Куріленко В. О. ДО ПИТАННЯ НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

Куріленко Владислава Олегівна

cтудент, 2 курс , 21група

НУ «ЮАУ ім. Ярослава Мудрого»

ДО ПИТАННЯ НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

Відповідно до ст.5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Основні форми реалізації народного суверенітету законодавчо закріплені у розділах ІІІ, ІV та V Конституції України. Основними з них є вибори, референдум.

Конституційний Суд України у Рішені від 5 жовтня 2005 року №6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом) розтлумачив, що влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.

Декларація про державний суверенітет України проголосила, що від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України.

В Україні завдяки таким авторам як О. Скакун, Ю. Тодика, В. Шаповал, В. Кампо, М. Сліденко та інші, сформована наукова доктрина народного суверенітету. Звернімося ще раз до генези виникнення й розвитку цієї доктрини та встановимо її зв’язок із сучасними проблемами реалізації народного суверенітету в Україні.

Термін «суверенітет» походить від німецького souvernitet, французького souverainet – вершина, верховна влада; від латинської superus – верхній, що означає повноту влади.

У юридичних енциклопедіях та теорії конституційного права досить часто можна побачити термінологічну плутанину: одні автори ототожнюють народовладдя з народним суверенітетом, а інші вважають суверенітет народу одним з основних принципів народовладдя. Зрозуміло, що така ситуація не додає чіткості у розуміння як категорії «народний суверенітет», так і категорії «народовладдя», у зв’язку з чим виникає необхідність їх наукового аналізу.

Обов’язковою ознакою народного суверенітету є повнота влади Українського народу. Конституційний Суд України у п. 1 резолютивної частини свого Рішення таку характеристику суверенітету як «повнота» влади подає через формулювання «вся влада», а у пп. 2.1 п. 2 свого рішення вже використовує формулювання «вся повнота і верховенство влади в Україні належить народу». Проте зміст цієї ознаки народного суверенітету, на жаль, не розтлумачений.

Ідея народовладдя — одна із загальнолюдських цінностей. Вона є вихідною точкою до розуміння того, що є демократія. Ідейною основою народовладдя є концепція суверенітету, тобто верховенства влади народу, яка здійснюється в його інтересах.

Отже, підсумовуючи усе вище сказане, можна зробити наступні висновки.

Народний сувернітет, його забезпечення- невід’ємна ознака демократичної держави. До сьогодні перевагу у прийнятті владних рішень із конкретних справ державного управління має не Український народ, а його представницькі органи. І питання не в тому, чи готові й здатні громадяни самостійно (безпосередньо) приймати доленосні для держави чи відповідної адміністративно – територіальної одиниці рішення, в тому числі на відповідних референдумах, а в тому, чи готові органи державної влади і відповідні посадові особи визнати всю верховну владу в Україні за Українським народом (на державному і місцевому рівнях) і сприймати його безпосередні рішення як обов’язкові до виконання.

Література:

1. Мірошниченко Ю.- Проблеми конституційно-правового регулювання реалізації принципу народного сувернітету як фундамент народовладдя в Україні: Право України- 2011 №8

2. Корнєєв А.- Декларація про державний сувернітет України як засновник Конституції України: Вісник Центральної виборчої комісії-2010 №2(19)

3. Мірошниченко Ю.-Концептуальні підходи до визначення суб`єктів безпосереднього народовладдя в Україні: Віче 23/2011

4. Декларація про державний суверенітет України-16 липня 1990

5. Конституція України -28 червня 1996

6. Рішення Конституційного Суду України -5 жовтня 2005 №6-рп/2005

Tags:

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.