Бадашевська Ю. І. МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ КРИМУ В РОКИ ПЕРЕБУДОВИ (1985 – 1991)

УДК: 614.78(477.75)

 

МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ КРИМУ В РОКИ ПЕРЕБУДОВИ (1985 – 1991)

Бадашевська Ю. І.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна, Переяслав-Хмельницький

 

В досліджені розглянутий рівень медичного обслуговування населення в роки Перебудови та рівень задоволення пересічних мешканців основними видами послуг системи охорони здоров’я. Охарактеризована матеріально-технічна база лікарень і амбулаторій, рівень забезпечення їх кадрами. Проаналізований вплив якості лікарських препаратів на ефективність лікування хворих.

Ключові слова: медичне обслуговування, охорона здоров’я, лікарня, амбулаторія, медичні препарати.

 

Бардашевская Ю. И. Медицинское обслуживание населения в годы Перестройки (1985 – 1991 гг.) / ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды», Украина, Переяслав-Хмельницкий

В исследовании рассмотрен уровень медицинского обслуживания населения в годы Перестройки и уровень удовлетворение жителей основными услугами системы здравоохранения. Охарактеризована материально-техническая база больниц и амбулаторий, уровень обеспечение их кадрами. Проанализировано влияние качества лекарственных препаратов на эффективность лечения больных.

Ключевые слова: медицинское обслуживание, здравоохранение, больница, амбулатория, медицинские препараты.

 

Bardashevska Y. Medical services Crimea during Perestroika (1985 – 1991 years) / SHEE "Perejaslav-Khmelnitsky State Pedagogical University named Gregory Pans", Ukraine, Pereyaslav-Khmelnitsky

In a study examined the level of medical care in the perestroika years, ordinary citizens meet the basic standard of health. Characterized the physical infrastructure of hospitals and clinics, ensuring their staff. The influence of drugs on the quality level of treatment.

Keywords: medical care, health care, hospital, clinic, medical drugs.

 

Рівень медичного обслуговування населення поряд із іншими не менш важливими «галузями» повсякденності являє собою велике соціальне значення. Незважаючи на те, що стан здоров’я населення лише на 10 – 15 % залежить від рівня розвитку охорони здоров’я [5, с. 52], все одно вагоме значення має ефективна діяльність лікарняних закладів та медичного персоналу. Адже, вміло організована діяльність закладів охорони здоров’я позитивно впливає на профілактику та попередження цілого ряду захворювань, перешкоду розповсюдження інфекцій.

Рівень розвитку медичного обслуговування прямопропорційно залежить від соціальної спрямованості основних напрямків розвитку країни в цілому, а також і від економічних можливостей держави здійснювати асигнування в розвиток охорони здоров’я населення.

Сьогодні розвиток охорони здоров’я населення нашої країни в основному задовольняє потреби пересічних мешканців, але має низку недоліків. Тому, щоб підвищити рівень медичного обслуговування в наш час, потрібно врахувати досвід минулого.

В цілому заходи, спрямовані на охорону здоров’я населення в роки Перебудови, мали прогресивний характер. Зокрема, це відобразилося на збільшені кількості середнього медичного персоналу, лікарських ліжок, станцій швидкої медичної допомоги, лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів та їх потужності. А саме, кількість середнього медичного персоналу по республіці за період 1986 – 1990 рр. збільшилася на 6,7 % та становила 607,2 тис. осіб в цілому, на 10 тис. чол. – 117,5, кількість лікарняних ліжок збільшилася на 4,48 % та становила 700,3 тис. ліжок в цілому, на 10 тис. чол. – 135,5, кількість станцій швидкої медичної допомоги збільшилася на 12,47 % та становила 970 тис., кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів збільшилася на 8,7 % та становила 6,9 тис. з пропускною можливістю за зміну 894,9 тис. відвідувань [6, с. 202].

На території Криму в 1985 р. було введено в дію лікарень на 720 ліжок, амбулаторно-поліклінічних закладів – на 620 відвідувань за зміну, в 1986 р. збудовано лікарень на 530 ліжок, амбулаторно-поліклінічних закладів – на 1 425 відвідувань за зміну, в 1988 р. відповідно – на 441 ліжко і 1465 відвідувань за зміну, в 1990 р. – відповідно на 300 ліжок і 2 900 тис. відвідувань за зміну [7, с. 2; 4, с. 2; 1, с. 2; 3, с. 2]

Але, незважаючи на те, що галузь охорони здоров’я у своєму розвитку у досліджуваний період за кількісними показниками мала прогресивний характер, в ній існували проблеми, що негативно впливали на якість медичного обслуговування населення. Вони, перш за все, були пов’язані із низьким рівнем забезпеченості лікарняних закладів медичними кадрами. Зокрема, станом на початок 1985 р. в закладах охорони здоров’я республіки нараховувалося понад 42 тисячі вакантних посад, в тому числі 8 860 лікарських [9, арк. 138]. А в м. Севастополі на початок 1989 р. поліклініка № 2 була не укомплектована 5 дільничними терапевтами, 2 невропатологами, 1 хірургом, завідуючим профілактичного відділення; поліклініка № 3 – 5 лікарями вузьких спеціальностей (лором, окулістом, невропатологом, ревматологом, кардіологом) та 5 дільничними терапевтами; в 1-й дитячій поліклініці не вистачало 15 дільничних терапевтів. А існуючий медичний персонал стоматологічної поліклініки через відсутність належної кількості медичних кадрів щоденно здійснював відмову в лікуванні 60 – 70 хворим [2, арк. 13, 14].

У зв’язку з недостатньою укомплектованістю закладів охорони здоров’я лікарями значна кількість хворих у день звернення була в не змозі отримати необхідну допомогу. А саме, у жовтні 1988 р. із 7,8 тис. чол., що звернулися в лікувально-профілактичні заклади, 76 – 81 % не могли отримати консультацію у гастроентеролога, терапевта, онколога, 66 % – у ендокринолога, 53 – 57 % – у травматолога, офтальмолога, акушера-гінеколога, отоларинголога, невропатолога, 40 – 47 % – у хірурга, педіатра, стоматолога [10, арк. 89].

Іншою проблемою, яка негативно позначалась на рівні медичного обслуговування населення був стан матеріально-технічної бази лікарняних закладів. Зокрема, за даними обстеження 25 % амбулаторій і лікарень, проведеного Держкомстатом УРСР в жовтні 1988 р., значна кількість із них була в незадовільному стані. А саме, 4 % амбулаторій і 7 % лікарень знаходилися в аварійному стані, 14 % і 15 % відповідно – вимагали реконструкції, третина – капітального та поточного ремонту. Крім того, 7 % амбулаторних та 8 % лікарняних закладів не мали водопроводу, 14 % і 10 % відповідно – каналізації, 10 % і 14 % – центрального опалення, 25 % і 44 % – гарячого водопостачання, 49 % і 60 % – системи вентиляції і кондиціювання, більш ніж в третини стаціонару були відсутні ванни [10, арк. 87, 88].

Також ліжковий фонд лікарень повністю не забезпечував потреби наявних хворих. Зокрема, в 39 % лікарень на одне ліжко приходилося в двоє менше площі (до 4 кв. м) ніж це було передбачено нормативом, в 5 % – до 3 кв. м, а у 78 % палат лікарень, на момент обстеження, знаходилося від 6 до 15 хворих, в 2,4 % – більше 16 [10, арк. 88]. Крім того, наявний ліжковий фонд внаслідок низької якості будівельних робіт при спорудженні об’єктів охорони здоров’я, проведення непланових і порушення планових ремонтів, організаційних прорахунків в роботі по госпіталізації хворих був задіяний в не повному обсязі. Це, в свою чергу, призводило до втрат ліжко-днів [9, арк. 138].

Варто зауважити, що лікувально-профілактичні заклади постійно відчували нестачу меблів, медичного обладнання, технічних засобів. А саме, 36 % із загальної кількості обстежених амбулаторій та лікарень потребували ліжок, 28 % – крісел, 45 % – каталок, 88 % – засобів малої механізації, 42 % – транспорту. Крім того, в усіх обстежених закладах завжди гостро стояло питання з білизною і ліками [10, арк. 88].

Якість медичного обслуговування також була не належному рівні. Про це свідчать результати опитування 7,8 тис. осіб, що звернулися в лікувально-профілактичні заклади Міністерства охорони здоров’я УРСР. Майже половина опитаних були або повністю не задоволені роботою вище вказаних закладів, або лише частково.

Серед основних причин незадоволення медичним обслуговуванням більша половина (51 %) невдоволених називали великі черги на прийом до лікарів спеціалістів, 23 % – недостатню увагу до пацієнтів, 21 % – низьку кваліфікацію лікарів, 23 % – віддаленість закладів охорони здоров’я від місця проживання, 27 % – відсутність лікарів потрібної спеціальності, 18 % – труднощі із записом на прийом до лікаря, 13 % – відсутність аптечного кіоску [10, арк. 89].

Іще однією причиною, яка негативно позначалась на ефективності здійснення лікувально-профілактичних заходів була якість медичних препаратів та неповне задоволення ними населення УРСР.

Дефіцит лікарських препаратів з кожним роком Перебудови зростав. Зокрема, станом на середину 1989 р. задоволення населення у найнеобхідніших медикаментах було на рівні 80 %, а на початок 1991 р. – на рівні 40 % [11, арк. 58; 12, арк. 8]. Крім того, якість вітчизняних медичних препаратів бажала бути кращою. А саме, більшість препаратів, що вироблялись Науково-виробничим об’єднанням «Укрмедбіопром», не відповідала міжнародним вимогам, більша третина із них мала термін придатності значно нижчий від зарубіжних аналогів. В ряду випадків вироблені медичні препарати були з низькою біологічною активністю або не відповідали біологічній стандартизації [11, арк. 59]. В свою чергу такий стан речей призводив до не ефективного лікування, а в ряду випадків і до розповсюдження небезпечних інфекцій. Так, наприклад, в результаті використання неякісної вакцини в УРСР в березні 1991 р. за останні 30 років був зафіксований спалах дифтерії [12, арк. 56].

Отже, повноцінний розвиток медичного обслуговування міського населення УРСР в цілому та Криму зокрема стримувався, перш за все, низькою матеріально-технічною базою закладів охорони здоров’я, недостатньою укомплектованістю медичних установ кадрами та низькою якістю медичних препаратів.

 

Література:

1. Господарська реформа: перші кроки. // Кримська правда. – 30 січня 1988. – С. 2 – 3.

2. Державний архів міста Севастополя, ф р-79., оп. 2, спр. 4269, 99 арк.

3. Економіка області: підсумки 1989 року. Повідомлення Кримського обласного управління статистики. // Кримська правда. – 2 лютого 1990. – С. 2 – 3.

4. Краще використовувати резерви прискорення. Про підсумки виконання державного плану економічного і соціального розвитку Кримської області в 1986 р. // Кримська правда. – 30 січня 1987. – С. 2 – 3.

5. Куценко В. Соціально-економічні проблеми охорони здоров’я: досвід і рішення / В. Куценко // Економіка Радянської України. – 1990. – № 8. – С. 51 – 59.

6. Народне господарство Української РСР у 1990 році: Стат. щорічник / Міністерство статистики УРСР. – К.: Техніка, 1991. – 496 с.

7. На фініші одинадцятої п’ятирічки. Про підсумки виконання державного плану економічного і соціального розвитку Кримської області в 1985 р. // Кримська правда. – 1 лютого 1986. – С. 2 – 3.

8. Соціально-економічний розвиток Кримської області в 1988 році. // Кримська правда. Повідомлення Кримського обласного управління статистики– 28 лютого 1989. – С. 2 – 3.

9. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 2, оп.14, спр. 8444, 153 арк.

10. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 2, оп.15, спр. 1665, 215 арк.

11. Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф. 1, оп. 32, спр. 2610, 163 арк.

12. Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф. 1, оп. 32, спр. 2927, 187 арк.

 

References:

1. Hospodars'ka reforma: pershi kroky. // Kryms'ka pravda. – 30 sichnya 1988. – S. 2 – 3.

2. Derzhavnyy arkhiv mista Sevastopolya, f r-79., op. 2, spr. 4269, 99 ark.

3. Ekonomika oblasti: pidsumky 1989 roku. Povidomlennya Kryms'koho oblasnoho upravlinnya statystyky. // Kryms'ka pravda. – 2 lyutoho 1990. – S. 2 – 3.

4. Krashche vykorystovuvaty rezervy pryskorennya. Pro pidsumky vykonannya derzhavnoho planu ekonomichnoho i sotsial'noho rozvytku Kryms'koyi oblasti v 1986 r. // Kryms'ka pravda. – 30 sichnya 1987. – S. 2 – 3.

5. Kutsenko V. Sotsial'no-ekonomichni problemy okhorony zdorov"ya: dosvid i rishennya / V. Kutsenko // Ekonomika Radyans'koyi Ukrayiny. – 1990. – № 8. – S. 51 – 59.

6. Narodne hospodarstvo Ukrayins'koyi RSR u 1990 rotsi: Stat. shchorichnyk / Ministerstvo statystyky URSR. – K.: Tekhnika, 1991. – 496 s.

7. Na finishi odynadtsyatoyi p"yatyrichky. Pro pidsumky vykonannya derzhavnoho planu ekonomichnoho i sotsial'noho rozvytku Kryms'koyi oblasti v 1985 r. // Kryms'ka pravda. – 1 lyutoho 1986. – S. 2 – 3.

8. Sotsial'no-ekonomichnyy rozvytok Kryms'koyi oblasti v 1988 rotsi. // Kryms'ka pravda. Povidomlennya Kryms'koho oblasnoho upravlinnya statystyky– 28 lyutoho 1989. – S. 2 – 3.

9. Tsentral'nyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnya Ukrayiny, f. 2, op.14, spr. 8444, 153 ark.

10. Tsentral'nyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnya Ukrayiny, f. 2, op.15, spr. 1665, 215 ark.

11. Tsentral'nyy derzhavnyy arkhiv hromads'kykh ob"yednan' Ukrayiny, f. 1, op. 32, spr. 2610, 163 ark.

12. Tsentral'nyy derzhavnyy arkhiv hromads'kykh ob"yednan' Ukrayiny, f. 1, op. 32, spr. 2927, 187 ark.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.