кандидат медичних наук, Рижковський В. О. ДО ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ПРИВОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЖОВЧНОКАМ’ЯНУ ХВОРОБУ

УДК: 616.366-089:615.825

 

ДО ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ПРИВОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЖОВЧНОКАМ’ЯНУ ХВОРОБУ

кандидат медичних наук, Рижковський В. О.

Київський університет імені Бориса Грінченка,Україна, Київ

 

В статті наведені результати порівняльного аналізу функціонального стану серцево-судинної системи при хірургічному лікуванні жовчнокам’яної хвороби у хворих із застосуванням методів і засобів фізичної реабілітації і без їх застосування. Реабілітаційні заходи у хворих з приводу планового хірургічного лікування жовчнокам’яної хвороби зводяться до застосування індивідуальної програми у до- і післяопераційному періодах. Встановлено, що в післяопераційному періоді при застосуванні методів і засобів фізичної реабілітації спостерігається більш краща адаптація функції серцево-судинної системи порівняно з хворими, у яких фізична реабілітація не застосовувалась.

Ключові слова: фізична реабілітація, жовчнокам’яна хвороба, післяопераційний період, серцево-судинна система

 

кандидат медицинских наук, Рыжковский В. О. К вопросу применения физической реабилитации по поводу хирургического лечения больных на желчнокаменную болезнь / Киевский университет имени Бориса Гринченко, Украина, Киев

В статье наведены результаты сравнительного анализа функционального состояния сердечно-сосудистой системы по поводу хирургического лечения больных на желчнокаменную болезнь у больных с использованием методов и средств физической реабилитации и без их использования. Реабилитационные мероприятия у больных по поводу планового хирургического лечения желчнокаменной болезни сводятся к применению индивидуальной программы в до- и послеоперационном периодах. Установлено, что в послеоперационном периоде при использовании методов и средств физической реабилитации наблюдается более лучшая адаптация функции сердечно-сосудистой системы в сравнении с больными, у которых физическая реабилитация не использовалась.

Ключовые слова: физическая реабилитация, желчнокаменная болезнь, послеоперациойный период, сердечно-сосудистая система

 

PhD in Medicine, Ryzhkovskyi V. O. To the question of the physical rehabilitation application on the occasion of the gallstone disease surgical treatment / Borys Grinchenko Kyiv University, Ukraine, Kyiv

The article presents the results of a comparative analysis of the cardiovascular system function during the surgical treatment in patients with gallstone disease with using the methods and means of physical rehabilitation and without their using. Rehabilitation activities in patients over the planned surgery gall stone disease confined usіng of the individual programs in the pre- and postoperative periods. It was found that in the postoperative period with using methods and means of physical rehabilitation observed more better adaptation of the cardiovascular system function, compared with patients who have not applied physical rehabilitation.

Key words: physical rehabilitation, gallstone disease, postoperative period, cardiovascular system

 

Вступ. Захворюваність на жовчнокам’яну хворобу неухильно зростає в зв'язку з урбанізацією життя, гіпокінезією і незбалансованим харчуванням. Часто виникає у людей праце¬здатного віку і викликає тривалу тимчасову непрацездатність. Все це визначає актуальність і соціальну значущість проблеми [1,с. 3].

Не дивлячись на все зростаючу кількість різних методів хірургічного лікування захворювань жовчовивідної системи, кінцеві результати не завжди досягають поставленої мети. Це, можливо зумовлено недооцінкою або неадекватним застосуванням засобів і методів фізичної реабілітації з урахуванням причини, механізму і характеру захворювання, наявності ускладнень і супровідних захворювань.

Обстежено 48 хворих із жовчнокам’яною хворобою віком 39-75 (58,2  3,3) р., які піддалися плановому хірургічному втручанню (холецистектомії). З них були 42 жінки, чоловіків – 6. Тривалість анамнезу жовчнокам’яної хвороби була від декількох місяців до 20 років, а середня тривалість хвороби становила (6,7  2,4) р.

У передопераційному періоді виконували фізікальні, лабораторні, інструментально-апаратні методи обстеження. З інструментальних методів обстеження застосовували ультрасонографію, фіброгастродуоденоскопію, електрокардіографію (стандартну і холтерівський моніторинг). Серед обстежених у 24 (50,0%) встановили супровідну серцево-судинну патологію: біліарно-кардіальний синдром, гіпертонічну хворобу І-ІІ ст., ішемічну хворобу серця (стабільну стенокардію напруги І-ІІ функціонального класу), недостатність кровообігу І-ІІ ст., варикозну хворобу вен нижніх кінцівок. Також виявили різні захворювання інших внутрішніх органів і систем (хронічна виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки в стадії ремісії, хронічні неспецифічні захворювання легень із дихальною недостатністю І-ІІ ст., хронічний пієлонефрит в стадії ремісії).

За наявності “значного зміщення сегмента ST” при холтерівському моніторингу електрокардіограми [2,с. 138-140] здійснювали аналіз його сумарного зміщення (Σ ST), де вираховували середні показники глибини (ступеня) та частоти зміщення сегмента ST за час реєстрації [3].

Перед проведенням хірургічного лікування всі хворі були розподілені на дві рівноцінні клінічні групи. За статтю, віком, клінічною картиною, тривалістю жовчнокам’яної хвороби основна та контрольна група істотно не відрізнялися. Хворі основної та контрольної груп отримували базову терапію у післяопераційному періоді. Однак, хворим основної групи призначили індивідуальний підхід із застосуванням методів і засобів фізичної реабілітації.

Надання комплексної реабілітаційної допомоги прооперованим хворим проводилося щоденно. Під час роботи була використана наступна схема фізичної реабілітації (Рис. 1).

 

Повний текст статті за посиланням Stattya_Rizhkovskiy.doc

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.