УДК: 39:378(477):004
ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТІВ ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ВНЗ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ КОМПЮТЕРИЗАЦІЇ ОСВІТИ
Радомська А. М.
Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди, Україна, м. Харків.
В статті розглянуто етнокультурну позицію особистості в контексті сучасних умов комп’ютеризації освіти. Автор статті аналізує можливості комп’ютерних та Інтернет технологій в сучасному процесі мистецької освіти. В такому контексті Інтернет технології розглядаються з різних боків. Їх провідну роль автор бачить в якості інструмента навчання і засобу здійснення швидкої і продуктивної комунікації. Проблема нівелювання негативного впливу на особистість з боку Інтернет - простору є за думкою автора актуальною для художньої освіти. Як засіб вирішення означеної проблеми автор пропонує проаналізувати показники сформованості етнокультурної позиції студентів художньо-графічних факультетів.
Ключові слова: освіта, особистість, позиція, комп’ютер, технологія, етнічна культура.
Радомская А. М. Показатели сформированности этнокультурной позиции студентов художественно-графических факультетов высших учебных заведений Украины в контексте компьютеризации образования/ Харьковский Национальний Педагогический Университет им. Г. С. Сковороды. Украина, г. Харьков.
В статье рассматривается этнокультурная позиция личности в контексте современных условий компьютеризации образования. Автор статьи анализирует возможности компьютерных и интернет технологий в современном процессе образования в сфере искусства. В данном контексте Інтернет технологии рассматриваются с разнных сторон. Их основную роль автор статьи видит в качестве учебного инструмента и средства осуществлении быстрой и продуктивной коммуникации. Проблема нивелирования негативного влияния на личность пространства интернета является по мнению автора статьи актуальной для художественного образования. В качестве решения поставленной проблемы автор предлагает проанализировать показатели сформированности этнокультурной позиции студентов художественно-графических факультетов.
Ключевые слова: образование, личность, позиция, комп’ютер, технология, этническая культура.
Radomska A. Indicators of formation of ethnic and cultural position of art-graphic faculties students of of higher educational institutions in Ukraine at the context of the computerization of education/ G. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine, Kharkiv
The article deals with ethnic and cultural position of the individual in the context of current conditions computerization of education. The author analyzes the possibilities of computer and Internet technologies in the modern process of education in the arts. In this context the internet technology is seen from different angles. Their main role the author sees as a teaching tool and means of implementing fast and efficient communication. Problem mitigate negative impact on the personality of the space of the Internet is the opinion of the author of the article relevant to art education. As a solution of the problem the author proposes to analyze the performance of formation of ethnic and cultural position of students of art-graphic faculties.
Keywords: education, personality, attitude, computer, technology, ethnic culture.
Вступ. Дискусія щодо можливостей комп’ютерних і ІТ технологій, в тому числі Інтернет, в сучасному освітньому процесі в галузі мистецтва триває. Всі фахівці без виключення розуміють «невозвратність» шляху, на який стало людство, використавши комп’ютер. Позитивні якості і елементи проблеми загальновідомі і не викликають сумніву. Новочасний художній простір, включаючи середовище інтернету з створеною в ньому віртуальною реальністю, є для особистості корисною й необхідною всесвітньою інформаційною базою даних [1, c. 43-45]. Інтерактивний освітній простір глобальної комунікації для багатьох є водночас простором особистісної самореалізації. На державному рівні в нашій країні затверджена "комплексна інформатизація освіти» [2]. У сфері мистецтва технології віртуальної реальності відкрили нові, потенційно невичерпні можливості художнього пізнання і художньої творчості: митець отримав невідомі до цього засоби творчого самовираження, а глядач/реципієнт - можливість не тільки активно сприймати твори мистецтва, але брати участь в їх створенні.
Постановка проблеми. Опинившись у віртуальному мистецькому просторі, людина отримує безмежні можливості художньої комунікації - вона може спілкуватися не лише з іншими людьми, такими ж суб'єктами віртуального середовища, а й з вигаданими персонажами, художніми героями. Здавалося б, для художнього світоосягнення подібна віртуалізація, відкриття альтернативних світів, альтернативної реальності є виключно позитивним аспектом - збагачується уява, розвивається фантазія, актуалізуються будь-які художні ідеї та образи. Але існує і зворотній бік проблеми - не дивлячись на низку переваг, які надає використання комп'ютерних віртуальних технологій, сучасні науковці все голосніше говорять і про серйозні небезпечні моменти віртуалізації соціального, мистецького, художнього та повсякденного простору [3, с. 10].
Негативні боки проблеми, нейтралізація яких повинна стати одним з завдань розвитку української мистецької педагогіки проявляються саме в переліченій вище розмаїтості, різноспрямованості, різнополярності. Неконтрольований швидкий доступ до неосяжного простору багатоманітної інформації, може дезорієнтувати молоду, недостатньо освічену людину. Втрата орієнтації в інформаційному просторі може призвести до негативних наслідків, серед яких – пасивність сприйняття, пригнічення когнітивних механізмів мислення, в тому числі критичного, внаслідок чого зникає мотивація до логічного планування діяльності, навчання та творчої практики в тому числі.
Як стверджують сучасні дослідники проблеми: «…межі елітарного й масового, професійного й аматорського мистецтва розмиваються, підсилюються тенденції полістилістики, жанрової синестезії, статус мистецтва отримують дизайн, реклама, мода. І у всьому цьому вирі сучасних художніх процесів необхідно орієнтуватися, відділяючи «зерна від плевелів».Тому важливим завданням сучасної мистецької освіти є віднаходження обов'язкового сьогодні «культурного навігатора» [3, с. 11]
Аналіз стану досліджуваності проблеми. У наш час розвиток мистецької освіти, відбувається в складних умовах створених не лише глобалізацією й інформатизацією культурного середовища, а насамперед його технообразотворчістю та всеохоплюючою віртуалізацією [4]. Поняття «віртуальна реальність» було введене до наукового обігу Жароном Ланьєром (1989). Сьогодні віртуальна реальність є не просто ознакою часу, створенням нових можливостей пізнання, а чинником, що формує нові духовні цінності й нову свідомість. Як результат, сучасна молода людина в якийсь момент життя стикається з проблемою відсутності непохитної, спільної з багатьма іншими людьми основи/бази, так званого «каменю» на якому можна будувати власну особистість, власне творче і мистецьке буття. Проблеми мистецької педагогіки, формування особистості засобами мистецтва є предметом наукових праць представників вітчизняного та зарубіжного мистецтвознавства та мистецької педагогіки (В. Бутенко, Л. Масол, Б. Неменський, С. Ничкало, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, О. Семашко, О. Щолокова та ін.). Своєрідність методів комп’ютерного навчання піддають аналізу в своїх творах українські та зарубіжні науковці (О. Леонтьєв, С. Ілюшин, Б. Соскин, Ю. Батурін, О. Великий, М. Буняєв, Г. Ломаковська, Б. Жебровський, В. Мірошниченко, В. Денисенко, А. Пилипчук). Всі науковці без виключення акцентують необхідність створення цілого комплексу технічного, програмного та навчального забезпечення, пов’язаного з тенденцією комп’ютеризації. Натомість основним показником ефективності цього комплексу є особистість – її продуктивний розвиток, її адаптованість до мінливих потреб глобального соціуму. Вивчаючи питання взаємодії особистості і соціуму у просторі культури, необхідно звернути увагу на термін «позиція», який застосовується в різних контекстах досить часто. Позицію, як компонент структури особистості вивчали (К. Альбуханова - Славська, Б. Ананьєв, Л. Божович, Б. Братусь, І. Кривонос, Ю. Куницька, Л. Лісохіна, І. Луценко, В Лозова, Г. Троцко, В. Євдокимов та ін.).
Виклад основного матеріалу. Шляхом визначення векторів розвитку творчих особистостей і формування освітніх інновацій мистецька педагогіка здатна сприяти як розвитку окремої творчої індивідуальності, так і розширенню освітнього простору в певному прогнозованому напрямку. Етнокультурна позиція розглядається нами як складна конструкція, здатна до означеного позитивного розвитку, що формується під впливом особистісної рефлексії на суб'єкти і прояви зовнішнього середовища і проявляється в відношенні особистості до професійної, творчої і громадської діяльності. Ми окреслюємо сформовану етнокультурну позицію особистості студента як поєднання трьох ключових компетенцій – етнокультурної, активного громадянства та безперервного навчання. Сформована етнокультурна позиція допоможе студенту, майбутньому митцю і педагогу розуміти власне місцезнаходження не тільки в реальному мистецькому просторі та часі, але й у віртуальному, маючи чіткі орієнтири гуманістичного світосприйняття і світорозуміння, збережені в надрах етнічної культури та вдосконалені століттями історії культури та мистецтва. Наполягаючи на тісних узгоджених міждисциплінарних зв’язках теоретичних дисциплін, до яких все в більшому обсязі додається оволодіння ІТ технологіями і прикладними програмами і з практичними дисциплінами, серед яких більшість вимагає виконання практичного завдання як завершення вивчення теми курсу, мусимо відмітити, що показником рівня сформованості етнокультурної позиції буде розуміння того, що цілісне сприйняття і відношення до етнонаціональної культури не може бути відбірковим або виокремленим. Отже слід занотувати необхідність глибоких базових знань за фахом, які мають надати чіткість структуруванню подальшої освіти. Починаючи зі знайомства з властивостями фарб, чи то можливостями нової комп’ютерної програми студент повинен розуміти, що фарби тільки засіб для самовираження. В свою чергу самовираження це спосіб самореалізації себе в колективі і, як узагальнення ситуації, в соціумі, етнічному та глобальному. Тому навчаючи студента (майбутнього художника-педагога) виразити себе, знайти власну етнокультурну позицію за допомогою сучасного мистецтва, ми спонукаємо індивідуальність до позитивної соціальної активності, пояснюючи шлях до особистісного розвитку і зростання, основою якої є творча, конструктивна позиція. Існує цілий пласт української художньої культури з накопиченим і перевіреним часом досвідом педагогічної діяльності в цьому напрямку.
Етнокультурна позиція розуміється нами як база, що дозволить молодій людині рухатись у власному творчому житті обраним напрямком, користуючись як спадком етнічної культури так і новітніми розробками ІТ технологій. Компетенція активного громадянства сприятиме активності позиції молодої людини, її небайдужості реальним потребам громади і соціуму. Компетенція навчання протягом життя здатність отримати в інформаційному просторі необхідну кількість актуальних в часі знань. Етнокультурна компетенція надасть навички і уміння використання надбань етнічної культури для власного розвитку, збереження і подовження/ретрансляції їх наступним поколінням. Рівень сформованості означеної етнокультурної позиції буде характеризуватись володінням професією "педагога для себе", що включає навики розподілу власного часу; вміння особисто складати стратегію вчення у своїй області; вміння складати тактику збагачення власних знань і їх легітимізації, здійснювати цілеспрямовану адресну комунікацію; здатність до зміни власного судження під впливом авторитетних доказів; уміння постійно оновлювати навички пошуку інформації; використовувати навички аналізу і синтезу, уміти виділити потрібну інформацію з необмеженої великої кількості інформації [6, с. 4-36]; Показником рівня сформованості етнокультурної позиції доцільно вважати здатність до бачення і розуміння проявів етнічної культури, як власної так і представників інших культур, готовність використання етнокультурної художньо-ціннісної сфери як основи для власної творчості і оцінювання чужої, гнучкість мислення, уміння поєднувати власні глибокі системні знання з рефлексією - здатністю формування суджень і конструюванням ідей. Наявність означених показників сформованості етнокультурної компетенції можлива за умов пріоритету особистісно – орієнтованих педагогічних технологій та технологій співробітництва. поєднання сучасних інтерактивних і інформаційних технологій навчання з розумінням того, що там де є вікова традиція, крок за кроком від учителя до учня, ідея стає усе більш багатогранною - як діамант. В такому контексті розуміння ІТ технологій не стільки як інструмента та підручника, але потужного засобу комунікації між студентом та викладачем надасть найкращі результати.
Висновки. Розвиток інформаційно-комп’ютерних і комунікаційних систем, які дозволили людству стати єдиним цілим, усі частини якого функціонують закономірно і узгоджено одна з одною, є, безумовно, показником прогресу. Нові умови існування етносів, розширення можливостей спілкування окремих осіб і цілих етнічних культур створюють і нові ґрунти для творчого мистецького розвитку, оскільки буття етнічної спільноти стає динамічнішим, доступнішим і прозорішим. Згідно до цього поєднання в спільній системі новочасних можливостей ІТ з народженою в надрах етнічної культури чіткою системою символічних образів, цілісною картиною світу надасть можливість особистості не тільки не втратити себе, розгубившись в інформаційному просторі, але й оперувати цим простором, формуючи і вдосконалюючи його. В цьому зв’язку важливим завданням сучасної мистецької освіти є віднаходження «протиотрути» від низькопробності у житті і мистецтві - озброєння індивідуальної свідомості сформованим розвинутим художнім світоглядом, уявленнями про гуманізм та духовність як найвищі цінності людського буття [3, с. 11]. Виконати означене завдання здатна, на наш погляд, єтнокультурна позиція особистості, показником сформованості якої є логічна дієва структура з ключових компетенцій: етнокультурної, активного громадянства, безперервного навчання, що дозволить на сучасному етапі вирішувати комплекс завдань, стосовних інтеграції і дії молоді у глобальному соціумі.
Література:
1. Бордюк О. М. Сутність інновацій та інноваційних процесів у мистецькій освіті: [Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]: Збірник наукових праць / О. М. Бордюк. — К.: НПУ, 2011. — Вип. 11(16). — 319 с.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2012 № 419. Київ. — 24 с. — (Нормативні директивні правові документи).
3. Шрамко О. І. Мистецька освіта в системі сучасної трансформації пізнання:духовні пріоритети./О. І. Шрамко [Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Гуманістичні орієнтири мистецької освіти"], 27-29 квітня 2011 р.— К.: НПУ, 2011. — С 9-11.
4. Бычков В. В. Виртуальная реальность в пространстве эстетического опыта / В. В. Бычков, Н. Б. Маньковская // Вопросы философии. — 2006. — № 11. — С. 47 - 59.
5. Пилипчук А. Ю. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти України: монографія / В. В. Лапінський, А. Ю. Пилипчук та ін. [за наук. ред.. проф. В. Ю. Бикова.] — К.: Педагогічна думка, 2010. — 160 с.
6. Зязюн І. А. Проблема розвитку особистості у теорії мистецької освіти / Іван Андрійович Зязюн / Мистецтво у розвитку особистості: Монографія / [за ред. Н. Г. Ничкало] — Чернівці: Зелена Буковина, 2006. — С. 4-36.
References:
1. Bordiuk O. M. Sutnist innovatsii ta innovatsiinykh protsesiv u mystetskii osviti: [Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova]: Zbirnyk naukovykh prats / O. M. Bordiuk. — K.: NPU,2011. — Vyp. 11(16). — 319 s.
2. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 travnia 2012. № 419. Kyiv.
3. Shramko O. I. Mystetska osvita v systemi suchasnoi transformatsii piznannia:dukhovni priorytety./O. I. Shramko //Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Humanistychni oriientyry mystetskoi osvity”, 27-29 kvitnia 2011 r.— K.: NPU, 2011. — S 9-11.
4. Bychkov V. V. Vyrtualnaia realnost v prostranstve zstetycheskoho opyta / V. V. Bychkov, N. B. Mankovskaia // Voprosы fylosofyy. — 2006. — № 11. — S. 47 - 59.
5. Pylypchuk A. Yu. Zasoby informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii yedynoho informatsiinoho prostoru systemy osvity Ukrainy: monohrafiia / V. V. Lapinskyi, A. Yu. Pylypchuk ta in. [za nauk. red.. prof.. V. Yu. Bykova.]-K.: Pedahohichna dumka, 2010. — 160 s.
6. Ziaziun I. A. Problema rozvytku osobystosti u teorii mystetskoi osvity / Ivan Andriiovych Ziaziun / Mystetstvo u rozvytku osobystosti: Monohrafiia / [za red.N. H. Nychkalo] — Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 2006. — S. 4-36.