Максименко О. А., к. е. н., Сухомлін Л. В. ПРОБЛЕМАТИКА ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГСОПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Максименко О. А.

аспірант кафедри управління земельними ресурсами та кадастру

Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва

Науковий керівник: к. е. н., доцент, Сухомлін Л. В.

 

ПРОБЛЕМАТИКА ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГСОПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

Земля є одним з головних, життезабезпечуючих і виробничих ресурсів, раціональне використання якого визначає ступінь соціального й економічного прогресу суспільства. В аграрному секторі земельні ресурси – головний засіб виробництва, найважливіша складова частина ресурсної бази землеробства. А характер і якість земель, родючість сільськогосподарських угідь визначають ефективність аграрного виробництва, можливість розв'язання продовольчої проблеми, продуктивність праці в аграрній сфері.

За земельною територією Україна є найбільшою країною Європи (після європейської частини Росії), а за якісним складом ґрунтів та біопродуктивністю угідь — однією з найбагатших держав світу. Земельний фонд України становить 60354,8 тис. га (табл. 1).

 

Струтура земельного фонду України станом на 01.01.2013[3]

 

Основні види земельних угідь

Площа земель, тис. га

Питома частка у загальному фонді (%)

Стан виконання оціночних робіт,%

Сільськогосподарські землі

42776,9

70,9

100

Ліси та інші лісо вкриті площі

10611,3

17,6

Частково, за окремими об’єктами

Забудовані землі

2523,2

4,2

100

Відкриті заболочені землі

980,1

1,6

-

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам’янисті місця,піски,яри  та інші)

1022,9

1,7

-

Води

2422,8

4,0

Частково, за окремими об’єктами

Разом

60354,9

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Серед земель України найбільшу площу (42776,9 тис. га) займають землі сільськогосподарського призначення, котрі є найбільш цінним ресурсом держави і забезпечують найголовніші потреби суспільства, які і обрані об’єктом дослідження.  Землі сільськогосподарського призначення потребують визначення об’єктивної їх оцінки. Хоча на сьогоднішній день повністю проведена нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення існують не вирішені питання щодо її удосконалення.

За даними наукових досліджень, земельні ресурси становлять понад 40 % продуктивних сил України. Підрахунки, проведені на прикладі окремих сільськогосподарських підприємств показують, що вартість землі у складі її основних виробничих засобів нерідко сягає 90 % і визначає землю як один з найважливіших ресурсів в аграрній сфері економіки [1].

Проблема оцінки земель сільськогосподарського призначення в Україні стала однією із центральних як для економістів-аграрників, так і для інших фахівців, пов’язаних прямо чи опосередковано з сільськогосподарським виробництвом. Пояснюється це тим, що земля є не лише головним засобом виробництва у сільському господарстві, а й важливою складовою виробничого капіталу, тобто активом, що використовується в процесі сільськогосподарського виробництва.

Визначення вартості землі та формування ринкової ціни на земельні ділянки сільськогосподарського призначення базуються на оцінці  сільськогосподарських земель, яку в Україні здійснюють за двома напрямами. Перший напрям оцінки земель (бонітування ґрунтів) здійснюють за якісними  параметрами, які характеризують природні якості та властивості ґрунтів. Другий напрям оцінки сільськогосподарських земель (економічна оцінка земель,  нормативна грошова оцінка землі) характеризується параметрами, які розкривають суспільно-економічну цінність земель [2]. Грошову оцінку не слід ототожнювати з ціною землі, оскільки перша використовується як вартість капіталу в сільському господарстві, а друга формується при купівлі-продажу з урахуванням нормативної грошової й експертної (стосовно окремої земельної ділянки на місцевості) оцінки земель

Динамічність екологічної ситуації та економічних умов сільськогосподарського виробництва зумовлює необхідність постійного оновлення матеріалів щодо екологічного стану земель, врожайності, величини валового продукту, розміру кадастрового гектара, втрат виробництва при одержанні продукції на землях різної якості тощо. Проте це питання має вирішуватися в конкретних економіко-екологічних умовах кожного регіону окремо. У зв’язку з динамічністю змін екологічного стану ґрунтів й економічних особливостей виробництва, у певних регіонах доцільним буде встановити додаткові (між загальнодержавними) строки поновлення інформаційної бази проведення оцінки земель.

Якісні характеристики земельної ділянки значною мірою впливають на оцінку її  вартості, тому їх необхідно враховувати при здійсненні грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Бонітування ґрунтів виступає порівняльною оцінкою якості земель.

Розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення не можливий без достовірної інформації про ґрунти земельних ділянок Загальновідома роль інформації про ґрунтовий покрив у сільськогосподарському виробництві і народному господарстві взагалі. Тому слід віддати належне великомасштабним ґрунтовим обстеженням, які було здійснено на території всіх сільськогосподарських підприємств України. На сучасному етапі ґрунтові карти, навіть створені при повторному обстеженні, слід вважати застарілими. [4].

Беззаперечним є вплив господарської діяльності на якість ґрунтів та і власне господарська діяльність на землях товарного сільськогосподарського виробництва змінюється достатньо динамічно. За таких реалій бонітування необхідно проводити регулярно кожні 5–7 років, що сьогодні неможливо. Результати бонітування, що одержані 10–15 років тому є малопридатними для досліджень [2]

Поновлення даних щодо якісної характеристики ґрунту повинні включати оновлені матеріали та враховувати економічний чинник проведення таких робіт, оскільки фінансування нового ґрунтового обстеження для нашої країни зараз не доцільно. Потрібно використовувати вже отримані дані сьогодення, які містяться в еколого-агрохімічних паспортах земельних ділянок. Вони включають інформацію про агрофізичні, агрохімічні  показники стану ґрунту та рівень забруднення ґрунтів. Оскільки сільськогосподарські підприємства проводять агрохімічну паспортизацію земель ці дані є доступними для уточнення якісного стану ґрунтів.

За період після проведення нормативної грошової оцінки земель відбулися значні зміни в аграрному секторі економіки нашої держави. Суттєво змінилися структура виробництва й форми господарювання на землі. Важливість використання нормативної оцінки земель у регулюванні земельних відносин потребує підтримання її на сучасному рівні, приведення у відповідність до змін,

що відбулися.

Відсутність нових показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення призводить до застосування при економічному регулюванні земельних відносин в Україні застарілих показників грошової оцінки 1995-го року,що знижує ефективність державного регулювання економіки, погіршує умови соціального захисту селян — власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), знижує надходження від земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності  [5].

Водночас не можна не погодитися з рядом зауважень науковців і практиків стосовно об’єктивності та надійності існуючої нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (з перманентним її індексуванням) у ринкових умовах підприємницької діяльності. Іншими словами, для удосконалення методики нормативної грошової оцінки земель потрібен досконаліший підхід не лише до врожайності як визначальної складової при обчисленні рентного доходу, а й виробничих витрат.

Питанням оновлення показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення займається багато науковців, які пропонують різні варіанти її вдосконалення, проте на сьогоднішній день не існує єдиної думки з цього приводу. Не викликає сумнівів необхідність поновлення матеріалів нормативної грошової оцінки та це поновлення треба проводити паралельно з розробкою удосконалення змісту і методів дослідження.

Особливого значення набуває грошова оцінка сільськогосподарських земель при створенні інфраструктури ринку земель, що забезпечуватиме: організацію та проведення земельних торгів, здійснення заставних (іпотечних) операцій із земельними ділянками, функціонування об’єктів оціночної діяльності.

 

Література:

1.Гуторов О.І Методичні засади удосконалення (оновлення) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення  / О.І Гуторов.// Науковий вісник ЛНАУ. – 2012. - № 39. – С.61-67

2. Хомка В.Оцінка та облік земель сільськогосподарського призначення  / В. Хомка// Аграрна економіка. – 2012. - № 1-2. – С. 13-16

3. Земельний фонд України станом на 1 січня 2013 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://land.gov.ua/zvitnist/statystyka/104693-zemelnyi-fond-ukrainy-stanom-na-1-sichnia-2013-roku-ta-dynamika-ioho-zmin-v-porivnianni-z-danymy-na-1-sichnia-2012-rokiv.html

4. Канаш О. Грунтові обстеження:ретроспектива,сучасний стан і погляд у майбутнє / О. Канаш// Науковий вісник ХНАУ.–2008.-№ 1. –С. 75-78.

5. Мартин А.Актуалізація показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення / А. Мартин // Землевпорядний вісник. – 2011. - № 6. – С. 32-37.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.