Корольова Т. В. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КУЛЬТУРИ СПЕЦІАЛІСТА У СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ШКОЛІ

УДК 378.174 +614.253

 

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КУЛЬТУРИ СПЕЦІАЛІСТА У СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ШКОЛІ

Корольова Т. В.

Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, Україна, Тернопіль

У роботі проаналізовано теоретичні аспекти формування фахової культури спеціаліста у сучасній вищій медичній школі. Розкрито зміст основних компонентів фахової культури. Визначено її критерії та рівні.

Ключові слова: фахова культура, спеціаліст, медичний навчальний заклад, професійний рівень, компонент, критерій, рівень.

 

Королёва Т. В. Теоретические аспекты формирования профессиональной культуры специалиста в современной высшей медицинской школе/ Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского, Украина, Тернополь

В работе проанализированы теоретические аспекты формирования профессиональной культуры специалиста в современной высшей медицинской школе. Раскрыто содержание основных компонентов профессиональной культуры. Определены ее критерии и уровни.

Ключевые слова: профессиональная культура, специалист, медицинское учебное заведение, профессиональный уровень, компонент, критерий, уровень.

 

Koroliova T. V. Theoretical aspects of expert education specialist in modern higher medical school<!--[if gte mso 9]> Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 <!--[if gte mso 9]> <!--[if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;} / Ternopil State Medical University named after I. Y. Horbachevsky, Ukraine, Ternopil

The article analyzes the theoretical aspects of professional culture specialist in modern higher medical school. The content of the main components of the professional culture was revealed. Its criteria and levels were defined.

Keywords: professional culture specialist, medical schools, professional level, component, criterion, level.

 

Вступ. В умовах реформування вищої освіти та забезпечення конкурентоспроможності спеціалістів на ринку праці особливої актуальності набуває проблема підготовки випускників вищих навчальних закладів до професійної діяльності. Вимоги до професійного рівня сучасного спеціаліста об’єктивно актуалізують проблеми фахової підготовки, що висвітлено у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті. Навчальні заклади, які готують спеціалістів медичного профілю, не можуть залишатися осторонь процесів реформування вищої школи в Україні. Однак, система професійної підготовки майбутніх медиків, що функціонує сьогодні в Україні, не забезпечує належної готовності випускників до практичної діяльності, а сучасні умови ринку висувають принципово нові вимоги до спеціалістів. Молодий фахівець, який отримав основний багаж знань після закінчення навчального закладу потребує немало часу для адаптації до умов професійної діяльності на конкретному місці.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що досліджувана проблема розглядається вченими у різних аспектах. Так, теоретико-методологічні аспекти філософії освіти вивчали В. Андрущенко, В. Лутай, М. Михальченко. Концепції розвитку освіти, виховання та навчання в сучасних умовах досліджували А. Алексюк, Н. Дем’яненко, О. Савченко. Зміст і форми організації професійної підготовки студентів до професійно-педагогічної діяльності – С. Гончаренко, В. Кан-Калик, С. Сисоєва. Проблема професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів висвітлена у роботах О. Гаврилюк, І. Гаврик, І. Дичківської та інших. Особливості формування окремих духовних аспектів фахової культури майбутніх медиків у вищих навчальних закладах висвітлено у працях М. Воловської, Т. Дем’янчук, Л. Дудікової А. Остапенка, Р. Тарасова, А. Ткаченка. Зазначені наукові дослідження свідчать про те, що в Україні накопичено певний досвід формування фахової культури. Проте, окремі аспекти професійної підготовки студентів вищої медичної школи потребують додаткового вивчення, адже саме від них часто залежить не лише здоров’я, але й життя людини. Зважаючи на це, вимагає вдосконалення як сам процес навчання майбутніх лікарів у вищих закладах освіти загалом, так і технології їх підготовки до професійної діяльності зокрема.

Саме тому метою даної статті є з’ясування особливостей формування фахової культури фахівця у сучасній вищій медичній школі.

Феномен «культура» складний та багатозначний. Основними складовими цього поняття є гуманність і людинотворення, яке полягає в конкретизації загальнолюдських цінностей, притаманних кожній людині. Культура містить способи та результати діяльності людини. Виділення фахової культури особистості, як однієї з складових культури у цілому, зумовлено трансформаційними процесами та новими вимогами до сучасного спеціаліста. В. Бєлоліпецький стверджує, що професійна культура – це органічне поєднання культури особистості та її професіоналізму [1, с. 8]. Це дає можливість визначити її також як комплекс професійних знань, умінь, навичок та властивостей особистості у вигляді моделі її очікуваної та реальної поведінки.

На основі напрацювань вітчизняних та зарубіжних учених нами визначено компоненти, необхідні для формування фахової культури спеціалістів. У своїй класифікації ми виходимо з теорії І. Моделя про те, що фахова культура складається з двох блоків: праксеологічного (діяльнісного) та духовного (морально-етичного) [4, с. 19-23].

Праксеологічний (діяльнісний) блок, на наш погляд, передбачає дотримання норм і принципів ефективної діяльності, продуктивної праці та її результативності. Вважаємо, що основними компонентами праксеологічного блоку є: пізнавальний (індивідуальні способи отримання і обробки інформації, розв’язання проблем, включаючи створення нового їх бачення); комунікативний (уміння ясно та чітко висловлювати свої думки, аргументувати, аналізувати, передавати раціональну та емоційну інформацію, встановлювати міжособистісні зв’язки, обирати оптимальний стиль спілкування); інформаційний (інформаційне забезпечення професійної діяльності, ефективність створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації); операційно-діяльнісний (професійні знання, вміння і навички, досвід; сукупність методів, прийомів, форм роботи; вміння оперувати набутими знаннями у професійній діяльності); рефлексивно-творчий (уміння свідомо контролювати результати своєї діяльності та рівень власного розвитку, особистих досягнень; здатність до самоаналізу, самокритики; сформованість таких якостей як креативність, ініціативність, гнучкість, варіативність, винахідливість, сміливість у прийнятті рішень, націленість на співробітництво, впевненість, творча уява; нетрадиційність рішень і поведінки у професійній взаємодії) компоненти.

Духовний (морально-етичний) блок включає професійну мораль та етику, професійні переконання, культуру професійного мислення, почуття, вольову готовність до здійснення професійної діяльності, активність та вміння витримувати навантаження, цілеспрямованість [2].

На основі аналізу наукової літератури приходимо до висновку, що компонентами духовного (морально-етичного) блоку є: мотиваційний (охоплює потреби, мотиви, прагнення, бажання та передбачає наявність інтересу до професійної діяльності); ціннісний (сукупність матеріальних і професійно-етичних цінностей, створених людством і включених у цілісний процес професійної діяльності); особистісно-емоційний (гуманістична установка на професійну взаємодію, інтерес до діяльності, готовність вступати в взаємини, інтерес до власного внутрішнього світу, високий рівень ідентифікації, позитивна Я-концепція, моральність) [3, с. 26-31].

Означені структурні компоненти мають бути покладені в основу розробки критеріїв та відповідних їм показників, що характеризують рівень сформованості фахової культури спеціалістів певної галузі, набір компетенцій, які можуть бути сформовані у процесі оволодіння всіма компонентами фахової культури.

До критеріїв сформованості фахової культури студентів вищих медичних закладів освіти вважаємо за доцільне віднести: когнітивний (відображає рівень засвоєння знань, алгоритмів діяльності та ступінь усвідомлення необхідності участі у професійній діяльності); інструментальний (демонструє рівень оволодіння студентом базовими професійними уміннями та навичками); емоційний (характеризує рівень задоволення від процесу та результату професійної діяльності) критерії [6].

Окреслені нами компоненти та критерії фахової культури віддзеркалюють відповідні рівні сформованості у студентів достатньо стійких якостей та властивостей особистості для здійснення ефективної професійної діяльності. Для визначення сформованості фахової культури у майбутніх медиків пропонуємо виділити три рівні: низький, середній, та високий [5].

Низький (недостатній) рівень, на нашу думку, характеризується емпіричними професійними знаннями та їх механічним відтворенням, виконанням найпростіших способів дій, нестійкістю ціннісних орієнтацій, відсутністю сформованих умінь і навичок. Значущість фахової культури для майбутньої професійної діяльності не достатньо усвідомлена. Характерними є професійна інертність, небажання чи невміння переборювати труднощі. Означений рівень є недостатнім для здійснення професійної діяльності.

Середній (достатній) рівень визначається оволодінням основних знань, необхідних у професійній діяльності. Через обмеженість ерудиції студенти слабо володіють уміннями та навичками. Значущість умінь у професійній діяльності частково свідома, але оскільки домінують нечіткі уявлення про методи та прийоми діяльності, переважає інтуїтивний підхід до вирішення ситуацій і невміння розв’язувати їх, виникає необхідність продовжити навчання.

Високий рівень розвитку фахової культури студента вищого медичного закладу освіти передбачає наявність уявлень про цілі своєї діяльності, власний розвиток, бажання й потребу оволодіти фаховою культурою; професійну компетентність (сформовану систему знань і систему умінь); самостійний пошук інформації і шляхів подолання ускладнень; сформовані інтелектуальні й практичні уміння, володіння професійною технікою, які цілеспрямовано і систематично використовуються у діяльності з урахуванням конкретних умов, ситуацій та їх особливостей. Означений рівень характеризується також прагненням до подальшого професійного росту та удосконалення.

Таким чином, у результаті опрацювання та аналізу теоретичних засад проблеми фахової культури, приходимо до висновку про складність, динамічність, багатогранність цього явища у педагогічній науці. Очевидно, що процес формування фахової культури має бути спрямований на розвиток загальнокультурних аспектів особистості фахівця та формування його професіоналізму. Проведене дослідження не вичерпує всього розмаїття питань, пов’язаних із формуванням фахової культури майбутніх спеціалістів у галузі медицини. Однак, воно дозволяє окреслити коло проблем, які потребують додаткового вивчення, а саме: питання самовиховання студентів; необхідність теоретичного обґрунтування системи організації формування фахової культури на основі інтеграції і подальшого реформування системи вищої освіти; вивчення зарубіжного досвіду формування фахової культури у студентів вищих медичних закладів освіти тощо.

 

Література:

1. Белолипецкий, В. К. Этика и культура управления : учеб.-прак. пособ. / В. К. Белолипецкий, Л. Г. Павлова. – М. : ИКЦ «Март», 2004. – 384 с.

2. Кузьмин, П. В., Иваненко, К. С. Профессиональная культура політолога // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – №5. – С. 27.

3. Кравченко, А. И. Культурология: Учебное пособие для вузов / А. И. Кравченко. – 4-е изд. – М. : Академический Проект, Трикста, 2003. – 496 с.

4. Модель, И. М. Профессиональная культура муниципального депутата: Теоретико-символический анализ / Модель И. М. – Екатеринбург, 1993. – 185 с.

5. Сабатовская, И. С. Проблема профессиональной культуры в современной отечественной социологической литературе / И. С. Сабатовская // Вченi зап. Харк. гуманiт. ун-ту «Нар. укр. акад.». – 2002. – Т. 9. – С. 206–214.

6. Уваркіна, О.В. Психолого-педагогічна підготовка студентів вищих медичних закладів освіти // Психолого-педагогічні проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму в умовах неперервної освіти: Наукові записки. – К.:НПЦ Перспектива. – 2001.– Т.2. – C. 153-156.

 

References:

1. Belolipetskii, V. K. Еthical culture and management : Ucheb practice. posob . / V.K. Belolipetskii , L.Pavlov. – Moscow: YKTS «Mart», 2004. – 384 p.

2. Kuzmin, P.V., Yvanenko, K.S. Professyonalnaya culture analyst // Socio- humanytarnыe knowledge. – 1999. – № 5. – Р. 27.

3. Kravchenko, A. I. Kulturolohyya : Textbook for Universities / AI Kravchenko – 4th ed. – Moscow: Akademycheskyy project Tryksta, 2003. – 496 p.

4. Model, I.M. Professyonalnaya culture of municipal MP : Theoretical analysis symvolycheskyy / Model I.M. – Ekaterinburg, 1993. – 185 p.

5. Sabatovskaya, I. S. The problem professyonalnoy Culture in Modern Patriotic sotsyolohycheskoy literature / І. S. Sabatovskaya // Scientific accessories. Hark . humanit . Univ «Rod. Ukrainian. Acad.». – 2002. – Vol. 9. – S. 206-214.

6. Uvarkina, O. Psycho-pedagogical training of students in higher education institutions // Psycho-pedagogical problems of improving the training of tourism professionals in lifelong learning : Research note. – K., NPC Perspective . – 2001. – Vol.2 . – Р. 153-156.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.