доктор медичних наук Білай І. М., кандидат фармацевтичних наук Демченко В.О., кандидат медичних наук Красько М.П., кандидат фармацевтичних наук Остапенко А.О. ФАРМАЦЕВТИЧНА ТА ФАРМАКОДИНАМІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

УДК: 615.2/.4.015+615.2/.4.033]-043.5

 

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТА ФАРМАКОДИНАМІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

доктор медичних наук Білай І. М.,

кандидат фармацевтичних наук Демченко В.О.,

кандидат медичних наук Красько М.П.,

кандидат фармацевтичних наук Остапенко А.О.

Запорізький державний медичний університет, Україна, Запоріжжя

 

Дослідження фармацевтичної та фармакодинамічної взаємодії лікарських засобів в клінічній практиці є однією з найбільш перспективних і одночасно суперечливих проблем медицини сьогодення. Основним завданням лікаря при проведенні комбінування ліків є отримання тільки сприятливих наслідків взаємодії ліків, а також прогнозування та проведення профілактики несприятливих наслідків взаємодії ліків. Науково обґрунтоване комбіноване застосування лікарських засобів дозволяє отримати надійний фармакотерапевтичний ефект і тим самим уникнути багатьох ускладнень фармакотерапії.

Ключові слова: фармацевтична та фармакодинамічна взаємодія, лікарський засіб, клінічна практика.

 

доктор медицинских наук, Белай И. М., кандидат фармацевтических наук Демченко В. О., кандидат медицинских наук Красько Н. П., кандидат фармацевтических наук Остапенко А. А. Фармацевтическое и фармакодинамическое взаимодействие лекарственных средств в клинической практике / Запорожский государственный медицинский университет, Украина, г. Запорожье

Исследование фармацевтического и фармакодинамического взаимодействия лекарственных средств в клинической практике является одной из наиболее перспективных и одновременно противоречивых проблем медицины в настоящее время. Основным заданием врача при проведении комбинирования лекарственных средств является получение только благоприятных последствий взаимодействия препаратов, а также прогнозирование и проведение профилактики неблагоприятных последствий взаимодействия лекарственных средств. Научно обоснованное комбинированное применение лекарственных средств позволяет получить надежный фармакотерапевтический эффект и тем самым избежать многих осложнений фармакотерапии.

Ключевые слова: фармацевтическое и фармакодинамическое взаимодействие, лекарственное средство, клиническая практика.

 

doctor of medical science Bilai I. M., candidate of pharmaceutical science Demchenko V. O., candidate of medical science Kras’ko N. P., candidate of pharmaceutical science Ostapenko A. A. Pharmaceutical and pharmacodynamics interactions of drugs in clinical practice / Zaporizhzhya State Medical University, Ukraine, Zaporizhzhya

The investigation of pharmaceutical and pharmacodynamics drug interactions in clinical practice is one of the most promising and contradictory problem in modern medicine. The main physician task during the combination of drugs is getting only favorable effects of drug interactions, as well as the prediction and prevention any adverse effects of conducting drug interactions. Science-based combined using of drugs provides a reliable pharmacotherapeutic effect and thereby help to avoid a lot of the pharmacotherapy complications.

Keywords: pharmaceutical and pharmacodynamics interaction, drug, clinical practice.

 

Введення.

Актуальність проблеми взаємодії ліків, що набула широкого звучання в світовій літературі як проблема interaction drugs, виникла в зв'язку з дедалі більшою тенденцією до призначення 2-3 і більше лікарських препаратів. Так, нерідко хворий отримує одночасно 4-11, а іноді до 30 препаратів. Встановлено, що можливість взаємодії між препаратами зростає з 4% при прийомі 5 і менше препаратів, до 45% при одночасному використанні 20 і більше ліків [1, c. 113]. Слід пам'ятати, що крім препаратів, що призначаються лікарем, хворі нерідко самостійно приймають аналгетики, снодійні, седативні, транквілізатори, антибактеріальні і протизапальні засоби. Можливість призначення різних лікарських сполучень безмежна. Тому виділити рецепти на всі варіанти спільного призначення ліків не представляється можливим.

Ефективність та безпечність комбінованої медикаментозної терапії визначаються лікарем [2, c. 405]. Основні принципи раціонального комбінування лікарських засобів такі:

• визначати вид і різновид взаємодії;

• виявляти фактори, що впливають на вираженість взаємодії;

• передбачати можливі взаємодії;

• враховувати дозування при комбінованій фармакотерапії;

• оцінювати ефективність і безпеку лікарських препаратів, при їх взаємодії для цілеспрямованого впливу на фармакодинаміку і корекцію побічних ефектів.

Лікар повинен знати такі види взаємодії як фармакодинамічна, фармакокінетична і фармацевтична.

Зупинимося на фармацевтичній та фармакодинамічній взаємодіях і наслідках при комбінованому застосуванні ліків.

Фармацевтична взаємодія обумовлена адсорбцією однієї речовини іншою або/і розчинником, коагуляцією речовин, зміною фізичних властивостей - наприклад, температури плавлення (евтектичні суміші), вступом компонентів суміші в хімічні реакції, наприклад, нейтралізації речовин, що мають кислу і основну природу. При цьому взаємно послаблюються або зникають типові для даних препаратів властивості, в суміші з'являються нові сполуки, здатні проявляти токсичні ефекти або посилювати лікувальні ефекти [3, c. 86].

Фармакокінетична взаємодія проявляється при приготуванні сумішей у вигляді однієї лікарської форми (порошки, мікстури і т.п.), при введенні лікарських речовин в одному шприці, в одній крапельниці, при одночасному прийомі всередину і т.п.

Наприклад, глюкоза часто використовувана як коригувальник смаку в багатьох прописах, здатна формувати евтектичну суміш з димедролом, темісалом, еуфіліном. Часто глюкоза у вигляді ізотонічного розчину використовується як розчинник для краплинного переливання серцевих глікозидів, допаміну, не враховуючи того, що глюкоза є окислювачем і інактивує багато лікарських речовин. Одночасне введення в одному шприці гепарину (кислота) і адреналіну гідрохлориду (основа) призводить до взаємного ослаблення ефектів в силу звичайної реакції нейтралізації [4, c. 36].

Руйнуються в одному шприці аскорбінова кислота і вітамін В12, аскорбінат і нікотинова кислота, кислота нікотинова несумісна в одному розчині з піридоксином, тіаміном, ціанокобаламіном. Рибофлавін здатний окислити тіамін з утворенням токсичної для організму сполуки.

Таким чином, фармацевтична взаємодія може супроводжуватися інактивацією лікарських речовин і підвищенням їхньої токсичності. Антиатеросклеротичний препарат холестирамин, який по суті є іонообмінною смолою, зв'язує, адсорбує на собі багато лікарських препаратів, зокрема фібрати, серцеві глікозиди, антикоагулянти, солі кальцію, вітаміни В, К і багато інших.

При одночасному пероральному призначенні ліків можлива їх взаємодія в просвіті шлунково-кишкового тракту. Так, антацидні засоби, що містять магній або алюміній, зв'язують дігоксин, тетрациклін. Останній здатний утворювати нерозчинні комплекси з препаратами кальцію, заліза.

Фармакодинамічна взаємодія проявляється шляхом конкуренції за рецептор, впливу на медіатор, зміни чутливості тканини і т.д.

Конкуренція за рецептор спостерігається в дії фармакологічних антагоністів. Наприклад, М-холінолітик атропін усуває ефекти М-холіноміметика пілокарпина за рахунок витіснення його з холінорецептора. Налорфин витісняє морфін зі специфічних рецепторів.

Антибіотики аміноглікозідної будови конкурують з іонами кальцію за рецептори в закінченнях соматичних нервів, знижують чутливість постсинаптичної мембрани до ацетилхоліну, інгібують вивільнення ацетилхоліну з холінергічних нервових закінчень. Ці моменти в механізмі дії сприяють потенціюванню ефектів міорелаксантів. При взаємодії міорелаксантів як деполяризуючої, так і антидеполяризуючої дії з такими антибіотиками як стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин, поліміксин, тетрациклін, лінкоміцин може виникнути тривала зупинка дихання.

Препарати кальцію різко посилюють ефект серцевих глікозидів, сприяють розвитку токсичної дії. Призначення діуретиків, що викликають гіпокаліємію, супроводжується прискоренням токсичного прояву дії серцевих глікозидів.

Фторотан, циклопропан та інші наркозні засоби часто провокують розвиток аритмій аж до фібриляції. Це відбувається за рахунок сенсибілізації серцевого м'яза до ендогенних катехоламінів.

Нейролептичні засоби потенціюють ефект аналгетиків, антигістамінних, наркозних засобів і т.п.

Новокаїн, введений в організм разом з сульфаніламідами, знижує чутливість мікрофлори до останніх, тому що при метаболізмі звільняє параамінобензойну кислоту.

Глюкокортикоїди сенсибілізують судинну стінку до вазопресорних препаратів за рахунок стабілізації катехоламінів.

Якщо на тлі застосування α-адреноблокаторів (фентоламіна, апрессина), скажімо, при їх передозуванні ввести адреналін, то він дає парадоксальну реакцію, тобто збільшує гіпертензію.

Резерпін провокує розвиток аритмій на тлі дигіталізації, оскільки він вивільняє катехоламіни з депо.

Трициклічні антидепресанти (імізин) перешкоджають пресинаптичному захопленню октадину і знижують гіпотензивний ефект.

Пригнічуючий ефект наркотичних аналгетиків на дихання різко зростає, якщо разом з ними приймають снодійні, наркозні засоби, нейролептики та інші речовини. Використання аналгетика морфіну особливо небезпечно, якщо перед цим прийнятий алкоголь. Невеликі дози морфіну можуть бути смертельні, коли в крові має місце висока концентрація алкоголю.

Потенціюють дію наркотичних аналгетиків і інгібітори моноамінооксидази, але їх потенціювання проявляється не в головному ефекті, а у вигляді тривоги, невпевненості, важкому пригніченні дихання.

β-адреноблокатор анаприлін пригнічує прояви ефекту бронхолітиків, що реалізують ефект через адренергічні структури – β2-адреноміметиків і адреноміметиків прямої та непрямої дії.

Таким чином, на прикладах показані можливі види взаємодії – фармацевтичне та фармакодинамічне. Важливими факторами, що впливають на лікарські взаємодії визначені: час розвитку взаємодії, доза лікарських препаратів, метаболіти, шлях введення, фактори ризику (вік, супутні хвороби, поліпрагмазія, терапевтична широта лікарського засобу, знаходження пацієнта в умовах інтенсивної терапії) [5, c. 24-26].

Висновки. Цілком очевидно, що основним завданням лікаря при проведенні комбінування ліків є отримання тільки сприятливих наслідків взаємодії ліків, а також прогнозування та проведення профілактики побічних ефектів взаємодії ліків. Це завдання успішно вирішується, якщо лікар орієнтується в фармакологічних параметрах лікарських препаратів. Науково обґрунтоване комбіноване застосування лікарських засобів дозволяє отримати надійний фармакотерапевтичний ефект при призначенні менших доз препаратів і тим самим уникнути багатьох ускладнень фармакотерапії.

 

Література:

1. Коваленко В.М. Взаємодія лікарських засобів. Зв'язок між біотрансформацією та токсичністю // Проблеми токсикології лікарських засобів та клінічної токсикології. – 2011. - №5 (55). – С. 113.

2. Possibility of Drug-Drug Interaction in Prescription Dispensed by Community and Hospital Pharmacy / H. Kafeel, R. Rukh, H. Qamar, J. Bawany, M. Jamshed, R. Sheikh, T. Hanif, U. Bokhari, W. Jawaid, Y. Javed, Y. M. Saleem // Pharmacology & Pharmacy. – 2014. - № 5. – P. 401-407.

3. Drug interactions: principles and practice / B. D Snyder, T. M Polasek, M. P Doogue // Aust Prescr. – 2012. - № 35. – P. 85-88.

4. Несумісні та нераціональні сполучення лікарських засобів для парентерального застосування. Повідомлення ІІ / А. О. Дроздова, Л. Л. Давтян, Р. С. Коритнюк, О. П. Шматенко, Н. І. Гудзь, О. Я. Коритнюк, І. О. Власенко, Т. А. Борисенко // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 1. - С. 33-40.

5. Взаємодія лікарських засобів у практиці лікаря-анестезіолога / Ю.О. Площенко, Д.М. Станін // Острые и неотложные состояния в практике врача. – 2016. - № 1. – С. 19-27.

 

References:

1. Kovalenko V.M. Vzaiemodiia likarskykh zasobiv. Zviazok mizh biotransformatsiieiu ta toksychnistiu // Problemy toksykolohii likarskykh zasobiv ta klinichnoi toksykolohii. – 2011. - №5 (55). – S. 113.

2. Possibility of Drug-Drug Interaction in Prescription Dispensed by Community and Hospital Pharmacy / H. Kafeel, R. Rukh, H. Qamar, J. Bawany, M. Jamshed, R. Sheikh, T. Hanif, U. Bokhari, W. Jawaid, Y. Javed, Y. M. Saleem // Pharmacology & Pharmacy. – 2014. - № 5. – P. 401-407.

3. Drug interactions: principles and practice / B. D Snyder, T. M Polasek, M. P Doogue // Aust Prescr. – 2012. - № 35. – P. 85-88.

4. Nesumisni ta neracionaljni spoluchennja likarsjkykh zasobiv dlja parenteraljnogho zastosuvannja. Povidomlennja II / A. O. Drozdova, L. L. Davtjan, R. S. Korytnjuk, O. P. Shmatenko, N. I. Ghudzj, O. Ja. Korytnjuk, I. O. Vlasenko, T. A. Borysenko // Farmacevtychnyj zhurnal. - 2011. - № 1. - S. 33-40.

5. Vzajemodija likarsjkykh zasobiv u praktyci likarja-anesteziologha / Ju.O. Ploshhenko, D.M. Stanin // Ostrye y neotlozhnye sostojanyja v praktyke vracha. – 2016. - № 1. – S. 19-27.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.