д. мед. н., Білай И. М., д. мед. н. Дарій В. І., к. мед. н., Красько М. П., к. фарм. н., Демченко В. О., к. фарм. н. Остапенко А. О. ПРОВЕДЕННЯ КУРАЦІЇ ХВОРИХ З ПРОВІЗОРАМИ-ІНТЕРНАМИ НА ЗАНЯТТЯХ З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ

УДК: 378.147:615.31]-057.4

ПРОВЕДЕННЯ КУРАЦІЇ ХВОРИХ З ПРОВІЗОРАМИ-ІНТЕРНАМИ НА ЗАНЯТТЯХ З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ

д. мед. н., Білай И. М., д. мед. н. Дарій В. І., к. мед. н., Красько М. П., к. фарм. н., Демченко В. О., к. фарм. н. Остапенко А. О.

Запорізький державний медичний університет, Україна, м. Запоріжжя

 

Інтернатура – важливий етап післядипломної освіти провізорів. На заняттях з клінічної фармації провізорам важливо вдосконалити своє клінічне мислення задля кращого розуміння принципів фармакотерапії. Для цього під час інтернатури ми проводимо разом з провізорами-інтернами курацію хворих на клінічній базі кафедри. В статті приведена методика виконання курації хворих з заповненням клінічного протоколу.

Ключові слова: курація хворих, інтернатура, післядипломна освіта.

 

Белай И. М., Дарий В. И., Красько Н. П., Демченко В. О., Остапенко А. А., Проведение куррации больных с провизорами-интренами на занятиях клинической фармации / Запорожский государственный медицинский университет, Украина, г.. Запорожье

Интернатура - важный этап последипломного образования провизоров. На занятиях по клинической фармации провизорам важно усовершенствовать свое клиническое мышление для лучшего понимания принципов фармакотерапии. Для этого во время интернатуры мы проводим вместе с провизорами-интернами куррацию больных на клинической базе кафедры. В статье приведена методика выполнения куррации больных с заполнением клинического протокола.

Ключевые слова: куррация больных, интернатура, последипломное образование.

 

Bilay I. M., Dariy V. I., Krasko M. P., Demchenko V. O., Ostapenko A. O. Conduct curation of the patients by pharmacists- interns on the practice of clinical pharmacy / Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Zaporizhzhia.

Internship is an important stage of postgraduate education of pharmacists. It is important to improve pharmacists their clinical thinking on the practice of clinical pharmacy for better understanding of the principles of pharmacotherapy. For this we have a curation of the patients with pharmacists-interns on clinical basis of the during the internship. The article presents the technique of curation of the patients and completing the clinical protocol.

Keywords: curation of the patients , internship, post-graduate education.

 

За родом своєї діяльності провізор безпосеред¬ньо контактує з хворими, допомагає їм у ви¬борі лікарських засобів (безрецептурна група препаратів); при необхідності надає першу ме¬дичну допомогу, бере участь в контролі ефек¬тивності та безпечності клінічної фармації окремо¬го хворого. На заняттях з клінічної фармації провізорам важливо вдосконалити своє клінічне мислення задля кращого розуміння принципів фармакотерапії. Наразі високі вимоги до рівня підго¬товки провізорів в галузі клінічної фармації диктують постійну необхідність у розвитку на¬вичок деонтологічного спілкування з хворими, вмінні зібрати анамнез хворого з метою скла¬дання раціональної схеми проведення безпечної клінічної фармації. Для цього під час інтернатури ми проводимо разом з провізорами-інтернами курацію хворих на клінічній базі кафедри.

Метою заняття - показати зна¬чення курації хворих провізорам-інтернам фармацевтич¬ного факультету і написання ними протоколу ведення хворого та проведення раціональної і безпечної клінічної фармації в клінічній лікарні.

План написання протоколу

І. Загальні відомості про хворого (паспортні дані).

Прізвище, ім'я, по батькові. Дата і рік народ¬ження. Стать. Професійний шлях. Дата прийнят¬тя в клініку. Дата виписки з клініки.

ІІ. Скарги.

Докладний опис скарг пацієнта під час курації та прийняття в стаціонар.

ІІІ. Опитування по системах.

IV. Анамнез хвороби.

V. Анамнез життя.

VI. Алергологічний та лікарський анамнез.

VII. Дані об'єктивного дослідження.

VIII. Додаткові дані методів дослідження з інтерпретацією результатів.

IX. Клінічний діагноз з описом етіології, па¬тогенезу. клінічних проявів, принципів лікуван¬ня виявлених лікарем захворювань.

X. Клінічна фармація.

XI. Побічна дія препаратів.

XII. Оцінка характеру можливих взаємодій препаратів.

XIII. . Вибір параметрів оцінки ефектив¬ності і безпечності клінічної фармації.

Провізор-інтерн уточнює, коли пацієнт відчув незду¬жання. Захворювання почалося гостро або по¬ступово. Що, на думку хворого, стало причи¬ною захворювання. Чи звертався до лікаря і коли або лікувався самостійно. З'ясувати, які лікарські препарати приймав хворий для ліку¬вання. Якщо лікувався в стаціонарі, то випи¬сався з погіршенням чи ні. Коли і з яких скарг почалося останнє погіршення самопочуття і у зв'язку з чим (причина) і т.д.

У цьому розділі відображається життєвий шлях хворого, трудова діяльність, наявність професійних шкідливостей, режим праці. Наго¬лошуються перенесені у минулому захворюван¬ня, залишкові явища після них. Особливу увагу звертають на туберкульоз, часті ангіни, "про¬студні захворювання", вірусний гепатит, шкідливі звички, спадкові захворювання у батьків і найближчих родичів.

Ретельно збирається і алергологічний анам¬нез: алергічні реакції на лікарські засоби (вка¬зати які), харчові і природні речовини, форма появи алергічних реакцій (анафілактичний шок, алергічний висип, її характер, набряк Квінке і т.д.), вказується, яке лікування проводилося у зв'язку з алергічною реакцією, його ефек¬тивність.

З'ясовують і описують алергічні реакції на ліки, харчові продукти та інші речовини, що мали місце в анамнезі.

Провізор-інтерн описує в протоколі об'єктивні дані, які отримав лікуючий лікар і записав в історію хвороби. Також відзначається змістовий опис механізму виник¬нення, клінічного значення виявлених лікарем фізикальних характеристик й симптомів тощо.

Провізор-інтерн наводить результати лабораторних та інструментальних методів дослідження та обо¬в'язково надає їх оцінку (норма, патологічні зміни - в чому вони полягають).

Особлива увага приділяється оцінці органів, що визначають фармакокінетику: нирок (рН сечі, клубочкова фільтрація і канальцева реабсорбція, креатинін, сечовина крові, проба по Зимницькому), печінки (пе¬чінкові проби - білірубін, тимолова проба, AЛT, ACT, альбумін). У разі ви¬явлення патологічних змін висловлюється дум¬ка про можливий їх вплив на фармакокінетичні процеси і фармакодинаміку ліків.

Провізори-інтерни описують напрямки лікарської те¬рапії (етіотропна, патогенетична, симптоматич¬на). Аналізуються призначені хворому препа¬рати, виділяються базисні. Описуються їх основні фармакодинамічні ефекти і фармакокінетичні особливості.

Перераховуються небажані ефекти, властиві призначеним лікам. Якщо клінічна фармація суп¬роводжувалася появою небажаних ефектів, то з'ясовується можлива причина їх виникнення і механізм розвитку ефектів в конкретній ситуації.

Шляхом попарного зіставлення препаратів, які призначені хворому, оцінюється можливість та вірогідність їх взаємодії. Уточнюється характер взаємодії (синергізм, антагонізм, індифе¬рентність) і механізм: фізико-хімічні (у шприці, інфузаті), фармакокінетичні (при всмоктуванні, зв'язок з білками плазми, в процесі біотрансформації, елімінації), фармакодинамічні (конкурен¬ція за рецептори, вплив на медіатори, зміну чут¬ливості рецепторів), фізіологічні (дія на різні органи і тканини, тотожні частині однієї і тієї ж фізіологічної системи).

Пропонуються заходи профілактики можли¬вих небажаних ефектів взаємодії лікарських за¬собів.

На основі знання індикаторів, що надійно харак¬теризують перебіг патологічного процесу, і ясно¬го розуміння мети лікування визначаються дос¬товірні параметри оцінки ефективності клінічної фармації хворих в конкретній клінічній ситуації.

Параметри безпечності призначеної клінічної фармації формулюються на підставі даних про можливі небажані ефекти лікарських засобів, що приймаються.

У щоденнику динамічного контролю ефективності і безпечності клінічної фармації реєструється на основі щоденних вибраних параметрів ефективності, у вигляді графіка або таблиці відображається динаміка змін цих по¬казників в ході медикаментозної терапії.

Звертається увага на: адекватність добової дози; адекватність разової дози і кратність прийому; вираженість і достатність ефекту на день обстеження; наявність небажаних ефектів препаратів, які використовують.

Наступним етапом є виписування рецептів з призначеними хворому препаратами.

Провізори-інтерни захи¬щають на заняттях оформлені протоколи клінічної фармації.

Висновки. Робота провізорів-інтернів післядипломного факультету із хворими і написання ними протоколу з ефективного та безпечного застосування лікарських засобів значно поліпшує засвоє¬ння розділів курсу клінічної фармації і сприяє пол¬іпшенню практичних навичок з раціонального вибору препаратів, режиму дозування, складан¬ня схеми лікування, забезпечення контролю ефективності медикаментозної терапії і безпе¬ки лікування.

 

Література:

1. Білай І. М. Методичні рекомендації щодо складання протоколу ведення хворого, проведення раціональної і безпечної клінічної фармації у клінічній лікарні для провізорів-інтернів/ Білай І. М.- Запоріжжя, 2010.- 12 с.

2. Зупанец И. А. Фармацевтическая опека: атлас / И. А. Зупанец, В. П. Черных, В. Ф. Маскаленко [и др.] // К.: «Фармацевт практик», 2004.- 192 с.

3. Зупанец И.А. Фармацевтическая опека: Курс лекций для провызоров и семейных врачей/ И. А. Зупанец, В. П. Черных, С. Б. Попов [и др.]// Х.: «Мегаполис», 2003.- 608 с.

 

References:

1. Bilai I. M. Metodychni rekomendatsii shchodo skladannia protokolu vedennia khvoroho, provedennia ratsionalnoi i bezpechnoi klinichnoi farmatsii u klinichnii likarni dlia provizoriv-interniv/ Bilai I. M.- Zaporizhzhia, 2010.- 12 s.

2. Zupanets Y. A. Farmatsevtycheskaia opeka: atlas / Y. A. Zupanets, V. P. Chernыkh, V. F. Maskalenko [y dr.] // K.: «Farmatsevt praktyk», 2004.- 192 s.

3. Zupanets Y.A. Farmatsevtycheskaia opeka: Kurs lektsyi dlia provыzorov y semeinыkh vrachei/ Y. A. Zupanets, V. P. Chernыkh, S. B. Popov [y dr.]// Kh.: «Mehapolys», 2003.- 608 s.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.