УДК: 371.2
ПРИНЦИПИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В «ЙЕНА-ПЛАН» ШКОЛІ ЗА ПЕДАГОГІЧНОЮ КОНЦЕПЦІЄЮ П. ПЕТЕРСЕНА
Штик О. В.
Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, Україна, Умань
У статті розглянуто основні 20 принципів навчально-виховного процесу за педагогічною концепцією П. Петерсена в експериментальній школі «Йена-план». Визначено,що дотримання основних принципів забезпечує ефективність і безперервність навчального-виховного процесу та створюють сприятливі умови для навчання в «Йена-план» школі.
Ключові слова: вихідна форма, педагогічна концепція, принципи навчально-виховного процесу.
Штык О. В. Принципы учебно-воспитательного процесса в «Йена-план» школе за педагогической концепцией П. Петерсена /Уманский государственный педагогический университет им. Павла Тычины, Украина, Умань
В статье рассмотрены основные 20 принципов учебно-воспитательного процесса за педагогической концепцией П. Петерсена в экспериментальной школе «Йена-план». Определено, что соблюдение основных принципов обеспечивает эффективность и непрерывность учебно-воспитательного процесса и создают благоприятные условия для обучения в «Йена-план» школе.
Ключевые слова: исходная форма, педагогическая концепция, принципы учебно-воспитательного процесса.
Shtyk O.V. The principles of the educational process in the "Jena plan" school of P. Petersen teaching concept /Uman State Pedagogical University of Pavlo Tychyna, Ukraine, Uman
The article describes 20 basic principles of the educational process of P. Petersen teaching concept in the experimental school "Jena Plan". It was determined that the basic principles ensure efficiency and continuity of the educational process and create favorable conditions for learning in the "Jena plan" school.
Keywords: an initial form, pedagogical concept, the principles of the educational process.
Вступ
У педагогіці особливого значення набувають історико-педагогічні дослідження, які розкривають наукові традиції та інновації, визначають науковий потенціал педагогічних теорій та концепцій минулого.
В умовах реформування системи освіти науковці звертаються до пошуку оптимальних шляхів для організації навчального-виховного процесу та засобів для покращення його ефективності. Саме тому, все більшого поширення набувають наукові дослідження, які ґрунтуються на вітчизняному та зарубіжному досвіді.
Педагогічні ідеї та реформаторські погляди відомого німецького педагога-реформатора П. Петерсена відповідають завданням та цілям, що стоять перед школою, як в минулому так і в майбутньому, тому і потребують сучасного осмислення та детального вивчення. Проаналізувавши низку джерел із педагогічної літератури, можемо стверджувати, що учені й педагоги-практики приділяли багато уваги дослідженню принципів навчально-виховного процесу в «Йена-план» школі П. Петерсена. Дослідженням цих принципів займалися такі дослідники, як Г. Айхельбергер, К. Бот, М. Вільхельм, С. Геркер, С. Фройденталь-Лютер, Г. Драгер та ін.
Вивчення принципів навчально-виховного процесу в «Йена-план» школі П. Петерсена та їх специфіка не було достатньо висвітлено вітчизняними дослідниками, тому ми ставимо перед собою мету, розкрити в статті основні принципи навчально-виховного процесу в «Йена-план» школі за педагогічною концепцією П. Петерсена.
Педагогічну концепцію П. Петерсена «Йена-план», основною метою якої є реформа школи, слід розглядати як концепцію «розвитку й оновлення школи».
Аналіз літературних джерел засвідчує, що П. Петерсен не вважав концепцію «Йена-план» методом навчання, за його словами ця педагогічна концепція вільної, загальної та народної школи слідувала всім принципам «нового виховання», тому видатний педагог називав «Йена-план» «вихідною формою» (“der Ausgangsform“) [11, с. 209].
Дослідник науково-педагогічної спадщини П. Петерсена, Г. Айхельбергер стверджував, що там де знаходяться школи, які працюють за «Йена-планом», там завжди є шлях до таких педагогічних форм, що дають відповіді на проблеми дітей, вчителів і батьків, тому концепція «Йена-план» розуміється як «вихідна форма» для вирішення труднощів, що виникають в різних навчальних ситуаціях. Слід також зауважити, що П. Петерсен наголошував на тому, що концепція «Йена-план» може бути використана в кожній школі, за умови, що всі педагогічні дії будуть направлені на ідею виховання [7].
Із опрацьованих літературних джерел з’ясовано, що дослідники педагогічної діяльності П. Петерсена, Г. Айхельбергер та М. Вільхельм вважають «вихідну форму» основною відмінністю, що відрізняє концепцію «Йена-план» П. Петерсена від інших педагогічних концепцій [8, с.24].
У результаті історико-педагогічного аналізу праць послідовників видатного педагога [1; 9; 3; 4] виявлено, що для успішної роботи «Йена-план» школи важливою умовою є дотримання принципів «Йена-план» педагогіки.
Зазначимо, що система основних вимог до навчання і виховання, дотримання яких дає змогу ефективно вирішувати проблеми всебічного розвитку особистості закладені в принципах педагогічного процесу. Формулювання єдиних принципів цілісного педагогічного процесу не виключає специфіки навчання і виховання, оскільки кожен із принципів зумовлений своєрідністю змісту, форм і методів педагогічної діяльності [2, с.73].
Тож, розглянемо в першу чергу принципи педагогіки П. Петерсена, які покладені в основу концепції «Йена-план», і які визначають загальне спрямування навчально-виховного процесу.
За твердженням Г. Айхельбергера, навчально-виховний процес в «Йена-план» школі ґрунтується на наступних чотирьох основних принципах:
1. Принцип спільного виховання дітей до 10 року навчання незалежно від походження, релігії та статі.
2. Принцип спільного виховання дітей в різних вікових гетерогенних групах.
3. Принцип організації шкільного життя та процесу навчання.
4. Принцип співробітництва вчителів, батьків та дітей, які формують шкільну громаду.
Як зауважує науковець, ці принципи відіграють важливу роль не тільки у роботі та організації шкільного життя, а й у виявлені «ідеї виховання» в процесі навчання і передачі знань [10].
Нідерландська дослідниця педагогіки С. Фройденталь-Лютер виділяла вісім принципів, що є складовою «Йена-план» концепції, і які вперше були введені в практику «Йена-план» шкіл в Нідерландах в 70-их роках ХХ ст. Згодом вони були по-новому сформульовані і розтлумачені нідерландськими вченими К. Фройгденхілом та К. Ботом. Нова версія основних 20 принципів «Йена-план» концепції та пояснення до них були опубліковані у 1987 р. як результат спільної роботи цих учених. У 1991 р. Німецька спілка «Йена-план» педагогіки перейняла ці принципи для впровадження їх у практику [5, с.22-23].
Вітчизняна дослідниця педагогіки П. Петерсена, О. Б. Мартинович, у дисертаційній роботі «Педагогічні засади навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки Петера Петерсена» подає 20 принципів «Йена-план» педагогіки, які на даний момент є основою шкільної концепції «Йена-план». Принципи розподілені наступним чином:
• П'ять принципів ідеального образу людини:
- Перший принцип: кожна людина є неповторною, тому кожна дитина та кожен дорослий мають незамінну цінність та власну гідність;
- Другий принцип: кожна людина має право, незалежно від свого етнічного походження, своєї національності, статі, ролі у суспільстві, релігії, життєвих переконань, розвинути власну особистість, яка характеризується самостійністю, критичним сприйняттям, креативністю та прагненням до соціальної справедливості;
- Третій принцип: кожна людина потребує для розвитку власної особистості зв'язків із дійсністю (природа, культура, ближні люди);
- Четвертий принцип: кожна людина є зрілою особистістю;
- П'ятий принцип: кожну людину слід розглядати не лише як носія культури, а і як особу, здатну її змінити;
• П'ять принципів з вимогами до суспільства: від спільного перебування удома та в школі до спільного життя в суспільстві:
- Шостий принцип: люди повинні створити суспільство, в якому кожну окрему людину поважають та цінують;
- Сьомий принцип: люди мають жити в суспільстві, в якому кожній особистості надається можливість та стимул для розвитку власної особистості;
- Восьмий принцип: люди повинні прагнути до життя в суспільстві, в якому мирно та конструктивно відбуваються зміни та перетворення;
- Дев'ятий принцип: люди повинні творити суспільство, яке з пошаною та турботою ставиться до Землі та всесвіту;
- Десятий принцип: люди повинні створити таке суспільство, в якому природні та культурні джерела використовуються у повній відповідальності перед майбутніми поколіннями;
• Десять принципів виховання та навчання:
- Одинадцятий принцип: школа є відносно незалежною, кооперативною організацією усіх учасників навчального процесу;
- Дванадцятий принцип: у школі вчителі зобов'язані зробити принципи про людей та суспільство вихідною точкою своєї педагогічної діяльності;
- Тринадцятий принцип: вчителі вибирають у школі навчальні матеріали як із життєвого та пізнавального світу дітей, так і з культурних джерел, які розглядаються у суспільстві як важливі складові особистого та суспільного розвитку;
- Чотирнадцятий принцип: у школі навчання організоване на основі педагогічних ситуацій та за допомогою педагогічних засобів;
- Пятнадцятий принцип: на занятті у школі передбачена зміна таких основних форм навчання, як бесіда, гра, робота, святкування;
- Шістнадцятий принцип: у школі діти поділені на гетерогенні групи;
- Сімнадцятий принцип: наявність взаємозв’язку між заняттям, самостійною роботою та ігровими формами навчання;
- Вісімнадцятий принцип: дослідницьке навчання (вивчення предмета «Орієнтування у світі») та групова робота займають у школі чинне місце;
- Дев'ятнадцятий принцип: оцінювання навчальних успіхів дитини і її поведінки на основі особистісного розвитку дитини тільки після розмови з нею;
- Двадцятий принцип: зміни у школі розглядаються як безперервний процес навчання, керований послідовною взаємодією вчинків та думок учнів.
Дослідниця зауважувала, що ці принципи покладені не тільки в основу роботи школи. Якщо провести аналіз життєвих позицій людей із основними принципами «Йена-план» концепції, то в ньому можна знайти як протидії та обмеження, так і вимоги, можливості та перспективи [1, с.30-46].
Ми погоджуємося з таким трактуванням 20 принципів «Йена-план» педагогіки, але вважаємо за необхідність додати, що кожні 10 років принципи, або деякі окремі пункти, могли бути переглянуті та по-новому сформульовані з метою покращення та удосконалення. Як наголошує німецький вчений Г. Драгер [6, с.41-42], завдяки можливості швидкого і розумного адаптування «Йена-план» концепції до нових умов суспільства, а також до вимог сучасної школи, 20 основних принципів концепції залишаються незмінною складовою «Йена-план» педагогіки П. Петерсена.
Висновки
Проаналізувавши наукові праці послідовників педагогіки П. Петерсена [9; 3], ми дійшли висновку, що принципи «Йена-план» концепції перебувають в тісному взаємозв'язку, взаємозумовлюють один одного і жоден з них не може бути задіяний відособлено, тобто без урахування і використання інших. Дотримання основних принципів забезпечує ефективність і безперервність навчального процесу та створюють сприятливі умови для навчання у школі.
Основні положення «Йена-план» концепції, що базуються на 20
принципах, визначають зміст, форми та методи навчально-виховного процесу в експериментальній школі П. Петерсена.
Література:
1. Мартинович О.Б. Педагогічні засади навчального процесу в школах німецькомовних країн за ідеями педагогіки Петера Петерсена: дис. кандидата пед. наук.: 13.00.01 / Мартинович Олександра Богданівна - Тернопіль, 2010. – 278 с.
2. Фіцула, М. М. Педагогіка: Навчальний посібник/ М.М.Фіцула.- Вид. 2-ге, випр., доп.- К.: Академвидав, 2007. – 560 с.
3. Both Kees. Die Jenaplan-Basisprinzipien - Beobachtungskriterien für die Praxis / Kees Both // Kinderleben. Zeitschrift für Jenaplan-Pädagogik.- 2003. – Heft 17/18 Juli/Dez., – 35-40 S.
4. Both Kees. Jenaplan 21–Schulentwicklung als pädagogische Konzeptentwicklung / Kees Both, Oskar Seitz.- Baltmannsweiler: Schneider Verlag. Hohengehren, 2001. – 254 S.
5. Both Kees. Die Jenaplan-Basisprinzipien. Kern eines Jenaplan-Schulprogramms / Kees Both // Kinderleben. Zeitschrift für Jenaplan-Pädagogik. – 2003. – Heft 17/18 Juli/Dez., S.21–31
6. Dräger Hartmut. Teil 1. Der Niederländische Jenaplan – Beitrag zur Schulerneuerung in Europa / Hartmut Dräger // Kinderleben. – 2002. – Heft 16. S. 34 – 46 u. S. 61–71
7. Eichelberger Harald: Peter Petersen und der Jenaplan. In: Eichelberger, Harald & Wilhelm, Marianne, Der Jenaplan heute – eine Pädagogik für die Schule von morgen. Studienverlag, Innsbruck-Wien-München, 2000. – 289 S.
8. Eichelberger Harald, Wilhelm Marianne. Der Jenaplan – ein inklusiontaugliches Konzept. Kinderleben. Zeitschrift für Jenaplan-Pädagogik. – 2005. – Heft 22, Dezember S. 22-27
9. Eichelberger Harald & Wilhelm, Marianne: Entwicklungsdidaktik. Alle Kinder gehen ihren Weg. ÖBV & HPT, Wien, 2003.– 248 S.
10. Eichelberger Harald. Peter-Petersen-beim-wort-genommen. [Електронний ресурс] Режим доступу до журн.: http://www.eichelberger.at/10-reformpaedagogik/jena-plan/25-peter-petersen-beim-wort-genommen
11. Röhrs Hermann. Die Schulen der Reformpädagogik heute : Handbuch reformpädagogischer Schulideen und Schulwirklichkeit / Hermann Röhrs. – Düsseldorf: Schwann, 1986. – 420 S.
References:
1. Marty`novy`ch O.B. Pedagogichni zasady` navchal`nogo procesu v shkolax nimecz`komovny`x krayin za ideyamy` pedagogiky` Petera Petersena: dy`s. kandy`data ped. nauk.: 13.00.01 / Marty`novy`ch Oleksandra Bogdanivna - Ternopil`, 2010. – 278 s.
2. Ficzula, M. M. Pedagogika: Navchal`ny`j posibny`k/ M.M.Ficzula.- Vy`d. 2-ge, vy`pr., dop.- K.: Akademvy`dav, 2007. – 560 s.
3. Both Kees. Die Jenaplan-Basisprinzipien - Beobachtungskriterien für die Praxis / Kees Both // Kinderleben. Zeitschrift für Jenaplan-Pädagogik.- 2003. – Heft 17/18 Juli/Dez., – 35-40 S.
4. Both Kees. Jenaplan 21–Schulentwicklung als pädagogische Konzeptentwicklung / Kees Both, Oskar Seitz.- Baltmannsweiler: Schneider Verlag. Hohengehren, 2001. – 254 S.
5. Both Kees. Die Jenaplan-Basisprinzipien. Kern eines Jenaplan-Schulprogramms / Kees Both // Kinderleben. Zeitschrift für Jenaplan-Pädagogik. – 2003. – Heft 17/18 Juli/Dez., S.21–31
6. Dräger Hartmut. Teil 1. Der Niederländische Jenaplan – Beitrag zur Schulerneuerung in Europa / Hartmut Dräger // Kinderleben. – 2002. – Heft 16. S. 34 – 46 u. S. 61–71
7. Eichelberger Harald: Peter Petersen und der Jenaplan. In: Eichelberger, Harald & Wilhelm, Marianne, Der Jenaplan heute – eine Pädagogik für die Schule von morgen. Studienverlag, Innsbruck-Wien-München, 2000. – 289 S.
8. Eichelberger Harald, Wilhelm Marianne. Der Jenaplan – ein inklusiontaugliches Konzept. Kinderleben. Zeitschrift für Jenaplan-Pädagogik. – 2005. – Heft 22, Dezember S. 22-27
9. Eichelberger Harald & Wilhelm, Marianne: Entwicklungsdidaktik. Alle Kinder gehen ihren Weg. ÖBV & HPT, Wien, 2003.– 248 S.
10. Eichelberger Harald. Peter-Petersen-beim-wort-genommen. [Електронний ресурс] Режим доступу до журн.: http://www.eichelberger.at/10-reformpaedagogik/jena-plan/25-peter-petersen-beim-wort-genommen
11. Röhrs Hermann. Die Schulen der Reformpädagogik heute : Handbuch reformpädagogischer Schulideen und Schulwirklichkeit / Hermann Röhrs. – Düsseldorf : Schwann, 1986. – 420 S.