кандидат економічних наук , доцент, Ривак О. С. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ ТА ЗАГРОЗИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

УДК 330.101.54:[338.124.4.02(477:100)]:303.442.2

 

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ ТА ЗАГРОЗИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

кандидат економічних наук, доцент, Ривак О. С.

Львівський інститут економіки і туризму, Україна, м. Львів

 

Аналіз основних показників економічного розвитку дає підстави дійти висновку - упродовж 90-х років ХХ століття в Україні розпочалась глибока і затяжна фінансово-економічна криза, яка триває по сьогодні, що висуває перед економічною теорією і практикою проблеми, які з точки зору сьогодення можна з успіхом розв’язувати на основі теорії неокласичного синтезу. Військова, економічна та інформаційна агресія російської Федерації проти України, а також знищення нею інфраструктури та промисловості на Донбасі, втрата економічного потенціалу Криму внаслідок експропріації росіянами українського майна у виключно економічній зоні української держави, людські втрати, гуманітарна криза, збільшення кількості тимчасових переселенців і означає грубе порушення російською стороною норм міжнародного права вимагає притягнення Росії до відповідальності у міжнародних судах з метою повернення Криму та відбудови Донбасу і відшкодування усіх завданих збитків українській стороні і здійснення економічної політики уряду та Національного банку України у напрямку забезпечення якомога більшої самодостатності економіки країни, а також протидії інформаційної агресії.

Ключові слова: економічна система, роль держави та міжнародних інститутів у розвитку економічної системи, основні економічні індикатори, міжнародна торгівля, держава, міжнародні організації, , економічні ресурси, деструктивні дії, негативні побічні ефекти,тероризм, експорт, імпорт, валютний курс, відкритість економіки, важливість інформації, протидія інформаційній агресії, економічна політика

 

кандидат экономических наук, доцент Ривак О. С. Экономическая политика для Украины в условиях экономического кризиса и угрозы независимости/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, г. Львов

Анализ основных показателей экономического развития дает основания сделать вывод - в течение 90-х годов ХХ века в Украине начался глубокий и затяжной финансово-экономический кризис, продолжающийся по сей день, что ставит перед экономической теорией и практикой проблемы, которые с точки зрения сегодняшнего дня можно с успехом решать на основе теории неоклассического синтеза. Военная, экономическая и информационная агрессия Российской Федерации против Украины, а также уничтожение ей инфраструктуры и промышленности на Донбассе, потеря экономического потенциала Крыма в результате экспроприации русскими украинского имущества в исключительной экономической зоне украинского государства, человеческие потери, гуманитарный кризис, увеличение количества временных переселенцев и означает грубое нарушение российской стороной норм международного права, требует привлечения России к ответственности в международных судах с целью возвращения Крыма и восстановления Донбасса, а также возмещения всех причиненных убытков украинской стороне и осуществления экономической политики правительства и Национального банка Украины в направлении обеспечения как можно большей самодостаточности экономики страны, а также противодействия информационной агрессии.

Ключевые слова: экономическая система, роль государства и международных институтов в развитии экономической системы, основные экономические индикаторы, международная торговля, государство, международные организации, экономические ресурсы, деструктивные действия, негативные побочные эффекты, терроризм, экспорт, импорт, валютный курс, открытость экономики, важность информации, противодействие информационной агрессии, экономическая политика

 

Ph.D. in Economics, Asssistant Professor Ryvak О. S. Economic policy for Ukraine in conditions of economic crisis and the threat for independence / Lviv Institute of Economy and Tourism, Ukraine, Lviv

The analysis of main indicators of economic development gives grounds to conclude that since 90s of the 20th century a deep and prolonged economic crisis has begun in Ukraine, and it still continues. In the field of economic theory and practice this fact brings forth problems that from the modern perspective can be successfully solved on the basis of theory of neoclassical synthesis. The military, economic and informational aggression from the side of the Russian Federation against Ukraine, as well as the destruction by the Russian Federation of Ukraine’s infrastructure and industry in Donbas region, the loss of economic potential of the Crimea due to Russia’s expropriation of Ukrainian property in the exclusive economic zone of the Ukrainian state, human loss, humanitarian crisis, increasing of the number of temporary migrants mean blatant violation of international law by Russia and requires bringing Russia to justice in international courts with the aim to return the Crimea, to reconstruct Donbas and to reimburse all damages to the advantage of Ukraine. Apart, the economic policy of the government and the National Bank of Ukraine on ensuring the greatest possible self-sufficiency economics of the country and countermeasures due to information aggression should be implemented.

Key words: economic system, the role of state and international institutions in the development of economic system, main economic indicators, international trade, state, international organizations, economic resources, destructive actions, adverse side effects, terrorism, export, import, exchange rate, open economy, importance of information, countermeasures due to information aggression, economic policy.

 

Введення. Трансформація економіки України на початковому етапі не могла не призвести до падіння обсягів виробництва в реальному секторі економіки. За даними Державної служби статистики України зниження ВВП у 1999 році складало 55,3 % порівняно з1991 роком, а ВВП на одну особу в 1998 році становив 46,2% порівняно з 1991 роком. Стабілізація економічної ситуації розпочалася у 2000 році, що дозволило досягти зростання ВВП (на 5,9 %) і надати економіці поступального розвитку, який тривав до 2008 року. За цей період економіка зросла більше, ніж на 80 % (81,3 %), проте вже у 2009 році на неї вплинула світова фінансова криза, внаслідок чого обсяг ВВП скоротився на 14,8 %. Спад української економіки виявився найбільшим серед країн СНД унаслідок неприпустимо високого рівня відкритості економіки країни у поєднанні із украй неефективною структурою сфери виробництва. Глибина спаду була зумовлена зменшенням зовнішнього попиту на продукцію українського виробництва, дефіцитом зовнішніх запозичень для внутрішнього кредитування. Найбільшого спаду в цей період зазнали будівництво, переробна промисловість, фінансова діяльність, торгівля тощо.

Відновлення економіки розпочалося з першого кварталу 2010 року і тривало до кінця 2012 року. За підсумками року ВВП зріс на 4,1 %, що більш, ніж удвічі перевищило показники для країн ЄС-27 (1,8 %), за 2011 рік¬ ВВП зріс на 5,2%, за 2012 – на 0,3%, за 2013 – на 0,0%. Каталізатором кризи стала анексія Криму і війна на сході. Падіння ВВП на 7,5% за результатами 2014 року, майже 100% девальвація гривні, 25% споживча інфляція, втрата третини депозитів банківської системи, падіння міжнародних резервів до 7,5 мільярда доларів[1,с.8 ].

За індексом соціального прогресу, який є альтернативою ВВП, складається із 54 критеріїв об’єднаних у три основні групи: (1)базові людські потреби; (2)основи добробуту; (3)можливості для саморозвитку, і відображений в опублікованій доповіді американської неурядової організації The Social Progress Imperative за підтримки транснаціональних гігантів – аудиторської компанії Deloitte, світового лідера у сфері мережевих технологій Cisco, а також доброчинної організації “Фонд Рокфеллера” і у якій зібрані дані по 132 країнах за 2014 рік Україна посіла 62-е місце. Мета рейтингу – допомогти кожній країні у пошуку слабких місць з метою досягнення більших успіхів у забезпеченні соціального прогресу. У першій групі критеріїв за показником “харчування і первинна медико-санітарна допомога” Україна посіла 46 місце, отримавши 96,11 балів із 100 можливих; за показником “житло і рівень постачання елекроенергії” – 58 місце і 71,27 балів; за показником “вода і санітарія” – 55 місце і 85,05 балів; за показником “особиста безпека” – 76 місце і 57,48 балів(підсумковий бал – 77,98 і 53 місце). У другій групі критеріїв за показником “доступ до базових знань” Україна посіла 22 місце і набрала 97,64 бали; за показником “доступ до інформації і комунікацій” – 83 місце і 57,09 балів; за показником “здоров’я і добробут” – 131-е, передостаннє місце (гірший показник у Казахстану. На сходинку вище - Росія) і набрала 51,82 бали; за показником “стійкість екосистеми” – 105 місце і 39,13 балів(підсумковий бал – 61,42 і 61,42 місце). У третій групі критеріїв Україна посіла 54 місце і набрала 56,33 бали, набравши 55,55 балів та посівши 68 місце за критерієм “права людини”; 61,33 бали та 90 місце за критерієм “персональна свобода і право вибору”; 41,51 бал та 91 місце за критерієм “толерантність та інклюзія”; 62,93 бали та 20 місце за критерієм “доступність вищої освіти”[2,с.50-51].

За даними Державної служби статистики України 2014-го порівняно з відповідним періодом 2013 –го основні показники розвитку економіки були такі: індекс промислової продукції становив 89,3%; індекс обсягу сільськогосподарського виробництва становив 102,8%, у т.ч. індекс обсягу виробництва продукції рослинництва - 103,1%, продукції тваринництва – 102,0%; капітальні інвестиції упродовж січня-листопада 2014-го зменшились на 23,0%;індекс будівельної продукції 2014-го порівняно з 2013 роком становив 78,3%; фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з 2013 роком становив 85%; обсяг роздрібної торгівлі зменшився на 8,6%; оборот ресторанного господарства зменшився на 12%; підприємствами транспорту перевезено вантажів на 9,1% менше; послуги пасажирського транспорту скоротились на 5,3%.

За січень-листопад 2014-го порівняно з відповідним періодом 2013 року: експорт скоротився на 11,3%, імпорт на 27,6%, позитивне сальдо становило293,2млн. дол. США (за 11 місяців 2013-го від’ємне – 12377,5 млн. дол). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,01 (за 11 місяців 2013р. –0,82), що являє собою позитивну тенденцію.

Індекс споживчих цін 2014-го становив 124,9% (у 2013р. – 100,5%), у січні 2015-го 103,1%. За період 1998 року – січень 2015 року – 670,0%. У 2014-му відбулось неприпустиме підвищення цін на житлово-комунальні послуги (на 34,3%). Індекс цін виробників промислової продукції за 2014р. становив 131,8% (у відповідному періоді попереднього року – 101,0%); індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні-жовтні 2014-го становив – 112,1% (у відповідному періоді 2013-го – 101,8%), що свідчить про негативну тенденцію.

У січні-листопаді 2014-го розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно з відповідним періодом 2013-го збільшився на 5,8 % і становив 3439 грн.; індекс реальної заробітної плати у січні-листопаді 2014-го порівняно з відповідним періодом 2013-го становив 94,3%; заборгованість з виплати заробітної плати у січні-жовтні 2014-го збільшилась у 2,9 рази, і на 1 листопада становила 7,0% фонду оплати праці, нарахованого за жовтень.

Фінансовий результат підприємств до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств, бюджетних установ) за січень-вересень 2014-го був негативним і становив 168,0млрд. грн. збитків (за аналогічний період 2013-го цей показник був позитивним і становив 24,1млрд. грн. прибутку), однак у січні-вересні 2014-го прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 55,8%, отримано 215,5млрд. грн. прибутку, що в 1,7 рази більше, ніж за січень-вересень 2013-го.

Важливим індикатором ринку праці є навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), яке у цілому по країні збільшилось із 75 осіб на кінець жовтня до 99 осіб на кінець листопада 2014-го, що свідчить про негативні явища у сфері виробництва і споживання, які спричинені процесами розладнання економічної системи країни, порушення кругообігу ресурсів, продуктів і доходів. За результатами вибіркового обстеження населення(домогосподарств) з питань економічної активності в середньому за 9 місяців 2014року рівень зайнятості населення становив: віком 15-70 років – 57,4%, працездатного віку – 65,3%. Рівень безробіття за методологією МОП серед економічно активного населення віком 15 – 70 років становив 8,9%, а працездатного віку – 9,3%.

Основний індикатор розвитку соціально-економічної ситуації країни – демографічна ситуація. Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 грудня 2014-го становила 42,9539 млн.осіб (на початок1991-го – 51,9). Упродовж січня-листопада 2014-го чисельність населення зменшилась на 119,9 тис. осіб, що в розрахунку на 1000 наявного населення становило 3 особи. Порівняно із січнем-листопадом 2013-го обсяг природного скорочення населення збільшився на 7,6 тис. осіб, або з 3,5 до 3,7 особи в розрахунку на 1000 наявного населення[3,с.6].

Причина зниження ВВП упродовж вищезазначеного періоду - зниження внутрішнього та зовнішнього попиту. На рівень внутрішнього споживчого попиту негативно вплинуло зменшення реальної заробітної плати. На внутрішній інвестиційний попит негативно вплинуло погіршення фінансових результатів підприємств. Девальвація гривні, а отже, подорожчання імпортної складової у витратах вітчизняних споживачів та виробників також негативно відобразилось на внутрішньому та зовнішньому попиті.

Неспроможність економіки України досягти реального ВВП рівня 90-х років минулого століття спричинене недосконалою фіскальною політикою держави, притаманними рисами якої стало хронічне перевищення видатків Зведеного бюджету України над доходами і як наслідок його дефіцитність з 2003 року, а отже - посилення податкового тиску, наслідком якого стала тотальна тінізація економіки країни, і як результат - нарощування чисельності контролюючих органів влади, корупція, несприятливе бізнес-середовище, значна частка збиткових підприємств, втеча капіталів, невиправдано низькі доходи населення, зниження реальної заробітної плати значно більшою мірою, ніж зниження ВВП упродовж періоду економічного спаду 90-х років минулого століття, та неприпустиме розшарування доходів населення, а отже недостатні надходження до держбюджету, втрата можливостей держави повноцінно виконувати належні їй економічні функції. Це передусім стосується порушень міжнародних норм, норми ст.48 Конституції України, яка гарантує кожному “право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування,одяг, житло”, оскільки встановлення величини мінімальної заробітної плати здійснюється без урахування сімейної складової, невиконання методики КМУ при визначенні показника “прожитковий мінімум”, реальний розмір якого на початок 2012 року розрахований Федерацією профспілок України за вказаною методикою становив 3,9 тис.грн. (без урахування витрат на культурно-масові заходи і лікування). До підрахованого прожиткового мінімуму не дотягує навіть середня заробітна плата по країні на сьогоднішній день. Недостатній внутрішний приватний попит спричинив ситуацію за якої більша частина економіки працює на експорт, у структурі якого переважає частка експорту в основному низько технологічної продукції, зокрема, сировини для виробництва продовольчих товарів, зберігається значна частка мінеральних продуктів, продукції хімічної промисловості, деревини, чорних і кольорових металів , а у імпорті – значна частка товарів проміжного споживання та високотехнолочної продукції призначеної для цілей інвестування та споживання.

Основний текст. Унаслідок вищезазначених чинників відбувається накопичування державного боргу, як внутрішнього так і зовнішнього. Фінансування бюджету держави значною мірою за рахунок позик у Національного банку України спричиняє інфляційні тенденції в економіці країни. Нестримна бюджетна політика не дає гривні зміцнитися. З 2006 року в Україні в основному спостерігається негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу та збільшення зовнішнього товарообороту упродовж 2000-2008років, значне його зменшення у 2008році(-37% експорту та -44% імпорту) і знову збільшення упродовж 2010-2012 років та зменшення упродовж 2013-2014років.

Дефіцит поточного балансу, який є індикатором низької конкурентоспроможності національних товарів на зовнішніх ринках і підвищення попиту на іноземні товари на внутрішньому ринку, що спричиняє зниження курсу національної валюти ,її девальвацію. Зовнішньоторговельний дефіцит компенсується закордонними кредитами з метою підтримання купівельної спроможності щоб запобігти спаду національного виробництва і зростання безробіття, що також зумовлює девальвацію національної валюти. Відбувається значне відхилення української національної валюти у напрямку її недооцінення щодо валют країн торговельних партнерів,що продовжує загострювати вищеозначені економічні проблеми. Довготривалий дефіцит державного бюджету в сукупності із тривалим дефіцитом балансу поточних операцій торговельного балансу спричинив загострення боргової залежності країни.

З початку 2014 року стагнація економіки та надмірна розбалансованість фіскального та зовнішньоекономічного сектора, політична турбулентність та падіння довіри з боку споживачів та інвесторів спричинили відтік банківських депозитів, зумовили провальний стан фіскальних доходів, вичерпання міжнародних резервів та швидке знецінення гривні. Банківська система України потребує оздоровлення. 2014 року із 200 українських банків 30 визнано неплатоспроможними. Надзвичайні заходи, які вжив останнім часом новий уряд та Національний банк України забезпечили певний ступінь стабільності, однак ситуація залишається вразливою і характеризується суттєвими обсягами виплат в рахунок погашення внутрішнього та зовнішнього боргу, передбаченими на наступні два роки, разом із значними сумами в рахунок оплати імпорту газу та інших енергоносіїв. Стосовно валютного курсоутворення спостерігається парадокс: до середини грудня на міжбанку курс долара перевалив за двадцятку євро досягло 30-ти, а на банківських табло – долар не досяг і 17, а євро зупинилось на 20.

Найкращим рецептом оздоровлення економіки країни у цьому випадку є її розвиток у напрямі забезпечення якомога більш повної самодостатності, на що повинні бути спрямовані зусилля суб’єктів усіх рівнів економічної системи. Сприятливий грунт для позитивних зрушень в економіці країни передусім залежить від зваженої стабілізаційної політики держави.

Завданням номер один є створення умов для підвищення фінансового результату підприємств. З метою покращення бізнес-середовища в Україні упродовж тривалого часу владні структури докладали зусилля щодо удосконалення податкової та бюджетної систем. Зокрема прийняття 02.12.2010 Податкового кодексу покликаного удосконалити податкову систему шляхом скорочення кількості податків та поетапного зниження податкового тиску, як і певні позитивні зміни дозвільної системи принесли певні позитивні результати, однак у звіті Світового банку підготовленому у співробітництві із Міжнародною фінансовою корпорацією «Ведення бізнесу у 2015 році у межах щорічної серії «Ведення бізнесу» у якому аналізується бізнес-середовище 189 країн Світу і який визначається за середнім показником десяти визначаючих критеріїв, кожен із яких має рівну вагу і складається із додаткових показників, прогноз для України хоча й оптимістичний, і хоча останніми роками вона стабільно піднімається у зазначеному рейтингу, усе ж вона залишається істотно нижче усіх ближніх сусідів і займає 96-те місце із 189 можливих, хоч і піднялась порівняно із 2014-м на 16 позицій.

З 2009 року по 2015 Україна знизилась у вищезазначеному рейтингу за двома критеріями із десяти: (1) підключення до системи енергоспоживання із 83-го на 185-те місце; (2) міжнародна торгівля із 131-го на 154-те. За наступними критеріями Україна піднялась в рейтингу упродовж зазначеного періоду: (3) реєстрація підприємств із 128-го на 76-те, хоча прогноз на 2015 погіршився у порівнянні з прогнозом на 2014 (47-ме місце); (4) отримання дозволів на будівництво із 179-го на 70-те, хоча порівняно із прогнозом на 2014 також спостерігається погіршення (2014 рік – 40-ве місце); (5) реєстрація власності із 140-го на 59-те;(6) отримання кредитів із 28-го на 17-те; (7) захист міноритарних інвесторів із 142-го на 109-те; (8) оподаткування із 180-го на 108-ме (2014 рік – 164-те); (9) забезпечення виконання контрактів із 49-го на 43-тє; (10) ліквідація підприємств із 143-го на 142-ге. Враховуючи, що малий і середній бізнес являється драйвером економіки нам є ще над чим працювати оскільки економіці України приманний надзвичайно високий рівень монополізації і тінізації економіки, що упродовж періоду економічної кризи спричинило неефективне і надзвичайно виснажливе використання вітчизняних економічних ресурсів.

Учені давно дійшли висновку, що, наприклад, зростання безробіття усього на 1% тягне за собою зростання злочинності на 5%[5,c19]. Журналістські розслідування засвідчують, що до Майдану в Україні правила Сім’я-Янукович, його найближче оточення і смотрителі. Злодії і братва жили як би у паралельному світі, а спірні питання вирішували мирно і ввічливо. Сім’я злодіїв і братву не задівала, слідкувала лишень за тим, щоб вони не втручались у зовсім дорослий бізнес: металургію, торгівлю зброєю, ремонт і будівництво доріг, банківська справа, енергетика. Табу для злодіїв було накладене і на усі справи із освоєнням держбюджету – його гризла виключно Сім’я. Лідерам злочинного світу був відданий на відкуп зовсім чорний бізнес: контрабанда, азартні ігри, наркотики, проституція, виробництво контрафактного алкоголю і сигарет. Іноді Сім’я влазила і у чорний бізнес, а кримінал ліз на законну територію Сім’ї ,але загалом сімейно-злодійські відносини були близькі до стану гармонії. У кожному регіоні до Майдану було по два смотрителі: від злодіїв і від Сім’ї. Чисельність українських кримінальних лідерів також строго лімітована: в країні було лише сім злодіїв в законі [6,с.14-17] які, як і російські, часто короновані за кордоном. Увесь цей тіньовий сектор економіки часто також чинить неправочини на території інших держав. Однак характерною рисою притаманною як українському так і російському тіньовому сектору економіки є виведення награбованого в економічно більш розвинуті держави.

Усе вищезазначене спричинило до пролонгації загострення проблеми пов’язаної із нещадною експлуатацією вітчизняних економічних ресурсів, невиправдано і неспівмірно низькими у порівнянні із європейськими стандартами трудовими доходами населення країни та підприємницького сектору економіки, що унеможливлює досягнення позитивного ефекту у випадку закодавчо встановленого підвищення внутрішніх цін і тарифів на товари й послуги монополістів, до якого вдався уряд на вимогу МВФ на початку 2015року, а навпаки спричинить тільки негативні побічні ефекти, як і у випадку хронічної вимушеної, хоч і невиправданої економії на освітній галузі та науковій сфері, екологічній сфері та інших життєво важливих сферах життєдіяльності суспільства і ставить перед суб’єктами економічної діяльності проблеми, вирішення яких вимагає вдаватися до послуг високоінтелектуального трудового потенціалу, який унаслідок накопичення вищезазначених проблем часто постає перед необхідністю розв’язання найрізноманітніших парадоксів, зокрема утилізації продуктів різного роду, які спричиняють руйнацію і деградацію усього сущого на нашій не чужій Землі.

За повідомленням Міністра соціальної політики Павла Розенка «тіньовий ринок заробітної плати нині становить близько 200 мільярдів гривень. 70 мільярдів щороку недоотримує Пенсійний фонд, а місцеві бюджети – 30 мільярдів». Тому Мінсоцполітики окрім реформування фондів соцстрахування анонсує посилення відповідальності за трудову дисципліну та захист прав працівників (запровадять штрафи за прийом на роботу без укладання трудового договору). [7,с.2]. Не слід забувати, що в Україні шляхи розвитку соціально-економічних і трудових відносин, окреслюваних Національною тристоронньою соціально-економічною радою, консультативно-дорадчим органом при Президентові України, який складається із представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та об’єднань організацій роботодавців знаходили своє відображення у Генеральній угоді, яка останній раз була прийнята на 2010-2012 роки від 9 листопада 2010 року і вважається діючою. Проект Генеральної угоди на 2013-2015 роки на жаль не був прийнятий. Очевидно прийняття такої угоди, у якій сторони домовилися б щодо реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, спрямованих на покращення умов життєдіяльності в країні є надзвичайно важливим.

Покращення ситуації в економіці країни в умовах сьогодення вимагає вдаватися не тільки до економічного регулювання, але й посилює роль правоохоронних органів. Наприклад, з 1 квітня 2014-го, унаслідок зміни критеріїв роботи податкової міліції, за 9 наступних місяців зменшилась кількість кримінальних проваджень, припинено майже 3 тисячі таких проваджень, які застосовували як тиск на бізнес. Натомість усі зусилля спрямовано на виявлення серйозних злочинних схем, що зокрема дало змогу перекрити схеми незаконного збагачення попередньої влади на суму 14,6 мільярдів гривень. Йдеться про незаконне відшкодування ПДВ, і про формування фіктивного ПДВ при міфічному наданні послуг чи закупівлі. Так, одна фірма, не маючи офісу, нібито одночасно закупила 4 мільйони тонн сировини для металургійного виробництва. А щоб перевезти її, потрібен потяг завдовжки 900 кілометрів – ось такі фікції. Нині поступово відшкодовують завдані державі мільярдні збитки зловмисниками, які займалися конвертацією. Зібрана доказова база щодо 856 фіктивних підприємств, які винні державі 1,6 мільярда гривень; продовжують боротися з нелегальним обігом підакцизних товарів: документально підтверджують розтрату коштів підприємств у т.ч. державних підприємств та ухиляння ними від сплати податків[8,с. 2].

Очільник КМУ Арсеній Яценюк, представляючи у Верховній Раді проект податкової реформи наголосив, що напрацьований пакет законів дасть змогу, з одного боку, запровадити справедливу систему оподаткування, з іншого – наповнити бюджет і окрім того, у нього не буде корупційної складової і не створюватимуться проблеми для малого і середнього бізнесу. [9,с.2]. Готуючи головний кошторис країни на 2014 рік, Кабінет Міністрів керувався такими постулатами, як податкова справедливість, скасування і денонсація офшорної угоди між Україною і Кіпром, транспортне ціноутворення для великого бізнесу, легалізація заробітних плат та зменшення податкового навантаження на них. Напрацьовані урядом України документи щодо реформування податкової і бюджетної системи сфокусовані на досягненні трьох цілей: бюджетна та фіскальна децентралізація, спрощення оподаткування, детінізація економіки; встановлення рівних правил гри для учасників податкового і бюджетного процесів. [[7,с.2].

Основні проблеми на які треба реагувати у 2015 році владі – економічна криза, посилена російською агресією, яка охопила країну, втрата 20% економіки, скорочення ВВП і промислового виробництва, понад 800 тисяч тимчасово переміщених осіб, які втратили роботу і яких потрібно фінансово підтримувати з бюджету, девальвація національної валюти. [10,с. 1-2].

При розв’язанні соціально-економічних проблем насамперед йдеться про податкову реформу через внесення змін до податкового законодавства. Мова йде про скорочення кількості податків з 22 до 9, зниження ставки податків для малого і середнього бізнесу та дворічний мораторій на перевірки малого і середнього бізнесу; підвищені ставки з ренти на нафту, газ, газовий конденсат, руду, оподаткування пасивних доходів (відсотків, роялті й доходів від купівлі дивідендів, акцій із 15 до 20%); упровадження жорсткіших правил оподаткування нерухомості, надприбуткового бізнесу; створення умов для закриття податкових ям, легалізації зарплат.

Запропоноване урядом реформування єдиного соціального внеску, з допомогою наступного механізму – якщо компанія відповідатиме чотирьом критеріям – то розмір єдиного соціального внеску зменшиться із 41 до 16,4%. Перший критерій: підприємство має збільшити у 2,5 рази розмір середньої заробітної плати порівняно з минулим роком. Другий критерій: така зарплата має бути не менша, ніж три мінімальних зарплати (3600грн.). Третій критерій: загальне зростання кожної заробітної плати має становити не менше 30%. Четвертий критерій: середній платіж на одну застраховану особу повинен бути не менше 700грн. Такий механізм справляння єдиного соціального податку сприятиме не тільки легалізації зарплат, але й зростанню доходів населення через зростання середньої заробітної плати, доведення доходів населення до європейських стандартів та подоланню бідності значної частини населення через підвищення соціальних стандартів, що є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день. [10,с.1-2] «За результатами І півріччя 2015 року Кабінет Міністрів затвердить порядок індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат» [9,с.2].

При розрахунку показників бюджету 2015-го взятий за основу консервативний прогноз економічного та соціального розвитку України на 2015 рік, який передбачає зниження ВВП на 4,3% (при цьому обсяг номінального ВВП прогнозується на рівні 1,721 трильйона гривень. Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 13,1%, прогнозний курс гривні – 17 гривень за долар, запрогнозовано утримання дефіциту держбюджету у межах 3,7% ВВП, що дасть змогу профінансувати витрати держбюджету на 543 мільярди гривень. Оптимістичний сценарій розвитку економіки України у 2015 році відповідає оцінкам МВФ – падіння ВВП на 2% при збільшенні номінального ВВП до 1,751 трильйона гривень, інфляція – 11,2%. Граничний обсяг дефіциту держбюджету заплановано на рівні 63,67млрд. грн. На кінець 2015-го Кабмін пропонує визначити граничний держборг у розмірі 1,18 трильйона гривень.

Глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі Айварас Абрамовичус в рамках представлення бюджетних перспектив 2015-го в сесійній залі Верховної Ради України запропонував провести на державних підприємствах аудит, скоротити їх кількість і в подальшому об’єднати у холдинги. За його даними, в країні загалом 3374 таких підприємств. З них працюють лише 1920. “Топ – 100” з усіх державних підприємств мають 92% обігу від загальної кількості компаній. Вони за перші півроку 2014-го лише згенерували країни 67 мільярдів гривень збитку”, - сказав він [7,с.2].

25 грудня 2014-го Парламент України ухвалив: проект закону про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року передбачає тимчасове, строком на 12 місяців, введення імпортних меж на 100 товарних груп і дає змогу збільшити доходи бюджету на 17,6 мільярдів гривень, є тимчасовим заходом, не передбачає справляння мит при ввезенні життєво необхідних товарів, не стосуватиметься критичного імпорту; про внесення змін до Митного кодексу України (щодо стабілізації платіжного балансу). [11,с.2].

Загалом протягом 2014 року Україна отримала фінансову допомогу від міжнародних фінансових інституцій та країн-партнерів на суму 8,2млрд. дол. США та здійснила випуск ОВД на суму 0,7млрд. дол. США. Зазначені кошти дозволили Уряду зберегти фінансову стабільність та забезпечити вчасне виконання наших зобов’язань перед кредиторами, сума виплати яким складає близько 10,7млрд. дол. США, не враховуючи 3млрд. дол. США виплати «Нафтогазу».

Україна розраховує отримати від МВФ за новою програмою Extended Fund Facility близько 12 млрд.дол.США строком від 5 до 10 років. Перший транш може надійти уже в березні2015-го. У відповідь МВФ очікує від України не тільки виконання традиційного пакета вимог – ліквідації дефіцитів “Нафтогазу” і Пенсійного фонду, скорочення пільг і децентралізації фінансів, - але і урегулювання конфлікту на сході України. Ліквідація дефіциту “Нафтогазу” через підвищення тарифів на газ для громадян і комунальних підприємств – невдала ідея. Ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, який за прогнозом, у 2015-му складе 98 млрд.грн. через подальше зменшення розміру спецпенсій, виплат працюючим пенсіонерам та обмеження максимального розміру пенсій не доцільно. Це стримуватиме внутрішній приватний попит і негативно відіб’ється на розвитку економіки країни та життєдіяльності населення. Слід забезпечити підвищення заробітної плати до європейських стандартів. За розрахунками фахівців Міністерства праці та соціальної політики, здійсненими на початку 2007 року, у цілому перерозподіл фондів підприємств України на користь збільшення заробітної плати всього на 2 % дав би змогу підняти заробітну плату на третину[16,с.6-7].

Україна отримує не тільки фінансову підтримку, але й політичну та правову. У грудні 2014-го створена депутатом Європарламенту від Литви Пятрасом Ауштрявічом неформальна група «Друзі європейської України» у Європарламенті до складу якої входить понад 50 осіб із 18 країн із 28-ми країн – членів ЄС розпочала свою роботу із зустрічі з делегацією депутатів Верховної Ради і ставить собі за мету налагодити контакти з українськими неурядовими організаціями з метою отримання об’єктивної інформації про Україну серед європейців в умовах інформаційної війни, яку розгорнула Росія і в якій ми часто опиняємося стороною, що програє, аби обстоювати інтереси України у Страсбурзі та Брюсселі.

Пятрас Ауштрявічус в інтерв’ю для “Урядового кур’єра” повідомив що є євродепутати, які виступають проти активної допомоги Україні, вважають що Росія не воює з Україною, що вона повинна бути Федерацією і залишитися у сфері російських інтересів. При цьому Пятрас Ауштрявічус не заперечує, що в Європарламенті існує політична корупція, що деякі політичні групи та окремі депутати отримають дуже вигідну та відчутну фінансову підтримку від Російської Федерації і зауважує: “Але ми добре знаємо, з чим маємо справу, тому готові до боротьби”[17,с.6].

У кінці січня 2015 Парламентська асамблея Ради Європи під час засідання у Страсбурзі затвердила резолюцію, в якій вирішила відкласти питання повернення права голосу Росії до кінця квітня у віповідь на що російська делегація відреагувала негативно, заявивши на стихійній прес-конференції, яка відбулася відразу після голосування, що Росія залишає ПАРЄ до кінця року[18,с.1-2].

“Причини тієї загрозливої економічної та фінансової ситуації, в якій Україна опинилася, - не в газі і не в нафті, не у відсутності власного ядерного палива і відповідних сховищах. Коріння всіх проблем які дедалі більше загострюються, - в олігархічній природі української влади. Тим паче, коли у самих структурах влади безпосередньо на вирішальних посадах чимало представників олігархату, які дбають у першу чергу про інтереси відповідних фінансово-промислових груп” [19,с. 8].

Так, унаслідок експропріації росіянами майна Чорноморнафтогазу після захоплення російською окупаційною владою разом з псевдовладою автономії без жодного пострілу, без бою, було подаровано окупантові майже мільярд доларів, і, завдяки не просто анексії, а відвертого захоплення й відчуження чужого майна у виключно морській економічній зоні української держави, що можна кваліфікувати як морське піратство і розбій. «Нафтогаз», у т.ч., втратив дві високотехнологічні, унікальні платформи для експлуатаційного буріння свердловин з метою видобутку вуглеводнів у прибережних зонах, а саме само підйомні плавучі бурові установки (СПБУ) «Петро Годованець» та «Незалежність», які коштували державі 800млн. доларів. Їх експлуатація вже у 2014-му повинна була дати змогу значно скоротити постачання імпортного природного газу [19,с. 8-9]. Ціна агресії Росії проти України та інших пострадянських республік – дуже велика, як для Росії, так і для вищезазначених республік.

Ще один приклад - продовж двох десятиліть Україна так і не створила – ані самостійно, ані в кооперації з іншими країнами – власного ядерного палива, маючи для цього всі можливості. З 1995-го на придбання російських ТВЗ та їх транспортування було витрачено мінімум 5 мільярдів доларів. А у найближчій перспективі до 50 відсотків ядерних блоків атомних станцій України будуть завантажуватися американськими ТВЗ. Але ж, гривня знецінилась відносно долара. Створюються передумови для банкрутства компанії «Енергоатом» і на тлі зростання прибутків «Росатому», підприємствам якого із держбюджету України упродовж дев’ятьох років тяганини і саботажу проекту ЦВЯП пішло майже мільярд доларів. До 2017 року НАЕК «Енергоатом» змушений буде перерахувати російським партнерам ще як мінімум 300 мільйонів доларів. На думку Юрія Ткаченка, відомого фахівця з атомної енергетики – причина – закулісний саботаж (під проросійським диригуванням) реалізації державної програми створення вітчизняного ядерно-паливного циклу [19,с. 9].

У поданнях Україною проти Росії трьох позовів до Європейського суду з прав людини наша сторона вимагає відшкодування трильйонних збитків,завданих їй з півночі. Розпочато й процедуру притягнення Росії до відповідальності у Міжнародному суді ООН за порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму[20,с.1-2].

Не слід також забувати, що Росія, а також Великобританія, США, Франція і Китай підписали в 1994 році Будапештський меморандум, згідно з яким вони гарантували територіальну цілісність України, включаючи Крим. А значить воєнне вторгнення є в даному випадку порушенням міжнародного права.

Прикладом парадоксів унаслідок злочинного нехлюйства при фінансуванні важливого для держави об’єкта – шахти №10 «Нововолинська» - єдиної, яку будують в Україні є те, що з 1980-х у це підприємство, що має 38 мільйонів тонн затверджених запасів енергетичного вугілля, вже вкладено стільки коштів, що лише збитки від виведення їх з обігу становлять щороку сто мільйонів гривень, і, за чверть століття (!) шахту так і не ввели в експлуатацію, і, ніхто за це не відповів. За словами голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, для поновлення робіт на недобудованій шахті №10 потрібно 63 мільйони гривень. … Проте, державі чомусь нині вигідніше імпортувати вугілля, ніж нарешті запустити роботу волинського довгобуду[21,с. 5].

Один із найголовніших пріоритетів діяльності владних структур України у 2015 році – це принципова, послідовна та ефективна боротьба з корупцією. Важливим завданням новоствореного антикорупційного бюро буде і повинно стати створення спеціальної групи контролю за фінансовими ресурсами, які виділить Європейський Союз як гранти, кредити та соціальні програми. Успішна діяльність бюро буде особливо важливою для впровадження реформ і створення атмосфери довіри до України. Діяльність цього інституту влади регулюватиметься Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України»/

Висновки. Для виходу із кризи в Україні економічна політика держави повинна бути спрямована на розвиток самодостатності економіки країни шляхом зменшення зовнішнього товарообороту, зменшення залежності державного сектора економіки від зовнішніх та внутрішніх запозичень, забезпечення тенденції до зменшення збитковості підприємницького сектора економіки, подолання бідності значної частини населення України, доведення заробітної плати працюючого населення України до європейських стандартів забезпечивши її частку у собівартості реального сектора економіки рівну середньоєвропейській, на захист прав власності і забезпечення цивілізованого інвестиційного та бізнес-клімату. А для цього податковий тиск не повинен підвищуватись, а тільки знижуватись до рівня середньої ставки оподаткування не вище 34%. Слід посилити антимонопольну політику держави з метою підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни та вдосконалення структури національного виробництва. Державний бюджет не повинен бути дефіцитним упродовж такого тривалого періоду часу, платіжний баланс не повинен бути дефіцитним упродовж тривалого часу, оскільки це заганяє економіку країни у боргову залежність і спричиняє інфляцію, знецінення гривні і тим самим ставить у невигідне становище усіх суб’єктів економічної системи країни, спричиняючи надмірне виснаження економічних ресурсів та посилює вищезазначені негативні тенденції в економіці країни. За цих умов жоден інвестор, жодна європейська країна не дадуть нам грошей, якщо не будуть впевнені, що кошти належно використають, а не розкрадуть. Економічна політика уряду повинна здійснюватись на продовження економічної політики попередніх урядів.

 

Література:

1. Як наповнити бюджет і вистояти у війні. Текст:Лариса Дацюк// Урядовий кур’єр. - 17 січня 2015 року.-№8.-С.8.

2. Тренды. Карта. Жизнь как она есть. Индекс социального прогресса как альтернатива ВВП//Вести.Репортер.-№36(64).-17-23 октября 2014 года.-С.50-51.

3. Джерело статистики: Економіка України за січень-листопад 2014 року // Урядовий кур’єр. – 30 грудня 2014 року. - №244. – С.7; Економіка України за 2014 рік//Урядовий кур’єр. – 6 лютого 2015 року.-№22 (у повідомленнях дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя).

4. Тренды.Текст: Наталия Судакова .Тучи денег. Каким будет бізнес – климат в 2015 году. // Вести. Репортер. – 12-18 декабря 2014. - №44(62). – С. 50-51.

5. “Воры в законе утратили влияние на криминалитет”. Разгул преступности не остановят даже законы военного времени. Текст: Александр Сибирцев//Вести. Репортер.-№40(58).-14-20 ноября 2014.-С.18-19.

6. Сцена.Пересмотр смотрящих. В Украине грядет глобальний передел криминальных рынков.Текст:Александр Сибирцев. // Вести. Репортер. -№40(58).-14-20 ноября 2014.-С.14-17.

7. 44 документи і лише тиждень на держкошторис. На часі. Уряд учора представив у Верховній Раді проект закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та низку законопроектів, на яких він ґрунтується. Текст: Катерина Мацегора // Урядовий кур’єр. – 24 грудня 2014 року. - №240. – С.2.

8. Оксана Малолєткова. Податкова міліція змінює критерії роботи // Урядовий кур’єр. – 25 грудня 2014 року. - №241. – С. 2.

9. Новий рік зустрінемо з державним бюджетом. Текст: Тетяна Кириленко // Урядовий кур’єр. – 30 грудня 2014 року. - №244. – С.2.

10. «Якщо йтимемо шляхом складних реформ, тоді люди побачать, що ми щось робимо». Актуально. Прем’єр міністр прозвітував про зроблене і окреслив шляхи розвитку держави найближчимчасом // Урядовий кур’єр. – 31 грудня 2014 року. – №245. – С. 1-2.

11. Терапія для України. Лора Вовк для урядового кур’єра // Урядовий кур’єр. – 26 грудня 2014 року. - №242. – С. 1-2.

12. Міністерство фінансів України – http://www.minfin.gov.ua

13. Півмільярда від Єврокомісії. Допомога // Урядовий кур’єр. – 4 грудня 2014 року. - №226. – С.1.

14. Ірина Поліщук. Прикордонна служба: що зроблено. Безпека // Урядовий кур’єр. – 2 грудня 2014 року. - №224. – С. 1,4.

15. Європейський кредит на виконання ГТС. Проекти. Відділ новин «Урядового кур’єра» // Урядовий кур’єр. – 2 грудня 2014 року. - №224. – С.2.

16. Михайло Папієв. Демократія повинна бути соціальною//Урядовий кур’єр. 20 липня 2007 року. - №128. – С.6-7.

17. З перших вуст. Євродепутат Пятрас Ауштрявічус: «Європейські політики мають відчути себе на місці пересічного українця. Вікторія Власенко // Урядовий кур’єр. – 26 грудня 2014 року. - №242. – С.6.

18. ПАРЄ продовжила санкції проти Росії. Геополітика. Текст:Вікторія Власенко//Урядовий кур’єр.-№17.-30 січня 2015 року.-С.1-2.

19. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар // Станіслав Прокопчук. Енергозалежність: чи вдалою буде третя спроба? Точка зору. Україна на порядок зменшила б російський вплив у нафтовій та атомно-енергетичній галузях, якби нова влада позбулася та трансформувала олігархічну економіку в цивілізовану економіку // Урядовий кур’єр. – 5 грудня 2014 року. - №227, - С. 8-9, С. 8.

20. “За зроблене мені не соромно!”Засідання Кабінету міністрів. Прем’єр-міністр підбив підсумки 9-місячної діяльності уряду//Урядовий кур’єр.-27 листопада 2014 року.-№221.-С.1-2.

21. Валерій Мельник. Приклад нехлюйства для Гіннеса? Протест. Волинські шахтарі вимагають роботи і виплати заборгованого // Урядовий кур’єр. – 30 грудня 2014 року. - №224. – С. 5.

 

References:

1.How to fill the budget and survive the war. Text: Larissa Datsyuk// Governmental Courier. - January 17, 2015.-No.8.-P.8.

2.Trends. Card. Life as it is. The index of social progress as an alternative to GDP // News. Reporter.-No.36 (64). - October 17-23, 2014.-P.50-51.

3.Source of statistics: The economy of Ukraine in January-November 2014 // Governmental Courier. - December 30, 2014. - No.244. - P. 7; The economy of Ukraine for 2014// Governmental Courier. - February 6, 2015. – No.22. – P.6 (data in this reports are exclusive of data on temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea and on Sevastopol).

4. Trends. Text: Natalia Sudakova. Heaps of money. What will business climate look like in 2015. // News. Reporter. - December 12-18, 2014. - No.44(62). – P. 50-51.

5.“Thieves-in-law lost their influence on criminals”. Even by martial law rampant crimes will not be stopped. Text: Alexander Sibirtsev // News. Reporter.-No.40(58).- November 14-20, 2014.-P.18-19.

6. Scene. Redefinition of watchers. Global redistribution of criminal markets is awaited in Ukraine. Text: Alexander Sibirtsev // News. Reporter. -No.40(58).- November 14-20, 2014.-P.14-17.

7.44 documents and only week for state budget. On time. Yesterday the government introduced in Verkhovna Rada the draft of law "On State Budget of Ukraine for 2015" and a number of bills on which it is based. Text: Kateryna Matsehora // Governmental Courier. - December 24, 2014. - No.240. – P.2.

8.Oksana Maloletkova. Tax Police changes work criteria // Governmental Courier. - December 25, 2014. - No.241. – P. 2.

9.Possibility to meet New Year with the state budget. Text: Tetyana Kyrylenko // Governmental Courier. - December 30, 2014. - No.244. – P.2.

10. “If we do follow the path of difficult reforms, then people will see that we are doing something”. News. Prime Minister reported about steps taken and outlined the ways of state development in the nearest future // Governmental Courier. - December 31, 2014. – No.245. – P. 1-2.

11. Therapy for Ukraine. Lora Vovk for Governmental Courier // Governmental Courier. - December 26, 2014. - No.242. – P. 1-2.

12. Ministry of Finance of Ukraine – http://www.minfin.gov.ua

13. Half a billion from the European Commission. Help // Governmental Courier. - December 4, 2014. - No.226. – P.1.

14. Iryna Polishchuk. Border Police: What have been done. Security // Governmental Courier. - December 2, 2014. - No.224. – P. 1,4.

15. European credit for GTP performing. Projects. Newsroom of "Governmental Courier" // Governmental Courier. - December 2, 2014. - No.224. – P.2. r 24, 2014.

16 . Mychailo Papiev. Democratic must be social // Governmental Courier. –July 20, 2007. - No.128. – P.6-7.

17. Straight from the source. Member of European Parliament Pyatras Aushtryavichus: "European politicians should feel themselves as if being an average Ukrainian. Victoria Vlasenko // Governmental Courier. - December 26, 2014. - No.242. – P.6.

18. PACE continued sanctions against Russia. Geopolitics. Text: Victoria Vlasenko // Government Courier. - No.17.-January 30, 2015.-P.1-2.

19. President of the Centre for Global Studies "Strategy 21" Mykhaylo Honchar // Stanislav Prokopchuk. Energy dependence: will the third attempt be successful? A point of view. Ukraine would reduce influence Russian in the oil and atomic energy industries by times if the new government got rid of oligarchic economy and transformed it in a civilized one // Governmental Courier. – December 5, 2014. - No.227, - P. 8-9, P. 8.

20. "I am not ashamed for what I had done!" Meeting of Cabinet of Ministers. Prime Minister summed up the 9-month government activity // Governmental Courier. - November 27, 2014.-No.221.-P.1-2.

21. Valeriy Melnyk. An example of sloppiness for Guinness? Protest. Volyn miners demand work and payments owed // Governmental Courier. - December 30, 2014. - No.224. – P. 5.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.