кандидат економічних наук, Обушна Н. І. ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПУБЛІЧНОГО АУДИТУ ЯК МЕХАНІЗМУ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

УДК 336.1:351

 

ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПУБЛІЧНОГО АУДИТУ ЯК МЕХАНІЗМУ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

кандидат економічних наук, Обушна Н. І.

Національна академія державного управління при Президентові України, Україна, Київ

 

Обґрунтовано об’єктивну необхідність становлення інституту публічного аудиту в умовах модернізації системи державного управління в Україні, конкретизовано його економічну сутність. На цій підставі визначено передумови формування та підходи до проведення публічного аудиту, охарактеризовано його цільові складові.

Ключові слова: публічний аудит, публічне управління, громадянське суспільство, суспільні ресурси, суспільні цінності.

 

кандидат экономических наук, Обушная Н. И. Объективная необходимость и предпосылки формирования института публичного аудита как механизма модернизации государственного управления в Украине / Национальная академия государственного управления при Президенте Украины, Украина, Киев.

Обоснована необходимость становления института публичного аудита в условиях модернизации системы государственного управления в Украине, конкретизирована его экономическая сущность. На этом основании определены предпосылки формирования и подходы к проведению публичного аудита, охарактеризованы его целевые составляющие.

Ключевые слова: публичный аудит, публичное управление, гражданское общество, общественные ресурсы, общественные ценности.

 

PhD in Economic, Obushna N. The objective need and suppositions of establishing the institute of public audit as a mechanism modernization of public administration in Ukraine / National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Ukraine, Kiev.

In the article the necessity of establishing the institute of public audit in the modernization of public administration in Ukraine, elaborated its economic substance. On this basis defined approaches to public audit and characterized its target components.

Key words: public audit, public administration, civil society, public resources, social values.

 

Вступ. На нинішньому етапі розвитку в Україні, яка спрямовується до змішаної формації та солідаристичної цивілізації, здійснюється складний та динамічний перехід до сучасного громадянського суспільства. Забезпечення незалежної діяльності інститутів громадянського суспільства, посилення їх впливу на прийняття суспільно значимих рішень дозволять модернізувати й побудувати систему дієвого та прозорого державного управління.

Виклад основного матеріалу. Необхідність модернізації системи державного управління в Україні викликана не стільки європейським вектором розвитку, задекларованим вищим керівництвом держави, скільки неможливістю зволікати з реформами й надалі. Як стверджує статистика, Україна у 2014 році знову опустилась в Індексі економічної свободи на 162 місце. Даний Індекс свідчить про серйозне погіршення економічної ситуації в Україні. Найбільш негативні зміни відбулися у таких сферах, як право власності, управління державними видатками та інвестиційний клімат. Тобто можна констатувати, що корупція та бюрократія в Україні, попри великі суспільні очікування, нікуди не поділися зі зміною правлячої еліти, а чинна система державного фінансового контролю й надалі підтримує існування старих та породжує нові схеми вимивання коштів із бюджету країни. У зв᾿язку з цим громадянське суспільство в Україні, інертність якого спростували останні події, очікує негайних змін:

− утвердження європейських цінностей суспільного розвитку;

− посилення публічного характеру державного управління, орієнтованого на суспільні інтереси, відкритість, доступність та прозорість інформації;

− послідовного здійснення процесів генерування інституціональних зрушень по формуванню соціально-економічних умов органічності функціонування якісного управління об’єктами державної власності;

− принципово нового нагляду за якістю управління публічними коштами;

− забезпечення ефективного функціонування системи протидії корупції та ін.

Таким чином суспільно-політичні процеси, що нині відбуваються в Україні і навколо України, загострили необхідність перегляду парадигми державного управління та модернізації підходів до оцінювання його ефективності й результативності із запровадженням ідеології та принципів громадянського суспільства. У результаті надзвичайно актуальною постає проблема здійснення нагляду з боку суспільства за діяльністю органів публічної влади в усіх сферах їх діяльності. При цьому мова йде не про відродження архаїки у вигляді звичного для нас державного контролю, а про запровадження насамперед таких модерних форм впливу суспільства на публічно-управлінські процеси, як публічний аудит діяльності органів публічної влади.

Водночас слід констатувати, що інститут публічного аудиту є відносно новим для України, тому його основні теоретичні засади знаходиться лише на стадії свого наукового обгрунтування. Відповідно системних наукових розробок, які б ставили собі за мету довести цінність публічного аудиту діяльності органів публічної влади як механізму модернізації системи державного управління, в Україні поки що не існує.

У той же час у розвинутих країнах світу інститут публічний аудит (сукупність правил, норм, механізмів, відносин, традицій тощо у системі зовнішнього неалежного оцінювання від імені суспільства діяльності держави, що грунтуються на конституційних засадах і базуються на цивілізаційних і формаційних цінностях суспільства) вже традиційно виступає важливим елементом сучасного публічного управління, який розглядають як один із провідних інститутів громадянського суспільства у системі суспільно-економічного регулювання.

У вітчизняній практиці ідея створення повноцінного інституту публічного аудиту носить поки що концептуальний характер. Пояснюється це тим, що сама ідея необхідності практичної участі виборців в прямому чи непрямому управлінні публічними фінансами, власністю, інтелектуальними та іншими ресурсами країни ще не стала невід’ємною складовою системи суспільних цінностей в Україні в умовах формаційної та цивілізаційної модернізації суспільства й відповідно законодавчо не закріплена.

На нашу думку, публічний аудит доцільно визначати як систему зовнішнього незалежного фахового оцінювання та аналізу результативності й ефективності діяльності органів публічної влади щодо управління та регулювання функціонування публічної сфери (або її складових) з питань дотримання й розвитку суспільних цінностей та управління суспільними ресурсами, що проводиться на всіх рівнях публічного управління на замовлення/за участю суб’єктів громадянського суспільства.

Як засвідчує передова зарубіжна практика, залучення громадян до публічного аудиту – це органічна частина більш широкої угоди між владою і суспільством. Жити в рамках такої “суспільної угоди” – означає вибудовувати відносини між владою і суспільством в напрямку, що дозволяє досягти найбільш актуальної для України мети: громадянин – первинний, влада – вторинна. У рамках такої парадигми не людина існує для держави, а держава – для людини. Відповідно філософські основи і сама ідеологія публічного аудиту повністю співзвучні з інноваційним світоглядом, у якому найвищою цінністю вважається творча, вільна і соціально відповідальна людина.

Враховуючи вищевикладене, місією публічного аудиту необхідно визнати інформування суспільства про результати незалежної професійної оцінки діяльності органів публічної влади та вироблення рекомендацій щодо модернізації державного управління.

Метою публічного аудиту є підвищення прозорості, ефективності та результативності управлінських рішень у публічній сфері, відповідальності та підзвітності органів публічної влади суспільству.

Виникнення публічного аудиту пов’язано, в першу чергу, з об’єктивними потребами суспільства мати якомога більш повну й достовірну оцінку тих подій, що відбуваються в різних сферах його життя – економічній, політичній, соціальній тощо, а також якості державного управління. Відповідно до головних умов функціонування публічного аудиту слід віднести – високий рівень розвитку громадянського суспільства (суспільство визнає публічний аудит як механізм модернізації системи державного управління). На нашу думку, для такої оцінки слід звернутися до актуальних самоорганізаційних механізмів правової реальності невідривно від економічного, політичного та соціокультурного аспектів в країні. Передусім, такими будуть соціальний (публічний) запит платників податків на об’єктивну незалежну інформацію про стан використання суспільних (публічних) ресурсів і пропозиції щодо підвищення ефективності та результативності їх використання в умовах сучасної соціально-політичної ситуації в державі, який реалізується через інститут публічного аудиту.

До складу додаткових умов формування інституту публічного аудиту можна віднести такі (рис. 1.):

− наявність системи розподілу влади;

− різноманітність об᾿єктів інституційного середовища (наприклад, наявність загальнодержавних, регіональних та місцевих органів влади, корпорацій, фондів, політичних партій, розвинутих інститутів громадянського суспільства тощо);

− змішаний або ліберальний характер економіки, що передбачає існування розвинутих державного та приватного секторів, механізмів державно-приватного партнерства (ДПП);

− визнання пріоритету прав та свобод людини та громадянина та ін.

 

Повний текст статті за посиланням Stattya_Obushna.doc

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.