Гуртова Т. В., Незгода С. П. ІНФОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП ВНЗ

Гуртова Т. В., Незгода С. П.

Національний університет «Львівська політехніка»

ІНФОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП ВНЗ

Фізкультурно-спортивна діяльність, в загальній структурі діяльності студентів спеціальних медичних груп ВНЗ, в умовах сучасності, стає глобальною і конкретною суспільною потребою [2]. Актуальність даної діяльності зумовлена зниженням рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості і здоров'я студентів ВНЗ, що підтверджується численними дослідженнями. При цьому обов'язкові заняття курсу фізичного виховання, навіть при зразковій їх організації у ВНЗ, не можуть вирішити проблему забезпечення достатнього рівня рухової активності, тижневий обсяг якої у студентів з відхиленнями у стані здоров’я повинен становити 10-14 годин.

Комплексний підхід до проблем, що мають місце у галузі фізичної культури та фізичного виховання студентської молоді зокрема, організація соціально-педагогічних досліджень та ґрунтовний аналіз їх результатів, сприятимуть вирішенню проблеми формування фізичної культури і культури здорового способу життя майбутніх фахівців. Фізкультурно-спортивна діяльність володіє великими можливостями позитивного впливу на фізичні і духовні здібності[1]. Водночас більшість студентів з відхиленнями у стані здоров'я, які займаються у спеціальних медичних групах ВНЗ характеризуються низьким рівнем фізкультурно-спортивної активності. Недостатньо чітко усвідомлюється студентами і соціальна значимість фізичної культури і фізкультурно-спортивної діяльності.

Для вироблення ефективних способів вирішення проблеми, необхідна соціологічна інформація про ставлення студентів до фізкультурно-спортивної діяльності, та рівня їх фізкультурно-спортивної активності [3]. Отримані дані проведеного дослідження уНаціональному університеті «Львівська політехніка» щодо фізкультурно-спортивної активності студентів спеціальних медичних груп, дозволяють говорити про її низький рівень. Лише незначна частина студентів (19,8% дівчат і 27% юнаків) регулярно займається фізичними вправами у вільний від навчання час. Більше половини студентів (53,8 %) найближчим часом займатися фізичною культурою не планують, хоча й не виключають такої можливості.

Згідно з даними, проведеного нами соціологічного дослідження, основним мотивом занять фізичними вправами у студентів є: прагнення «бути у формі», добре виглядати (77,8%). А основною причиною, по якій вони не займаються фізичними вправами, є брак волі (44,4%), особиста неорганізованість і втома після навчання (38,3%), а також брак вільного часу (27,8%). Відповідно, формами рухової активності студентів, яким вони надають перевагу є такі, які не вимагають прояву вольових якостей і додаткових тимчасових витрат – це піші прогулянки (83,4%), домашній фізична праця (55,5%).

В результаті дослідження також отримані дані про ставлення студентів спеціальних медичних груп до фізкультурно-спортивної діяльності: більше половини студентів ставляться до неї байдуже (31,4%) і негативно (11,3%). Позитивне ставлення до даного виду діяльності відзначається у 38,9% студентів. Значна частина опитаних студентів (41,7%) невисоко оцінюють роль даної діяльності в їх професійній підготовці (58,1%). Друга частина респондентів позитивно оцінюють потенціал фізкультурно-спортивної діяльності в розвитку загальної культури особистості, стільки ж - не бачать таких її можливостей.

Фізкультурно-спортивна діяльність не розглядається студентами (76,2%) як засіб впливу на розвиток психічних здібностей (інтелект, пам'ять, увагу, творчі здібності) і духовної культури особистості у всіх її формах - моральної (65,7%), естетичної (58,1%), комунікативної (77,6%).

Таким чином, згідно з результатами проведеного соціологічного дослідження можна виділити наступне:

більшість студентів спеціальних медичних груп має низький рівень фізкультурно-спортивної активності: лише незначна частина регулярно займається фізичними вправами;

студенти не орієнтовані на комплексний розвиток фізичних якостей, формування рухової культури, поліпшення стану свого здоров’я;

фізкультурно-спортивна діяльність не розглядається студентами як засіб впливу на розвиток психічних здібностей (інтелект, пам'ять, увагу, творчі здібності) і духовних якостей особистості у всіх її формах - моральної, естетичної, комунікативної.

Відповідно до вищевикладеного, було зроблено висновок про необхідність вдосконалення форм, засобів і методів соціально-педагогічного і психологічного впливу, що сприяють формуванню мотиваційно-ціннісного відношення до фізкультурно-спортивної діяльності у студентів спеціальних медичних груп ВНЗ. Механізми впливу на мотиваційну сферу майбутніх фахівців у процесі фізичного виховання реалізуються в різних формах навчально-виховної роботи. Необхідно забезпечити організацію доступного фізкультурно-спортивного середовища на основі інтеграції змісту та форм фізичної культури та масового спорту.

Література:

 

  1. Дубогай О. Д. Фізичне виховання і здоров’я: навч. посібник / О. Д. Дубогай, Завидівська Н. Н., та інш. – К. : УБС НБУ, 2012. – 270 с.

  2. Завидівська Н. Н. Фундаметалізація фізкультурно-оздоровчої освіти: аспект здоров'язбережувального навчання студентів: монографія / Завидівська Н. Н. – К. : УБС НБУ, 2012. – 402 с.

  3. Корягін В. М. Визначення ролі викладача фізичного виховання у формуванні свідомості студентів спеціальних медичних груп вищих навчальних закладів / В. М. Корягін, О. З. Блавт // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія / [за ред.. С. С. Єрмакова]. - 2010. -№8. – С. 44-48.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.