УДК: 159. 922
САНОГЕННА РЕФЛЕКСІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ШАХІСТІВ
Іваненко О. І., Бабаян Ю. О.
Миколаївський національний університет ім. В. Сухомлинського, Україна, м. Миколаїв
Висвітлюється проблематика внутрішнього стану шахіста, проводяться аналогії між принципами саногенного мислення та необхідною внутрішньою роботою шахіста. Актуалізується доречність оволодіння прийомами саногенної рефлексії для поліпшення емоційних реакцій шахіста до, під час і після шахової партії.
Ключові слова: саногенне мислення, патогенне мислення, саногенна рефлексія, стресостійкість, емоційна регуляція.
Иваненко О. И., Бабаян Ю. А. Саногенная рефлексия как инструмент эмоциональной саморегуляции шахматистов / Николаевский национальный университет имени В. Сухомлинского, Украина, г. Николаев
Освещается проблематика внутреннего состояния шахматиста, проводятся аналогии между принципами саногенного мышления и необходимой внутренней работой шахматиста. Актуализируется уместность овладения приемами саногенной рефлексии для улучшения эмоциональных реакций шахматиста до, во время и после шахматной партии.
Ключевые слова: саногенное мышление, патогенное мышление, саногенная рефлексия, стрессоустойчивость, эмоциональная регуляция.
Ivanenko O., Babayan J. Sanogenic reflection as s tool for emotional self-regulation of chess players / Nikolaev National University of Sukhomlinskiy, Ukraine, Nikolaev
Highlights the problems of the internal state of the player, are the analogy between the principles of sanogenic thinking and the necessary internal work of the player. Updated the relevance of mastering the techniques sangene reflection to improve the emotional reactions of the player before, during and after a chess game.
Keywords: sanogenic thinking, pathogenic thinking, sanogenic reflection, stress tolerance, emotional regulation.
Вступ
Спорт вищих досягнень пред'являє до спортсменів жорсткі вимоги. Високі результати забезпечуються не тільки тренуванням фізичних якостей, але і психоемоційної підготовкою спортсмена. Особливо це стосується шахістів, так як їх діяльність вимагає напруги як інтелектуальних, так і емоційних сил. У багатьох дослідженнях мислення шахістів висвітлювалися деякі аспекти прийняття рішень, стратегічного мислення, планування. В цілому можна сказати, що всі дослідження були спрямовані на виявлення і опис деяких закономірностей, особливостей мислення шахістів під час турнірної партії. Однак якістю мислення, вплив на нього емоційної сфери, внутрішньому стану шахіста уваги майже не приділялося.
Дані дослідження
У працях видатних шахістів можна знайти приклади, як той чи інший шахіст мислив в різних складних ситуаціях, як знаходив шляхи відновлення сил, приходив до тями після важкої партії, як долав поразку, регулював свій внутрішній стан. Фактично це величезна спадщина досвіду, яка проходить через усі покоління шахістів.
Тринадцятий чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров став першим, хто більш конкретно і описово підійшов до внутрішньої роботи шахіста. У своїй книзі «Шахи як модель життя» він проаналізував багато «підводних каменів» психологічної роботи [1]. У тенісі завдяки працям Т. Голвей тема внутрішнього стану тенісиста стала загальним надбанням спортсменів [2].
Отже, необхідність розвивати рефлексію та рефлексію мислення привело до виникнення таких понять як «саногенне мислення» і «саногенна рефлексія».
Ідея «саногенного мислення» Ю.М. Орловим представлена як особливий вид мислення, що призводить до зменшення страждання від негативних емоцій, основна функція якого полягає у конструктивній регуляції емоційних станів людини.
Мислення в концепції Ю.М. Орлова розглядається з позиції його впливу на якість життя людини, в тому числі і якість емоційної сфери [3]. Мислення, яке породжує негативні емоції, створює емоційний стрес і хвороби адаптації, Ю.М. Орлов назвав патогенним [4]. За Ю.М. Орловим, звичне, несвідоме мислення патогенно. Воно характеризується хаотичністю думок і образів. «Емоційний стрес виникає внаслідок того, як ми визначаємо ситуацію, тобто від того, як ми про неї думаємо» [5, с. 62]. Когнітивна оцінка ситуації може бути спочатку помилковою або ж спочатку адекватною, але потім може бути перекручена в цілях модифікації емоційного переживання.
У практичній грі шахіст стикається з безліччю критичних позицій, в яких від нього вимагається максимально твереза оцінка того, що відбувається на дошці. Існує безліч алгоритмів оцінки позиції (шахової), і шахіст, залежно від рівня гри, приймає відповідне рішення. Крім того протягом партії шахіст переживає певні емоції, які залежать від його стану, ігрової ситуації, ступеня мотивації, настрою на боротьбу. Емоції можуть набувати різноманітний відтінок, іноді заважаючи шахісту зосередитися на партії.
Ю.М. Орлов писав, що думки, що виникають під впливом емоції, не дають інформації, а сприяють реалізації програми емоції (образливі або сороміцькі думки засліплюють людину, відривають від реальності). В емоційному стані спортсмени мимоволі вибирають той хід думок, до якого вони звикли, так як будь-яка емоція має деяку готову програму послаблення негативного впливу емоції в думках, і втрачають зв'язок з реальністю [5].
В екстремальній ситуації, коли шахіст терпить прикру поразку, стикається з несподіванкою за дошкою, не знаходить найкращий хід – певний емоційний відбиток накладається на хід його думок. Гравець перестає адекватно оцінювати ситуацію або оцінює її емоційно, що призводить до помилок у партіях або у всій турнірній стратегії.
Рефлексія, функціонування якої часто призводить до непродуктивних варіантів мислення, може відбиватися на сприйнятті суб'єктивної реальності як загрозливої і формах реагування та поведінки. Подія, яка підтримується образами тієї ситуації, в якій виникали негативні емоції (розчарування, вина, сором та ін.) формує певні образи. Ці «образи рестимулюють, підтримують почуття і стають пусковими стимулами емоцій» [6].
А.Л. Рудаков наводить приклади патогенної рефлексії спортсмена, який програв слабшому противнику: «а як я буду вигравати, якщо мало виїжджаю на змагання» (раціоналізація обставинами), «як з таким тренером можна вигравати» (раціоналізація знеціненням об'єкта), «напевно я просто погано граю , бо не можу показати високий результат» (самоприниження «Я»), «мені в спорті просто не щастить» (захист від почуття сорому), «пора закінчувати мені з цим спортом» (відхід з ситуації) і т. д. [7 , с.94].
Таким чином, в емоціогенних умовах змагань при вирішенні проблем емоційної регуляції, патогенний (репродуктивно - регресивний) шлях полягає в застосуванні спортсменом наявних, неадекватних для даної змагальної ситуації стереотипів мислення, що і призводить в остаточному підсумку до виникнення стресу і нестабільних виступів.
Усвідомлення власної розумової поведінки, ставлення до спортивних досягнень, що є причиною пережитих емоцій, за допомогою особистісної саногенної рефлексії дозволить спортсменам контролювати негативні емоції і, таким чином, керувати емоційним стресом.
Для розвитку у спортсменів саногенної рефлексії, яка сприяє покращенню стресостійкості, по-перше, необхідно навчити їх відслідковувати в процесі інтроспекції зміст їх захисної рефлексії, по-друге, допомогти їм усвідомити патогенність її характеру і навчити саморегуляції через оволодіння саногенним мисленням. Позначимо практичну ефективність принципів саногенної рефлексії (табл.1).
Таблиця 1
Відмінності між патогенним і саногенним мисленням
|
Принципи |
Патогенне мислення |
Саногенне мислення |
|
1.Визнання реальності емоцій |
Розділеність думок та емоцій. Рефлексивні стратегії не усвідомлюються |
Емоційний стан є результатом мислення. Переосмислення минулого досвіду, виявлення неефективних рефлексивних стратегій |
|
2.Принцип доречності розумових актів |
Несвідоме мислення |
Рефлексія мислення. Усвідомлення доречності чи недоречності певних думок в конкретній ситуації |
|
3.Принцип інстроспекції |
Патогенні звички розуму не помічаються і не стримуються |
Рефлексія свого внутрішнього стану, вміння розрізняти патогенне від саногенного |
|
4.Принцип самосвідомості |
Вибір звичного ходу думок, які виникли під час переживання емоції |
Усвідомлення звичок власного розуму |
|
5.Рефлексивність |
Репродуктивно-регресивний спосіб реагування та поведінки |
Прогрессивно-продуктивний спосіб реагування та поведінки |
|
6.Принцип науковості повсякденного мислення |
Мисленню не приділяється достатньо уваги |
Здобуваються нові звички та навички розумової поведінки, саногенні, які дозволяють контролювати думки та керувати емоціями. |
Навчання саногенній рефлексії дозволяє не тільки усвідомлювати власні дії та поведінку, і відповідно, підвищувати саморегуляцію, а й змінювати засоби і підстави діяльності з метою управління станом, його оптимізації та кращого, більш повного, досягнення мети [8,с.6].
А.Л. Рудаков наводить деякі приклади саногенного розмірковування змагальних епізодів. Сприйняття величини значення змагання можуть визначати такі міркування: «не важливо, на змаганнях якого рангу я буду виступати, я покажу свою підготовленість»; очікування свого оточення з приводу виступу: «незалежно як я виступлю на цих змаганнях, друзі не змінять до мене відношення»; порівняння своїх досягнень з досягненнями конкурентів: «порівнювати свої досягнення і результати я можу тільки зі своїми власними» і т. п. [7, с.103].
Висновки
На наш погляд, навчання саногенній рефлексії шахістів будь-якого рівня є потенційною можливістю як для регуляції їх емоційного стану, так і для проведення подальших досліджень в даній області. Рефлексія власного мислення є підґрунтям ефективного самоаналізу шахіста: механізми прийняття рішень, стратегії подолання критичних ситуації, моделі саморегуляції під час змагань.
Література:
1. Каспаров Г. К. Шахматы как модель жизни / Г. К. Каспаров. – М.: Эксмо, 2007. – 352 с.
2. Голви Т. Внутренняя игра в теннис / Т. Голви. – М.: СЭНТЭ, 2009. – 54с.
3. Орлов Ю. М. Самопознание и самовоспитание характера: Беседы психолога со старшеклассниками / Ю. М. Орлов. – М.: Просвещение, 1987. – 224 с.
4. Орлов Ю. М. Управление поведением: лекция по курсу психологии / Ю. М. Орлов. – М.: Институт проблем сознания, 1996. – 38 с.
5. Орлов Ю. М. Саногенное мышление / Ю. М. Орлов; [Сост. А. В. Ребенок, О. Ю. Орлов]. – М.: Слайдинг, 2003. – 96 с.
6. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология физического воспитания и спорта / Е. П. Ильин. – Л.: ЛГПИ,1979. – 84 с.
7. Рудаков А. Л. Саногенная рефлексия как фактор стрессоустойчивости личности (на примере спортсменов по вольной борьбе): дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологи» / А. Л. Рудаков. – Москва, 2009. – 215 с.
8. Морозюк С. Н. Основные приниципы теории и практики саногенного мышления / С. Н. Морозюк // International Journal of Developmental and Educational Psychology. – 2013. – №1. – Vol.2. ISSN: 0214-9877. – Pp:453-458.
References:
1. Kasparov H. K. Shakhmaty kak model zhyzny / H. K. Kasparov. – M.: Эksmo, 2007. – 352 s.
2. Holvy T. Vnutrenniaia yhra v tennys / T. Holvy. – M.: SЭNTЭ, 2009. – 54s.
3. Orlov Yu. M. Samopoznanye y samovospytanye kharaktera: Besedy psykholoha so starsheklassnykamy / Yu.M. Orlov. – M.: Prosveschenye, 1987. – 224 s.
4. Orlov Yu. M. Upravlenye povedenyem: lektsyia po kursu psykholohyy / Yu. M. Orlov. – M.: Ynstytut problem soznanyia,1996. – 38 s.
5. Orlov Yu. M. Sanohennoe myshlenye / Yu. M. Orlov; [Sost. A. V. Rebenok, O. Yu. Orlov]. – M.: Slaidynh, 2003. – 96 s.
6. Ylyn E. P. Dyfferentsyalnaia psykhofyzyolohyia fyzycheskoho vospytanyia y sporta / E. P. Ylyn. – L.: LHPY,1979. – 84 s.
7. Rudakov A. L. Sanohennaia refleksyia kak faktor stressoustoichyvosty lychnosty (na prymere sportsmenov po volnoi borbe): dys. na soyskanye uch. stepeny kand. psykhol. nauk: spets. 19.00.01 «Obschaia psykholohyia, psykholohyia lychnosty, ystoryia psykholohy» / A. L. Rudakov. – Moskva, 2009. – 215 s.
8. Moroziuk S. N. Osnovnye prynytsypy teoryy y praktyky sanohennoho myshlenyia / S. N. Moroziuk // International Journal of Developmental and Educational Psychology. – 2013. – № 1. – Vol.2. ISSN: 0214-9877. – Pp:453-458.