ВикористанняInternet-ресурсів створює можливості отримання цілісних знань з урахуванням більшості можливих випадків та з використанням знань із інших дисциплін. Окрім того, значно розширюються можливість пошуку та отримання знань із інших предметів або отримання консультацій у фахівців із різних галузей знань. Таким чином, самоосвіта із використаннямInternet-ресурсів набуває дещо іншого значення. Особистість перестає бути сам на сам із купою інформації з безліччю винятків, виключень та випадковостей [4, 6].

Маючи власну мотивацію до отримання знань особистість відтепер має і можливості до дистанційного спілкування. Отже, за допомогою Internetсамонавчання та взаємонавчання стають однією формою навчання.

Для свідомої, вмотивованої особистості можливість дистанційного спілкування є надважливою. Коло науковців із різних галузей знань із мінімальною витратою фізичних сил може залучитися до розгляду та вирішення проблеми, що розглядається. Таким чином, створюються сприятливі умови для залучення студентів до активної участі у наукових та науково-практичних конференціях.

Використання дистанційного навчання та Internet-ресурсів дають можливість викладачу:

  • з’ясувати рівень свідомого ставлення особистості до отримання освіти;

  • визначити коло істинних інтересів особистості;

  • більш плідно організувати та урізноманітнити самостійну роботу студентів;

  • професійніше диференціювати методи індивідуальної роботи [4];

  • приділити додаткову увагу тим студентам, які виявляють особливий інтерес;

  • урізноманітнити завдання;

  • професійніше розподілити завдання між усіма учасниками навчального процесу;

  • проводити диференціацію завдань з урахуванням інтересів особистості в межах навчальної дисципліни;

  • організувати співпрацю за ініціативи самих студентів;

  • організувати навчальні групи студентів зацікавленість яких виходить за межі конкретної навчальної дисципліни;

  • залучити студентів до участі та проведення науково-дослідної діяльності;

  • мотивувати до розробки та захисту наукових проектів тощо [1, 3].

Студенти ж вбачають переваги, що надають дистанційне навчання та можливість використання Internet-ресурсів, у:

  • можливості вільного відвідування занять;

  • відокремленні спеціальних дисциплін від загальноосвітніх;

  • можливості зручнішого обміну досвідом;

  • об’єднання людей з різними інтересами та розширення світогляду;

  • підсвідоме отримання та засвоєння знань, завдяки можливості взаємонавчання.

Незважаючи на всі переваги такої форми навчання викладачеві слід пам’ятати, що ані в якому разі вона не має права замінити всі інші та стати тією єдиною загальноприйнятною в сучасній освіті. Лише живе спілкування та співпраця є методами забезпечення активного свідомого навчання особистості та мають право на самостійне існування у навчальному процесі. Internet-ресурси – це лише сучасний засіб навчання, який має право на існування поруч із багатьма визначеними та історично перевіреними досвідом [5].

Отже, необхідність використання таких підходів до організації та проведення навчального процесу обумовлена прогресом суспільства та сучасним рівнем розвитку науки. У деяких випадках та на певних етапах дистанційне навчання виступає майже єдиною формою навчання, що може бути практично використана заради отримання особистістю міцних знань, формування у неї цілісної картини щодо розглядуваної проблеми та такою, що в змозі забезпечити наступність навчання. Загальне впровадження дистанційного навчання в освіту – це віддалене майбутнє, але використання Internet-ресурсів вже за сучасних умов забезпечує можливості вирішення та подолання багатьох проблем у формуванні свідомого майбутнього висококваліфікованого спеціаліста.

Література:

  1. Богданов І. Т. Дистанційне навчання електротехнічних дисциплін / І. Т. Богданов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя, 2008. – Вип. 50. – С. 29 – 37.

  2. Горбачева А. В. Дистанционное образование – технология обучения ХХІ века. / А. В. Горбачева //Nastolenimodernivedy– 2007 // MaterialyVImezinarodnivedecko-praktickaconference"Nastolenimodernivedy–2007(1–15zari2007roku)–Dil4. Pedagogika.Filologickevedy.Psychologieasociologie/ PublishingHouseEducationandSciences.r.oPraha, 2007. – С. 3 – 5.

  3. Дишлева Ю. В. Особливості формування комунікативної компетенції перекладачів засобами дистанційного навчання / Ю. В. Дишлева // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя, 2008. – Вип. 50. – С. 122 – 126.

  4. Іванова Л. В. Сучасні методичні форми підготовки фахівців із застосуванням комп’ютерних технологій. / Л. В. Іванова //Nastolenimodernivedy– 2007 // MaterialyVImezinarodnivedecko-praktickaconference"Nastolenimodernivedy– 2007(1 – 15 zari2007 roku) – Dil4.Pedagogika.Filologickevedy.Psychologie a sociologie /PublishingHouseEducationandSciences.r.oPraha, 2007. – С. 40 – 41.

  5. Мосейко Ю. В. Контекстний підхід при використанні технологій комп’ютерного навчання у професійній підготовці майбутніх інженерів / Ю. В. Мосейко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя, 2008. – Вип. 50. – С. 280 – 285.

  6. Руденко Н. В. Формування професійної готовності студентів вищих навчальних закладів засобами інтерактивних форм навчання / Н. В. Руденко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя, 2008. – Вип. 50. – С. 378 – 381.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.