Гошта А. В., Климчук А. О. РОЗВИТОК МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Гошта А. В.

Науковий керівник: Климчук А. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Україна, м. Вінниця

РОЗВИТОК МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

В умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів сучасності, активного розвитку ринкових відносин, диверсифікації міжнародних ринків посилюється значення завоювання Україною конкурентоспроможного місця

на світовій арені. Одним із засобів досягнення цієї мети є удосконалення менеджменту зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, тому що ефективність господарської діяльності підприємств у рамках сучасних світових процесів визначається, насамперед, ступенем досконалості та розвитку менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств - це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою й науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.

Принцип волі зовнішньоекономічного підприємництва складається в:

праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; виключному праві власності суб'єктів ЗЕД на всі отримані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні як в суверенній державі вперше одержала правовий статус із прийняттям Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91р. На цьому етапі передбачалося вироблення нової індивідуальної концепції ЗЕД і проведення самостійної зовнішньоекономічної політики. Суть початкової концепції діяльності українських підприємств полягала у розвитку активного співробітництва з країнами далекого зарубіжжя, входженні в світовий інтеграційний процес, удосконаленні і подальшому розвитку економічних зв'язків з країнами ближнього зарубіжжя, переведення їх на ринкові відносини [1].

На виробничих підприємствах, що приймають активну участь у ЗЕД, зовнішньоекономічний апарат в даний час існує в основному в двох формах: відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ) в рамках діючого апарату управління; зовнішньоторговельна фірма (ЗТФ).

Відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ) не є самостійним структурним підрозділом підприємства. Він являє собою частину апарату управління. Його головне завдання полягає в управлінні зовнішньоекономічної діяльності як елементом єдиної цілісної системи внутріфірмового управління.

Відділ складається із ланок (груп, секторів, бюро і спеціалістів). Кожен и секторів (груп) має свої конкретні завдання і виконує відповідні функції. Наприклад, комерційний сектор повинен забезпечувати виконання зобов'язань по міжнародних контрактах і угодах, участь у підготовці і проведенні комерційних переговорів, організацію поставок згідно контракту і контроль за їх виконанням; перегляд-рекламацій по експорту та імпорту та

Необхідність створення ЗТФ в складі підприємства-суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності повинна в першу чергу бути зумовлена співставленням затрат підприємства при відсутності власної такої фірми і витратами на її утримання. При цьому треба мати на увазі, що ефект діяльності ЗТФ буде видно тільки після декількох років її роботи. Підприємства, що виходять на світовий ринок, зустрічають сьогодні жорстоку конкурентну боротьбу. Щоб вижити в цій боротьбі і досягти успіху, обов'язково необхідно використовувати можливості маркетингу. Саме на основі маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку. Спеціальними дослідженнями встановлено, що більше 75% комерційних невдач відбувається через помилки в маркетинговій діяльності.

На даному етапі цього недостатньо для ефективної зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Україна зіштовхнулася з низкою проблем, що гальмують ці процеси. Головною проблемою українських підприємств є неефективне використання експортного потенціалу країни.

По-перше, необхідно відмітити вкрай несприятливу товарну структуру експорту України, оскільки серед експортних позицій переважаючими є металопродукція, мінеральні продукти та хімія. В умовах сучасності актуальна переорієнтація з торгівлі сировиною та напівфабрикатами на торгівлю товарами кінцевого споживання з високою доданою вартістю.

По-друге, проблемою українських товаровиробників залишається низька якість продукції, це робить її нездатною задовольнити потреби споживачів і зменшує зацікавленість в імпорті таких товарів. Причинами цього є низький рівень розвитку стандартизації і сертифікації, недостатня підготовка і організація виробництва, застаріле устаткування, низька якість сировини і матеріалів, недостатній контроль кінцевих операцій тощо.

Серед інших проблем українських підприємств можна назвати нераціональний імпорт; неефективне функціонування спільних підприємств з іноземним капіталом; недостатній рівень підготовки спеціалістів ЗЕД; неактуальна структура зовнішньоекономічного обігу; недостатній розвиток матеріально-технічної, правової, інтелектуальної бази основних галузей національного господарства; слабкий експортний та валютний контроль, недостатня підтримка держави та ін. [2].

Вирішення зазначених проблемних питань залежить від розвитку

менеджменту зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств

Україні в цілому. .

Найважливішими засобами досягнення ефективного управління

діяльністю підприємства на міжнародному ринку є:

- формування та реалізація стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства і тактики його роботи на зовнішньому ринку, тобто визначення єдиного напрямку, який буде враховувати внутрішні можливості підприємства та ринкові умови, в яких йому доводиться функціонувати;

- професійне виконання основних чотирьох функцій менеджменту

(планування, організації, мотивації та контролю);

- впровадження нових форм організації та здійснення ЗЕД з використанням новітніх технологій та розробок, методів і підходів, інформаційних та економіко-математичних моделей;

- підтримка зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств з боку держави, оскільки найважливішим аспектом економічного добробуту країни є взаємозалежність стану економіки держави та ефективності зовнішньоекономічних відносин [3].

Серед конкретних дій держави та підприємств для розв'язання проблем розвитку менеджменту ЗЕД можна назвати:

- сприяння розвитку торгівельно-економічних зв'язків з країнами світу і залучення інвестицій у економіку країни;

- здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів підприємств України;

- спрощення системи тарифних обмежень у митній політиці;

- створення вільних економічних зон, що спростить проведення експортно-імпортних операцій;

- управління конкурентоспроможністю вітчизняних товарів та послуг;

- застосування апарату зовнішньоекономічного маркетингу.

Таким чином, в сучасних умовах інтернаціоналізації світового

господарства від розвитку менеджменту ЗЕД підприємств залежить майбутнє держави в цілому. Першочерговою умовою ефективного розвитку менеджменту ЗЕД підприємств є розробка та реалізація ефективної зовнішньоекономічної стратегії, яка надасть можливість підприємству передбачити та спланувати діяльність підприємства в майбутньому, приймати ефективні управлінські рішення, налагодити зв'язки з економічно важливими закордонними партнерами, запобігти неефективні міжнародні ринкові трансакції, збільшити обсяги зовнішньоекономічної діяльності.

 

Література:

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. // ВВР УРСР.— 1991

2. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності. 3-тє видання перероблене та доповнене: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 432с

3. http://ekonomika.ua/

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.