кандидат психологічних наук, Правдивець Н. О. ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ФЕНОМЕН «СКЛЯНОЇ СТЕЛІ» ТА «РЕВЕРСИВНОГО ГЕНДЕРНОГО СТЕРЕОТИПУ»

УДК 159.923.2 +159.922.1

 

ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ФЕНОМЕН «СКЛЯНОЇ СТЕЛІ» ТА «РЕВЕРСИВНОГО ГЕНДЕРНОГО СТЕРЕОТИПУ»

кандидат психологічних наук, Правдивець Н. О.

Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології «Золота Фортуна», Україна, Київ

 

Стаття присвячена вивченню зовнішніх чинників розвитку професійної ідентичності у жінок, які працюють у військовій сфері. Були виокремлені такі особливості соціально-психологічного професійного мікроклімату військовослужбовців, а саме: соціальні та гендерні стереотипи щодо жіночої військової служби, що проявляється у прагненні чоловіків-військовослужбовців обмежити професійну діяльність жінок-військовослужбовців колом так званих «другорядних робіт», а також підтриманні соціального стереотипу щодо професії військовослужбовця як суто «чоловічої професії»; «реверсивний гендерний стереотип» як наслідок високої професійної конкуренції між колегами жінками-військовослужбовцями.

Ключові слова: жінки-військовослужбовці, професійна ідентичність, соціальні та гендерні стереотипи, феномен «скляної стелі», «реверсивний гендерний стереотип».

 

Доктор философии в области психологии, Правдивец Н. А. Внешние факторы развития профессиональной идентичности у женщин-военнослужащих: «феномен стеклянного потолка» и «реверсивного гендерного стереотипа / Международная Академия рейтинговых технологий и социологии« Золотая Фортуна », Украина, Киев

Статья посвящена изучению внешних факторов развития профессиональной идентичности у женщин, работающих в военной сфере. Были выделены следующие особенности социально-психологического профессионального микроклимата военнослужащих, а именно: социальные и гендерные стереотипы относительно женской военной службы, которые проявляются в стремлении мужчин-военнослужащих ограничить профессиональную деятельность женщин-военнослужащих кругом так называемых «второстепенных работ», а также поддержке социального стереотипа относительно профессии военнослужащего как чисто «мужской профессии»; «реверсивный гендерный стереотип» как следствие высокой профессиональной конкуренции между коллегами женщинами-военнослужащими.

Ключевые слова: Женщины-военнослужащие, профессиональная идентичность, социальные и гендерные стереотипы, феномен «стеклянного потолка», «реверсивный гендерный стереотип».

 

PhD in Psychological sciences, Pravdyvets N. A. External factors in the development of professional identity of women soldiers, "the phenomenon of the glass ceiling" and "reverse gender stereotypes / International Academy of rating technology and sociology" Golden Fortune ", Ukraine, Kyiv

The article is devoted to the study of external factors in the development of professional identity of women that are working in the military sector. Revealed the following features of the socio-psychological microclimate professional military service. The social and gender stereotypes regarding of women's military service, that is manifested in the desire of military man to limit professional career of women in uniform range of so-called "minor works" and maintaining social stereotype for a military profession as a purely "male professions"; "Reverse gender stereotype" as a result of high competition among professional colleagues female soldiers.

Keywords: women soldiers, professional identity, social and gender stereotypes, the phenomenon of "glass ceiling", "reverse gender stereotype."

 

Постановка проблеми. Поступові зміни відсоткового співвідношення жінок та чоловіків у лавах військовослужбовців, правоохоронців, службовців цивільного захисту України викликають необхідність більш повного розуміння проблеми опанування жінками військових професій. Прийняття жінок до лав військовослужбовців викликало появу чималої кількості питань щодо можливості професійної відповідності жінок військовій професії: починаючи від загальнофізичної відповідності жінки загальновійськовим нормам професійної підготовки й закінчуючи загальнолюдськими моральними засадами щодо залучення жінок до бойових дій. Крім того, існування стереотипних поглядів щодо нездатності жінки опанувати професію військовослужбовця, упередження щодо негативного впливу жінок у військах на загальновійськову дисципліну та ефективність діяльності військового підрозділу в цілому, уявлення про неможливість жінки повноцінно професійно конкурувати із чоловіками-військовослужбовцями потребує додаткового вивчення процесів та механізмів соціально-психологічної взаємодії між колегами жінками- та чоловіками-військовослужбовцями, й розробки шляхів та методів подолання даних стереотипних поглядів.

Мета та завдання дослідження. Отже, метою нашого дослідження було вивчення психологічних особливостей розвитку професійної ідентичності жінок-військовослужбовців в соціально-психологічному полі їх професійної взаємодії. Завдання дослідження були сформульовані наступним чином: проаналізувати теоретичні та емпіричні дані досліджень професійного становлення жінок у військовій сфері європейських країн, дослідити зовнішні психологічні чинники розвитку професійної ідентичності у жінок-військовослужбовців Збройних Сил України.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дослідження нами були розроблені опитувальники для чоловіків-військовослужбовців та жінок-військовослужбовців, а також кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Емпірична база дослідження. Дослідженням було охоплено в цілому 486 респондентів слугували 423 респондента, з яких 373 жінки-військовослужбовця та 50 чоловіків-військовослужбовців. Вік респондентів від 20 до 50 років. Всі респонденти є громадянами України та зайняті в українських військах.

Викладення основного матеріалу. Серед зовнішніх чинників розвитку професійної ідентичності у жінок, зокрема, військовослужбовців варто відзначити систему соціальної ідеології щодо жіночої праці.

Існує три основні гіпотези, які сучасні науковці виділяють, відображаючи три тенденції щодо становища жінки в діловому світі. Автором першої є Дж. Маршалл, який засвідчує неприродність перебування жінки в жорсткому чоловічому середовищі. Так ряд дослідників розглядають жінок в армії як неприродне явище, пояснюючи це тим, що жінки знижують дисципліну війська, дезорганізують устрій армійської служби, провокують сексуальну активність у чоловіків [1, 128-157]. Дослідження, проведене вченими С. Риковим та О. Камінерем серед військових-керівників, показало, що більшість схильні розглядати професійній досягнення жінок-військовослужбовців в армії як неприйнятну, як патологію, стверджуючи, що такі жінки є маскулінізованими та вважаючи, що «адекватна жінка в армії є ненормальною жінкою» [2, 15 - 19]. В цілому більше половини командирів схвально відносяться до жіночої служби, чверть - негативно ставляться до такої професійної зайнятості жінок, невелика кількість опитаних - не змогли дати точну відповідь. Крім того, теоретичний аналіз емпіричних даних західних психологів-досілдників показав, що у військових колективах, де чоловіки переважають за чисельністю над жінками, останні частіше відчувають на собі негативно забарвлені сексуальні ставлення, ніж у цивільних робочих колективах [3, 23 – 35; 4, 15 - 37].

Друга теорія дістала назву «скляної стелі», коли жінка у своїй професійній кар’єрі наштовхується на «невидиму» перешкоду, якої для чоловіків не існує. Дане явище пов’язують з тим, що вважається, що жінка вносить меншу користь в роботу організації, що вони не можуть бути лідерами та керівниками, крім того, домашня робота та турбота про родину вважається головною роллю жінки й саме вони заважають їй просуватися в професійній сфері.

Результати дослідження вченої Сорін професійної діяльності жінок-військовослужбовців у французькій армії показали, що не дивлячись на законодавчу регламентованість прийняття жінок на військову службу країни в армії існують ряд неформальних внутрішніх перешкод щодо кар’єрного росту жінок. Так, зокрема здебільшого французькі жінки-військовослужбовців зайняті у адміністративній, діловиробничій та медичній галузях, а більшість керівних посад займають саме чоловіки. Крім того існує чимало перешкод щодо можливості отримання жінками відповідної вищої військової освіти, яка необхідна для кар’єрного росту. Так у військовій академії Сен-Сір, де кількість жінок значно менша від чоловіків-курсантів, характер ставлення до жінок з боку чоловіків-курсантів та викладачів можна описати як конфронтаційний та зневажливий [5, 64 – 74; 6, 10 -15; 7].

Автором третьої гіпотези, яка називається «зірковою хворобою» або «реверсивним гендерним стереотипом», є Г. Штайнс. Дане вище виникає тоді, коли жінка-керівник вважає ситуацію з жіночим лідерством доброю та відмовляється допомагати іншим жінкам у побудові їх професійного росту [1, 128-157].

В ході нашого дослідження психологічних особливостей розвитку професійної ідентичності у жінок-військовослужбовців було виявлено існування нав’язування з боку чоловіків-військових жінкам-військовослужбовцям ґендерного маскулінного стереотипу військовослужбовця, нівелювання професійних якостей жінок як професіоналів військовослужбовців, що може призводити до формування «скляної стелі», а також загострення фемінних якостей жінок. Отже, жінки вступаючи до військової служби стикаються з певними проявами вірогідного феномену «скляної стелі», а саме з ґендерними стереотипами – маскулінного прототипу військовослужбовця. Підтвердженням даного припущення є результати нашого опитування серед жінок-військовослужбовців щодо складнощів кар’єрного росту. Так, 39% жінок зауважили, що жінкам складніше ніж чоловікам-колегам вдається кар’єрний ріст й вони особисто зіткнулися із такими складнощами, ще третина жінок зазначила, що чули про такі складнощі від колег-жінок, й ще 20% жінок-військовослужбовців не знали, що відповісти. Й лише 11% респонденток зазначили, що чоловіки й жінки служать на рівних умовах.

Досліджуючи феномен «скляної стелі» та можливі соціальні гендерні упередження щодо професійної відповідності жінок-військовослужбовців ми провели окреме опитування серед чоловіків-військовослужбовців щодо їх ставлення до колег-жінок. Результати дослідження виявилися наступними. Так, лише чверть чоловіків вважають, що військова діяльність є суто чоловічою професією, при цьому зазначаючи, що ряд службових обов’язків мають бути розподілені між чоловіками та жінками, а саме медична служба, канцелярська, викладацько-виховательська справа, діяльність, що пов’язана із харчовим забезпеченням та адміністративна, натомість саме військові завдання та роботи мають виконувати лише чоловіки. Респонденти зазначають, що робота жінок у складі співробітників того чи іншого військового підрозділу впливає на його діяльність в цілому позитивно, зокрема вказуючи на те, що по-перше жінки є такими ж самими військовослужбовцями, що й чоловіки, по-друге завдяки присутності жінок у військах всі «другорядні» або «традиційно» жіночі роботи на військовій службі виконують жінки, що сприяє більш повній зайнятості чоловіків у суто військовій діяльності, крім того робота жінок у військах позитивно вплинула на соціально-психологічний мікроклімат – покращилися взаємовідносини між співробітниками та й чоловіки стали намагаються поводити себе більш мужньо під час виконання службових обов’язків. Під час опитування чоловікам ставилося запитання, чи може жінка стати професіоналом у військовій професії, чверть опитаних зауважили, що військовослужбовець – це не жіноча професія, й стільки ж зауважили, що жінки дуже часто вимагають рівних прав з чоловіками та рівних зарплат, а ось на рівних професійних обов’язках вони не наполягають. Ще половина респондентів вказали, що жінки можуть стати професіоналами завдяки високій відповідальності під час діяльності. Та жоден з чоловіків не зазначив, що жінки можуть стати професіоналами на службі завдяки високій професійній підготовці. На думку 25% чоловіків-військовослужбовців жінки йдуть служити оскільки «служба в погонах» дає чіткі зовнішні ознаки кар’єрного росту, ще стільки ж респондентів вважають, що головною причиною влаштування жінок на військову службу є бажання отримати матеріальну та соціальну стабільність, й решта – зазначили, що жінки служать оскільки мають професійний інтерес. Всі опитані відповіли, що чоловікам і жінкам кар’єрне зростання вдається на рівних умовах. Проте підсумовуючи результати опитування ми можемо бачити завуальовані стереотипи щодо жіночої військової служби, що проявляються на перший погляд у готовності сприймати жінку-військовослужбовця як професіонала, але в той же час відводячи їй лише «другорядні» професійній ролі та обов’язки, акцентуючи увагу на тому, що професійні якості жінок обмежуються її особистісними якостями, зокрема високою відповідальністю, та не можливістю відповідності жіночої професійної підготовки чоловічій. Такі упередження з боку чоловіків-військовослужбовців так чи інакше впливають на характер професійної діяльність жінок-співслужбовців, та можуть бути охарактеризовані як елементи феномену «скляної стелі».

Говорячи про можливі перешкоди щодо кар’єрного росту жінок-військовослужбовців не варто забувати й про можливість явища «реверсивного гендерного стереотипу», яке може бути обумовлено наявністю певних гендерних стереотипів щодо професійної відповідності жінок військовій справі та високою конкурентністю між жінками-військовослужбовцями щодо можливості кар’єрного росту. Так, зокрема під час нашого опитування було виявлено, що для більшості жінок (78%) комфортніше працювати із чоловіками ніж із жінками-колегами. Ми припускаємо, що невелика загальна кількість жінок у військовій сфері, соціальні упередження щодо жінок-військовослужбовців можуть викликати появу емоційного напруження щодо власної професійної компетентності та можливості подальшого кар’єрного зростання та обумовлюють появу певних «професійних ревнощів» у жінок-військовослужбовців відносно колег тієї ж статі, що може провокувати так би мовити «не чесні» форми професійної взаємодії та конкуренції.

Висновки. В ході проведеного нами дослідження було виявлено, що серед зовнішніх чинників розвитку професійної ідентичності у жінок-військовослужбовців особливу уваги посідають чинники соціально-психологічного мікроклімату професійного середовища, а саме стереотипність сприйняття праці жінок на військовій службі з боку чоловіками-військовослужбовців, що може проявлятися у формі феномену «скляної стелі» - прагнення чоловіків-військовослужбовців обмежити професійну діяльність жінок-військовослужбовців колом так званих «другорядних робіт» та підтримка соціального стереотипу щодо професії військовослужбовця як суто «чоловічої професії», а також характер взаємовідносин між жінками-військовослужбовцями колегами – наявність високої конкуренції між жінками-військовослужбовцями призводить до появи феномену «реверсивного гендерного стереотипу» та проявляється у прагненні завадити кар’єрному росту жінці-колезі по військовій службі.

 

Література:

1. Бурн Ш. Гендерная психология / Ш. Бурн – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 320 с.

2. Рыков С. Л. Личностная самореализация военнослужащих-женщин в военно-социальной среде / С. Л. Рыков // Гендерные стереотипы в современной России. – 2007. – C. 15-19.

3. Pinch F. Challenge and change in the military : gender and diversity issues / F. Pinch, T. Allister, P. Browne, A. Okros. – Canada, 2006. – 198 p.

4. Snyder J. Civil War and the Security Dilemma / J. Snyder, R. Jervis // Civil Wars. Insecurity and іntervention. – Columbia University Press, 1999. – P. 15-37.

5. Victoria R. Culver. Gender Identity Development of women in the American Military / R. Culver Victoria // The Journal of the Indiana University Student Personnel Association. – USA, 2013. – P. 64-74.

6. Williams J. E. Sex and psyche : Gender and self viewed cross-culturally / J. E. Williams, D. L. Best. – Beverly Hills : Sage, 1990.

7. Women in the U.S. military and combat roles. – Режим доступу : http://journalistsresource.org/studies/society/gender-race/women-military-research-roundup.

 

References:

1. Burn Sh. Gendernaya psikhologiya / Sh. Burn – SPb.: Praym-YeVROZNAK, 2002. – 320 s.

2. Rykov S. L. Lichnostnaya samorealizatsiya voennosluzhashchikh-zhenshchin v voenno-sotsialnoy srede / S. L. Rykov // Gendernye stereotipy v sovremennoy Rossii. – 2007. – C. 15-19.

3. Pinch F. Challenge and change in the military : gender and diversity issues / F. Pinch, T. Allister, P. Browne, A. Okros. – Canada, 2006. – 198 p.

4. Snyder J. Civil War and the Security Dilemma / J. Snyder, R. Jervis // Civil Wars. Insecurity and іntervention. – Columbia University Press, 1999. – P. 15-37.

5. Victoria R. Culver. Gender Identity Development of women in the American Military / R. Culver Victoria // The Journal of the Indiana University Student Personnel Association. – USA, 2013. – P. 64-74.

6. Williams J. E. Sex and psyche : Gender and self viewed cross-culturally / J. E. Williams, D. L. Best. – Beverly Hills : Sage, 1990.

7. Women in the U.S. military and combat roles. – Режим доступу: http://journalistsresource.org/studies/society/gender-race/women-military-research-roundup.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.