к. пед. н., Войнов В. М., Кандиба П. О., Коваленко С. О., Щириця В. В. КОЛОВЕ ТРЕНУВАННЯ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

к. пед. н., Войнов В. М.,Кандиба П. О.,Коваленко С. О.,Щириця В. В.

Черкаськийдержавнийтехнологічнийуніверситет, м. Черкаси

КОЛОВЕ ТРЕНУВАННЯ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1.Фізичне виховання- це соціально-педагогічний процес цілеспрямованої система­тичної дії на людину, який здійснюється за допомогою фізичних вправ, природних засобів, що загартовують з метою зміцнення здоров’я, розвитку рухових якостей, удо­сконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування і покра­щання основних життєво необхідних рухових умінь, навичок і пов’язаних із ними знань, забезпечення готовності людини до активного життя і професійної діяль­ності. [6]

У зв’язку з переходом до європейської кредитно-модульної системи освіти у вищих навчальних закладах скорочується кількість годин з фізичного виховання: дві третини навантаження тепер припадає на самостійні та факультативні заняття. Ця ситуація реорганізації системи освіти та адаптації до умов майбутньої виробничої діяльності вказує на необхідність формування мотивації до самостійного фізичного самовдосконалення студентів і підтримки організму у належній формі, що сприяє виконанню професійної діяльності на значно вищому рівні.

З точки зору теорії і методики фізичного виховання, психології, педагогіки і фізіології, формування та зміцнення здоров’я і підвищення рівня фізичної підготовки студентства засобами фізичної культури і спорту передбачають необхідність удосконалення існуючих та пошук нових форм, методів та побудови занять з фізичного виховання.

2. Постановка проблеми.Нині існує багато справедливих зауважень щодо низького рівня фізичної підготовки випускників вищих навчальних закладів країни. Причинами такого становища є і незначна кількість годин, відведених на фізичне виховання, і недостатнє матеріально-технічне забезпечення, і слабке фінансування, і ряд інших факторів.

На жаль, практика свідчить, що чимало викладачів фізичного виховання проводять зі студентами заняття, забуваючи про виховання та розвиток молодої людини. Зміст таких занять зводиться в цілому до механічного тренування, прийому нормативів, тобто налаштування студентів лише на виконання вимог програми, а не на розвиток їхніх фізичних якостей.[2]

Зростаючі вимоги до підготовки молодих спеціалістів ставлять перед викладачами кафедр завдання щодо підвищення ефективності фізичного виховання як молоді, що займається фізкультурою та спортом, так і для спортивно інертних індивідуумів. Саме тому необхідно вдосконалювати методи викладання, шукати нові форми та засоби, що зацікавлять і забезпечать самовдосконалення з підвищення фізичної підготовки студентів як до спортивної діяльності, так і до високоякісної праці. [5]

3. Актуальність теми.Одним із ефективних методів розвитку фізичних якостей у студентів, що займаються фізичною культурою, є метод колового тренування. Багаторічний досвід авторів статті свідчить про те, що саме системне застосування методу колового тренування у навчальному процесі значно підвищує його ефективність.

Колове тренування направлене переважно на розвиток рухових якостей. Але, по-перше, в комплекс потрібно включати вправи, які одночасно вирішують завдання розвитку фізичних якостей та в деякій мірі рухових навичок. По-друге, колове тренування займає від 20 до 40 хв. заняття. Таким чином, для вирішення освітніх завдань та формування рухових навичок залишається достатньо часу.

4. Особливості методу колового тренування. Особливості методу коловоготренування відображаються в наступному: підбираються, як правило, 8-12 вправ (відповідно 8-12 місць - "станцій”), щоб забезпечити послідовний вплив на всі основні групи м'язів і в той же час забезпечити оптимальне навантаження на серцево-судинну та дихальну системи. Студенти рівномірно розподіляються по всім "станціям” і за сигналом викладача всі одночасно починають виконувати вправу, що відповідає даному "місцю”.

Кожна станція та її місце знаходження, визначається завданнями заняття, кількістю студентів та інвентарем. Для забезпечення дотримання техніки безпеки і кращої організації студентів, що виконують вправи, станції розміщаються на деякій відстані одна від одної. До початку занять викладач визначає порядок проходження станції й забезпечує наочним матеріалом у вигляді карток колового тренування. Картка представляє собою фото з наглядним правильним виконанням вправи з вказаним кількісним показником. Після проведення розминки та підготовчих вправ починається колове тренування , студенти переходять від станції до завершення повного кола. Комплекси колового тренування складаються в більшості випадків з технічно нескладних рухів. Простота рухів дозволяє повторювати їх багато разів і виконувати вправи як одну цілісну роботу.[1]

Індивідуальна оцінка реакціям організму проводиться шляхом самостійного виміру частоти сердечних скорочень (ЧСС). Після закінчення вправи за командою викладача всі студенти повинні вимірювати показники ЧСС (цьому повинен навчити їх викладач). Для простоти підрахунку ЧСС підрахунок ведеться за 6 сек. за сигналом викладача, а отриманий результат множиться на 10. [4]

Показники ЧСС за 1 хвилину дозволяє слідкувати за реакцією на навантаження та за адаптацією до нього серцево-судинної системи. У разі неадекватної реакції (пульс перевищує задані значення або не досягає їх) навантаження конкретному студентові коригується шляхом зменшення або збільшення кількості повторень, підходів та ін. [5]

5. Методи та організація дослідження. Метою нашого дослідження , є вивчення впливу методу колового тренування на рівень фізичної підготовки студентів до здачі залікових нормативів та Державного тестування.

В педагогічному експерименті який тривав з 2011 по 2012 рік брали участь студенти I-го курсу всіх факультетів Черкаського державного технологічного університету. Заняття проводились при наявному обсязі від 2 до 4 годин в неділю (згідно розкладу занять).

Слід відзначити, що контрольні і експериментальні групи формувались з учбових груп без будь-якого спеціального відбору, про що свідчать вихідні дані контрольного тестування.

Для дослідження, було сформовано 6 груп студентів І-го курсу з рівною кількістю як хлопців (3 групи по 30 чоловік) так і дівчат (3 групи по 30 чоловік), які не займались і не займаються, на даний момент, в спортивних секціях тобто, їхній рівень фізичної підготовленості на момент першого тестування - приблизно однаковий як в контрольних та і в експериментальних групах. На протязі навчального року, в контрольних групах проводились заняття згідно навчальній програмі, а в експериментальних групах проводились заняття для розвитку фізичних якостей методом колового тренування. Перше тестування було проведено в жовтні 2011 р. Останнє тестування було проведено на другому курсі в травні місяці 2012р. з тимиж респондентами. При організації та проведенні цього дослідження основну увагу було акцентовано на такі нормативи:[3]

  1. Підтягування (юнаки)

  2. Перехід з упору присівши в упор лежачи (дівчата)

  3. Стрибки в довжину з місця (юнаки, дівчата)

  4. Човниковий біг 4х9м.(юнаки, дівчата)

6. Результати дослідження.При аналізі отриманих результатів встановлено, що студенти як контрольних так і експериментальних груп показали приблизно однакові результати під час проведення першого тестування а саме: Підтягування (хлопці) у висі на перекладені:

Контрольна група — середній показник є 6,41 рази. Дівчата виконували підхід з упору присівши в упор лежачи — 22,4 рази.

Експериментальна група відповідно показали такі результати: хлопці в підтягуванні у висі на перекладені — 6,3 рази, дівчата у відповідній вправі, показали результати 23,1 рази.

При аналізі стрибків в довжину з місця ми отримали такі показники:

Контрольна група: хлопці — 226 см., дівчата — 183 см.

Експериментальна група: хлопці — 227 см., дівчата — 184 см.

Аналізуючи результати човникового бігу (4х9 м.) ми отримали такі показники в контрольній групі: хлопці — 9,4 сек., дівчата — 11,0 сек. В експериментальній групі показники наступні: хлопці — 9,2 сек., дівчата — 11,4 сек. Ці данні, дають змогу пересвідчитись нашому припущенню, що рівень фізичної підготовленості групи приблизно однаковий, на момент першого тестування.

При проведенні останнього тестування із студентами, які займались 4 години в неділю ми отримали такі результати, в підтягуванні, хлопці у висі на перекладені:

Контрольна група — 6,7 рази, дівчата, перехід з упору присівши в упор лежачи — 23,2 рази.

Експериментальна група: хлопці; підтягування у висі на перекладені — 7,4 рази. Дівчата, виконуючи перехід з упору присівши в упор лежачи, показали 26,3 рази.

Стрибок в довжину з місця. Контрольна група : хлопці — 229 см., дівчата — 186 см. Експериментальна група: хлопці — 236 см., дівчата — 191 см.

Човниковий біг. Контрольна група : хлопці — 9,3 сек., дівчата — 10,8 сек. Експериментальна група: хлопці — 9,0 сек., дівчата — 10,7 сек.

При обчисленні результатів ми опирались на середньо-арифметичні дані не враховуючи коефіцієнт похибки. В процентному відношенні результати підвищились на наступні показники:

Контрольна група: підтягування (хлопці) — 104,6 %, дівчата (перехід з упору присівши в упор лежачи) — 103,5 %. Стрибок в довжину з місця: хлопці — 101,3 %, дівчата — 101,6 %. Човниковий біг (4х9м): хлопці - 100,9 %, дівчата - 100,8 %.

Експериментальна група (підтягування): хлопці — 117,4 %, дівчата (перехід з упору присівши в упор лежачи) — 113,8 %. Стрибок в довжину з місця: хлопці — 104 %, дівчата — 103,8 %. Човниковий біг (4х9м): хлопці - 101 %, дівчата - 103,8 %.

Висновки.1.При умовах проведення одного заняття з фізичного виховання в неділю, навіть приміняючи сучасні методи та науково-методичні рекомендації не можна отримати великого ефекту розвитку у студентів рухових якостей необхідних для успішної здачі залікових нормативів. . У контрольних і експериментальних групах, які займались 2 години в неділю приросту результатів не виявлено.

2.Результати дослідження стверджують, що регулярні і тривалі заняття фізичними вправами, методом колового тренування не менше 4 годин в неділю (двох разові заняття в неділю) сприяють вирішенню однієї із основних задач фізичного виховання у ВУЗах — підвищенню рівня як загальної, так і спеціальної підготовленості студентів та потреби у їхньому фізичному самовдосконаленні

Література:

1. Базильчук В. Динаміка рівня фізичної підготовленості студентів технічного ВНЗ впродовж навчання // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 7 – Л., 2003. – с. 259-262.

2. Бондар І. Р. Фізичне виховання студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02. – Луцьк, 2000. – 19с.

3. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. – Київ, 1996. – 31с.

4. Захватова Т. Е., Танянский С. В. Оценка уровня физической подготовленности студентов технических специальностей //Материалы международной конференции «Наука и образование». – г. Прага: 2008. – с. 76-79.

5. Платонов В.Н.Современная спортивная тренировка. - К.: Здоров`я, 1980. - 336с.

6. Теорія і методика фізичного виховання / За ред.. Т. Ю. Круцевич. Загальні основи теорії методики фізичного виховання. – Т. 1,2. – К.: Олімпійська література, 2008. – 758 с.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.