Гук Т. Д. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВО

Студентка, Гук Тетяна Дмитрівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВО

Ефективна податкова система значною мірою є визначальним фактором економічного росту, покращення інвестиційного клімату та зростання добробуту громадян. Важливою передумовою такої податкової системи є узгодження інтересів платників податків та держави, адже обидва суб'єкти податкових відносин намагаються максимально задовольнити власні інтереси. Держава прагне мобілізувати якомога більшу суму коштів для виконання свої функцій, платник податків – зменшити своє податкове навантаження. Тому пошук оптимальної моделі оподаткування, яка б максимально задовольняла інтереси платника і держави, був і є одним із пріоритетних завдань державної діяльності.

Причиною неузгодженості інтересів держави та підприємств з питань оподаткування, як показали дослідження, виступає недосконалість податкової політики як на макрорівні, так і на мікрорівні.

Ефективність функціонування податкової системи держави, реалізація її фіскальної та регулюючої функції в повній мірі безумовно залежить від оптимального податкового навантаження на суб'єктів підприємництва.

Теоретичні основи сучасних наукових підходів до визначення та оцінки податкового навантаження в Україні, причин та наслідків його нерівномірного розподілу між суб’єктами господарювання, тенденцій та шляхів зміни знайшли відображення в роботах вітчизняних та закордонних економістів В. Андрущенка, В. Вишневського, О. Годованця, І. Майбурова І. Луніної, Т. Маршалка, А. Соколовської, В. Федосова, О. Кадушинного, В. Квасового, В. Корнуса, О. Кірової, М. Кочетова, О. Фрадинського.

Така кількість зарубіжних та вітчизняних праць доводить актуальність та важливість обраної теми. В той же час слід зауважити, що незважаючи на широкий спектр питань, які вони охоплюють, є ряд проблемних питань, що і досі залишаються відкритими.

Визначення та оцінка податкового навантаження на підприємство має надзвичайну важливість з погляду управління податками й може виступати безпосереднім об’єктом цього управління на кількісному рівні, тому поняття і показники податкового навантаження вимагають особливої уваги. Адже, єдиного методу розрахунку податкового навантаження на мікрорівні не існує.

У наукових працях можна зустріти різні підходи до визначення податкового навантаження на підприємство. Основна ідея полягає в тому, щоб зробити показник податкового навантаження універсальним показником, що дозволить порівнювати рівень оподаткування в різних галузях народного господарства.

Як показують дослідження, трактування зазначеного поняття є різними залежно від формації його розгляду, однак це не дає підстав стверджувати, що вони відрізняються за економічним змістом [1,3,4,]. Ми дотримуємося думки про те, що податкове навантаження – це комплексна характеристика, яка включає: кількість податків і інших обов'язкових платежів; структуру податків; механізм стягнення податків; показник податкового навантаження на підприємство. Доволі розповсюдженою є думка про зв'язок податкового тягаря та розвитку економіки: чим нижче рівень податкового тягаря, тим стрімкіше і динамічніше розвивається економіка держави, чим менше податки, тим міцніше економіка. На мікрорівні рівень податкового тягаря є індикатором доцільності ведення бізнесу взагалі і ведення його в легальному полі зокрема. В економіці будь-якої країни підприємство не зможе існувати, якщо йому доводиться віддавати у вигляді податків більше половини своїх доходів. З іншого боку, дуже мала частка доходів, сплачена у вигляді податків, не дає підприємству відчуття причетності до формування макроекономічного добробуту в країні. Тому можливість знати і контролювати свій рівень податкового тягаря для будь-якого підприємства є важливою в процесі ухвалення фінансових рішень.

Однією з основних причин конфліктів між державою й платниками податків є можливість неоднозначного тлумачення конкретних норм податкового законодавства. Також різні нормативні та законодавчі документи по-різному трактують одне й те ж положення.

Надмірні податки та неоднозначне трактування законодавчих актів не тільки не заохочують підприємства до дотримання чинного законодавства, що не стимулює розвиток власного виробництва і підвищення його рентабельності, але й навпаки змушують шукати обхідні шляхи, що ведуть до зменшення податкового тиску. На це спрямовані заходи податкового планування, що полягає у розробці методів ведення господарської діяльності у межах чинного законодавства з метою оптимізації податкових платежів та збільшення прибутковості. Підприємство заощаджує свої обігові кошти, які може вкласти у розвиток або інвестувати в інші об`єкти. Це призведе до розширення виробництва і збільшення податкових надходжень у бюджет. Тому результати податкового планування, в ідеалі, повинні задовольняти як підприємців, так і державу. Найефективнішим способом збільшення прибутковості є не механічне скорочення податків, а побудова ефективної системи управління підприємством і прийняття таких рішень, щоб оптимальною була вся структура бізнесу. Отже, потрібно орієнтуватися не на тактику скорочення податків, а на стратегію оптимального управління підприємством, використовуючи, зокрема, такий фінансовий важіль, як податкове планування.

Для того щоб ефективно управляти системою оподатковування підприємства необхідно, насамперед, вивчити та теоретично обґрунтувати об'єкт управління. Крім якісного аналізу системи оподатковування – переліку податків, сплачених підприємством, їхнього взаємозв'язку, ступеня впливу окремих податків на об'єкти оподатковування, необхідна сукупна характеристика оподатковування, що дозволить зробити висновок, щодо впливу всієї системи податків на фінансово-господарську діяльність підприємства. Отже, існує необхідність розгляду наукових підходів та процедури аналізу податкового навантаження на підприємство.

Аналіз абсолютного податкового тиску містить часовий аналіз податків і зборів, що сплачуються; просторовий аналіз податків і зборів, що сплачуються; аналіз динаміки і структури податкових платежів. Однак розрахунок величини абсолютного податкового тиску не дає повного уявлення про ступінь впливу сукупності податків і зборів на результати діяльності підприємства. Хоча, використання таких показників як кількість податкових платежів та час, необхідний для їх розрахунку та сплати є нововведенням – виправданим, адже характеризує навантаження на платника податків не тільки розміром платежів, але і механізмом їх сплати. Тому поряд з показниками абсолютного податкового тиску розраховуються показники відносного податкового тиску. Схема аналізу відносного податкового тиску на підприємство містить: аналіз структури загального податкового тиску на підприємство; аналіз зовнішніх аналітичних коефіцієнтів податкового тиску; аналіз внутрішніх аналітичних коефіцієнтів податкового тиску, специфічних для конкретної галузі економіки [5].

Підсумовуючи результати проведеного дослідження, варто зазначити, що податкове навантаження є одним із фінансових показників, який визначає частку валового внутрішнього продукту на макрорівні та валового доходу суб’єкта господарювання (прибутку) на мікрорівні, що перерозподіляється та акумулюється в бюджеті країни у вигляді податків і зборів.

Податкове навантаження, одним з перших, в числі інших економіко-правових чинників, впливає на організацію та ведення справ суб’єктів господарювання. Отже, від того, наскільки ефективно підприємство вирішить податкові проблеми при формуванні стратегії свого розвитку, залежать можливості не тільки його економічного зростання, але й суспільного виробництва в цілому.

Для оцінки рівня податкового навантаження можливо використовувати різні методики, але специфіка українських економічних реалій вимагає особливих підходів до оцінки даного показника.

Тому, необхідно визначити оптимальний та ефективний для економіки країни рівень оподаткування, який би стимулював розвиток виробничого сектору, при цьому забезпечуючи підвищення соціально-економічних норм і стандартів. Це можливо зробити за допомогою збалансування рівня податкового навантаження між суб’єктами господарювання з урахуванням концентрації їх на певних територіях, регіональної спеціалізації, соціально-економічних і політичних умов. Вирішити цю проблему можна шляхом удосконалення механізмів оподаткування, встановлення рівномірних податкових ставок для всіх суб’єктів господарювання, надання обґрунтованих податкових пільг та інших преференцій. Таким чином, постає необхідність проведення глибшого аналізу й оцінки показників податкового навантаження.

Література:

1. Годованець О. Податкове навантаження: важливий чинник соціально-економічної стратегії держави / О. Годованець, Т. Маршалок // Економічний аналіз. – 2008. – № 3 (19). – С.85–89.

2. Корнус В., Квасов В., Пономарьов О.Оцінка податкового навантаження на рівні підприємства // Економіст. – 2007. - №10. – С.47-49.

3. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки / А. Соколовська // Економіка України. – 2006. – № 7. – С. 4–12.

4. Фрадинський О. А. Поняття податкового навантаження та підходи до його визначення / О. А. Фрадинський // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 1. –Т. 1. – С. 79–82.

5. 5. Чернякова Т. М. Удосконалення економікоорганізаційногопроцесу оподаткування підприємств: Автореф.дис.…канд.екон.наук. – Луганськ, – 200. – С. 9-10.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.