УДК 37.06
КУЛЬТУРА МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ
кандидат технічних наук, Василишин В. Я.
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна, Івано-Франківськ
Дослідження навчально - виховного процесу як головного та основного фактору розвитку культури міжнаціонального спілкування у студентів. Методологічне та теоретичне обґрунтування нових підходів до формування культури міжнаціонального спілкування, координація науково - дослідної та навчально - методичної роботи вищого навчального закладу. Формування культури міжнаціонального спілкування неможливо без того , щоб сам процес не перетворився на особисту мету кожного. Поєднання особистих та суспільно значущих потреб , інтересів і мотивів можливе лише за умови переорієнтування внутрішньої позиції студента.
Ключові слова:спілкування, педагогічна діяльність, виховний процес, навчання, культура, соціальне середовище, міжнаціональне спілкування
Василишин В. Я. Культура межнационального общения студентов
Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, Украина, г. Ивано-Франковск
Исследования учебно-воспитательного процесса как главного и основного фактора развития культуры межнационального общения у студентов. Методологическое и теоретическое обоснование новых подходов к формированию культуры межнационального общения, координация научно - исследовательской и учебно-методической работы высшего учебного заведения. Формирование культуры межнационального общения невозможно без того, чтобы сам процесс не превратился в личную цель каждого. Сочетание личных и общественно значимых потребностей, интересов и мотивов возможно лишь при условии переориентации внутренней позиции студента.
Ключевые слова: общение, педагогическая деятельность, воспитательный процесс, обучение, культура, социальная среда, межнациональное общение
Vasylyshyn Vitalii Y Culture of interethnic communication students/ Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine, Ivano-Frankivsk
Studies of the educational process as the main and principal factor of development of culture of interethnic communication among students. Methodological and theoretical basis for new approaches to building a culture of inter-ethnic communication, coordination of scientific - research and teaching work of the higher educational institutions. Building a culture of interethnic communication is impossible without the process does not become a personal goal each. The combination of personal and socially important needs, interests and motivations is possible only if the internal realignment positions the student.
Keywords: communication, educational activities, educational process, education, culture, social environment, international communication
У педагогічному процесі культура міжнаціонального спілкування, суб'єктом якої є студенти, виступає як спосіб існування і форма вираження і особистісної культури, зумовленої впливами культурного середовища, значну роль у якій відіграє цілеспрямована педагогічна діяльність. Міжнаціональне спілкування здійснюється в основному в колективах (між колективні відносини), в сім'ях (при змішаних шлюбах ), в побутових і культурних установах, в неформальних групах і т.п. міжнаціональні відносини - це безпосередньо пережиті відносини між людьми, форма їхнього особистісного взаємодії, взаємозв'язку і взаємне сприйняття. Їх відрізняє яскрава емоційна забарвленість і виражена суб'єктивна вибірковість. Формування культури міжнаціонального спілкування обумовлено змістом педагогічного процесу ВНЗ, рівнем виховання гуманістичних якостей особистості молодих людей, загальною освіченістю, досвідом міжнаціонального спілкування.
Педагогічна інтерпретація соціальних перетворень, пов'язаних з різноманітністю і регіональною специфікою, появою нових пріоритетів (релігійних, культурологічних, етнопсихологічних, національних тощо) вносить суттєві зміни в традиційну педагогічну проблематику культури міжнаціонального спілкування. Соціальне середовище, як активний чинник формування культури міжнаціонального спілкування перестала бути однорідною, і зміна характеру взаємозв'язку особистості з соціальним середовищем вимагає наукового аналізу самих цих змін, нових наукових підходів до дослідження даної тематики. У формуванні культури міжнаціонального спілкування слід мати на увазі те, що властивості особистості як суб'єкта міжнаціонального спілкування пріоритетні під внутрішньо національної сфери, а міжнаціональні зв'язки і відносини актуалізують грані її національної самосвідомості. У зв'язку з цим, ми поділяємо точку зору З.К. Шнекендорф про дві взаємопов'язані ланки формування культури міжнаціонального спілкування:
1) розвитку національної самосвідомості студентів на базі своєї культури, мовної середовища;
2) оволодінні досягненнями світової культури, системою загальнолюдських цінностей.
Таким чином, навчально - виховний процес будується так, щоб виховувати шанобливе ставлення, насамперед до своєї культури, а через неї до всіх національних культурам. А через гуманне ставлення до досягнень різних культур розуміють значення загальнолюдських цінностей. Як відомо, формування культури міжнаціонального спілкування - це організований, цілеспрямований процес формування у особистості інтернаціоналістських почуттів і переконань і заснованої на них гуманістичної практики міжнаціонального спілкування. У педагогічній літературі умовно виділяють дві функції міжнаціонального спілкування, що містять величезні педагогічні можливості, вміле використання яких дозволить педагогу підвищити ефективність процесу формування культури міжнаціонального спілкування. Ці функції тісно взаємопов'язані:
1. Міжнаціональне спілкування - як засіб цілеспрямованого формування відносин і зв'язків студентської молоді за типом і нормам національних відносин, супроводжуване відповідним просвітою. Суб'єктам виховання важливо знати сутність і характер сформованих в країні відносин народів, різноманітність форм прояву соціально - етнічних процесів у конкретних етно - демографічних умовах різних регіонів для того, щоб мати більш повну інформацію, об'єднуючу студентів навколо ідеї зміцнення дружби людей різних національностей і на цій основі формувати інтернаціональні почуття і переконання. Це забезпечить створення в багатонаціональних колективах студентів сприятливого психологічного клімату, відповідного принципам інтернаціоналізму - шанобливе ставлення до традицій і культурних цінностей різних націй, співпереживання, взаємоповага і взаємодопомога людей різних національностей в процесі їх спілкування.
2. Міжнаціональне спілкування - як процес формування культури міжнаціонального спілкування. У процесі цілеспрямованого спілкування суб'єкти виховання забезпечують: взаємодопомога і позитивне взаємовплив студентів різних національностей; засвоєння зразків поведінки, манер, дій, вчинків, властивих тій чи іншій національності. При цьому у індивіда виникають певні психологічні стани. Він співпереживає настрою, стану інших людей, з якими він входить у безпосередній контакт. Міжнаціональне спілкування має можливість формування у особистості моральної свідомості і почуттів, одночасне накопичення ним досвіду істинних людських відносин, взаємодії і співробітництва з людьми різних національностей.
Отже, необхідно повніше враховувати, і вміло використовувати об'єктивно закладені в спілкуванні потенційні можливості формування у студентів людського ставлення до людей різних національностей. У формуванні культури міжнаціонального спілкування велике значення має знання викладачем психолого - педагогічної характеристики інформаційної сторони спілкування, яка надходить не тільки через педагогічний процес і засоби масової комунікації, а й через навколишнє середовище, вільне спілкування. Людина будує своє ставлення до людей іншої національності не тільки на основі емоційно - чуттєвої симпатії, але й на основі так званих оціночних стереотипів, в яких отримує своє вираження узагальнене уявлення про різні народи. Причому стереотипи можуть бути як істинними так і помилковими. Тому необхідно добре знати сутність і специфіку інформаційного спілкування, щоб через спеціально організоване соціально - цінне спілкування (що супроводжується обміном об'єктивної інформації в галузі національних культур) регулювати і коригувати стихійно складаний досвід спілкування. Нормативна сторона спілкування також відіграє істотну роль, бо соціальні форми виступають як потужні засоби регуляції поведінки людини в суспільстві. Згуртованість людей визначається не тільки тим, що вони входять в ту чи іншу спільність, а й тим, яких норм, стандартів, традицій, звичаїв, зразків поведінки вони дотримуються. Соціальні норми, народжені в спілкуванні людей і визначають їх якісну своєрідність. При організації процесу формування культури міжнаціонального спілкування необхідно знати механізми і закони нормативної боку міжнаціонального спілкування студентів, щоб спонукати їх узгоджувати свою поведінку з установками суспільства, підпорядковувати свої дії та вчинки нормам, заснованих на загальнолюдських цінностях. Культуру міжнаціонального спілкування людей різних національностей не можна розглядати ізольовано від національних відносин в цілому, бо характер відносин (дружній , нейтральний або конфліктний) завжди обумовлений типом національних відносин у суспільстві. Формування культури міжнаціонального спілкування як найактуальніша з соціально-педагогічних проблем тісно пов'язана з соціально-політичними процесами, що відбуваються в суспільстві. Формування культури міжнаціонального спілкування обумовлено змістом педагогічного процесу ВНЗ, рівнем виховання гуманістичних якостей особистості молодих людей, загальною освіченістю, досвідом міжнаціонального спілкування. Аналіз філософської, соціологічної, педагогічної та психологічної літератури з проблеми дослідження дозволив нам виділити комплекс чинників формування культури міжнаціонального спілкування і згрупувати їх відповідним чином з метою подальшої дослідно - експериментальної роботи. Зупинимося на короткій характеристиці чинників культури міжнаціонального спілкування студентів. Серед них можна виділити такі як соціальні, педагогічні, соціально- педагогічні та психолого- педагогічні.
1. Соціальні чинники. Вони необхідні як вихідна база функціонування процесу формування культури міжнаціонального спілкування. Соціальні фактори виступають як сукупність матеріальних і духовних сил суспільства, забезпечують його прогресивне і поступальний розвиток. Для того щоб, соціальні фактори повною мірою сприяли професійній та світоглядній підготовці фахівців у вузі, необхідні відповідні соціальні умови в області економіки і національної політики країни, суспільного життя вузу, студентського колективу, що поєднуються з повагою до культури, мови, традицій, звичаїв усіх народів; велике значення має виробнича практика, знайомство з процесами, що відбуваються безпосередньо в галузі трудової діяльності, де зайняті представники багатьох національностей, з умовами соціально - економічного розвитку всіх національностей; розвиток демократії, що закладає базу гармонійних міжнаціональних відносин в усіх сферах суспільного життя.
2. Педагогічні чинники формування культури міжнаціонального спілкування включають в себе педагогічний процес, суспільно - практичну діяльність і спілкування з культурно - національною спрямованістю і науково-дослідну роботу студентів, спрямовану на вивчення соціальних процесів, включаючи і міжнаціональні відносини. Розглянемо взаємодію чинників цієї групи з позиції здійснення процесу формування культури міжнаціонального спілкування. Педагогічний процес як рушійна сила професійної підготовки студентів вузу виконує інформаційні, організаційні, орієнтовні, комунікативні функції, що сприяють становленню фахівця соціокультурної сфери як інтернаціоналіста. Суспільно - практична діяльність і спілкування виконують соціальну, культурно - просвітницьку функцію і пов'язані з соціальним дозріванням і розвитком свідомості, з набуттям навичок культури міжнаціонального спілкування. Науково - дослідна робота студентів виконує у вузі функції їх підготовки до творчої, пізнавальної та управлінської діяльності. Вона виступає як фактор розвитку творчості у пізнавальній діяльності, у виробленні самостійних суджень з питань культури міжнаціонального спілкування.
3. Соціально - педагогічні чинники. Під ними ми розуміємо такі рушійні сили, які як в соціальному, так і в педагогічному процесі, зобов'язані своїм походженням соціальній базі, нормалізуються в педагогічному процесі. Ці фактори виступають сполучною ланкою між громадським життям та педагогічним процесом. Соціальні та соціально - педагогічні фактори пов'язані з суспільно – практичною, навчально - виробничою та суспільно - управлінською діяльністю. Використання соціально-педагогічних факторів пов'язане, в першу чергу, з пред'явленням до майбутнього фахівця вимог суспільства, що потребує фахівцях нового типу, що володіють здатністю працювати у мінливих умовах і мають широку ерудицію, володіють культурою міжнаціонального спілкування; із завданнями підготовки фахівців, які вміють творчо застосовувати знання і робити самостійний вибір при вирішенні завдань, із здійсненням принципу безперервної освіти, що дозволяє самостійно поповнювати знання і реалізовувати їх у професійній, управлінській, дослідницькій, організаційній діяльності. Формування у студентів громадянської позиції, здатності до праці і життя в умовах сучасної цивілізації і демократії; збереження і примноження етичних, культурних і наукових цінностей суспільства; поширення знань серед населення; підвищення його освітнього і культурного рівня. Таким чином, соціально - педагогічні чинники створюють реальні передумови для реалізації особистісно - діяльнісного підходу до виховання особистості студента - майбутнього спеціаліста.
4. Психолого-педагогічні чинники - це внутрішній стан студентів, учасників педагогічного процесу, їх установки, інтереси, мотиви, потреби.
Культура міжнаціонального спілкування формується на основі взаємодії трьох провідних психологічних чинників: інтелектуального, емоційно - вольового, діяльнісно -практичного. У процесі формування культури міжнаціонального спілкування інтелектуальний фактор виступає у вигляді індивідуальної пізнавальної діяльності студентів; емоційний фактор - як відношення до людей різних національностей, соціальної дійсності, професійної діяльності. Діяльнісно - практичний фактор проявляється в навчально - пізнавальній, суспільно - практичній діяльності, формальному і неформальному спілкуванні.
Сприятливі перспективи відкриває в цьому відношенні вивчення іноземної мови, що сприяє розвитку і зміцненню емоційного ставлення до людей інших національностей. Рушійною силою при цьому є моральні почуття, такі як дружба, взаємодопомога, взаєморозуміння; практичні почуття, пов'язані з оцінкою, оціночними відносинами. Від характеру емоційного ставлення до цих явищ залежить ступінь становлення культури міжнаціонального спілкування, формування установки на відповідне ставлення і поведінку людей різних національностей. Сприяючи свідомому регулювання особистістю своїх дій, емоційно - вольовий чинник пов'язаний з інтелектуальним і спільно вони визначають спрямованість особистості, змістовну сторону емоцій, почуттів. Цей взаємозв'язок виражається в тому, що усвідомлення мети діяльності, що лежить в основі формування культури міжнаціонального спілкування, супроводжується проявом волі, позитивних емоцій, які є основою позитивного ставлення молоді різних національностей один до одного, що дозволяє розглядати емоції в ролі спонукальної сили, регулюючи ставлення студентів до дійсності. Проте соціальна практика переконує нас у тому, що вплив тільки на емоційну сторону особистості не завжди призводить до формування стійкої культури міжнаціонального спілкування. У зв'язку з цим виникає необхідність використання дієво - практичного фактора, де насамперед, проявляються вольові зусилля особистості. У процесі неформального міжнаціонального спілкування здобувається позитивний досвід, пізнається необхідність дружби, взаємодопомоги, взаємодії, спілкування представників різних народів. У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що діяльнісно - практичний фактор виконує контрольну, організуючу, пізнавально - інформаційну, коригуючу й інтегруючу функції в процесі формування культури міжнаціонального спілкування. У зв'язку з цим необхідно зробити педагогічний процес більш практико - орієнтованим. Формування культури міжнаціонального спілкування неможливо без того, щоб сам процес не перетворився на особисту мету кожного. Поєднання особистих та суспільно значущих потреб, інтересів і мотивів можливе лише за умови переорієнтування внутрішньої позиції студента.
Література:
1. Абэлян В. Х. Национальное самосознание субъектов образовательного процесса и межнациональные отношения. - Майкоп, 1995.- 26 с.
2. Матвеева О. В. Формирование культуры межнациональных отношений подростков в процессе педагогической практики студентов. Авто-реф.дисс.канд.пед.наук.- М., 1998.
3. Хайруллин Г. Т. Социальное воспитание в межнациональном общении. -Алматы, 2000г.
References:
1. Abelian W. H. The national identity of subjects of educational process and inter-ethnic relations. - Maikop, 1995.-26 p.
2. Matveev O. V. Building a culture of international relations of adolescents in the teaching practice students. Аutoabstract.diss.kand.ped.nauk.-M., 1998.
3. Khayrullin G.T Social education in international communication. -Almaty, 2000.