УДК: 910.1
ГЕОІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Панченко В. В.
Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, бульвар Шевченка 460
У статті висвітлюються основні можливості застосування геоінформаційних систем в лісовому господарстві, розглядаються питання моніторингу лісових насаджень та ефективне використання пожежної безпеки завдяки транспортним інноваціям.
Ключові слова: Геоінформаційна система, моніторинг.
Панченко В. В. Геоинформационная система пожарной безопасности лесного хозяйства /Черкасский государственный технологический университет, Украина, Черкассы, бульвар Шевченко 460
В статье высвечиваются основные возможности применения геоинформационных систем в лесном хозяйстве, рассматриваются вопросы мониторинга лесных насаждений и эффективное использование пожарной безопасности благодаря транспортным инновациям.
Ключевые слова: Геоинформационная система, мониторинг.
Panchenko V. V. Geoinformation system of fire safety forestry/ Cherkasy state technological university, Ukraine, Cherkasy, boulevard Shevchenko 460
This article explains the main opportunities of using geoinformation systems in forestry, сonsiders the question of monitoring afforestation and effective using fire safety thanks to transport innovations.
Key words: Geoinformation system, monitoring.
Інтеграція України у світове співтовариство вимагає налагодження сучасної системи спостережень за станом лісів, як це усталено в Європі, Північній Америці та багатьох країнах світу. Проведення довготривалого моніторингу за станом лісів зумовлене не тільки національними потребами, але і міжнародними процесами.
В наш час технологічного процесу ми відчуваємо суттєві зміни, які торкаються будь-якої сфери нашого життя. Разом із цими змінами приходять нові конструктивні рішення, як технологічного, так і інформаційного характеру. Перед нами постає питання раціонального використання ресурсів і захист від впливу на них, як людини так і природи. Доцільно розглянути застосування геоінформаційних технологій в лісовому господарстві для забезпечення моніторингу та боротьби з займанням, прискорення процесу ліквідації пожежі.
Охорона лісів від пожеж здійснюється шляхом:
• розроблення проектними організаціями плану протипожежного облаштування лісів постійних лісокористувачів та власників лісів;
• здійснення постійними лісокористувачами і власниками лісів необхідних профілактичних та попереджувальних протипожежних заходів;
• організації постійними лісокористувачами і власниками лісів підрозділів протипожежних служб (відомчої пожежної охорони) та їх діяльності з попередження виникнення лісових пожеж;
• оперативного виявлення та гасіння лісових пожеж, ліквідації їх наслідків;
• забезпечення протипожежних служб постійних лісокористувачів та власників лісів протипожежною технікою і протипожежним обладнанням відповідно до діючих нормативів. [4]
Геоінформатика являє собою використання математичного апарату, програмного забезпечення і обчислювальної техніки для збору, обробки, збереження геологічної інформації, побудови геологічних моделей і відтворення геологічних процесів, утворення родовищ корисних копалин, лісових насаджень, структурно-тектонічних процесів планети Земля.
Може бути визначена як наука, технологія і виробнича діяльність із наукового обґрунтування, проектування, створення, експлуатації і використання географічних інформаційних систем, із розробки геоінформаційних технологій і застосування ГІС для практичних або наукових цілей.
Геоінформаційна система — сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.[1]
Розширення сфери застосування інформаційних технологій до глобального рівня дозволило здійснити оперативний збір, передавання, оброблення, формування та зберігання інформації про процеси та події, а також оперативно контролювати та управляти параметрами, які впливають на перебіг процесів і
спричиняють зміни в оточенні.
Системи, що поєднують моделі зображення території (мапи, схеми, космо та аерофотознімки земної поверхні) з відповідно систематизованою характеристичною інформацією різних типів (статистичні дані, списки, економічні показники тощо) визначаються як геоінформаційні системи. Інформаційні технології глобального позиціонування дозволяють також визначати координати місцезнаходження мобільного чи іншого об'єкта в реальному масштабі часу, що уможливлює оперативне контролювання локалізації та модифікування в реальному часі в глобальній базі даних відповідної інформації, яка через глобальну мережу інфообміну надається усім потенційним користувачам мережі. Тобто ГІС, замкнуті на систему глобального позиціонування, дозволяють здійснювати оперативну підтримку, модифікування чи маніпулювання, поповнення, аналіз та управління вмістом бази глобальних даних про територіально розосереджену систему об'єктів. На основі цього формуються інформаційні образи про реальний стан такої системи у функції часу, що надає нові можливості моніторингу глобальних подій, управлінням ними, а також оперативного оптимального управління технічними, мобільними чи іншими системами.
Територіально розосереджені інформаційні системи дозволяють інтегрувати довільні події та процеси в просторі та часі, охарактеризувати згідно з обраними критеріями довільну точку в межах досяжності системи глобального позиціонування, що дозволяє аналізувати довкілля з урахуванням географічних координат та часу на основі єдиних концептуальних, методологічних і технологічних засад.
Необхідно підкреслити надзвичайно важливу функцію ГІС – моделювання можливих перебігів процесів і спричинених подій за змінами вхідних даних. Розробка таких моделей ґрунтується на аналізі зібраних попередніх масивів даних та опрацюванні адекватних результатів, які з визначеним ступенем достовірності повинні відповідати модельованим.
Аналіз функціональних можливостей ГІС дозволив визначити актуальність їх застосування в системах оперативного управління в надзвичайних ситуаціях, екологічного моніторингу, планування та здійснення глобального, регіонального чи місцевого управління, природо та землекористування, керування повітряним, морським чи дорожнім рухом тощо.
Слід зазначити, що однією із основних складових ГІС є актуальні мапи відповідної структури та у відповідному цифровому форматі, на базі яких ГІС вирішують задачі управління, контролю та прогнозування. Основою для побудови структури цифрової мапи є визначення та відносини, виражені через класифікатори.
Моніторинг лісів – це система регулярних спостережень за лісами, аналіз інформації про їх стан, оцінка та прогноз, при проведенні яких необхідно дотримуватись таких імперативів, як репрезентативність охопленої території, об'єктивність та достовірність інформації, систематичність, багатоцільове використання, багаторівневість спостережень, методична узгодженість, відкритість системи та їх гармонізація з аналогічними міжнародними системами моніторингу.
За допомогою камер спостереження проводиться постійний моніторинг лісових насаджень, результати якого виводиться на екрани операторів для їх подальшого опрацювання. Розпізнавальна можливість камер і програмне забезпечення виявляють джерела займання і передають інформацію як оператору так і пожежній службі, яка отримує координати займання, розповсюдження полум’я, найкоротший маршрут до джерела займання. Така система значно спрощує роботу рятувальних служб і підвищує їх ефективність, що в свою чергу забезпечує зниження втрат від пожежі.
Впровадження інтелектуальних транспортних ГІС, які уможливлюють як моніторинг, так і керування транспортними засобами, передбачає необхідність замикання інформаційного потоку зворотними зв'язками, що дозволяє здійснювати контроль за місцезнаходженням мобільних об'єктів системи в реальному часі. В результаті моніторингу, планування обсягів, часу перевезень і маркетингової діяльності, а також управління інфраструктурою транспортної системи, підвищується техніко-економічна ефективність і надійність як дотримання графіків, так і час за який пожежна служба зможе дістатися до джерела займання. Інтелектуальна транспортна ГІС забезпечує: відображення детальної мапи транспортної мережі, її інфраструктури, адміністративного поділу, органів управління; стану транспортної мережі з локалізацією ремонтних робіт, завантаженням, підпорядкованими службами, підприємствами-користувачами транспортними послугами; допоміжної комунікаційної мережі; планування нових маршрутів; стеження за мобільними об'єктами, аналіз навантаження мережі та перерозподіл транспортних потоків; контроль за порожнім транспортом та транспортом, який перебуває в стані простоювання, зменшення «холостого» пробігу; запобігання й усунення наслідків аварій; планування нових шляхів чи об'єктів транспортної системи, ведення реляційної бази та супровідної інформації; оформлення звітності [2]. Типовим рішенням транспортної ГІС є доповнення мобільної станції, що складається із GPS-приймача та портативного комп'ютера, GSM/CDMA модема чи телефона, який здійснює передавання інформації про розташування мобільного об'єкта на диспетчерську станцію. Остання в своєму складі вміщує GSM/CDMA модем чи приймач та комп'ютеризовану систему, що управляє базою даних, здійснює обробку і відображення інформації та формує оптимальне рішення. Прикладом такого програмного середовища є система VisiCAR [3].
Застосовуння геоінформаційний технологій має на меті спрощення управління та нагляд за лісовим господарством на рівні розвинених країн. Використання моніторингу забезпечує постійний контроль за лісовими насадженнями і надання інформації про них. Система інтелектуальних транспортних ГІС забезпечує швидку і якісну ліквідацію лісових пожеж.
Література:
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/ГІС-технології
2. Карпінський Ю. О., Лященко А. А., Кібець О. Г., Рябій В. В. Функції та геоінформаційне забезпечення інтелектуальних транспортних систем // Вісник геодезії та картографії.– 2004.– №3. – С. 71–79.
3. Петришин Л. Б. Геоінформаційні системи як інструментарій управління організаційними і технічними системами// Актуальні проблеми економіки №4((94)), 2009 – С. 211-221.
4. Порядок здійснення охорони лісів від пожеж та захисту їх від шкідників і хвороб //Постанова Кабінету Міністрів України від 2007 року
References:
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/ГІС-технології
2. Karpynskyy Y. A, Lyaschenko A. A, Kybets A. G, Spotted B. Functions and heoynformatsyonnoe obespechenyya yntellektualnыh transportnыh systems / / Journal heodezyy and cartography. - 2004. - № 3. - S. 71-79.
3. Petrishin L. B. How Heoynformatsyonnыe system ynstrumentaryy orhanyzatsyonnыmy management systems and tehnycheskymy / / Actual problems of economy number 4 ((94)), 2009 - P. 211-221.
4. Order osuschestvlenyya ohranы loess and protection from fires here's Pests and diseases / / Ordinance of the Cabinet of Ukraine from 2007 year