Варунків Л. В. ПРОБЛЕМИ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЛЮДИНИ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

УДК: 351.88

 

ПРОБЛЕМИ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЛЮДИНИ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

аспірант, Варунків Л. В.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна, Львів

 

Проаналізовано проблеми ресурсного потенціалу людини у системах державного управління. Охарактеризовано вродженні фактори людини (інстинктивний та інноваційний потенціали, групу крові, енергетичний потенціал та здатність до професійної діяльності), які важливо враховувати в системі державного управління. Запропоновані варіанти підходу до вирішення проблем, які пов’язані з ресурсним потенціалом.

Ключові слова: ресурсний потенціал, людські ресурси , інстинктивна поведінка, інноваційний потенціал, система державного управління, управління людськими ресурсами.

 

аспитант, Варункив Л. В. Проблемы ресурсного потенциала человека в системе государственного управления/ Национальный университет «Львовская политехника», Украина, Львов

Проанализированы проблемы ресурсного потенциала человека в системах государственного управления. Охарактеризованы врожденные факторы человека (инстинктивный и инновационный потенциалы, группу крови, энергетический потенциал и способность к профессиональной деятельности), которые важно учитывать в системе государственного управления. Предложенные варианты подхода к решению проблем, связанных с ресурсным потенциалом.

Ключевые слова: ресурсный потенциал, человеческие ресурсы, инстинктивное поведение, инновационный потенциал, система государственного управления, управления человеческими ресурсами.

 

PhD student, Varunkiv L. V. The state policy of food security / Lviv Polytechnic National University, Ukraine, Lviv

I analyzed the problem of human resource capacity in public administration. I described the congenital human factors (instinctive and innovative potentials, blood, energy potential and capacity for professional activity) that are important to consider in public administration. I offered options approach to solving problems related to the potential.

Key words: resource potential, human resources, instinctive behavior, innovation capacity, the system of public administration, human resources management.

 

Вступ. Управління людськими ресурсами покликане сприяти забезпеченню відповідності організації вимогам конкурентного середовища, яке динамічно розвивається. Людські ресурси є основним і найважливішим джерелом розвитку та успіху будь-якої організації. «Людські ресурси» – це сукупність усвідомлено продукуючих суб’єктів глобального суспільства, що створили, реалізують чи будуть формувати свій потенціал у процесі цивілізаційного розвитку. Враховуючи унікальні властивості (наявність інстинктів, інноваційного потенціалу, групи крові, профорієнтаційних характеристики тощо), беззаперечною стає найвища суспільна цінність людини як головного господарського ресурсу.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблема ресурного потенціалу людини перебувала в центрі уваги вчених, починаючи з античності. В середині XIX століття до неї звернулися К. Маркс, В. Парето, Ф. Кене, У. Петті, А. Сміт та інші. Про проблеми врахування ресурсного потенціалу людини у системі державного управління, особливо щодо вроджених характеристик людини (наявність інстинктів) і соціальних систем йдеться в роботах М.Шелера, А.Н. Уайтхеда, Ж.Делеза та інших. Зазначається, що інстинкти відіграють важливу роль у житті особистості, так як свідоме мислення та воля в їх найглибші основі у значимій мірі направляються ними. Розвиток людського потенціалу є складною комплексною категорією, про це зазначають також українські та російські вчені, які займаються дослідженням різних аспектів людського розвитку (В. Антонюк, Є. Грішнова, А. Добриніна, С. Дятлова, Р. Капелюшникова, Е. Лібанової, В. Новікова).

Різні аспекти проблем державної служби, пов’язаних з дослідженням ресурсного потенціалу людини у сфері державного управління досліджуються у наукових працях О.А.Воронька, Н.Т.Гончарук, С.Д.Дубенко, В.М.Князєва, О.М.Кондратенка, Г.І.Лелікова, В.І.Лугового, Т.В.Мотренка, Н.Р.Нижник, С.В.Загороднюка, О.Ю.Оболенського, В.М.Олуйка, В.М.Сороко, та інших.

Мета публікації – розкрити та дослідити проблеми ресурсного потенціалу людини у системі державного управління, а також запропонувати варіанти підходу до вирішення визначених проблем.

Згідно з однією із новацій Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050 є застосування управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом, що покладено в основу кадрової політики в державних службах Великої Британії, Австрії, Канади, Нідерландів, Німеччини, США, Австралії та ін. [1]

Суть управління людськими ресурсами полягає у ставленні до людей як до конкурентної цінності, яку слід спрямовувати, мотивувати, розміщувати й розвивати разом з іншими ресурсами з метою безпосереднього сприяння досягненню стратегічної мети. Це визначення вдало відтворює істотність зв’язку між управлінням людськими ресурсами й цілями організації. Людські ресурси слід використовувати для задоволення потреби здійснення організацією свого призначення, а не просто заповнення вакансії. [ 5.]

Важливою складовою функції управління людськими ресурсами є управління кар’єрою державного службовця. Під поняттям кар’єри розуміється не тільки досягнення більш високого посадового статусу, можливість отримання вищої оплати праці, це також забезпечення можливостей реалізації у відповідній професійній сфері, отримання більш змістовної й адекватної професійним інтересам роботи і формування структури неформальних відносин у відповідній сфері та системі влади. [4]

Слід відмітити, що в XX столітті було присуджено дві Нобелівські премії в галузі економіки за розробку теорії людських ресурсів - Теодору Шульцу в 1979 році і Генрі Беккеру в 1992 році. Ці науковці розглядали людські ресурси як сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу.[2]

В сучасній психології, людський потенціал – це сукупність психологічних якостей індивіда, особистості та індивідуальності людини, що інтерпретуються як показники, відповідно, життєздатності, працездатності, здатності до інновацій, здатності до навчання. Об’єднання показників життєздатності, працездатності, здатності до інновацій, здатності до навчання, надають інтегральний показник якості людських ресурсів, які використовуються у психологічній практиці для визначення функціональних можливостей у ситуації загострення глобальної конкуренції [3].

Проблеми ресурсного потенціалу людини в системі державного управління є однією з глобальних та ключових проблем. Так, як у системі державного управління рішення приймаються і реалізуються людьми, тому психологічні механізми при цьому відіграють провідну роль. У пошуку шляхів до підвищення результативності діяльності у державних структурах дослідники все частіше звертають увагу і на нетрадиційні сфери, зокрема на процеси, які не усвідомлюються людиною. До не усвідомлених процесів відносяться вродженні чинники людини, такі як інстинкти, група крові, інноваційний потенціал, здатність до певної професійної діяльності та інші.

Інстинкт оцінюється як базова складова соціальних інститутів ( А.Уайтхед ), яка поряд з інтелектом і мудрістю виступає фактором історичного процесу.

Інстинкти, так як і інші вродженні чинники людини впливають на професійну здатність людини, на прийняття рішення, тому для різних типів професійної діяльності спостерігаються певні прояви інстинктивної поведінки.

Згідно з результатами пілотажного дослідження(на непрезентативній вибірці ), доцільно вважати справедливим таке твердження: на роботу державного службовця мало впливають такі інстинктивні прояви, як дигнитофільний та лібертофільний. Проте такі інстинкти, як альтруїстичний та генофільний у певних випадках можуть мати негативний результат у діяльності. Для професійної діяльності людини, котра працює у системі державного управління найбільш бажаними є врахування егофільного, домінантного та дослідницького інстинктів.

 

Повний текст статті за посиланням Stattya_Varunkv.doc

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.