УДК 811.161.2′373.421
ПРИСЛІВНИКОВА СИНОНІМІЯ В МОВОТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО
Щербатюк В. С.
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Україна, м. Слов’янськ
У статті розглянуто особливості функціонування прислівникових синонімів у поетичних творах Ліни Костенко. Визначено різні за розгалуженістю синонімічні ряди, розкрито причини їхньої семантичної, структурної та суб’єктивно-оцінної відмінності. Основна увага зосереджена на синонімічних рядах, що вказують на ознаку дії з погляду душевного стану її носія. Окреслено синонімічні ряди з домінантами сумно, сердито, весело, ласкаво, з’ясовано їх кількісний склад та якісне наповнення, визначено стилістичну роль в організації поетичного тексту. Проілюстровано надзвичайну майстерність Ліни Костенко в доборі поетичної лексики.
Ключові слова: прислівник, мовотворчість, синонім, синонімічний ряд, домінанта, ідіостиль.
Щербатюк В. С. Наречная синонимия в языкотворчестве Лины Костенко / ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет», Украина, г. Славянск
В статье рассмотрено особенности функционирования наречных синонимов в поэтических текстах Лины Костенко. Определены различные по разветвленности синонимичные ряды, раскрыты причины их семантического, структурного и субъективно-оценочного различия. Основное внимание сосредоточено на синонимических рядах, указывающих на признак действия с точки зрения душевного состояния ее носителя. Выделено синонимические ряды с доминантами сумно, сердито, весело, ласкаво, выяснено их количественный состав и качественное наполнение, определено стилистическую роль в организации поэтического текста.
Ключевые слова: наречие, языкотворчество, синоним, синонимический ряд, доминанта, идиостиль.
Shcherbatyuk V. S. The adverbial synonymy in the Lina Kostenko’s linguistic creativity / DHEI «Donbass State Pedagogical University», Ukraine, Slovyansk
The peculiarities of adverbial synonyms in Lina Kostenko’s poetic poems are clarified in the article. Different synonymous series by ramification were defined. The reasons of their semantic, structural and subjective-estimative differences were considered. The main focus is on synonymous series, pointing to a feature of action in terms of her mental state bearer. The synonymous series with the dominant сумно, сердито, весело, ласкаво are outlined and their quantitative and qualitative composition of the filling are found, their stylistic role in the poetic text is defined. The incredible mastery of Lina Kostenko in the selection of poetical lexicon was indicated.
Key words: adverb, linguistic creativity, synonym, synonymous serie, dominant, individual style.
Вступ. «Кожний поет своє сприйняття дійсності, переживання, світоглядні установки моделює в ліричному творі. І чим більш значуща постать митця, тим вагоміше місце його творчості в масштабах планети, в історії свого народу, у формуванні окремої особистості» [1, с. 4]. Творчість Ліни Костенко ‒ унікальне явище у світовій літературі ХХ‒ХХІ століть. Поетеса вміє яскраво виражати в слові національний дух, світовідчуття, активно реагувати на глобальні проблеми епохи, бо сповідує віру, «у якій оточують німбом не святих, не пророків, а просто - щасливих людей» [2, с. 134].
Ліна Костенко відповідально й трепетно ставиться до мови, майстерно інтенсифікує смисли звичайних слів. Д. Дроздовський писав: «Поезія ‒ лише мільйони натяків для нашої уяви…» [3, с. 28]. Ці натяки Ліна Костенко вдало відтворює в слові за допомогою лексичних засобів, серед яких чільне місце посідають синоніми.
Мовотворчість Ліни Костенко завжди в полі зору дослідників. Лінгвістичні аспекти творів поетеси ґрунтовно вивчали Т. Вавринюк, І. Дишлюк, С. Єрмоленко, Н. Зубець, В. Калашник та Л. Савченко, Ю. Карпенко, М. Мельник, Н. Місяць, У. Міщук, Н. Піддубна, О. Степанюк, І. Турська, Н. Яценко та інші. Ця розвідка є ще однією спробою заглибитися у творчу майстерню поетеси, дослідити її художнє мовлення та стиль для створення цілісного уявлення про мовно-поетичну модель світу.
У статті ставимо за мету на основі семантико-функціонального аналізу відповідних лексем з’ясувати особливості використання прислівникових синонімів як складника поетичного ідіостилю Ліни Костенко.
Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: 1) окреслено тематичну групу прислівників, що вказують на ознаку дії з погляду душевного стану її носія; 2) охарактеризовано виділені синонімічні ряди в семантико-функціональному аспекті.
Широко та різноманітно представлена в поезіях Ліни Костенко прислівникова синоніміка, спрямована як на відтворення тонких смислових нюансів, так і на урізноманітнення контексту за допомогою добору близькозначних чи тотожних слів, які різняться звуковим складом.
На думку Л. Булаховського, «прислівники, як самостійна частина мови, сформувалися на ґрунті інших повнозначних слів, переважно прикметників та іменників, меншою мірою – займенників і числівників і, ще рідше, дієслів» [4, с. 383]. Тому широта наповненості та стилістичне навантаження синонімічних рядів прислівників переважно зумовлені кількісним складом та семантико-стилістичною значущістю синонімічних рядів тих слів, які стали основою для утворення прислівників. Усі прислівники, за незначним винятком, є вторинними утвореннями, що виникли з різних відмінкових форм іменників, прикметників, числівників, займенників та дієслів. Основними способами творення прислівників є афіксальний (переважно перетворення колишнього закінчення в особливий прислівниковий суфікс) та адвербіалізація. У мовотворчості Ліни Костенко представлено широкий спектр прислівникових синонімів саме такого походження.
Синонімічні ряди прислівників, що функціонують у текстах поетеси, об’єднані в такі лексико-семантичні групи: на позначення ступеня швидкості в протіканні дії – з домінантами швидко (10), повільно (12); на позначення ступеня ознаки – з домінантами добре (9), дуже (16), важко (9), легко1 (2), легко2 (5); для відтворення часових відношень – з домінантами давно (6), колись1 (3), колись2 (2), здавна (5), завжди (5), назавжди (9), ніколи (5), тепер (5); на позначення місця й напрямку – з домінантами далеко (8), там (7), здалеку (6), звідти (3), близько (7), скрізь (5), навколо (5), десь (4), де-небудь (5); на позначення кількості та міри вияву ознаки – зі словами-показниками багато (18), мало (5); на позначення обмеженості чи відсутності шуму – з домінантою тихо (12); на позначення дії з погляду душевного стану її носія – з домінантами сумно (16), сердито (5), суворо (4), весело 6), ласкаво (5), страшно (3), злякано (4).
Отже, зафіксовано 34 прислівникових синонімічних ряди, які складають 231 лексему. Розгалуженість рядів неоднакова, що пояснюється семантикою членів ряду, деякими структурними ознаками й суб’єктивно-оцінною характеристикою ядерного поняття в синонімічних рядах.
Синонімічний простір Ліни Костенко складний і багатогранний, тому охопити всі його грані в одній статті неможливо. Зупинимося лише на характеристиці синонімічних рядів, що позначають дію з погляду душевного стану її носія (домінанти сумно, сердито, весело, ласкаво).
На позначення сумного, зажуреного стану чи дії, яка відбувається в цьому стані, Ліна Костенко використовує синонімічний ряд сумно - смутно, невесело, зажурено, печально, скорботно, важко, тяжко, з журбою, гірко, тоскно, досадно, не до сміху, тужно, тужливо, скрушно.
Домінанта ряду, синонім сумно, позначає охоплений сумом психічний стан людини: «Мені без тебе сумно серед людства» [5, с. 300]; «Мабуть, їй сумно, але жінка хоче, щоб їй хотілось сміятись» [5, с. 136].
Про сумний, безрадісний стан мандрівників поетеса говорить синонімом смутно: «В такі хвилини мандрівникам смутно» [5, с. 119].
Для вираження значення, закріпленого за лексемою сумно, поетеса використовує прислівник невесело: «Невесело крушині» [5, с. 202].
Трапляються поезії, у яких для посилення характеристики психологічного стану авторка застосовує ампліфікацію - нагромадження в одному тексті синонімів. Так, поряд із прислівником невесело в рядках «І засміялася гірко, невесело» [5, с. 121] стоїть синонім гірко, що позначає гнітючий, сумний настрій, стан. Прислівник гірко нами зафіксований також і в інших контекстах: «А тепер я сміюсь над оманами юності гірко» [6, с. 41]; «Безсмертна мово! Ти смієшся гірко» [5, с. 161].
На безрадісний, сумний характер дії вказує синонім зажурено: «Життя стужив, і друзів пережив, і умирав зажурено і просто» [5, с. 225].
Прислівник печально позначає безрадісний, тяжкий стан, сповнений горя: «В дні, прожиті печально і просто все було як незайманий сніг» [5, с. 133]. У такому ж значенні цей синонім використано в ремарках до драматичної поеми «Сніг у Флоренції»: «печально похитавши головою» [5, с. 480]; «печально склавши руки» [5, с. 497].
Синонім скорботно вказує на стан, сповнений, пройнятий скорботою, смутком, тугою, який містить у собі що-небудь сумне, тужливе: «І ти, людина з магічним обличчям, сині тіні на сивих скронях, скорботно і вічно дивилися в вічі» [2, с. 339]. У ремарці: «скорботно нахиляється над ним» [5, с. 495].
Прислівники важко, тяжко, як багатозначні слова, виступають членами аналізованого ряду, коли йдеться про дуже сумний, гнітючий настрій, стан, обстановку: «Такі сади, що важко проминать» [5, с. 457]; «Так часом тяжко, що мені здається, що серце в грудях вже не б’ється» [5, с. 212].
На позначення безрадісного стану виступає лексема з журбою: «І здається – клени з журбою познімали жовті папахи, з непокритою головою проводжають у вирій птахів» [6, с. 49].
Синонім тоскно характеризує стан чи дію, що пройняті тугою, сумом: «Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви» [5, с. 53]; «Муж мій поїхав. Тоскно мені. Жду» [5, с. 376].
Рідко вживаний прислівник досадно Ліна Костенко використовує в значенні «неприємно, прикро, сумно» [7, с. 242]: «А ти – блюзнір, подвижнику Везалій? Тобі досадно? Це тебе пече?» [5, с. 256].
Сповнену суму, туги дію характеризують прислівники тужно й тужливо: «В руках по сандалику, і хлипає тужно» [2, с. 335]; «Знов зітхає… тужливо й тихо...» [2, с. 310].
Синонім скрушно вказує на стан, сповнений суму, журби: «Скрадаючись, проходить мимо статуй, – вони від нього скрушно відвернулись» [5, с. 509].
Вираз не до сміху виступає синонімом ряду, так як позначає невеселий стан: «Було нам тоді не до сміху» [5, с. 126].
Кілька синонімів-прислівників об’єднує синонімічний ряд із домінантою сердито – гнівно, грізно, люто, прелюто.
Домінанта сердито функціонує в поетичних текстах Ліни Костенко тоді, коли йдеться про стан гніву, роздратування: «Зустрічаються, розминаються, в темряві спотикаються, лаються тихо й сердито – гравій дощами розмито» [2, с. 157]; «Крутилося дівча несамовито, – як горобець зимою на відлигу, – аж поки не запитав сердито: – Чого ти крутишся, як дзига?» [2, с. 259].
Про стан нервового збудження, гніву говорить синонім гнівно: «І гнівно палав Кобзар» [2, с. 125].
Синонім грізно виражає вищий ступінь збудженого стану – дуже суворо: «І раптом – з’явились художники. Неждано так і грізно» [5, с. 370].
Для висловлення сильного гніву, роздратування уживається синонім люто: «Розчепіривши крила, наскакують один на один і люто скубуться» [5, с. 128]; «Павлюк (люто кричить) Негайно злазь!» [5, с. 532].
Надзвичайно високий рівень збудження передає прислівник прелюто, який посилено в значенні завдяки префіксу пре-: «Тоді громада загула прелюто: - Вона ж свій злочин визнала прилюдно!» [7, с. 4].
Для передачі безтурботного, радісного душевного стану людини Ліна Костенко використовує синонімічний ряд весело - радісно, не смутно, не маркітно, до сміху, смішно.
Домінанта весело характеризує стан, сповнений веселощів, радісний, безтурботний настрій: «О, як було нам весело, як весело!» [5, с. 71]; «...Людина жартує у двох випадках. Коли їй весело. І коли їй смутно» [2, с. 210].
Подібне смислове навантаження несе синонім радісно в такому контексті: «І сумно, і радісно раптом стало, що й досі герань на вікні не зів’яла» [2, с. 28].
Прислівники смутно й маркітно в основному своєму значенні позначають стан, протилежний до весело: смутно – дуже сумний, безрадісний настрій; маркітно – невдоволений, сумний, невеселий. Але сполучаючись із заперечною часткою не, вони виступають синонімами аналізованого ряду: «І на душі у греків не маркітно. Дорога, мандри – діло молоде» [5, с. 457]; «А нам з тобою – до сміху! А нам з тобою – не смутно! І добре тобі, і весело на білому світі жити» [5, с. 126]. У другому прикладі авторка використала ампліфікацію з метою підкреслення, акцентування уваги читача на названій цими синонімами ознаці.
Про сповнений веселощами настрій говорить прислівник смішно: «І смішно тобі, й сердито, і ти забуваєш часто: для того щоб добре ходити, раз десять треба упасти» [2, с. 26].
Прислівники-синоніми ласкаво, ніжно, лагідно, привітно, приязно авторка вживає для відтінення ознак доброзичливості, ласки, співчуття, що супроводять якусь дію. Наприклад: «Той усміхнувся і сказав ласкаво, ще молодий, а вже був поліглот: – Моє ім’я нічого вам не скаже» [5, с. 435]; «Рятуй мене, врятуй мене, бо гине моя душа, задивлена в чужу. Так ніжно, так беззахисно, так віддано, так всупереч тверезому уму» [5, с. 287]; «Тож Галя Вишняківна підійшла, була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що могли б ще більше їй розвередити душу» [7, с. 12]; «Ти до мене привітно торкалось молодими руками ялин» [8, с. 33]; «О, як мене він приязно зустрів» [5, с. 499].
Висновки. Отже, розгляд прислівникової синоніміки в поетичних текстах Ліни Костенко свідчить, що вміле оперування синонімами цього морфологічного розряду дозволяє авторці в кожному конкретному випадку не лише врізнобарвлювати контекст, а й точно відтворювати розмаїття образів та деталей, досягати художньо-образної виразності. «Своєю мовотворчістю, - як слушно зауважив П. Гриценко, - видатна Поетеса переконливо довела: справжня творчість не потребує руйнування, здавалося б, вузьких берегів традиційності, усталених національних форм - треба, щоб новаторським було саме мислення поета, особливе мислення, що єднає щоденне земне і небесне, щоб непорушною була відповідальність митця перед СЛОВОМ» [3, с. 39].
У перспективі дослідження – прислівникові синоніми інших тематичних груп, що виступають засобом увиразнення мовнопоетичного простору Ліни Костенко.
Література:
1. «Я вибирала долю собі сама»: До 75-річчя від дня народження Ліни Костенко: біобібліографічний покажчик / уклад.: Є. Д. Пруденко, В. А. Тімченко. - Дніпропетровськ: Обласна універсальна бібліотека, 2005. - 30 с.
2. Костенко Л. В. Поезії / Ліна Василівна Костенко. – Baltimore-Paris-Toronto: Українське Видавництво СМОЛОСКИП ім. В.Симоненка, 1969. – 357 с.
3. Вона як хліб: на пошану творчості Ліни Костенко: публікації 2005-2011 рр. / упоряд.: Л. Голота, Є. Букет. – К.: Укр. пріоритет, 2011. – 160 с. – (Бібліотека «Слова просвіти» ; кн. 4).
4. Курс сучасної української літературної мови: у 2 т. / [за ред. Л. А. Булаховського]. - К.: Рад. школа, 1951. - Т. 1. - 1951. - 519 с.
5. Костенко Л. В. Вибране / Ліна Василівна Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 559 с.
6. Костенко Л. В. Вітрила / Ліна Василівна Костенко. – К.: Рад. письменник, 1958. – 95 с.
7. Костенко Л. В. Маруся Чурай: [іст. роман у віршах] / Ліна Василівна Костенко. – К.: Дніпро, 1982. – 135 с. (Серія „Романи й повісті”, № 2).
8. Костенко Л. В. Проміння землі / Ліна Василівна Костенко. – К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1957. – 60 с.
References:
1. «Ya vybyrala dolyu sobi sama» : Do 75-richchya vid dnya narodzhennya Liny Kostenko: biobibliografichnyі pokazhchyk / uklad.: Ye. D. Prudenko, V. A. Timchenko. - Dnipropetrovsk: Oblasna universalna biblioteka, 2005. - 30 s.
2. Kostenko L. V. Poezii / Lina Vasylivna Kostenko. – Baltimore-Paris-Toronto : Ukrainske Vydavnytstvo SMOLOSKYP im. V. Symonenka, 1969. – 357 s.
3. Vona yak hlib: na poshanu tvorchosti Lini Kostenko: publikaciyi 2005‒2011 rr. / uporyad.: L. Golota, E. Buket. – K.: Ukr. prioritet, 2011. – 160 s. – (Biblioteka «Slova prosviti»; kn. 4).
4. Kurs suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movy: u 2 t. / [za red. L. A. Bulakhovskogo]. - K.: Rad. shkola, 1951. - T. 1. - 1951. - 519 s.
5. Kostenko L. V. Vybrane / Lina Vasylivna Kostenko. – K.: Dnipro, 1989. – 559 s.
6. Kostenko L. V. Vitryla / Lina Vasylivna Kostenko. – K.: Rad. pysmennyk, 1958. – 95 s.
7. Kostenko L. V. Marusia Churai: [ist. roman u virshakh] / Lina Vasylivna Kostenko. – K.: Dnipro, 1982. – 135 s. (Seriia «Romany і povisti», № 2).
8. Kostenko L. V. Prominnya zemli / Lina Vasylivna Kostenko. – K.: Vyd-vo TsK LKSMU «Molod», 1957. – 60 s.