Кучерява К.В. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ

УДК: 378.2

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ

аспірантка, Кучерява К.В.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна, Київ

 

У статті розглядається роль самостійної роботи у процесі формуванні самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки, необхідність опанування вміннями підтримувати на високому рівні й удосконалювати власні професійні навички. Здійснено аналіз системи організації самостійної роботи студентів, взаємозв’язок і єдність цілей, задач, змісту, багатогранності методів, форм та засобів самостійної роботи, а також значення їх оптимального поєднання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців.

Ключові слова: самостійна робота, майбутній викладач економіки, самоосвіта, компетентність, самоосвітня компетентність.

 

аспирантка, Кучерявая Е. В. Самостоятельная работа студентов как основа развития самообразовательной компетентности будущего преподавателя экономики / Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Украина, Киев

В статье рассматривается роль самостоятельной работы в процессе формирования самообразовательной компетентности будущих преподавателей экономики, необходимость освоения умениями поддерживать на высоком уровне и совершенствовать собственные профессиональные навыки. Осуществлен анализ системы организации самостоятельной работы студентов, взаимосвязь и единство целей, задач, содержания, многогранности методов, форм и средств самостоятельной работы, а также значение их оптимального сочетания в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов.

Ключевые слова: самостоятельная работа, будущий преподаватель экономики, самообразование, компетентность, самообразовательная компетентность.

 

PhD student, Kucheriava K. V. Independent work of students as a basis for the development of self-educational competence of future lecturers of economics / Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Ukraine, Kiev

The article examines the role of independent work in the process of self-educational competence of lecturers economy, the need to master the skills to maintain at a high level and improve their skills. The analysis system of students' independent work, relationship and unity of purpose, objectives, content and multiplicity of methods, forms and means of self-employment, and value their optimal combination in the training of future specialists.

Key words: independent work, a future lecturers of economics, self-education, competence, self-educational competence.

 

Вступ. В умовах сьогодення соціальний і економічний розвиток України потребує подальшого розвитку активності, самостійності та творчих здібностей фахівців. Нагальною проблемою стає забезпечення держави кваліфікованими, ініціативними робітничими кадрами. Підготовка педагогічних кадрів в галузі економіки, їх професійне вдосконалення є важливою умовою модернізації професійно-економічної освіти.

У сучасному світі обсяг інформації, яка необхідна для плідної праці та життя освіченої людини, постійно зростає, тому на перший план виходить здатність людини опановувати нові знання самостійно. З огляду на це сьогодні особливо актуальною стає проблема формування самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки, вирішення якої потребує розробки ефективних засобів формування всебічно розвиненої особистості, яка здатна не тільки застосовувати здобуті знання в майбутній професійній діяльності, але й постійно поповнювати їх власними зусиллями.

Поняття компетентнісного підходу як одного з провідних методологічних основ підготовки спеціалістів визначає постановку та реалізацію цілей освітнього процесу в навчальних закладах у контексті формування й розвитку ключових компетентностей, що, передусім, знайшло відображення в розроблених державних стандартах. Наявність у молодого спеціаліста сформованої самоосвітньої компетентності вказує на соціальну та професійну зрілість його особистості.

Необхідність вирішення проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки приводить до розгляду організації їх самостійної роботи, її вдосконалення та систематизації у процесі фахової підготовки, що й становить актуальність досліджуваного питання.

Аналіз актуальних досліджень. На основі аналізу досліджень А. Маркової, П. Підкасистого, І. Зимньої, Р. Сагітової, А. Хуторського, Є. Чеботарьової, самоосвітня компетентність розглядається як особистісно-професійна якість, що характеризує спеціаліста як суб’єкта здатного до самостійної організації власної пізнавальної діяльності, направленої на безперервний саморозвиток професійних якостей. Так, на думку Є. Чеботарьової, «самоосвітня компетентність – це створення людиною самої себе» [1, с. 185].

Аналіз наукової літератури свідчить про сталий інтерес дослідників до проблеми самоосвіти: розроблено загальнотеоретичний фундамент, вивчені філософські, соціологічні, психологічні основи даного питання (Б. Ананьєв, A. Бодалев, Б. Гершунський, І. Кон, А. Орлов, Д. Ельдштейн, Д. Чернілевський, І. Шендрик, Е. Шукліна та ін.); загальнопедагогічна наукова основа самоосвіти і самовиховання розкрита в роботах Ю. Бабанського, А. Бушли, А. Громцевої, Р. Вукадинович, Г. Коджаспірової, І. Лернера, Б. Лихачова, М. Махмутова, П. Підкасистого, Б. Райського, Г. Селевко та ін.

Дослідження наукових праць Р. Сроди, В. Стрезикозина, Є. Голанта та ін. стосовно вивчення питання самостійної роботи дало можливість визначити її як вид пізнавальної діяльності та стверджувати, що самостійна робота є органічною частиною навчального процесу.

Так, ще Є. Голант окреслював розвиток самостійності в трьох, тісно пов’язаних один з одним, напрямах:

– самостійність у процесі пізнавальної діяльності;

– самостійність у практичній діяльності;

– організаційно-технічна самостійність, до якої належать уміння складати план роботи, розподіляти її в часі, підготувати необхідне обладнання [2, с. 16].

Варто зазначити, що проблемі самостійної роботи та визначення її сутності присвячували свої дослідження Б. Єсипов, А. Линда та ін., наголошуючи на важливості збільшення обсягу самостійної роботи на заняттях, оскільки за умови недостатньої кількості такого виду роботи неможливо привчити до самоосвіти.

Потрібно підкреслити, що аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив, що на даний час немає однозначного визначення поняття самостійної роботи студентів. Так, Б. Єсипов, А. Линда розглядають її лише як форму організації діяльності; Ю. Бабанський, В. Буряк, А. Власенков – як метод навчання. Науковці І. Лернер, І. Половніков, А. Пасєкунов, П. Підкасистий сприймали самостійну роботу лише як засіб залучення майбутніх фахівців до пізнавальної діяльності. Проблемі визначення поняття «самостійна робота студентів» і відокремлення його від поняття «самоосвіта» приділяється велика увага й на сучасному етапі (В. Бєляєва, З. Горностаєва, Л. Орлова, Г. Андрєєва, O. Ширманова, Н. Ягельська, Є. Андросюк, В. Кучеров та ін.). Так, за Н. Ягельською, самостійна робота – це форма організації та реалізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, яку спрямовує й контролює викладач або сам студент відповідно до програми навчання та індивідуальних потреб на аудиторних заняттях або в позааудиторний час з метою оволодіння професійними знаннями, навичками й уміннями та самовдосконалення [3, с. 5].

Принципова відмінність самостійної роботи від самоосвіти полягає в тому, що самостійна робота студентів, в основному, стимулюється та скеровується ззовні, тоді як самоосвіта – внутрішніми мотивами, що виходять за межі навчальних.

Мета статті полягає в обґрунтуванні системи організації самостійної роботи майбутніх викладачів економіки як однієї з умов формування самоосвітньої компетентності.

Виклад основного матеріалу. Самоосвітня компетентність ґрунтується на досвіді самоосвітньої діяльності, споконвічному прагненні студента розширити свій освітній потенціал, підвищити конкурентоспроможність на ринку праці. Унаслідок чого зростає роль вищої школи у формуванні ціннісного ставлення випускників до самоосвітньої діяльності, усвідомленні майбутніми фахівцями особливої значущості самоосвітньої компетентності для безперервного професійно-особистісного розвитку.

Самоосвітня компетентність проявляється в навичках і вміннях самовдосконалення, навичках самостійної пізнавальної діяльності, метою якої виступає оновлення інтелектуального потенціалу відповідно до загальнокультурних і професіональних запитів суспільства, тобто в самоосвіті. Самоосвіта є визначним фактором саморозвитку внутрішнього світу особистості, вона стає необхідною частиною його життя.

Варто зауважити, що проблема формування самоосвітньої компетентності у майбутніх викладачів економіки є ключовою в систематизації організації їх самостійної роботи. Багато науковців розглядають дане питання як складний процес переростання самостійної роботи в самоосвіту.

У зарубіжній педагогічній літературі для визначення поняття «самостійна робота» використовують низку термінів, які підкреслюють її різні аспекти. Популярним є «опосередковане навчання», тобто робота, яку виконують під опосередкованим керівництвом викладача, на противагу поняттю «пряме» навчання, яке відбувається під безпосереднім керівництвом викладача. У французькій та англійській педагогічній літературі використовують поняття «індивідуальна робота». У США застосовують термін «незалежне навчання», що означає таку пізнавальну діяльність, при якій студенти мають значну свободу добору засобів і методів навчання на основі отриманих від викладача навчальних планів-програм.

У традиціях вітчизняної дидактики вищої школи це поняття трактують значно ширше. Його розглядають як:

- обов’язкову складову частину навчальної діяльності студента в процесі здобуття вищої освіти;

- форму організації навчального процесу;

- основний засіб опанування необхідних знань;

- діяльність студента в ході виконання навчальних завдань;

- безпосереднє мислення, міркування (пізнання) студента в ході навчального процесу [4, с. 34].

Таким чином, ми можемо констатувати, що самостійна робота студентів – це спланована, організаційно й методично спрямована пізнавальна діяльність студентів для досягнення конкретного навчального результату, що здійснюється під опосередкованим керівництвом викладача.

На противагу вищесказаному, необхідно зазначити, що студенти досить часто пасивно ставляться до самостійної роботи, навіть ураховуючи велику різноманітність її різновидів і форм. Причинами цього є недоопрацювання саме методичної організації процесу самостійної роботи, що закладається в нечітко сформульованих цілях навчання, важкості практичного застосування теоретичних знань у процесі виконання різних видів самостійних робіт, відсутності системи стимулювання діяльності студентів, відсутності об’єктивної оцінки результатів тощо. Пасивне ставлення студентів до самостійної роботи полягає також у відсутності внутрішньої мотивації, недостатньому рівні теоретичних знань та низькому рівні пізнавальної самостійності й самоорганізації.

Варто відзначити, що постановка задач і постановка цілей самостійної роботи студентів повинна виконуватися з орієнтацією на державні стандарти вищої освіти та конкретизацією цілей за відповідними розділами дисципліни. Мета самостійної роботи повинна відповідати структурі готовності студентів до подальшої самоосвіти. Намічені цілі визначатимуть обсяг і структуру змісту навчального матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання, а також необхідне методичне забезпечення.

У процесі впорядкування змісту самостійної роботи для майбутніх викладачів економіки необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості студентів, тобто їх рівень знань у цій галузі, їх інтелектуальні здібності, та керуватися державними стандартами вищої освіти.

Підбір навчального матеріалу, за допомогою якого розкривається суть дисципліни, відіграє важливу роль, оскільки, якщо отримана інформація не відповідає потребам студента й не чинить на нього ніякого впливу, то вона не піддається інтелектуальній обробці та не спонукає до подальшої діяльності. Тому зміст навчального матеріалу повинен бути доступним для майбутнього викладача економіки, надаючи йому змогу спиратися на наявні в нього знання й життєвий досвід. Проте, потрібно підкреслити, що сам навчальний матеріал повинен бути досить важким і складним, передбачати перспективу розвитку, викликаючи у студента інтерес, що досягається новизною та незвичністю поставлених перед ним завдань [5, c. 68–69].

Завдання для самостійної роботи мають бути спрямовані на розвиток у студентів навичок самостійної та самоосвітньої діяльності. Необхідно ставити перед майбутніми викладачами такі завдання, у процесі виконання яких неможливо використовувати готові шаблони для вирішення, а передбачається застосовувати знання й уміння в новій ситуації, мислити творчо та самостійно.

Необхідно наголосити на тому, що в процесі організації самостійної роботи варто забезпечити правильне поєднання обсягів аудиторної та позааудиторної самостійної роботи. Необхідно уникати крайнощів, виділяючи велику частину часу на позааудиторну роботу, що призводить до уповільнення темпів вивчення навчального матеріалу та, відповідно, розвитку здатності до самоосвітньої діяльності. Одночасно не варто забувати, що постійна присутність і допомога педагога також не сприяє формуванню самоосвітніх здібностей.

Вводити самостійну роботу в навчальний процес слід планомірно та систематично, залежно від відведених годин на її виконання згідно з навчальними планами. Необхідно інформувати студентів про види робіт, графік їх виконання, консультацій і форми звітності.

Студентів, починаючи з перших занять, необхідно забезпечити методичними матеріалами до виконання самостійної роботи, а також своєчасно надати відповідні завдання. Методичні матеріали повинні служити допомогою в організації самостійної діяльності студентів, «путівником» із самостійного вивчення конкретної дисципліни, а також повинні допомагати їм здійснювати самоконтроль у процесі виконання поставленого завдання.

Потрібно не забувати й про консультації викладача зі студентами, які допомагають, спрямовують, корегують і контролюють їхню діяльність. Необхідно доводити до студентів інформацію про місце та час проведення консультацій. Консультації мають бути систематичними.

Про ефективність самостійної роботи можна судити за її результатами, визначеними за допомогою активних методів контролю. Контроль системи самостійної роботи в процесі підготовки майбутніх викладачів економіки передбачає здійснення комплексного контролю самостійної діяльності, оцінки отриманих результатів, а також їх коригування відповідно до мети та завдань самостійної роботи студентів, включати контроль за розвитком у них здібностей до самоосвіти (самоосвітньої компетентності) та контроль за досягненням запланованих результатів навчання, тобто перевірку знань, умінь, навичок, а також засвоєних способів діяльності.

Здійснення постійного контролю самостійної роботи майбутніх викладачів економіки та чередування його форм, сприяє виробленню в них дисципліни та прагнення займатися регулярно, що позитивно позначається на міцності засвоєних знань і виробленню стабільного інтересу до професії. Слід відзначити, що за відсутності систематичного контролю та роботи з боку викладача студент відкладає основний обсяг роботи на кінець вивчення дисципліни (зазвичай це кінець навчального семестру), створюючи тим самим складнощі в опануванні навчальним матеріалом роботи й відповідно в оцінюванні результатів. Активне залучення студента в навчальний процес виробляє в нього відчуття власної значущості під час аналізу й засвоєння навчального матеріалу та свободи діяльності, сприяє розвитку ініціативності та самостійності, що, у свою чергу, призводить до задоволення своєю діяльністю (навчанням) в цілому [6].

Самостійна робота майбутніх викладачів економіки повинна розглядатися не лише як форма навчання та вид навчальної діяльності, а і як засіб залучення до самостійної діяльності, спосіб опанування методами самоорганізації та самовиховання з метою прищеплення в них прагнення безперервно підвищувати свою кваліфікацію в ході професійної діяльності.

Висновки. Таким чином, самостійна робота майбутніх викладачів економіки як різновид і складова їх навчально-пізнавальної діяльності сприяє виробленню установки на самостійне систематичне зміцнення власного трудового потенціалу, розширення своїх знань, умінь орієнтуватися в потоці інформації у процесі вирішення навчально-професійних завдань, сприяє інтелектуальному розвитку фахівця відповідному просуванню від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності, тобто до формування самоосвітньої компетентності.

Перспективи подальших досліджень ми пов’язуємо з дослідженням рівня готовності майбутніх викладачів економіки до самоосвіти та впровадженням методик для розвитку означеної проблеми.

 

Література:

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : колективна монографія / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина, О. В. Овчарук ; за. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.

2. Голант Е. Я. Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников / Е. Я. Голант // Учебные записи ЛГПИ. – 1944. – Т. 52. – С. 11–23.

3. Ягельська Н. В. Методика організації самостійної роботи студентів з англійської мови з використанням професійного мовного портфеля : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Н. В. Ягельська. – С. : Київський нац. лінгвіст. ун., 2005. – 23 с.

4. Шимко І. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі / І. Шимко // Рідна шк. – 2005. – №8. – С. 34–35.

5. Демченко О. Дидактична система організації самостійної роботи студентів / О. Демченко // Рідна школа. – 2006. – № 5. – с. 68–70.

6. Журавська Л. М. Концептуальні умови управління самостійною роботою студентів у ВНЗ / Л. М. Журавська // Освіта та управління. – Т. 3. – 1999. – №2.

 

References:

1. Kompetentnisnyj pidkhid u suchasnij osviti: svitovyj dosvid ta ukrajinsjki perspektyvy : kolektyvna monoghrafija / N. M. Bibik, L. S. Vashhenko, O. I. Lokshyna, O. V. Ovcharuk ; za. red. O. V. Ovcharuk. – K. : K.I.S., 2004. – 112 s.

2. Golant Ye. Ya. Nekotorye printsipialnye voprosy razvitiya samostoyatelnosti shkolnikov / Ye. Ya. Golant // Uchebnye zapisi LGPI. – 1944. – T. 52. – S. 11–23.

3. Jagheljsjka N. V. Metodyka orghanizaciji samostijnoji roboty studentiv z anghlijsjkoji movy z vykorystannjam profesijnogho movnogho portfelja : avtoref. dys. … kand. ped. nauk : 13.00.02 / N. V. Jagheljsjka. – S. : Kyjivsjkyj nac. linghvist. un., 2005. – 23 s.

4. Shymko I. Problemy orghanizaciji samostijnoji roboty u vyshhij shkoli / I. Shymko // Ridna shk. – 2005. – №8. – S. 34–35.

5. Demchenko O. Dydaktychna systema orghanizaciji samostijnoji roboty studentiv / O. Demchenko // Ridna shkola. – 2006. – № 5. – s. 68–70.

6. Zhuravsjka L. M. Konceptualjni umovy upravlinnja samostijnoju robotoju studentiv u VNZ / L. M. Zhuravsjka // Osvita ta upravlinnja. – T. 3. – 1999. – №2.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.