УДК: 504.064.2
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕХНОГЕННИХ ОБ’ЄКТІВ
кандидат технічних наук, Томашевська Т. В.
Національна академія статистики, обліку та аудиту, Україна, Київ
В статті висвітлюються шляхи вивчення екологічного стану техногенних об’єктів, що передбачає врахування багатьох моментів. Проводиться класифікація станів екологічної безпеки. Метою класифікації техногенних об’єктів є встановлення рівнів безпеки по кожному об’єкту з подальшим віднесенням стану до певного класу в залежності від ступеня важкості ситуації. Запропонована методика є достатньо простою і може використовуватись при попередній оцінці екологічного стану.
Ключові слова: екологічна безпека, техногенні об’єкти, класифікаційні методи, техногенна діяльність, екологічний стан.
кандидат технических наук, Томашевская Т. В. Методика диагностики экологической безопасности техногенных объектов / Национальная академия статистики, учета и аудита, Украина, Киев
В статье освещаются пути изучения экологического состояния техногенных объектов, что предусматривает учет многих моментов. Проводится классификация состояний экологической безопасности. Целью классификации техногенных объектов является определение уровней безопасности для каждого объекта с дальнейшим распределением объектов по классам в зависимости от степени тяжести ситуации. Предложенная методика является достаточно простой и может использоваться при предварительной оценке экологического состояния.
Ключевые слова: экологическая безопасность, техногенные объекты, методы классификации, техногенная деятельность, экологическая ситуация.
PhD in Technical Sciences, Tomashevska T.V. Diagnostic Method of ecological safety of man-made objects / The National Academy of Statistics, Accounting and Audit, Ukraine, Kyiv
The article highlights the ways to study the ecological state of man-made objects, which involves consideration of many points. A classification of state environmental safety are provided. The purpose of the classification of man-made objects is to establish security levels for each object and then charging status to a class, depending on the situation. The technique is relatively simple and can be used in the preliminary evaluation of the ecological state.
Вступ
За останні десятиріччя екологічний стан в багатьох регіонах нашої країни значно погіршився. Причиною цього є не тільки безконтрольна техногенна діяльність, але й відсутність достовірних даних про стан навколишнього середовища. До задач екологічного моніторингу належать задачі отримання, обробки і розподілу цієї інформації по зацікавлених організаціях.
Одним з головних етапів діагностики екологічного стану є його класифікація. Мета класифікації екологічних станів країни, регіону, галузі, підприємства тощо. полягає у віднесенням стану до певного класу в залежності від ступеня важкості ситуації [1, c.34-34].
Постановка завдання
Аналіз техногенних ризиків в Україні показує, що ймовірність настання аварійних ситуацій залишається достатньо високою. Необхідність оцінки екологічного стану техногенних об’єктів потребує розробки і впровадження достатньо простих і в той же час ефективних методів та систем. Такі методи повинні забезпечувати адекватну оцінку стану безпеки та служити підґрунтям для вироблення прогнозів розвитку ситуації.
Виклад основного матеріалу
При оцінці екологічного стану техногенних об’єктів прийнято виділяти такі рівні (зони) кризовості [2, c.78-82]:
– нормальний стан (Н). Для даного стану характерна відсутність загроз або дуже слабкий їхній вплив, який запобігається або самим об’єктом, або плановими діями системи управління;
– передкризовий стан (ПК). Такий стан означає істотну дію загроз, що супроводжується помітним ослабленням рівня екологічної безпеки. У результаті потрібно проводити термінові, часто високовитратні дії по нейтралізації та усуненню виникаючих загроз.
– кризовий стан (К). Цей стан характеризується настільки значним ослабленням опору загрозам, що система не в змозі упоратися з ними власними силами. Для виведення її з критичного стану необхідні зовнішня допомога і така мобілізація власних ресурсів, що далеко відводить систему від стану оптимального функціонування.
Негативним моментом розподілу рівня безпеки на три зони є слабке диференціювання якісного стану об’єкта за ступенями безпеки, що не дає змоги достатньою мірою встановити глибину зволікання в реагуванні на негативний розвиток ситуації. Тому пропонується усередині зон передкризового і кризового станів додатково розглядати підзони (підрівні), які розрізняються стадіями поглиблення кризи, наприклад:
– початкова (припустима) передкриза (ПП);
– передкриза, що розвивається (РП);
– критична передкриза (КП);
– нестабільна криза (НК);
– загрозлива криза (ЗК);
– критична (катастрофічна) криза (КК).
Для оцінки рівня екологічної безпеки використовуються результати спостережень за об’єктом. Основною особливістю даних про навколишнє середовище, що визначає вимоги до алгоритмів їх обробки, є надзвичайна різноманітність цих даних за джерелами інформації [3, c.221-225].
В будь-якій задачі аналізу, вихідні дані подаються у вигляді прямокутної таблиці (матриці), кожен рядок якої є результатом виміру п розглянутих ознак на одному з обстежуваних об’єктів. У нашому випадку, кожний рядок являє собою об’єкт моніторингу (регіон, підприємство, місто і т.ін.), стовпці – індикативні показники.
Проведення класифікації об’єктів потребує введення деякої міри подібності (відмінності) об’єктів. Для кількісної характеристики міри подібності використовують таке поняття як “відстань” між об’єктами в багатовимірному просторі. Подібність або відмінність між об’єктами встановлюється в залежності від відстані між ними [4, c.40].
Повний текст статты за посиланням