Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

кандидат педагогічних наук, доцент, Дятленко Т. І. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ

УДК: 371. 322

 

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ

кандидат педагогічних наук, доцент, Дятленко Т. І.

Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка, Глухів, Україна

 

Автор у статті порушує проблему необхідності оновлення шляхів і засобів вивчення літератури у профільних класах. Розкриває умови використання технології розвитку критичного мислення на уроках української літератури під час роботи над монографічною темою як ефективного способу пробудження інтересу учнів до літературного матеріалу. У статті окреслено зміст названої технології, що складається з трьох стадій: виклику, осмислення і рефлексії, запропоновано перелік прийомів і видів діяльності, що можуть використовуватися на різних структурних етапах проведення уроку.

Ключові слова: навчання літератури, профільні класи, критичне мислення, технологія розвитку критичного мислення, літературна освіта, літературна компетентність, інтерес.

 

Дятленко Т. И. Использование технологии развития критического мышления учеников во время изучения литературы/ Глуховский национальный педагогический университет им. А.Довженка/ Глухов/ Украина

Автор статьи подымает проблему необходимости обновления путей и способов изучения литературы в профильных классах. Раскрывает условия использования технологии развития критического мышления учеников на уроках украинской литературы вовремя работы над монографической темой как эффективным способом пробуждения интереса учеников к литературному материалу. У статье очерчено содержание названной технологии, которая состоит из трех стадий: вызова, осмысления и рефлексии, предложено перечень приёмов и видов деятельности, которые могут быть использованы на разных структурных этапах урока.

Ключевые слова: обучение литературе, профильные классы, критическое мышление, технология развития критического мышления, литературное образование, литературная компетентность, интерес.

 

Dyatlenko T. The application of technology of critical thinking development of pupils while studying literature at school/

Glukhiv National Pedagogical University named after Alexander Dovzhenko, Glukhiv, Ukraine.

The author of the article prusues the problem of having to update the ways and means of studying literature in the specialized classes. Rescribes the terms of use of technology of critical thinking development at the lessons of Ukrainian literature during the work of monographic theme as an effective way of awakening pupils interest in literary material. The article reveals the content of named technology, consists of three stages:challenge, reflection and reflex, proposed a list of techniques and activities that can be used in a variety of structural stages of the lesson.

Key words: Teaching literature, specialized classes, critical thinking, technology of development of critical thinking, literature competence, interest.

 

Вступ. Проблема розвитку критичного мислення набула особливої актуальності на сучасному етапі, коли в державі формуються демократичні цінності, коли переживаємо новий етап соціально-економічних відносин. Саме література дає можливість сформувати загальнолюдські, демократичні цінності, прищепити їх молодому поколінню. Але життя підтверджує, що випускники шкіл не завжди здатні самостійно розв’язувати проблеми, їм бракує ініціативи, творчої уяви, винахідливості, знань, уміння мислити нестандартно, оригінально. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін. Такий стан справ вимагає якісно нового підходу щодо підготовки молоді до життя. Основна увага в школах повинна приділятися тому, щоб перетворити викладання навчальних предметів на процес дослідження. Особливо ця теза стосується профільної школи: «Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти»[1, с. 4].

Проблеми профілізації школи розглядають Н.Бібік, Б.Біляк, О.Дуда, В.Мозговий, З. Шевченко, В.Шуляр та ін. Сучасні вчені одностайні в тому, ефективне навчання потребує й використання технологій, що допомагають здобути знання, а також розвинути соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства. Більш ефективними є підходи, спрямовані на те, щоб залучати учнів до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі навчання.

Мета нашої статті – показати, що застосування технології розвитку критичного мислення на уроках літератури неодмінно формує здатність і готовність учня аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію тощо.

Поняття критичного мислення досліджували Г. Воропай, Р. Пауль, О. Тягло, С. Векслер, А. Байрамов, А. Липкіна, Л. Рибак та ін. Розвивати критичне мислення учнів можна за умов готовності вчителя до впровадження цієї технології, його бажання розвивати навички критичного мислення у своїх учнів та готовності учнів до нових підходів вивчення матеріалу, їх бажання брати активну участь у навчальному процесі. Застосовуючи технологію, потрібно враховувати специфіку кожного предмета. Саме на уроках предметів гуманітарного циклу формується світогляд учнів. На уроці української літератури вони не тільки знайомляться з життєвим шляхом письменників, їх творчістю, а й вчаться аналізувати, систематизувати здобуті знання, формувати власну думку, тому так важливо навчити учнів критично оцінювати інформацію, виважено підходити до прийняття рішень.

Щоб сформувати в школярів навички критичного мислення, словеснику необхідно: не диктувати своє прочитання тексту, не вимагати прийняття єдиної думки; вести активний діалог зі своїми учнями, розвивати їхнє мовлення та мислення; дбати про розвиток творчих задатків учнів; допомагати у самостійній роботі, яка дає можливість розширювати коло знань; за допомогою різноманітних завдань заохочувати учнів до глибшого пізнання.

Автори технології пропонують цілий ряд різноманітних видів роботи. Вибір стратегії залежить від мети та завдань, які ставить перед собою вчитель. Для розвитку уяви, образного й асоціативного мислення словесник може використати стратегію «Кубування», навички порівняльного аналізу учні вдосконалюють із стратегією «Кола Вена», навчити учнів правильно та грамотно ставити запитання допоможе стратегія «Методика взаємних запитань». «Джигсоу» і «Щоденник подвійних нотаток – ці стратегії допоможуть сформувати навички самостійного опрацювання нового матеріалу. Учні вчаться працювати з підручником і додатковими джерелами (збирати потрібні факти, аргументи на підтвердження власних поглядів, висувати гіпотези, робити необхідні узагальнення) та захищати свою позицію під час дискусії.

Педагог перетворюється на рівноправного партнера – учасника навчальної діяльності. У процесі такої комунікації у дітей зявляється можливість поділитися своїми думками і почуттями в рамках певної теми, розповісти про свої висновки, вислухати думки не тільки вчителів, а й однокласників.

Виклад педагогом готової інформації практично виключається з навчального процесу. Монолог учителя допустимий тільки тоді, коли необхідно налаштувати учнів на вивчення нового матеріалу, учні не можуть самостійно вирішити проблему через брак інформації. У такому разі вчитель викладає лише деякі основні положення, організовуючи їх активне обговорення. Педагог виступає організатором процесу навчання. Належну увагу вчителю слід приділяти також сприятливій психологічній атмосфері.

Дотримуючись цих правил словесник зможе виховати критично мислячу людину, людину, яка має свідомі та фундаментальні переконання, здатна самостійно аналізувати інформацію, робити особистий вибір та обґрунтувати свої погляди. Така людина відкрита до думок різних людей, допитлива, самокритична, комунікабельна.

Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Навчання здійснюється у три стадії: виклик, осмислення, рефлексія [2, с. 8] .

Перша стадія (виклик) – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. В основі «виклику» - уміння вчителя створювати проблемні ситуації, різні за змістом і складністю. Доцільно на всіх етапах (ознайомлення з особистістю автора, підготовки до сприйняття твору, на етапі опрацювання елементів теорії літератури, читання й аналізу художнього твору, дослідження індивідуальних особливостей авторського стилю, значення твору чи творчості автора в літературному процесі тощо) вивчення монографічної теми вводити проблемні запитання, завдання чи ситуації.

Наприклад, запитання на вивчення біографії можуть бути такими: Чому критики називають Є Маланюка «державником»?; Чому про Павла Тичину і його творчий спадок дослідники говорять як про трагедію великого таланту?; Чому поезію Миколи Зерова називають елітарною?; Чому Миколу Хвильового вважають романтиком революції?; Чи погоджуєтеся з оцінкою Володимира Сосюри в наукових розвідках як співця кохання?; Чи можна вважати Уласа Самчука літописцем українського простору і чому?

На цьому етапі доцільно використовувати різноманітні прийоми: «мікрофон»; метод «очікувань», метод «вільного письма»; «мозковий штурм» та ін. Вони пробуджують інтерес кожного учня до уроку, діти вчаться аналізувати, пов’язують відомий матеріал з новим, мають можливість висловити свою думку, а потім самостійно перевірити правильність своїх суджень.

Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної і комунікаційної складової особистості учня.

Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому поняття “текст” варто розуміти досить широко: це може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учнів з новою інформацією вчителю доцільно використовувати методики групового навчання.

Головною на цьому етапі є робота з текстом. Підтвердження чи спростування думки повинне спиратися на цитування тексту. Не можна не погодитися з думкою Г. Токмань «…у літературі є один факт – це художній текст, все інше – наші читацькі судження» [3, c. 42]. Вважаємо недопустимим заміну читання твору переказуванням підготовленими учнями або читання текстів у скороченому вигляді. Учителю важливо контролювати себе і учнів, щоб не захопитися власною інтерпретацією з приводу прочитаного, формулюванням власних думок, оскільки нас цікавить насамперед думка автора.

Будь-яка теза, що звучить на уроці, повинна бути підтверджена текстом. Наприклад, герой однойменної п′єси І. Карпенка-Карого Мартин Боруля вважає, що його життя і життя дітей зміниться на краще, якщо він отримає дворянські грамоти. Учні можуть висловити судження, як соціальне становище впливає на місце людини в суспільстві?

Щоб учні повноцінно сприйняли твір, О. Заболотний радить цікаві, на наш погляд, методичні прийоми: «входження у твір» і «внутрішні паралелі»[4, c.20]. Вивчення, наприклад, роману Івана Багряного «Тигролови» ускладняється тим, що учні не помічають усієї глибини авторського задуму. Пригоди головного героя розпочинаються тоді, коли він втікає з «ешелону смерті» - етапного ешелону ОДПУ – НКВС, що мчав до Колими й Магадану смертників ГУЛАГу. Це особлива романтика, романтика опору тому злу, яке перетворило країну в суцільну зону й зазіхнуло на приватне життя кожної людини. Це справді «нічна сторона» радянського способу життя. Страх і потворність, що були розчинені в атмосфері тодішнього суспільства, реалізуються в образі-символі страшного дракона…Учням задамо запитання: чи реально в такому суспільстві втекти й стати вільним і щасливим?

Третя стадія в технології розвитку критичного мислення це – міркування або рефлексія. Учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами виступають написання есе, проведення дискусії, складання схем, методики «Лінія громадської думки», «Займи позицію», «Дискусійна шкала» тощо. Наприклад, після вивчення творчості В. Стуса в такому форматі можна опрацювати питання: Чи можемо ми назвати життя В. Стуса подвигом? Що таке взагалі подвиг? Чи можемо ми сказати, що він сам обрав собі долю (перефразуючи Ліну Костенко: «Я вибрала долю собі сама»)? Ким В. Стус є для сучасної молоді – поетом чи борцем?

Аналіз художнього твору обов′язково має закінчитися синтезом. Розглянувши окремі частини твору та пояснивши їх, учень має синтезувати в своїй уяві загальну осмислену картину всього твору. Так він зможе усвідомити авторську думку, головну ідею твору. У старшокласників формуються навички оцінювання та самооцінювання, вміння аргументувати та відстоювати свою позицію, а це є чи не найголовнішими складовими критичного мислення.

Висновок. Ураховуючи величезний досвід минулого, спеціальні дослідження і практику сучасного досвіду можна визначити, що для формування, розвитку та зміцненню критичного мислення учнів на уроках української літератури необхідні: максимальна опора на активну мисленнєву діяльність учнів; оптимальне співвідношення пропонованого матеріалу і рівня розвитку учнів; емоційна позитивна атмосфера навчання, за якої педагог висловлює впевненість у здібностях кожного учня, а це, в свою чергу, формує впевненість учнів у собі.

 

Література:

1. Концепція профільного навчання у старшій школі: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 25 вересня 2003 року № 10/12-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. - № 14. – С.3 – 15.

2. Пометун О. І, Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М., Баранова І. О. Основи критичного мислення : [Навчальний посібник ] / Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М, Сущенко І. М., Баранова І. О. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 464 с.

3. Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі: підручник / Г. Л. Токмань. – К. : ВЦ «Академія», 2012. – с. 312.

4. Заболотний О. Розвиток навчально-пізнавальної активності учнів / О. Заболотний // Дивослово. – 2004. - №12. – с. 64

5. Ольшанська О. Реалізація технології проблемного навчання на уроках української літератури / О. Ольшанська // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. - №10. – с. 70

References:

1. Kontseptsiia profilnoho navchannia u starshii shkoli: Zatverdzheno kolehiieiu Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 25 veresnia 2003 roku # 10/12-21 // Informatsiinyi zbirnyk Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. – 2003. - # 14. – S.3 – 15.

2. Pometun O. I, Pylypchatina L. M., Sushchenko I. M., Baranova I. O. Osnovy krytychnoho myslennia : [Navchalnyi posibnyk ] / Pometun O. I., Pylypchatina L. M, Sushchenko I. M., Baranova I. O. – Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan, 2010. – 464 s.

3. Tokman H. L. Metodyka navchannia ukrainskoi literatury v serednii shkoli: pidruchnyk / H. L. Tokman. – K. : VTs «Akademiia», 2012. – s. 312.

4. Zabolotnyi O. Rozvytok navchalno-piznavalnoi aktyvnosti uchniv / O. Zabolotnyi // Dyvoslovo. – 2004. - #12. – s. 64

5. Olshanska O. Realizatsiia tekhnolohii problemnoho navchannia na urokakh ukrainskoi literatury / O. Olshanska // Ukrainska mova y literatura v suchasnii shkoli. – 2012. - #10. – s. 70.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.