КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВНЗ УКРАЇНИ
канд.філол. наук, доцент, Соломаха А. В.
Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, м. Київ
В статті обґрунтовано необхідність врахування когнітивного підходу до навчання іноземних мов, взаємодія якого з комунікативним підходом забезпечить реалізацію особистісно-орієнтованої концепції навчального процесу на заняттях іноземної мови у ВНЗ України.
Соломаха А. В. Когнитивный подход к обучению иностранных языков в ВУЗах Украины/ Киевский университет имени Бориса Гринченка, Украина, Киев.
В статье обоснована необходимость учитывать когнитивный подход в обучении иностранных языков, взаимодействие которого с коммуникативным подходом обеспечит реализацию личностно-ориентированной концепции учебного процесса на занятиях по иностранным языкам в ВУЗах Украины.
Solomakha A. V. Cognitive approach to learning foreign languages in universities of Ukraine/ Boris Grinchenko Kiev University, Ukraine, Kiev.
The necessity of considering the cognitive approach in foreign languages learning and its interaction with the communicative approach are identified in the article. That will ensure the implementation of the personally-centered concept in the foreign language learning process at universities in Ukraine.
Процеси глобалізації сучасного суспільства, розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та розширенням ділових та особистісних контактів ставлять питання інтесифікації та оптимізації шляхів оволодіння іноземною мовою фахівцями будь-якої галузі. В наслідок цих процесів відбувається пошук нових підходів та методів навчання іноземних мов у навчальних закладах усіх рівнів.
Традиційною метою навчання іноземної мови вважається не просто автоматичне заучування студентами лексичного та граматичного матеріалу, а розвиток іншомовної комунікативної компетентності, що неможливо досягти без використання когнітивного підходу до навчання іноземної мови.
Актуальність дослідження особливостей використання когнітивного підходу у викладанні іноземних мов доводить низка розвідок, присвячених цьому питанню, а саме роботи І. А. Зимньої [3, 4], В. П. Бєляніна [1], Б.М.Величковського [5, 6], О. О. Леонтьєва [8] та ін.
Нове розуміння процесів сприйняття мови когнітивною психологією та лінгвістикою вплинуло на суміжну з ними прикладну дисципліну – методику навчання іноземних мов, в якій також зароджується та отримує розвиток когнітивний підхід. Тому мета нашої розвідки полягає у визначенні основних принципів когнітивного підходу навчання іноземним мовам у ВНЗ України.
Перехід від суто комунікативного підходу, який панує у методиці навчання іноземних мов останні десятиліття, та усвідомлення необхідністі врахування когнітивного підходу з посиленням культурологічної складової навчання іноземної мови, зумовлений низкою причин, серед яких:
1. Протиріччя між соціальним замовленням вищій школі, що орієнтоване на формування спеціаліста шляхом збагачення його відповідними професійними компетенцій, і способами організації навчального процесу, що не дозволяє реалізувати це замовлення повною мірою.
2. Протиріччя між потребою студента у професійно-культурному самовираженні в іншомовному середовищі й недостатнім рівнем розвитку його комунікативної компетентності.
3. Усвідомленням необхідності організації професійно-спрямованого процесу навчання іноземних мови як системи ускладнених комунікативних завдань і відповідних ситуацій, спрямованих на формування не лише спеціаліста із знанням іноземної мови, але й сформованої вторинної мовної особистості.
4. Необхідність реалізації нового формату взаємодії викладача та студента, метою якого є розвиток усіх особистісних якостей студентів, потрібних у їхній подальшій професійній діяльності [7, с. 158].
Когнітивний підхід до навчання ІМ базується, у першу чергу, на принципі свідомості у навчанні та на теорії соціоконструктивізму, що передбачає активну участь студента у процесі навчання, тобто перетворення його з об’єкта в суб’єкт навчальної діяльності та забезпечення реалізації особистісно-орієнтованої концепції навчального процесу та процесу навчального співробітництва між викладачем і студентами та студентів між собою. Студент стає активним і свідомим учасником процесу навчання, що призводить до формування колективного суб’єкту як наслідоку дії принципу колективної комунікативності навчання. Завдяки організуючим, плануючим та позитивно стимулюючих діям викладача відбувається співробітництво студентів, результатом якого є занурення в іншомовне комунікативне середовище, адже вони отримують не готові клише іноземною мовою, а їм вказується шлях оволодіння засобом міжкультурного спілкування, яким є мова.
Одним з важливих принципів когнітивного підходу у навчанні іноземних мов є повне усвідомлення навчального матеріалу. При цьому передбачається усвідомлення не тільки себе як суб’єкту навчальної діяльності, а й усвідомлення змісту і процесу навчальної діяльності. Враховуючи особливості дисципліни «Іноземна мова», усвідомлення прередбачає також:
1) усвідомлення мовного правила як основи мовленнєвої діяльності;
2) усвідомлення проміжних операцій як складових певної навички, тобто усвідомлення програми дії у процесі комунікації [4].
Проте засвоєння лише мовного матеріалу, тобто оволодіння іноземною мовою як системою, часто не забезпечує правильність і швидкість її використання в процесі живого спілкування з носіями мови. Саме тому когнітивний підхід при навчанні іноземних мов забезпечує врахування особливостей національної культури народу, мова якого вивчається, адже на сучасному етапі розвитки лінгвістики загальноприйнятим вважається розуміння мови як вербалізованої когнітивної бази певного народу, тому метою навчання іноземних мов стає не просто комунікація з метою обміну інформації, а міжкультурна комунікація особистостей як представників різних культур.
Крім того, використання когнітивного підходу в навчанні призводить до підвищення мотивації студентів у процесі оволодіння іноземною мовою, викликає цілеспрямовану активність та активізацію пізнавальної діяльності. Тому необхідним є пошук стимулів, які можуть викликати позитивну мотивацію у студентів, а це може бути забезпечене підбором навчального матеріалу з ураховуванням принципу автентичності інформації. Зазначимо, що поняття «автентичность» забезпечується не лише лексично та граматично правильно оформленими висловлюваннями, а й змістовим наповненням навчальних матеріалів (текстами для читання, аудіювання, темами для обговорення чи написання ессе), які можуть викликати природний інтерес у студентів та сприятимуть, як наслідок, кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу.
Однією з умов реалізації когнітивного підходу в навчанні іноземних мов у ВНЗ є організація пошукової діяльності студентів на та після занятть з іноземної мови. Формами реалізації пошукової діяльності можуть бути створення проблемних ситуацій чи труднощів, які вимагають отримання додаткової інформації, яку студенти можуть отримати лише за допомогою іноземної мови, та подальше обговорення на заняттях. Наприклад, запропонувати студентам певну ситуацію, що типова для представника української культури, проте викликає нерозуміння у представника іншої культури, а, відповідно, носія іншої мови, тому необхідно знайти додатковий матеріал, який пояснив би національно-культурні особливості представників двох різних народів, та презентувати результати своїх пошуків в аудиторії. Цікавими завданнями є пояснення історії виникнення усталених словесних комплексів як відображення особливостей історичного, культурного чи економічного розвитку народу, мова якого вивчається. Проте, слід пам’ятати, що штучно створені труднощі викликають інтерес та активізацію пізнавальної діяльності лише тоді, коли вони є посильними, такими, що можна подолати, інакше зацікавленість швидко зникне [2, с 157-160]. Отже, пошукова діяльність в межах реалізації когнітивного підходу у навчанні іноземних мов, безумовно, сприяє поглибленню соціокультурної компетенції, і, як наслідок, міжкультурній комунікації особистостей як представників різних народів.
Підсумовуючи, зазначимо, що інтеграція когнітивного та комунікавного підходів у навчанні іноземних мов, забезпечує інтенсифікацію процесу навчання іноземних мов у ВНЗ, сприяє формуванню позитивного ставлення студентів до цього предмету й підвищує мотивацію у процесі оволодіння іноземною мовою. Результатом синтезу цих підходів є готовність студентів до міжкультурної комунікації іноземною мовою та забезпечення шляхів формування вторинної мовної особистості як умови для здійснення такого виду комунікації. Наразі актуальним залишається розробка ефективних методичних прийомів та способів реалізації когнітивно-комунікативного підходу безпосередньо на кожному занятті з іноземної мови.
Література:
1. Белянин В. П. Психолингвистика. Учебник. – М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2008. – 232 с.
2. Зимняя И. А. Педагогическая психология: Учебное пособие. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – 480 с.
3. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. Пособие для учителей средней школы. – М.: Просвещение, 1978. – 159 с.
4. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе. – М.: Просвещение, 1991. – 222с.
5. Величковский Б. М. Когнитивная наука: Основы психологии познания: в 2 т. – Т. 1. – М.: Смысл: Издательский центр “Академия”, 2006. – 448 с.
6. Величковский Б. М. Когнитивная наука: Основы психологии познания: в 2 т. – Т. 2. – М.: Смысл: Издательский центр “Академия”, 2006. – 432 с.
7. Ильдуганова Г. М. Развитие устной речи как средства повышения мотивации изучения иностранного языка / Ильдуганова Г. М. // Язык и методика его преподавания: IV республиканская научно-практическая конференция. – Казань, 2002. – С. 157-159.
8. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. Учебник. – М., 1997. – 287 с.
References:
1. Belyanyn V. P. Psykholynhvystyka. Uchebnyk. – M.: Flynta: Moskovskyy psykholoho-sotsyal'niy instytut, 2008. – 232 s.
2. Zymnyaya Y. A. Pedahohycheskaya psykholohyya: Uchebnoe posobye. – Rostov n/D.: Fenyks, 1997. – 480 s.
3. Zymnyaya Y. A. Psykholohycheskye aspekti obuchenyya hovorenyyu na inostrannom yazike. Posobye dlya uchyteley sredney shkoli. – M.: Prosveshchenye, 1978. – 159 s.
4. Zymnyaya Y. A. Psykholohyya obuchenyya inostrannim yazikam v shkole. – M.: Prosveshchenye, 1991. – 222s.
5. Velychkovskyy B. M. Kohnytyvnaya nauka: Osnovi psykholohyy poznanyya: v 2 t. – T. 1. – M.: Smisl: Yzdatel'skyy tsentr “Akademyya”, 2006. – 448 s.
6. Velychkovskyy B. M. Kohnytyvnaya nauka: Osnovi psykholohyy poznanyya: v 2 t. – T. 2. – M.: Smisl: Yzdatel'skyy tsentr “Akademyya”, 2006. – 432 s.
7. Yl'duhanova H. M. Razvytye ustnoy rechy kak sredstva povishenyya motyvatsyy yzuchenyya inostrannoho yazika / Yl'duhanova H. M. // Yazik y metodyka eho prepodavanyya: IV respublykanskaya nauchno-praktycheskaya konferentsyya. – Kazan', 2002. – S. 157-159.
8. Leont'ev A. A. Osnovi psykholynhvystyky. Uchebnyk. – M., 1997. – 287 s.