Гришко М. Г. ЗАЛЕЖНІСТЬ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІД МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ

УДК: 005.57:339.378

 

ЗАЛЕЖНІСТЬ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІД МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ

Гришко М. Г.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна, Київ

 

У статті розглянуто особливості роздрібних торговельних мереж, які показують значне зростання на ринку, постійно ведуть конкурентну боротьбу за споживача, використовуючи сучасну модель управління. Визначено моделі управління торговельними мережами, а саме: «Інвестиційна», «Холдингова», «Централізована», «Лоточна», «Гібридна», розкрито їхню сутність, визначено основні переваги та недоліки, а також вимоги до системи інформаційного забезпечення. Досліджено симбіоз організаційної побудови та комунікаційних зв’язків, які виникають між структурними елементами та сприяють результативному управлінню торговельними мережами з метою досягнення встановлених цілей.

Ключові слова: інформація, інформаційне забезпечення управління, торговельні мережі, управління торговельними мережами, система інформаційного забезпечення, модель управління.

 

Гришко М. Г. Зависимость системы информационного обеспечения от модели управления торговой сетью / Киевский национальный торгово-экономический университет, Украина, Киев

В статье рассмотрены особенности розничных торговых сетей, которые показывают значительный рост на рынке, постоянно ведут конкурентную борьбу за потребителя, используя современную модель управления. Определены модели управления торговыми сетями, а именно: «Инвестиционная», «Холдинговая», «Централизованная», «лоточные», «Гибридная», раскрыто их сущность, определены основные преимущества и недостатки, а также требования к системе информационного обеспечения. Исследовано симбиоз организационного построения и коммуникационных связей, возникающих между структурными элементами и способствующих результативному управлению торговыми сетями с целью достижения установленных целей.

Ключевые слова: информация, информационное обеспечение, система информационного обеспечения, управление торговыми сетями, торговые сети, модель управления.

 

Mariia Gryshko Dependence of information support system on management model trade network / Kyiv National Trade and Economics University, Ukraine, Kyiv

This article considerated the features of retail networks, which show a significant increase in the market constantly are competing for the consumer, using modern management model. Defined management models of trade networks, namely "Investment", "holding", "Central", "Lotochna", "Hybrid", their essence, the main advantages and disadvantages, and requirements for the information support. Investigated symbiotic organizational structure and communication links that occur between the structural elements contributing to efficient management and trading networks in order to achieve the set goals.

Keywords: information, information support, system of information support, managment trading networks, trade networks, management model.

 

Вступ. Структура об’єктів торгівлі територіально розподілена по декількох регіонах, особливо в умовах наявності різних форматів магазинів, тому топ-менеджери стикаються з істотним ускладненням процесу управління торговельною мережею. Важливим завданням побудови ефективної системи управління є вибір адекватної моделі управління враховуючи вимоги до системи інформаційного забезпечення торговельної мережі.

На практиці можна умовно виділити п’ять їх типів. Пропонуємо наступну класифікацію моделей управління торговельними мережами: інвестиційна, холдингова, централізована, лоточна та гібридна.

1. Інвестиційна. Синтетично консолідуючий фінансовий центр, що інвестує, з практично самостійними об’єктами господарювання. Таку схему побудови використовує значна частина торговельних мереж, які фактично не є в повному розумінні слова мережевими суб’єктами роздрібної торгівлі (об’єднані спільними інвесторами або торговою маркою). Недоліки такої моделі: неможливість використання переваг мережевого оператора, істотна залежність від якості менеджменту конкретного виконавця, відсутність консолідації закупівель і, як наслідок, вкрай низька конкурентоспроможність.

З точки зору інформаційних систем тут може успішно застосовуватися «коробкове» програмне забезпечення [1]. Перспектив збереження істотної частки ринку за такими мережевими торговими компаніями не спостерігається.

2. Головний центр стратегічно визначає закупівельну політику (постачальників, номенклатуру і закупівельні ціни) і самостійні в оперативному управлінні об’єкти торгівлі. Таку схему називують «холдинговою» моделлю управління. Вона використовується здебільшого вітчизняними та російськими роздрібними торговельними компаніями і успішно реалізує одну з важливих завдань торговельної мережеві – консолідацію закупівельної політики. Це необхідна умова побудови ефективного мережевого бізнесу.

Використання даної моделі характерно для мереж великих супермаркетів, де висока оперативність інформації про стан торговельних об’єктів для головного центру не є критичною і можлива частота оновлення інформації раз на добу. Переваги моделі: гнучкість в управлінні конкретним магазином менеджерами на місцях. Така модель може бути використана при побудові роздрібних торгових систем національного масштабу. Однак надмірний ріст апарату управління і, як наслідок, високі витрати відображаються в ціні товарів, з часом все більш негативний вплив в умовах посилення конкурентного середовища.

З точки зору інформаційних систем в більшості випадків вітчизняні торговельні мережі використовують інформаційні системи з розподіленою архітектурою баз даних (в кожному магазині – свій сервер із програмним забезпеченням та даними). Це дозволяє організувати фактично автономну роботу магазинів і забезпечити незалежність функціонування системи в окремо взятому магазині. Проблема розподіленої архітектури полягає в складності підтримки несуперечності даних в головному центрі. Великі зусилля IT-менеджерів повинні бути спрямовані на підтримку єдиного інформаційного простору для можливості отримання в центрі консолідованих, в першу чергу товарних, аналітичних звітів [2]. Важливо, що з ростом числа магазинів ця проблема стає все більш гострою і може призвести до втрати «керованості» всією мережею в цілому.

Іншим недоліком такої архітектури є багаторазове збільшення кількості серверів і вартості системного і прикладного програмного забезпечення, а також зростання IT-персоналу, що неминуче призводить до значного підвищення вартості утримання IT – підсистеми.

3. Єдиний центр управління делегує магазинам функції, мінімально необхідні для участі в логістичних операціях по товароруху (замовлення, інвентаризація, переоцінка). Така схема отримала назву «централізованої» моделі управління. До цієї моделі управління прагне більшість нових вітчизняних торговельних мереж, особливо ті, які мають розподільні центри, або які прийшли зі сфери оптової торгівлі у роздрібну. Зниження витрат і ефективність використання апарату управління при його концентрації в єдиному центрі очевидна і істотна. Фактично в цьому випадку ми маємо справу з дистанційним управлінням торговельними об’єктами. Ця модель дає колосальний ефект тоді, коли всі бізнес процеси компанії регламентовані і уніфіковані. Дана модель дозволяє здійснювати управління безперервно, на відміну від холдингової моделі, де управління має дискретний характер – від одного сеансу зв’язку до іншого.

Якість менеджменту істотно знижується, якщо в головному центрі оновлення інформації відбувається з певною періодичністю, оскільки в момент прийняття управлінського рішення менеджер, який працює за дискретною моделлю, спирається на не зовсім достовірну (неповну) інформацію.

Для того, щоб будь-які зміни, що відбуваються в магазині, негайно передавалися до головного центру, необхідна наявність постійного каналу зв’язку. Якщо вдається побудувати такий канал і забезпечити роботу в режимі on-line з єдиним сервером бази даних, то це дозволяє сконцентрувати інвестиції на єдиному сервері, зменшити витрати на придбання системного і прикладного програмного забезпечення, а також скоротити штат IТ-фахівців [3]. Звичайно, будуть потрібні витрати на побудову каналів зв’язку, але не треба забувати, що це дозволить додатково (в десятки разів) знизити зростання апарату управління при перспективному зростанні магазинів торговельної мережі. Наші оцінки сукупної вартості володіння підсистемою інормаційної системи, побудованої на принципі централізованої архітектури, показали її значно нижчі значення в порівнянні з розподіленою, не кажучи вже про економію на управлінському персоналі, підвищенні оборотності та ефективності роботи в цілому.

Витрати на канали не йдуть ні в яке порівняння з економічною вигодою, одержуваної за рахунок скорочення витрат і високої оперативності в управлінні. Важливою вимогою до інформаційної системи в цих умовах є можливість її роботи на найбільш дешевих низькошвидкісних каналах. Ці вимоги сьогодні не задовольняє переважна більшість пропонованих на ринку спеціалізованих систем і, як наслідок, спостерігається агресивна протид постачальників програмного забезпечення такому рішенню. При цьому, повноцінні системи ERP класу, такі як R3 компанії SAP або «One world» компанії JD Edwards і деякі спеціалізовані системи, як, наприклад, система Gestori відповідають цим вимогам і відкрито пропагують переваги такого підходу своїм потенційним клієнтам [4].

4. Ще одна модель управління, по суті, є однією з модифікацій централізованої моделі. Модель з тотальною концентрацією управління в головному центрі і з повною відсутністю функцій управління в магазині, крім продажу товарів покупцям. Дамо назву такій схемі – «лоткова» модель управління. Вона застосовується останнім часом для роботи деяких форматів магазинів, в основному для мереж «жорстких» дискаунтерів. Для неї характерним є відсутність будь-якої інформаційної системи в магазинах (тільки POS-термінали). Ця модель є модернізацією централізованої моделі доведеної до повного позбавлення управлінських функцій у персоналу магазина. Менеджери центру, отримуючи дані з POS терміналу та оформляючи весь документообіг в системі, повністю управляють всіма бізнес процесами в торговій компанії, крім відпуску товару покупцеві. Це стає можливим за умови, що вся передпродажна підготовка товару проводиться на розподільчому центрі торговельної мережі і весь товар, що поставляється в магазин безпосередньо від постачальника, промаркований і заздалегідь описаний в системі.

5. Може зустрічатися і «гібридна» модель управління, коли в одній мережі є об’єкти, керовані централізовано, а частина магазинів може працювати за холдинговим принципом. Цей випадок цікавий ще й тим, що він буде частіше зустрічатися у роздрібних операторів, що будують загальнонаціональні мережі. Причому регіональні «кущі» для головного центру можуть виступати як підрозділи, що працюють за «холдинговою» моделлю управління, всередині яких у свою чергу буде застосовуватися або «централізована», або «гібридна» модель управління.

Багатий досвід компанії FIT по автоматизації торговельних мереж показав, що на практиці можуть застосовуватися різні моделі управління. Але при цьому принцип централізації в управлінні магазинами мережі дозволяє реалізувати переваги мережевої організації роздрібної торгівлі.

За оцінками експертів [5]:

- «Централізована» модель управління є найбільш ефективною організацією локальної торговельної мережі;

- «Інвестиційна» модель управління не є перспективною;

- «Холдингова» модель управління буде все більш втрачати ефективність при посиленні конкурентного середовища;

- «Лоткова» модель управління є найекономічнішою і досить перспективною, однак сфера її застосування досить обмежена;

- гібридна «холдинг-централізована» модель є кращою моделлю для побудови національних мереж.

Що стосується архітектури інформаційної системи, то бажано вибрати централізований метод управління національною торговою мережею з тотальним контролем за всіма магазинами мережі.

Однак територія України дуже велика, комунікації недостатньо розвинені і створити таку систему буде досить складно. Тому для побудови національних торговельних мереж оптимальним методом управління буде гібридний метод з розподілом-централізованої архітектурою інформаційної системи. Мережу можна представити у вигляді окремих регіональних «кущів» управління, в рамках яких може діятти принцип централізованої архітектури. Окремо існує загальний центр мережі, який володіє всією інформацією, що одержується дискретно з регіональних «кущів». Більше того, допускається, що в якомусь «кущі» (регіоні) також може бути використаний гібридний метод. Тобто є регіональний «кущовий» сервер, а окремі магазини можуть бути або підключені до нього, або працювати на локальних базах даних.

Реалістична архітектура інформаційної системи, що забезпечує централізований принцип управління, це гібридна, тобто централізовано-розподілена. Але за однієї умови: на функціонування цієї системи будуть накладені певні обмеження, які не допустять появи суперечливих даних в центрі управління торговельною мережею.

Висновки. Отже, автором визначено моделі організаційної побудови в практиці сучасного управління торговельними мережами, а саме: визначено п’ять моделей управління («Інвестиційна», «Холдингова», «Централізована», «Лоточна», «Гібридна»), розкрито їхню сутність, визначено основні переваги та недоліки, а також вимоги до узагальненого організаційного механізму управління торговельною мережею, що являє собою систему інформаційного забезпечення, тобто симбіоз організаційної побудови та комунікаційних зв’язків, які виникають між структурними елементами, які сприяють результативному управлінню торговельними мережами з метою досягнення встановлених цілей.

 

 

Література:

1. Гросул В. А. Організаційний механізм управління торговельними підприємствами / В. А. Гросул // Вісник Львівської комерційної академії. Сер. економічна. – Львів : ЛКА, 2009. – Вип. 29. – С. 151–157.

2. Laudon K. C. Management information system, 8th edition / K. C. Laudon, J. P. Laudon. – Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2003. – 543 p.

3. Павлов А.Г. Развитие сетевой розничной торговли в рыночных условиях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.open-mechanics.com/articles/403.pdf

4. ERP-online [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.erp-online.ru.

5. CNews Analytics [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cnews.ru/reviews/

 

References:

1. Hrosul V. A. Orhanizatsiinyi mekhanizm upravlinnia torhovelnymy pidpryiemstvamy / V. A. Hrosul // Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Ser. ekonomichna. – Lviv: LKA, 2009. – Vyp. 29. – S. 151–157.

2. Laudon K. C. Management information system, 8th edition / K. C. Laudon, J. P. Laudon. – Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2003. – 543 p.

3. Pavlov A.G. Razvitie setevoy roznichnoy torgovli v rynochnykh usloviyakh [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://economics.open-mechanics.com/articles/403.pdf

4. ERP-online [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.erp-online.ru.

5. CNews Analytics [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.cnews.ru/reviews/

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.