ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

к. ф. н., Рибалка Н. С., Рибалка Л. В.
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ АНГЛІЙСЬКОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ССАВЦІВ

У сучасному мовознавстві спостерігається неабиякий інтерес до процесу номінації реалій дійсності, інтеріоризованих у мисленні.Вивченнязв’язку між процесами номінації та когніції при творенні та в процесі унормування різних терміносистем, зокрема номенклатур, поглиблює уявлення про наукове світобачення, оскільки терміносистема є знаковою моделлю певної теорії спеціальної галузі знань чи діяльності, структура якої в цілому адекватна структурі системи понять цієї теорії.

Англійська номенклатура ссавців спирається на зоологічну класифікацію, представлену Карлом Ліннеєм ще у 1735 році у книзі Systema Naturae. У 1901 році на базі десятого перевидання книги було сформовано Міжнародний Кодекс Зоологічної Номенклатури (International Code of Zoological Nomenclature – ICZN) [3]. Перші класифікації були суто типологічними, тобто, групи різного рівня виокремлювались на основі деякої морфологічної подібності. Пізніше до класифікаційних параметрів додався біологічний критерій – критерій схрещуваності, а отже родової спорідненості [2]. До новітніх концепцій зоологічної класифікації відносимо так званий кладізм, або філогенетичну систематику, ідеї якого вперше були розроблені німецьким ентомологом та систематиком В. Хеннінгом. Послідовники кладізму пропонують класифікувати організми виключно в залежності від давності походження від спільного предка і тому роблять спроби розробити свою номенклатуру ссавців, відмінну від загальноприйнятої біноміальної. У межах останньої назва виду спирається на латинську мову й утворюється комбінацією двох частин: назви родуі дескриптора виду, як-от, рід Canisз видами Canis adustus,Canis aureus,Canis latrans,Canis lupus,Canis mesomelas,Canis rufus,Canis simensis. Організований за біноміальним принципом латинський видовий номен має в зоологічному (теріологічному) дискурсі статус міжнародного наукового найменування (scientific name) на противагу англомовній науковій назві (common name), система останніх утворює національну номенклатуру тварин. Історично національні номенклатури формувалися паралельно з міжнародною латинською, яка виступала для них у якості статичного стандартизованого структурного еталона – на відміну від національних номенклатур, латинська система номенів не схильна до зовнішнього впливу через принцип біноміальності та принцип пріоритетності. Згідно з принципом пріоритетності навіть помилкова назва, дана першовідкривачем, не може бути змінена без суттєвих класифікаційних причин. Приміром, видChrysochloris asiatica, помилково визначений Карлом Ліннеєм як поширений в Азії, насправді проживає у південній частині Африканського континенту 6], але його латинська наукова назва залишається незмінною ще з 1758 року.

Здатність національних номенклатур реагувати на зовнішній вплив та адаптуватися під комунікативні потреби наукової спільноти лежить в основі функціональних відмінностей латинської та англійської номенклатур ссавців: основною для першої є номінативна функція, а для другої (як і для всіх національних номенклатур) – комунікативна функція [1, 4]. Аналіз останніх авторитетних робіт із систематизації класифікації ссавців чітко вказує на тенденцію вносити до реєстру поряд із латинізованими науковими назвами англійські номенклатурні назви ссавців.

Англомовні номенклатурні назви ссавців все частіше вживаються у міжнародному юридичному, науковому біологічному та екологічному дискурсах. Звідси потреба у більш-менш стандартизованій англомовній номенклатурі зоологічного класу «Ссавці». На сьогодні основним проблемним аспектом цієї номенклатури є наявність омонімів та регіональних варіантів назви одного і того ж зоологічного виду. Наприклад, англійська номенклатурна зоолексема elkпозначає у британському та американському варіантах англійської мови два види ссавців, що належать до різних родів і навіть підродин: Alces alces (лось сохатий – Am.E. moose) та Cervus elaphus(олень благородний) відповідно.

Доволі суперечливою особливістю сучасної англійської номенклатури ссавців є наявність як великої кількості синонімічних рядів, так і лакун. Наприклад, синій кит(balaenoptera musculus) має щонайменше 4 зафіксовані англомовні синонімічні назви: (great)blue whale,Sibbald's rorqual,blue rorqual,great northern rorqual. Річкова видра(lutra lutra), яка є типовим видом свого роду, позначається щонайменше п’ятьма лексемами:otter,common otter,European otter,Old World otter,river otter.Водночас ціла низка видів у межах роду Thomas' paramo mice(Thomasomys) не мають природних англомовних відповідників. Наприклад, Thomasomys monochromos,Thomasomys ladewi,Thomasomys daphne, Thomasomys rosalinda,Thomasomys cinnameus тощо. Автори деяких робіт із систематизації зоологічної класифікації пропонують власні англомовні відповідники-кальки біноміальних назв. Наприклад, Thomasomys monochromos –unicolored thomasomys, Thomasomys daphne–Daphne’s thomasomys,Thomasomys rosalinda –Rosalinda’s thomasomys,Thomasomys ladewi –Ladew’s thomasomys, де перший член пари – це латинський біноміальний номен, зареєстрованийICZN, а другий член пари – його англомовний еквівалент [6].

Варто зазначити, що динамічність сучасної англійської номенклатури класу «Ссавці» виявляється не лише у появі нових видів, відповідно й їхніх назв, а також у перейменуванні деяких існуючих видів ссавців. Так, наприклад, низкою офіційних нормативних актів Australian Mammal Society було рекомендовано до зміни англійські назви деяких видів сумчастих (Marsupials). До складу цих номенів входили елементиcat,mouse,wolf, оскільки позначені ними види сумчастих мають деяку зовнішню подібність до відповідних плацентарних тварин за відсутності будь-якої родо-видової спорідненості.

Із усіх категорій таксономії «Ссавці» реально в природі існує лише вид. Будь-які інші об’єднання в групи спираються на схильність людського розуму до категоризації, а отже є суто суб’єктивними і конвенційними. За різними даними на сьогодні офіційно зареєстровано від 5 339 [5, 2] до 5 416 [4] видів ссавців і 15 881 їхніх біноміальних назв. Причому, кількість видів постійно зростає в середньому на 54 нові одиниці на рік [5, 2].

У класифікації кожного живого організму обов’язково присутні основні таксономічні ранги, що може бути відображено у назвах частини таксонів. Для ссавців такими рангами єДомен(Domain),Царство(Kingdom),Тип(Phylum),Клас(Class),Ряд(Order),Родина(Family),Рід(Genus),Вид(Species). У теріологічній літературі для зручності в якості найвищого рангу традиційно вказується клас Mammals. Наприклад, вид Eastern long-beaked echidnaналежить до роду Long-beaked echidnas (Zaglossus) родини Echidnas(Tachyglossidae) рядуMonotremes, або Egg-laying mammals(Monotremata) класу Mammals(Mammalia). Оскільки зоологічна класифікація постійно доповнюється за рахунок нових видів або нових знань про існуючі види, виникає потреба у проміжних категоріях, серед яких Suborder,Superfamily,Tribeтощо. Такі додаткові таксономічні ранги найчастіше використовуються з метою позначення груп споріднених таксонівнижчого рівня всередині рангу вищого рівня. Наприклад, вид Alpine pika входить до підроду Northern pikas (Pika) роду OchotonaродиниPikas(Ochotonidae) ряду Lagomorphaкласу Mammals(Mammalia). У деяких випадках таксономічна категорія виду також розпадається на категорії ще нижчого рівня – на підвиди (subspecies). Наприклад, man(homo sapiens sapiens) – це підвид виду homo sapiens родуMen(Homo) триби Homininiпідродини Homininaeродини Great apes(Hominidae) ряду Primatesкласу Mammals(Mammalia).

Англійська назва царства Animalsзапозичена з загальнолітературної мови, на відміну від назв зоологічних типів і підтипів, утворених штучно за ознакою внутрішньої будови тварин (наприклад,Chordates,Vertebrates). Запозичена з латинської мови назва класу Mammals, зумовлена способом вигодовування потомства, витіснила більш загальне автохтонне найменування Beasts. Взагалі, латинські найменування та окремі латинські чи грецькі компоненти легко засвоюються англійською номенклатурою, внаслідок чого утворюються пари синонімічних назв вищих зоологічних рангів, членами яких є запозичена та питома назви: ряд Rodents(лат. Rodentia) – Gnawing animals; родина Cavies(лат. Cavia) – Guinea pigs; рядChiropterous animals /Chiropterans(лат. Chiroptera) – Bats. Однією з причин витіснення адаптованою латинською назвою відповідного англомовного автохтонного найменування є громіздкість останніх та наявність у них небажаних компонентів, як-от, сполучників: родина Canids(лат. Canidae) – Dogs and Allies; рядLagomorphs(лат. Lagomorpha) – Rabbits, Hares and Pikas; рядSirenians/ Sirens(лат. Sirenia) – Dugongs,Sea Cows and Manatees.

Отже, англійська номенклатура ссавців відображає процеси концептуалізації та категоризації в теріологічному світобаченні. Дослідження цієї терміносистеми в розрізі когнітивної ономасіології сприятиме з’ясуванню зв’язку між ономасіологічною структурою та процесами концептуалізації та категоризації відповідної зоологічної сфери науковою спільнотою.

Література:

1. Нагорнина Е. А. Структурная организация лексико-семантической группы наименований животных (на материале латинской, русской, английской и казахской зоологической номенклатуры наземных позвоночных): автореф. дис. … канд. филол. наук: спец. 10.02.19«Теория языка»/Е. А. Нагорнина. — М., 1990. — 16 с.

2. Berlin,B. Ethnobiological Classification: Principles of Categorization of Plants and Animals in Traditional Societies / Brent Berlin. — Princeton University Press, 1992. — 364 p.

3. International Code of Zoological Nomenclature/ W. D. Ride, C. W. Sabrosky, G. Bernard & R. V. Melville. — [3^rded.]. — Berkeley, CA : Univ. California Press, 1985. — 338 p.

4. Patterson, B. D. On the continuing need for scientific collecting of mammals / B. D. Patterson // Mastozoologia Neotropical. — 2002. — №9 (2). — P. 253—262.

5. Picht, H. Terminology: An Introduction / Heribert Picht,Jennifer Draskau.— Guildford, 1985. — 265 p.

6. Wilson, D.E. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic reference [3^rdedition]/ D.E. Wilson, D.M. Reeder. — Johns Hopkins University Press, 2005. — 2142 p.