УДК 378:004
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ АГРОТЕХНІКІВ В АГРАРНИХ КОЛЕДЖАХ
Погоріла Н. І.
ВСП Городищенський коледж УНУС, Україна, Городище
Стаття присвячена особливостям формування професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрних коледжах. Показано значення формування професійних компетентностей у майбутнього агротехніка, а також поєднання його професійних знань з особистісними. Показано особливості, які пов’язані з процесом формування професійних компетентностей, а саме сучасними методами, які необхідно впроваджувати в навчальний і виховний процес в аграрних коледжах.
Ключові слова: компетентність, професійна компетентність, виробничі функції, професійні риси, теоретичні знання.
Погорила Н. И. Особенности профессиональной компетентности будущих агротехников в аграрных колледжах / ОСП Городищенский колледж УНУС, Украина, Городище
Статья посвящена особенностям формирования профессиональной компетентности будущих агротехников в аграрных колледжах. Показано значение формирования профессиональных компетентностей у будущего агротехника, а также сочетания его профессиональных знаний с личностными. Показаны особенности, связанные с процессом формирования профессиональных компетентностей, а именно современными методами, которые необходимо внедрять в учебный и воспитательный процесс в аграрных колледжах.
Ключевые слова: компетентность, профессиональная компетентность, производственные функции, профессиональные черты, теоретические знания.
Pogorila N. I. Special features of formation professional competence of future agrotechnicals in agricultural colleges / A separate subdivision of Gorodishchensky College of Uman National University of Horticulture
The article is devoted to the peculiarities of formation of professional competence of future agrotechnical in the agricultural colleges shows the value of professional competence formation of future agrotechnical, and the combination of his professional knowledge with personal. The peculiarities associated with the process of formation of professional competences, namely the modern methods you need to implement in educational and upbringing process in the agricultural colleges.
Key words: competence, professional competence, production function, professional quality, educational program, educational qualification characteristics.
Вступ. Актуальним питанням для аграрних коледжів є формування професійної компетентності майбутніх агротехніків напряму підготовки 6.090101 «Агрономія» спеціальності 5.09010103 «Виробництво і переробка продукції рослинництва»
Саме через інтерес до майбутньої професії, через пізнавальний інтерес та відповідно, пізнавальну і навчальну діяльність, протягом навчання формується майбутній фахівець, який після закінчення коледжу повинен мати певний рівень професійної компетентності. Адже агротехнік – одна з головних фігур на селі. Його основне завдання-удосконалювати сільськогосподарське виробництво, управляти працею механізаторів та інших робітників. Озброєний спеціальними знаннями, агротехнік повинен краще за інших бачити, як розвиваються рослини, чого їм не вистачає, які зміни відбуваються в ґрунті. Він має бути основним провідником науки господарстві, повинен визначати технологію праці, її організацію. Саме тому під час підготовки фахівців потрібно розвивати професійну компетентність.
Тема. Особливості професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрних коледжах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми слід зазначити, що в науковій літературі проблема формування професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрних коледжах висвітлена недостатньо. Тому формування професійних компетентностей спрямоване на розвиток особистості, формування професійної активності, самостійності та гнучкості, що забезпечуватиме швидке пристосування дозмінних умов праці, високий рівень загальної і професійної культури, завдяки якому можливо буде співвіднести свої професійні домагання і пропозиції на ринку праці, сформовану нестандартність мислення, яка надає вміння розв’язувати нетипові професійні завдання. Проблему професійної компетентності досліджують і аналізують Н. Бібік, І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Луговий, С. Максименко, Л. Нічуловська, В. Петрук, Н. Рідей, В. Семиченко, В. Сластьонін, Л. Тархан, Л. Усєінова.
Мета статті. Проаналізувавши ряд досліджень і публікацій показати значення та становлення професійної компетентності майбутніх агротехніків та її впровадження в аграрні коледжі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Майбутній фахівець має бути готовим увійти у виробничу сферу взаємозв’язків, впевнено почувати себе в професійному середовищі. Для цього необхідно сформувати у студенті професійну компетентність, що є однією головних задач навчального закладу.
До змісту професійної компетентності І.А. Зязюн включає знання предмету, методики його виконання, педагогіки й психології та рівень розвитку професійної самосвідомості, індивідуально-типові особливості й професійно значущі якості [7,34].
До елементів професійної компетентності Н.В. Кузьміна відносить:
спеціальна компетентність в галузі дисципліни, що викладається;
методична компетентність в галузі формування знань, умінь і навичок;
психолого-педагогічна компетентність в галузі мотивів, здібностей, спрямованості;
аутопсихологічна компетентність – рефлексія педагогічної діяльності [6,87].
Згідно з В.Ю. Кричевським існує 4 типи професійної компетентності:
функціональна, яка характеризується в здатності аналітично мислити і здійснювати комплексний підхід до виконання своїх обов’язків.
ситуативна, що дозволяє діяти залежно від ситуації;
соціальна – передбачає наявність комунікативних та інтегративних здібностей [5, 67].
О. Тонконога визначає професійну компетентність як інтегральну професійну якість фахівця, що поєднує досвід, знання, вміння та навички. Це показник готовності до виконання роботи, здатність приймати обґрунтовані рішення; Н.Грішина – як інтегральну професійно-особистісну характеристику, що забезпечує готовність чи здатність виконувати професійно-педагогічні функції відповідно до прийнятих у соціумі норм та стандартів; С.Мелешина – як здатність та готовність особистості орієнтуватися й діяти в тій чи іншій сфері діяльності, моделювати та розв'язувати різні задачі, що виникають у процесі професійної діяльності та прогнозувати результати їх розв'язання; Н.Костильова – як складне індивідуально-психологічне утворення, що інтегрує досвід, теоретичні знання, практичні вміння та значущі особистісні якості, зумовлюючи його готовність до актуального виконання своєї професійної діяльності [4, с. 24].
Структуру професійної компетентності фахівця Р.Квасніца поділяє на дві структури. Перша включає переважно практично-моральні, аксіологічні знання, досвід, вміння, навички необхідні для розуміння світу, оточення, себе і забезпечує порозуміння шляхом діалогу та взаємодії, друга містить технологічно-аналітичні вміння та навички, охоплює вміння аналізувати, порівнювати, транслювати, трансформувати, досягаючи бажаної мети та цілей [1].
Випускник аграрного профілю повинен: знати стан і перспективи розвитку техніки і технології в своїй галузі та в суміжних галузях; здатність використовувати знання й інформаційну грамотність, здатність застосовувати (нові) інтерактивні технології володіти сучасними методами оцінки праці, сучасними методами проектування; мати ясну уяву про предмет наукової методології, задачі даної галузі, методи прогнозування і розвитку техніки: бути знайомим з основами організації виробництва, праці та управління з економікою галузі; вміти розбиратися в питаннях охорони праці і техніки безпеки, управляти оргтехнікою і вимірювальною технікою [3].
Процес формування компетентностей розглядався нами як складова частина всього процесу становлення професіонала.
Професійна підготовка фахівців повинна забезпечувати:
- високий рівень професіоналізму;
- їх прагнення до постійного оновлення своїх знань і умінь;
- уміння працювати у колективі самостійно;
- ефективність їх роботи;
- мобільність та адаптацію;
- постійну підтримку активної життєвої позиції та високої мотивації до праці;
- бажання до інноваційних підходів та нестандартних рішень;
- використання новітніх технологій [2. с. 29].
Орієнтацією на якість компетентно-професійного випускника – майбутнього агротехніка є освітньо-професійна (ОПП), яка визначає нормативний зміст навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу, рівня освітньої та професійної підготовки і освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ), яка висуває вимоги до фахівця, як державного замовника.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика визначає галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу з певних спеціальностей певного освітньо-кваліфікаційного рівня та державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування, та відображає соціальне замовлення на фахівця, який володіє певними професійними компетенція ми. А, отже, для розкриття моделі формування професійних компетентностей майбутнього агротехніка необхідно провести системний аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики «молодший спеціаліст» спеціальності 5.09010103 «Виробництво і переробка продукції рослинництва».
Аналізуючи сучасну освітньо-кваліфікаційну характеристику агротехніка відслідковуємо такі виробничі функції:
Дослідницька – функція спрямована на збір, обробку, аналіз і систематизацію науково-технічної інформації з напрямку роботи.
Проектувальна (проектувально-конструкторська) – функція спрямована на здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об'єктів та процесів (конструювання є окремим процесом проектування, який полягає в обґрунтуванні рішень щодо принципу дії та конструкції об'єктів, розробки документації на їх виготовлення).
Організаційна – функція спрямована на упорядкування структури й взаємодії складових елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підвищення ефективності використання ресурсів і часу (окремим процесом організації діяльності можна вважати планування – часове впорядкування виконання робіт, тобто обґрунтування їх, послідовності, тривалості та строків виконання).
Управлінська – функція спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку систем завдяки інформаційному обмінові (до фахівця інформаційні потоки надходять через зворотні зв'язки, до об'єкта управління – у вигляді директивних рішень).
Проаналізувавши загально-професійні та спеціалізовано-професійні компетентності, доходимо висновку що необхідно удосконалити умови та систему формування професійної компетентності оскільки традиційна система спрямована лише на знання і вміння. Аналізуючи сучасну ОКХ агротехніка, ми бачимо чітке уявлення формування його професійних якостей. Про те практично відсутнє звернення до його особистих якостей фахівця.
Проаналізувавши завдання, які має виконувати майбутній агротехнік у своїй професійній діяльності, а саме: здійснює організаційно-технологічне керівництво в галузі рослинництва; визначає потребу засобів виробництва, зберігання та переробки рослинницької продукції, організовує їх роботу, аналізує та оцінює врожайність сільськогосподарських культур, забезпеченість рослин елементами живлення, розробляє заходи щодо збереження ґрунтів від ерозії, ми робимо висновок, що знання і вміння практично-професійного навчального плану дуже змістовні, але не несуть повного навантаження, щодо формування особистісних якостей майбутнього агротехніка. Професійна компетентність, в даному випадку, включає тільки фахову майстерність. Виходячи з цього виникає ряд проблем, які існують в системі формування професійної компетентності, а саме: спрямування на формування особистості самого студента; розвиток його індивідуальних рис і особливостей; формування здатності протистояння труднощам і самовдосконалення впродовж життя.
Технологічна – функція спрямована на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології.
Контрольна - функція спрямована на здійснення контролю в межах своєї професійної діяльності в обсязі посадових обов'язків.
Прогностична – функція, яка дозволяє на основі аналізу здійснювати прогнозування в професійній діяльності.
Технічна – функція спрямована на виконання технічних робіт в професійній діяльності.
Як бачимо, виконання ОПП і ОКХ – складових Державного стандарту вищої освіти – дасть можливість випускнику реалізувати себе як молодшого спеціаліста – майбутнього агротехніка, але вважаємо, що оволодіння випускником аграрного коледжу тільки теоретичними знаннями, що вимагаються ОКХ, ОПП та системою умінь, що їх відображає, не реалізується повною мірою і не відповідає сучасним вимогам освітнього простору.
Проаналізований перелік документів ОПП і ОКХ та взявши до уваги рекомендації відносно професійні компетентності, можна запропонувати наступні професійні риси, які мають бути притаманні майбутньому агротехніку: належний рівень знань з профілюючих дисциплін; наполегливість і професійна спрямованість; вміння до організації своєї діяльності та самовдосконалення; уміння працювати у колективі самостійно; прагнення до постійного вдосконалення своїх знань і умінь; моральні норми поведінки; високу мотивацію до праці; використання новітніх технологій; створення особистого досвіду, інноваційного стилю наукового мислення; вирішення професійних задач; володіння глибокими знаннями циклу гуманітарної та соціально-економічної природничо-наукової та професійно-практичної підготовки; мобільність та адаптацію; уміння обґрунтовувати власну агрономічну діяльність; наявність таких якостей як, правдивість, справедливість, відповідальність; здатність шанувати і цінувати інші культури.
Висновки Підготовка сучасного аграрія визначає не тільки обсяг знань майбутнього фахівця, а й певним визначає його особистісні якості, світоглядні позиції. До того ж, гармонійне поєднання професійних знань з особистісними є основою процесу, сприяє розвитку студента – майбутнього агротехніка як цілісної особистості, здатної до постійного самооновлення і самореалізації.
Література:
1. Василюк А. В. Польська професійна педагогіка про компетентність вчителя /А. В. Василюк// Шлях освіти. – 1998. - №4. – С.20-23.
2. Галузевий стандарт вищої освіти України ОКХ підготовки молодшого спеціаліста / Міністерство освіти і науки України. – К.: 2013р. с14.
3. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності" - Краматорськ: Центр продуктивності, 2001, 262 с.
4. Конюх М. С. Формування нової філософії освіти в Україні: Соціально-філософський аналіз: моногр. – К.: Вища школа, 2001. – 30с.
5. Кричевский В. Ю. Профессиограма директора школы. Проблемы повышения квалификации руководителей школ / В. Ю. Кричевский. – М.: Педагогика, 1987. – С. 120.
6. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н. В. Кузьмина. – М.: Высшая школа., 1990. – 119с.
7. Педагогічна майстерність: підруч. / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; за ред. І. А. Зазюна. – К.: Вища школа. 1997. – 349 с.
References:
1. Vasyliuk A. V. Polska profesiina pedahohika pro kompetentnist vchytelia /A. V. Vasyliuk// Shliakh osvity. – 1998. - №4. – S.20-23.
2. Haluzevyi standart vyshchoi osvity Ukrainy OKKh pidhotovky molodshoho spetsialista / Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. – K.: 2013r. s14.
3. Dovidnyk kvalifikatsiinykh kharakterystyk profesii pratsivnykiv. Vypusk 1. Profesii pratsivnykiv, yaki ye zahalnymy dlia vsikh vydiv ekonomichnoi diialnosti" - Kramatorsk: Tsentr produktyvnosti, 2001, 262 s.
4. Koniukh M. S. Formuvannia novoi filosofii osvity v ukraini: Sotsialno-filosofskyi analiz: monohr. – K.: Vyshcha shkola, 2001. – 30s.
5. Krychevskyi V. Yu. Professyohrama dyrektora shkolы. Problemы povыshenyia kvalyfykatsyy rukovodytelei shkol / V.Yu. Krychevskyi. – M.: Pedahohyka, 1987. – S. 120.
6. Kuzmyna N. V. Professyonalyzm lychnosty prepodavatelia y mastera proyzvodstvennoho obuchenyia / N. V. Kuzmyna. – M.: V.shkola., 1990. – 119s.
7. Pedahohichna maisternist: pidruch. / I. A. Ziaziun, L. V. Kramushchenko, I. F. Kryvonos ta in.; za red.. I. A. Zaziuna. – K.: Vyshcha shkola. 1997. – 349 s.