Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

кандидат педагогічних наук, Дяченко А.В. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЩОДО ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ "МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА", ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС

УДК 376.1

 

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЩОДО ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ "МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА", ПІЗНАВАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС

кандидат педагогічних наук, Дяченко А.В.

Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну імені Сальвадора Далі, Україна, м.Київ

 

У статті досліджено теоретичні засади формування мотивації у студентів вищих навчальних закладів до вивчення дисципліни "Матеріалознавство швейного виробництва". Здійснено ґрунтовний аналіз понять «мотив», «мотивація», «навчальна мотивація». Узагальнено основні проблеми щодо формування мотивації при освоєнні зазначеної дисципліни. Виділені умови та фактори, що сприяють формуванню у студентів позитивної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності. Проаналізовано види мотивів та визначено структуру мотивів, які забезпечують успішну навчальну діяльність студентів до вивчення дисципліни "матеріалознавство швейного виробництва" у контексті пізнавального інтересу.

Ключові слова: мотив, мотивація, навчальна мотивація, структура навчальної мотивації, зовнішні мотиви, внутрішні мотиви, матеріалознавство швейного виробництва, навчальна діяльність, пізнавальний інтерес.

 

кандидат педагогических наук, Дяченко А.В. Проблемы формирования мотивации обучения у студентов ВУЗов по усвоению дисциплины» Материаловедение швейного производства»,познавательный интерес/ Институт искусств художественного моделирования и дизайна имени Сальвадора Дали, Украина, г.Киев

В статье исследованы теоретические основы формирования мотивации у студентов высших учебных заведений к изучению дисциплины "Материаловедение швейного производства". Осуществлен подробный анализ понятий «мотив», «мотивация», «учебная мотивация». Обобщены основные проблемы по формированию мотивации при освоении данной дисциплины. Выделенные условия и факторы, способствующие формированию у студентов положительной мотивации к учебно-познавательной деятельности. Проанализированы виды мотивов и определена структура мотивов, обеспечивающих успешную учебную деятельность студентов к изучению дисциплины "материаловедение швейного производства" в контексте познавательного интереса.

Ключевые слова: мотив, мотивация, учебная мотивация, структура учебной мотивации, внешние мотивы, внутренние мотивы, материаловедение швейного производства, учебная деятельность, познавательный интерес.

 

PhD Pedagogiсal Sciences, A. Diachenko Problems of formation of motivation at training university students on mastering the discipline "Materials of sewing production" cognitive interest/ Art Institute art and design modeling named Salvador Dali, Ukraine, Kiev

In the article theoretical bases of formation of motivation of students of higher educational institutions studying the discipline "Materials of sewing production". Carried out a detailed analysis of the concepts of "motive", "motivation", "academic motivation". Summarizes the main problems in the formation of motivation during the development of the discipline. The conditions and factors that contribute to the formation of students ' positive motivation for educational-cognitive activity. Analyzed the types of motifs and the structure of motives for the success of educational activity of students studying the discipline "materials of sewing production" in the context of cognitive interest.

Key words: motive, motivation, academic motivation, academic motivation, external motives internal motives, the science of clothing manufacture, educational activity, cognitive interest.

 

Постановка проблеми. Динамічність розвитку вищої освіту, її адаптація до сучасних світових вимог реалізації навчального процесу обумовлює підвищення якості майбутніх фахівців інженерів-педагогів швейного профілю. Проблема формування мотивації до вивчення і якісного засвоєння навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах обумовлена сучасними методами навчання, що запроваджуються і постійно удосконалюються у відповідності до Болонського процесу. Саме європейський вектор вищої освіти в Україні сьогодні висуває надскладні завдання перед системою якості професійного навчання. Зазначені процеси в сучасних умовах мають бути спрямовані на задоволення потреб суспільства у підготовці кваліфікованих кадрів вищого рівня через мотивацію майбутніх фахівців щодо набуття професійних навиків на ринку освітніх послуг і праці під час навчального процесу.

З огляду на специфіку підготовки фахівців інженерно-педагогічного швейного профілю посилюється увага викладачів до проблем забезпечення високого рівня мотивації вивчення профільних дисциплін, у тому числі "матеріалознавство швейного виробництва". Це потребує узагальнення існуючих проблем в системі мотивації студентів, визначення структури мотивації, обґрунтування психолого-педагогічних умов навчального процесу та його ефективності. Зазначене й визначає актуальність обраної теми наукового дослідження.

Аналіз досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні засади формування мотивації навчання у студентів вищих навчальних закладів розкрито у багатьох наукових працях. Серед них варто відзначити наукові доробки Альохіна Н., Арістова Н., Божович Л., Бондар Л., Буянова А., Вершинської О., Волошко Л., Ільїна Е., Клименко Н., Ковальова В., Леонтьєва А., Ломова Б., Мамаевої Н., Маслоу А., Маркова А., Платонова К. , Романової М., Рубинштейна С., Хатибової Н., Якобсон П. та ін. У той же час, проблема формування мотивації навчання у студентів вищих навчальних закладів щодо засвоєння дисципліни "Матеріалознавство швейного виробництва" у контексті пізнавального інтересу не набула широкого розгляду, що й визначає актуальність теми наукового дослідження.

Мета статті – науково-теоретичне обґрунтування формування мотивації навчання у студентів вищих навчальних закладів з урахуванням пізнавального аспекту у вивченні дисципліни “Матеріалознавство швейного виробництва”.

Виклад основного матеріалу. В останні роки посилилось розуміння психологами та педагогами ролі позитивного ставлення до навчання у забезпеченні успішного оволодіння знаннями та уміннями. При цьому виявлено, що висока позитивна мотивованість може відігравати роль компенсуючого фактору у випадку недостатніх навчальних здібностей, але у зворотному напрямку цей фактор не спрацьовує. Високий рівень навчальних здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву, не може привести до значних успіхів у навчанні та його ефективності [2].

Слушно у зазначеному контексті зазначає Н. Мамаєва, що у числі психолого-педагогічних проблем вищої школи найбільш значущою є проблема формування навчальної мотивації студентів, оскільки високий рівень навчальної мотивації є одним з найбільш дієвих засобів підвищення ефективності та якості навчального процесу. Таким чином, питання навчальної мотивації – це, по суті, питання про якість навчальної діяльності. Мотиви навчальної діяльності значною мірою визначають ставлення студента до вирішення поставлених перед ним професійних завдань, створюють передумови ефективності і результативності самої професійної діяльності [5, с.3].

Вважаємо, що вирішення проблем формування мотивації у студентів для засвоєння знань, навиків із обраного профілю чи конкретної дисципліни обумовлене проблемою співставлення мети навчання та мотиву, котрі на переконання Б. Ломова «утворюють «вектор» діяльності, що визначає її напрямок, а також величину зусиль, що розвиваються суб'єктом при її виконанні. Цей вектор виступає системоутворюючим фактором, організуючим систему психічних процесів і станів, які формуються і розгортаються в ході діяльності» [4].

У сучасній науковій літературі неоднозначно інтерпретують зміст поняття «мотив», «мотивація» та «мотив навчальної діяльності» або «навчальна мотивація».

Ґрунтовні дослідження засвідчують, що мотивація є рушійною силою поведінки, пов’язана із характером, потребами, інстинктами, почуттями, емоціями, волею, самооцінкою особистості. Це поліфункціональне і багатогранне поняття [13, с. 7]. Так, у контексті сформованих теорій мотивація характеризується як сукупність мотивів (К. Платонов) [14]; як сукупність чинників, що визначають і спрямовують поведінку людини (Ж. Є. Ільїн, Годфруа); спонукання, що зумовлює активність особистості та визначає її спрямованість (Л. Божович, В. Вілюнас; С. Мочерний); процес дії мотивів (Д. Аткінсон, Х. Хекхаузен) [9, с.33; 15, с.490].

Більш ширшого змісту набуває інтерпритація досліджуваного поняття у працях Н. Арістової [17] та М. Леонтьєва [7]. Так, у дослідженні Арістова Н. О. відзначає власну точки зору, згідно якої мотивація може розглядатися як системне утворення, що має багаторівневу структуру і складається із зовнішніх і внутрішніх мотивів, ієрархія і взаємодія яких формується під дією певних факторів [17, с.9]. Більш змістовно розкриває зазначене поняття О.М. Леонтьєв і визначає мотивацію як спонукання, що викликає активність людини і визначає її спрямованість ... Тоді як термін «мотив», на переконання автора, вживається не для позначення переживання потреби, а як те об’єктивне, що означає, у чому ця потреба конкретизується в даних умовах, тобто мотив розуміється як «опредметнена потреба» [7, с. 28].

На переконання Є. Ільїна мотив – це складне психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій та вчинків… Він формується в міру того, як людина враховує, оцінює, зважує обставини, в яких він знаходиться, і усвідомлює мету, яка перед ним постає; з ставлення до них і народжується мотив в його конкретній змістовності, необхідної для реального життєвого дії [8, c. 467]. Тоді як Л. Божович визначає мотив як спонукання, що зумовлює активність особистості та визначає її спрямованість…. В якості мотивів можуть виступати предмети зовнішнього світу, уявлення, ідеї, почуття і переживання, тобто все те, у чому знайшла втілення потреба [11, с. 66].

Найбільш повно розкриває зміст та існуючі ознаки мотиву у своїй праці Н. Клименко, де поняття «мотив» розглядається як інтегральний спосіб організації активності людини, будь-яка її спонука, детермінантами якої є як внутрішні, так і зовнішні причини. На переконання науковця категорію «мотив» наділяють цілою ланкою значень, куди входять: уявлення, ідеї, почуття обов’язку, морально-політичні установки і помисли, інтереси, переконання і прагнення. У західній психології можна виділити два підходи до розгляду проблем мотивації: концепція інстинкту, спонук, потягів, які ґрунтуються на біхевіористичній та психоаналітичній теоріях, та теорія експектації, цінностей і самовираження. Вітчизняні психологи дотримувались гуманістичного напрямку, згідно з яким формування мотивів людини пов’язане з її соціальною сутністю, звичками, моральними почуттями, характером, ідеалами [7, c.8].

Для більш ґрунтовного осмислення змісту мотиву та мотивації навчання (табл.1) у контексті вивчення навчальної дисципліни "матеріалознавство швейного виробництва" варто відзначити, що основні мотиви освоєння дисципліни виникають, розвиваються і формуються на основі потреб (фізичні, психічні, соціальні) і інтересів студентів, їх прагнень щодо пізнання змісту дисципліни та емоцій, що викликає навчальний процес, поставлених завдань та цілей, настанов та цінностей. Навчальна діяльність студентів технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах при засвоєнні дисципліни можлива, якщо у її основі покладені мотиви, що відображають прямі продукти зазначеної діяльності – теоретичні знання у сфері матеріалознавство швейного виробництва.

Таблиця 1

Трактування поняття «мотив навчання» та «мотивація навчальної діяльності»

у сучасній літературі

 

Автор, джерело

Трактування поняття

Альохіна Н.В.

[14, с.8]

Мотивація навчання трактується як процес, метод і засіб спонукання осіб, що навчаються, до продуктивної пізнавальної діяльності, до активного засвоєння змісту освіти. Мотивація навчання студентів має власну специфіку порівняно з мотивацією навчання взагалі, що обумовлено безпосередньо оволодінням певною професією, набуттям спеціальних знань, умінь і навичок

Мамаева Н. А., Агапова Ю. Б

[12, с. 207];

 

Навчальна мотивація – це процес, метод і засіб спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, активного освоєння здобуття освіти. Вона дозволяє особистості, що розвивається визначити не тільки напрямок, але і способи реалізації різних форм навчальної діяльності, задіяти емоційно-вольову сферу студента.

Арістова Н. О.

[17, c.9]

Мотивація навчання – це певна система зовнішніх і внутрішніх мотивів учіння, ієрархія і взаємодія яких складається під впливом психолого-педагогічних умов; має багаторівневу структуру, рівні сформованості якої можна оцінити за визначеними критеріями та показниками, що відображають ставлення суб’єктів навчання до предмету, який вони вивчають, і формування якої проходить послідовні етапи.

продовження табл. 1

Ломов Б. Ф.

[4, с.38]

Мотив навчальної діяльності - це спрямованість учня на окремі сторони навчального процесу, пов'язана з внутрішнім ставленням до нього

Ільїн  Е. П.

[8, c.466]

Мотив навчальної діяльності – це всі фактори, що зумовлюють прояв навчальної активності. До них належать потреби, цілі, установки, почуття обов'язку і т.ін.

Клименко Н. О.

[7, c.8]

Під мотивом навчальної діяльності розуміються усі фактори, які зумовлюють активізацію навчальної діяльності: потреби, цілі, установи, обов’язок, інтереси.

Джерело: узагальнено автором.

Отже, мотиви щодо вивчення навчальної дисципліни значною мірою визначають ставлення студента до набутих професійних знань, поставлених перед ним, виступають передумовами ефективності та результативності засвоєння та пізнання навчального курсу у контексті його професійної діяльності.

Варто зауважити, що при освоєнні основної тематики дисципліни «Матеріалознавство швейного виробництва» навчальна мотивація студентів може переходити із свідомого (пізнавального) рівня до підсвідомого (процес використання у професійній діяльності), а сам процес навчальної мотивації є безперервним, достатньо складним, характеризується сукупністю мотивів, що визначають цілі навчання та освоєння дисципліни. Він полягає у розкритті можливостей навчання і засвоєння матеріалу дисципліни щодо задоволення різноманітних потреб студента. На початку освоєння дисципліни знання, отримані студентом, не пов'язані з його професійною діяльністю і реалізуються лише в межах теоретично набутих вмінь, але через досягнення в навчанні, накопичення теоретичних знань з'являється можливість їх задоволення в практичній діяльності і через діяльність.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, а також результатів спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів О. Вершинською встановлено, що основними показниками сформованості їх навчальної мотивації є: співвідношення внутрішніх і зовнішніх, соціальних і пізнавальних, дискретних і процесуальних, позитивних і негативних мотивів; усвідомленість мотивів; ступінь розуміння та осмисленості студентами власних спонукань; стабільність мотивів – регулярність вияву спонукань у різних ситуаціях навчальної діяльності; дієвість мотивів – готовність студентів до реалізації мотивів у навчальній діяльності у формі старанності, наполегливості, самостійності, ініціативності, пізнавальної активності [20, с.7].

Для того, щоб студенти навчались ефективно та наполегливо, мають бути створенні сприятливі умови до розвитку позитивних мотивів; зацікавленість до навчання або інтерес до навчальної дисципліни, що викликає у студентів позитивні емоції; посилена увага до навчального матеріалу та його освоєння через процес навчання, спираючись на їх минулий досвід; підтримка педагогом прагнень у студента до самоосвіти та саморозвитку; організація навчального процесу має бути сконцентрована на ті мотиви, що стають усвідомленням суспільної, практичної, професійної та іншої значимості навчальної дисципліни; застосування колективних форм організації заняття, що вливатиме на активність та навики спілкування; система оцінювання знань має бути зрозумілою, чіткою, прозорою та аргументованою; корисно, щоб студенти долучалися до оцінювання власних знань та оцінки знань своїх колег тощо.

У своїх науковій праці С.Л. Рубінштейн виокремлює серед загальних інтересів безпосередній інтерес до навчання та до предмету навчання та опосередкований інтерес, який базується на суспільних мотивах, бажанням отримати знання для подальшої суспільно корисної діяльності. Опосередкований та безпосередній інтерес до навчання пов’язані між собою, протиставити їх неможливо [18, с.81]. Через динамічність навчального процесу, адаптація до кредитно-модульної системи навчання та постійні зміни у структурі дисципліни та її змістовному характері існує ряд проблем формування мотивації навчання у студентів щодо вивчення дисципліни "Матеріалознавство швейного виробництва" та відсутність інтересів до навчання студентів [1; 2; 5; 9]:

1) відсутність у студентів орієнтації у застосуванні знань, вмінь та навиків на практиці та у професійній діяльності, що пропонуються під час освоєння навчального курсу дисципліни та стійкості професійної мотивації щодо досягнення успіху;

2) складність та великі об’єми поданого матеріалу, швидкі темпи подання навчального матеріалу, що призводить до порушення пізнавального процесу дисципліни та психоінформаційного перенавантаження студентів;

3) брак психологічно-педагогічних умов для розвитку позитивних мотивів вивчення дисципліни та усвідомлення її суспільної, практичної та іншої значимості, що часто виражається у малоефективності застосування набутих знань на практиці;

4) брак методологічних загальнонаукових принципів і методів наукового пізнання, прийомів осмислення та логічного структурування нових масивів інформації, за допомогою котрих відбувається оволодіння навчальним курсом дисципліни;

5) недосконалість традиційних форм організації навчальної діяльності, застосованих методів навчання та контролю;

6) неналежна організація навчального процесу, а саме відсутність концентрації уваги студентів на змісті поданого матеріалу і спонуканні до оволодіння навчального матеріалу через формування і розвиток інтелектуально-пізнавальних процесів, самостійної роботи студентів в аудиторний та позааудиторний час;

7) традиційний зміст дисципліни не повністю відповідає принципово новим економічним, соціальним і освітнім потребам сучасного суспільства та сферам їх застосування;

8) відсутність міждисциплінарних зв’язків, неузгоджене вивчення загальних теорій та понять для “споріднених предметів”, тобто професійних профільних дисциплін.

З урахуванням вище зазначеного у контексті формування мотивів вивчення навчальної дисципліни «Матеріалознавство швейного виробництва» у процесі навчання неодмінно виникає питання про те, які саме мотиви слід формувати у студентів ВНЗ, котрі визначають особливості оптимальної структури мотиваційної сфери студента та мають позитивний вплив на навчальний процес. Варто також врахувати, що різні мотиви здійснюють неоднозначний вплив на результати діяльності, тобто на її ефективність, однак успішність студентів у процесі вивчення дисципліни «Матеріалознавство швейного виробництва» в значній мірі залежить від кількості та співвідношення визначених мотивів. Надмірна їх кількість обумовлю психоемоційне та мотиваційне напруження студента.

Стійкість мотивації або її динаміка залежать від певних соціально-психологічних факторів, основними з яких є суб’єктивні можливості особистості, умови навчання і особливості педагогічної взаємодії, психологічна готовність до самостійної роботи, здатність студента реалізовувати в процесі навчання власні інтереси і потреби [13, c.8].

Ґрунтовні дослідження дозволили автору, опираючись на предмет дослідження, узагальнити основні чинники (психолого-педагогічні), що сприяють формуванню у студентів позитивного мотиву до вивчення дисципліни «Матеріалознавство швейного виробництва» (рис.1).

 

Повний текст статті за посиланням Stattya_Dyachenko.doc

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.