кандидат географічних наук, доцент, Краснопольська Н. В., Шеремета І. А. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ

УДК 911. 3

 

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ

кандидат географічних наук, доцент Краснопольська Н. В., Шеремета І. А.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна, Луцьк

 

При написанні роботи розкрито сутність понять «науковий потенціал» та «науковий потенціал регіону». Досліджено внесок вітчизняних та зарубіжних вчених щодо визначення даних понять. Узагальнено наукові підходи та науково-методичні основи вивчення наукового потенціалу регіону. Охарактеризовано якісні та кількісні показники наукового потенціалу регіону. Проаналізовано структуру та динаміку наукового потенціалу регіону.

Ключові слова: регіон, науковий потенціал, науковий потенціал регіону,аспірантура, докторантура.

 

кандидат географических наук, доцент Краснопольская Н. В., Шеремета И. А. Общественно-географические аспекты исследования научного потенциала Северо-Западного економического района / Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Украина, Луцк

При написании работы раскрыта сущность понятия «научный потенциал» и «научный потенциал региона». Охарактеризованы качественные и количественные показатели научного потенциала региона. Исследован вклад отечественных и зарубежных ученых по определению данных понятий. Обобщены научные подходы и научно-методические основы изучения научного потенциала региона. Проанализированы структура и динамика научного потенциала региона.

Ключевые слова: регион, научный потенциал, научный потенциал региона, аспирантура, докторантура.

 

Candidate of Geographic Sciences, Associate Professor Krasnopolska N. V., Sheremeta I. A. Social and geographic aspects of research potential Northwest Economic Region / Lesya Ukrainka East European National University, Ukraine, Lutsk

It has been discovered the "research potential" and "scientific potential of the region." The contribution of domestic and foreign scientists were defined. It was overviewed scientific approaches, scientific and methodological foundations for the study of the scientific potential of the region. Characterized qualitative and quantitative indicators of scientific potential of the region.

Key words: region, scientific potential, scientific potential of the region, postgraduate, doctoral studies.

 

Вступ. Особливість сучасного етапу розвитку регіонів України полягає у трансформації наукового потенціалу згідно з ринковими перетвореннями всієї системи соціально-економічних відносин і його адаптацією до ринкових умов, а також з об'єктивними змінами, які відбуваються у світовому масштабі внаслідок переходу до постіндустріального суспільства. Дослідження свідчать, що поряд із поглибленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів відбувається й посилення нерівномірності розміщення та розвитку наукового потенціалу, який розглядається як основа забезпечення їх конкурентоспроможності. Тому особливої актуальності на сьогодні набувають дослідження проблем формування та розвитку наукового потенціалу.

Детальну характеристику наукового потенціалу неможливо виконати без аналізу його стану і розвитку. Тому для вивчення даного питання велике значення мають праці з історії географії Я. Жупанського, О. Шаблія, В. Руденка, М. Пістуна , І. Ковальчука, В. Нагірної, О. Вісьтак та ін., в яких аналізується життя і наукова діяльність провідних вчених географічної науки минулого і сучасності, дається характеристика становлення і розвитку української географії, основних наукових центрів. Дослідженням наукового потенціалу через персоналії присвячені роботи О. Краснопольського і Н. Краснопольської [3].

Дослідженням інтелектуального капіталу, інтелектуальної еліти, а також питанням впливу соціального чинника на розвиток інтелектуального потенціалу та ринків високотехнологічних товарів і послуг присвячені праці зарубіжних фахівців: Д. Бела, Дж. Гелбрейта, В. Ростоу, М. Фішера, М. Блауга, Т. Стюарта, Г. Беккера, Е. Брукінга, Л. Едвінссона, Л. Прусака.

Так, проведені нами дослідження свідчать, що, перш за все, в сучасній літературі відсутня єдність навіть в формуванні самого поняття «науковий потенціал». Зокрема, О. Посилкіна та М. Сидоренко вважають, що науковий потенціал поряд з інтелектуальним є складовою науково-технічного потенціалу [4].

Такої ж думки дотримується й Н. Ткаленко, яка в своїй роботі “ Наукова концептуалізація формування інноваційного ресурсу національної економіки”, дає оцінку діяльності системи освіти, інтенсивності інноваційних процесів та результативності науково-технічної діяльності, оперує терміном «науково-технічний потенціал» та поєднує наукову складову з реалізацією її продуктів втілених в інноваційній продукції [5].

З погляду розвитку світової економіки представляється доцільним розглядати науковий потенціал у широкому змісті цього поняття. Саме в цьому змісті науковий потенціал держави можна представити як сукупність науково-технічних можливостей, що характеризують рівень розвитку даної держави як суб'єкта світового господарства й залежних від кількості і якості ресурсів, що визначають ці можливості, а також від наявності фонду ідей і розробок, підготовлених до практичного використання.

Оцінка ролі і місця науки як комплексу досягнень людського розуму, що накопичуються і втілюються в суспільному виробництві країни, може бути дана шляхом аналізу наукового потенціалу, який має в своєму розпорядженні національна економіка. Тому, науковий потенціал слід розглядати як узагальнену характеристику рівня розвитку науки, інженерної справи, техніки в регіоні, можливостей і ресурсів, якими володіє суспільство для вирішення науково-технічних проблем.

Науковий потенціал Північно-Західного економічного району формується фахівцями на базі вищих навчальних закладів: Волинський інститут економіки та менеджменту (ВІЕМ), Луцький інститут розвитку людини університету "Україна" (ЛІРоЛ), Луцький національний технічний університет (ЛНТУ), Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. Дем'янчука (МЕГУ), Надслучанський інститут, Національний університет "Острозька академія", Національний університет водного господарства та природокористування (НУВГП), Рівненський державний гуманітарний університет (РДГУ), Рівненський інститут МАУП, Інститут психології та педагогіки, Державна академія керіних кадрів культури та мистецтва, Рівненський інститут Києвського університету права НАН України та Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету (РІС КСУ). Серед них до галезевих установ належать шість закладів, до освітніх установ - чотири (серед яких класичний університет – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, інші - Національний університет "Острозька академія", Рівненський державний гуманітарний університет, Рівненський інститут МАУП, Державна академія керіних кадрів культури та мистецтва, Рівненський інститут Києвського університету права НАН України та Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету).

Активний процес формування географічих факультетів вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ розпочався з середини 50-х років ХХ ст. За формою власності заклади поділяють на державні та приватні. На державні заклади припадає - 50%, відповідно стільки ж - на приватні. На сьогодні сучасна структура освіти і науки регіону має розгалуджену сітку.

Дані заклади проводить підготовку бакалаврів за такими напрямами: інформатика та обчислювальна техніка, педагогічна освіта, соціально-політичні науки, економіка та підприємництво, геодезія та землеустрій, будівництво та архітектура, менеджмент і адміністрування, право, природничі науки, сільське господарство і лісництво, сфера обслуговування.

Так, станом на 31 грудня 2014р. в різних сферах економічної діяльності Волинської області працювало 1227 спеціалістів з науковими ступенями (майже на 4,0% більше, ніж на 31 грудня 2013р.), у тому числі докторів наук – 101 особа, кандидатів наук – 1126 осіб [1].

У 2014р. диплом, що підтверджує науковий ступінь отримала 61 особа, з них 9 докторів та 52 кандидата наук. Серед нових науковців 47,5% працювали у галузі суспільних наук, 19,7% – гуманітарних, по 14,8% – технічних та природничих та по 1,6% у медичних та сільськогосподарських.

Середній вік докторів наук на момент отримання диплома становив 48 років, кандидатів наук – 34 роки. Для написання докторської дисертації витрачено в середньому 8 років, для написання кандидатської дисертації чоловіки витратили 7 років, а жінки – 5 [1].

Із загального числа науковців 60,3% мали вчене звання професора, доцента або старшого наукового співробітника. Чисельність доцентів зросла проти 31.12.2013 на 5,9%, число професорів на 7,7%, а старших наукових співробітників навпаки знизилось на 18,2%.

На 31 грудня 2014р. понад 78,0% науковців обіймали посаду викладача університету та вищого навчального закладу, середнього навчального закладу, 17,2% перебували на посадах керівників підприємств, установ, організацій або виробничих та інших основних та функціональних підрозділів; майже 93,0% науковців працювали у вищих та інших навчальних закладах, 3,1% – у лікувальних закладах.

Серед спеціалістів вищої кваліфікації спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості жінок, так протягом останніх чотирьох років їх кількість зросла на 37,8% і становила 707 осіб.

У різних галузях економіки Рівненської області протягом 2013 року працювало 52 доктори та 750 кандидатів наук, з яких 1,8 % виконували наукові дослідження та розробки за основним місцем роботи [2]. Майже дві третини поєднували викладацьку діяльність у вищих навчальних закладах з наукою.

Про рівень забезпечення фахівцями вищої кваліфікації свідчить кількість докторів та кандидатів наук, які припадають на 10 000 тис. осіб. Якщо у Волинській області на 10 000 тис. осіб припадає один доктор наук і сім кандидатів наук, то у Рівненській області цей показник у 2 рази менший.

При загальній тенденції скорочення чисельності виконавців досліджень і розробок спостерігається зростання питомої ваги фахівців з науковими ступенями. Так, у 2010 році їх частка становила 4,5 %, у 2011 році - 5,1 %, у 2012 році - 7,3 %, у 2013 році - 7,6 % [2].

 

Висновки. Таким чином, на сьогоднішній день, більш доречно звернутати увагу на ключові проблеми та динаміку наукового потенціалу регіону, порівнюючи його з потребами ринку праці. Щоб зламати негативний тренд наукового потенціалу передусім необхідно:

– інтегрувати науку і освіту в єдиний комплекс створення знань (залучати до педагогічної діяльності наукових та інженерно-технічних робітників, матеріально заохочувати педагогічну діяльність);

– підвищити питому вагу природничих і технічних наук у структурі навчальних планів, оптимізувати номенклатуру спеціальностей у відповідності до структури ринку праці і перспективних потреб економіки.

 

Література:

1. Волинська область у 2014 році (статистичний щорічник) / За редакцією В. Ю. Науменка. – Л.: Головне управління статистики у Волинській області, 2014. – 512 с.

2. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2010 році / Статистичний збірник; відп. за випуск Калачова І. В. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2011. – 282 с.

3. Олійник Я. Б., Трусій О. М. Новий напрям дослідження в суспільній географії / Я. Б. Олійник, О. М. Трусій // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/ Soc_Gum/ Chseg/2008_5/Oliynyk,Trusiy.pdf

4. Посилкіна О. В., Сидоренко М. І. Методичні підходи до оцінки науково-технічного потенціалу фармацевтичних підприємств / О. В. Посилкіна, М. І. Сидоренко // Управління, економіка та забезпечення якості фармації. – 2009. – № 5(7). – С. 26-32. 8

5. Ткаленко Н. В. Структура науково-технічного потенціалу України / Н. В. Ткаленко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. – 2011. – № 2 (56). Ч. 2. – С. 137-140.

 

References:

1. Volynsjka oblastj u 2014 roci (statystychnyj shhorichnyk) / Za redakcijeju V. Ju. Naumenka. – L.: Gholovne upravlinnja statystyky u Volynsjkij oblasti, 2014. – 512 s.

2. Naukova ta innovacijna dijaljnistj v Ukrajini u 2010 roci / Statystychnyj zbirnyk; vidp. za vypusk Kalachova I. V. – K.: DP «Informacijno-vydavnychyj centr Derzhstatu Ukrajiny», 2011. – 282 s

3. Olijnyk Ja. B., Trusij O. M. Novyj naprjam doslidzhennja v suspiljnij gheoghrafiji / Ja. B. Olijnyk, O. M. Trusij // [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/ Soc_Gum/ Chseg/2008_5/Oliynyk,Trusiy.pdf

4. Posylkina O. V., Sydorenko M. I. Metodychni pidkhody do ocinky naukovo-tekhnichnogho potencialu farmacevtychnykh pidpryjemstv / O. V. Posylkina, M. I. Sydorenko // Upravlinnja, ekonomika ta zabezpechennja jakosti farmaciji. – 2009. – 5(7). – S. 26-32.

5. Tkalenko N. V. Struktura naukovo-tekhnichnogho potencialu Ukrajiny / N. V. Tkalenko // Visnyk Zhytomyrsjkogho derzhavnogho tekhnologhichnogho universytetu. Serija : Ekonomichni nauky. – 2011. – 2 (56). Ch. 2. – S. 137-140.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.