УДК 658.5.011
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ В ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Боднарюк А.-Б. М.,
Науковий керівник: Микитюк М. В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Чернівці
У статті розглянуто проблему управління процесами ризик-менеджменту у туристичній діяльності. Визначено поняття «ризик у туристичній діяльності» та його різновиди, наведені ризики для туриста. Досліджено значення ризик-менеджменту в цілому. У статті наведений головний елемент туристичного ризик-менеджменту та визначені методи і моделі туристичного ризик-менеджменту. Розглянуті основні заходи, що сприяють усуненню можливих негативних наслідків ризику.
Ключові слова: ризик в туристичній діяльності,витрати в туристичній діяльності, ризик-менеджмент, методи ризик-менеджменту, мінімізація ризиків.
Боднарюк А.-Б. М., Научный руководитель: Мыкытюк М. В. Риск-менеджмент в туристической деятельности / Черновицкий торгово-экономический институт КНТЕУ, Украина, Черновцы
В статье рассмотрена проблема управления процессами риск-менеджмента в туристической деятельности. Определено понятие «риск в туристической деятельности» и его разновидности, приведены риски для туриста. Исследовано значение риск-менеджмента в целом. В статье приведен главный элемент туристического риск-менеджмента и определены методы и модели туристического риск-менеджмента. Рассмотрены основные меры, способствующие устранению возможных негативных последствий риска.
Ключевые слова: риск в туристической деятельности, расходы в туристической деятельности, риск-менеджмент, методы риск-менеджмента, минимизация рисков.
Bodnariuk A.-B. M., Scientific Adviser: Mykytiuk M. V. Risk management in tourism business / Chernivtsi Trade and Economics Institute of Kyiv National Trade and Economics University, Ukraine, Chernivtsi
The article examines the problem of managing of the processes of risk management in tourism. The definition of the risk in tourist business and its varieties are specified, and there is also defined what are the risks for the tourists. Risk management is studied in general. The main element of the tourism risk management, methods and models of tourism risk management are defined. The article is also about the ways of elimination of all possible negative risk consequences.
Keywords: risk in tourism, tourism expenses, risk management, risk management methods, risks minimization.
Введення. Економічний або господарський ризик відіграє дуже важливу роль у діяльності туристичного підприємства. Він зумовлює завдання збитків господарству підприємства, коливання кон'юнктури, змін на ринку збуту і зміну поведінки клієнтів.
У практиці туристичних підприємств ніколи з цілковитою впевненістю не можна встановити, як у майбутньому сформуються чинники, які будуть мати вплив на досягнення запланованих результатів. Можна обґрунтовано стверджувати, що невід'ємним атрибутом ринкової економіки є ведення підприємницької діяльності за умов невизначеності, а як наслідок цього - кожне підприємство обтяжене ризиком [1, с. 257].
Фактор ризику особливо посилюється в умовах нестабільного стану економіки, який супроводжується інфляційними процесами, дорогими кредитами тощо.
Ризик у туристичній діяльності - це ймовірність того, що підприємство зазнає збитків або витрат, якщо прийняте управлінське рішення не здійсниться, а також якщо при прийнятті цих рішень були допущені прорахунки чи помилки. Ризик закладено в самій сутності підприємницької діяльності, оскільки підприємець самостійно розпоряджається засобами виробництва, вибирає сферу діяльності, але не завжди діє правильно. В ринкових умовах підприємець постійно конкурує з іншими підприємцями і немає гарантії, що він вийде переможцем.
Підприємницький ризик - це ризик, який виникає в будь-яких видах підприємницької діяльності підприємця. В абсолютному значенні ризик може бути представлений матеріально-речовими або вартісними показниками. У відносному вигляді ризик може бути визначений як співвідношення суми можливих витрат до вартості основних і оборотних фондів.
У туризмі до витрат належать незаплановані матеріальні витрати, прямі грошові витрати в результаті перевитрат грошей, незапланованих виплат, інфляції, зміни валютних курсів, розкрадання, витрати робочого часу в результаті непередбачених обставин тощо.
Підприємницький ризик можна поділити на виробничий, фінансовий, інвестиційний і страховий.
Виробничий ризик пов'язаний безпосередньо з господарською діяльністю підприємства і визначається як імовірність невиконання підприємством своїх зобов'язань за контрактом або угодою із замовником. Він виражається ризиком у реалізації товарів і послуг, помилок у ціновій політиці, ризиком банкрутства.
Фінансовий ризик - це ймовірність отримання збитків у результаті проведення відповідних операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій із цінними паперами. До фінансових ризиків відносять кредитний ризик, процентний (відсотковий) ризик, валютний ризик, ризик втраченої фінансової вигоди.
Інвестиційні ризики. Нові туристичні проекти мають три види ризиків:
- ризик, пов'язаний із технічними нововведеннями;
- ризик, пов'язаний з економічною або організаційною сторонами виробництва;
- ризик, що визначається "молодістю" підприємства.
Підприємницький ризик формується під впливом об'єктивних (екзогенних) і суб'єктивних (ендогенних) факторів.
До найбільш важливих екзогенних факторів у туризмі належать політичні чинники, інфляція, зміна податкових ставок і митних зборів, зміна вартості оренди тощо. Ендогенні фактори пов'язані з помилками й упущеннями керівництва і персоналу, загальним ставленням керівництва до ризику.
Страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування та яка має ознаки ймовірності та випадковості настання [2, с. 155].
Що стосується кінцевих споживачів (туристів), то ризики, найчастіше, проявляються через раптову, часто безпідставну, відмову туриста оплатити раніше заброньований тур. Неможливість оплати спричинена, як правило, відсутністю необхідної суми або прийняттям рішення туристом про використання призначених для оплати коштів на інші цілі. Туристичне підприємство у таких випадках застосовує процедури анулювання і встановлює штрафні санкції, які дозволяють частково компенсувати отримані збитки [5].
Однак, багаторазовість таких відмов негативно впливає на характер організаційно-фінансової діяльності. Вони можуть спричинити розбалансованість грошових потоків і ускладнення взаємовідносин з партнерами [4].
Результати спостережень засвідчують, що нехтування ризиком у процесі планування діяльності спричинює небезпеку понесення витрат та недосягнення поставлених цілей. Водночас надмірна обачність може призвести до втрати потенційної переваги і марнотрацтва [1, с. 258].
Важлива роль у визначенні допустимого рівня ризику, прогнозуванні імовірності настання ризикових подій та своєчасній нейтралізації їх негативних наслідків відводиться ризик-менеджменту.
Ризик-менеджмент — це система заходів щодо виявлення, оцінки, профілактики та страхування ризиків і включає стратегію і тактику управлінських дій [4].
Управління ризиками, як і всяка управлінська діяльність, має свій логічний аспект (прийняття рішень) і свою процедуру (послідовність дій) [3, с. 312].
Система управління ризиками орієнтована на досягнення певної мети – мінімізації втрат (фінансових, кадрових, матеріальних тощо) організації. Це означає, що перелік завдань, що вирішуються даною системою значно вужче, ніж перелік завдань системи управління в цілому.
Однак, вирішення завдань системи управління туристичними ризиками, в сукупності з реалізацією поточних та стратегічних планів підприємства, дозволяє здійснювати діяльність за кризових умов з найменшими втратами.
Управління ризиками на туристичному підприємстві здійснюється на двох рівнях – стратегічному і тактичному. Якщо співвіднести ці рівні з внутрішньоорганізаційною системою управління, то перший з них реалізується в межах підсистем стратегічного планування, координації та контролю, а інший – в межах підсистеми організації.
Головним елементом туристичного ризик-менеджменту є розробка механізму адаптації до ризиків. Адаптаційна підсистема передбачає використання комплексу заходів, що охоплюють усю сферу впливу туристичних ризиків. До них відносяться різні методи і прийоми ризик-менеджменту та економічного моделювання, що розробляються індивідуально в конкретній господарській одиниці. Ці методи добре вивчені в діяльності різних економічних систем (насамперед, виробничих) і їх у цілому можна застосувати й в туристичному секторі. При цьому в туристичній діяльності можуть використовуватися методи, характерні тільки при управлінні ризиками туристичних продуктів і непридатні в інших сферах.
Одним з таких методів є застосування тайм-лімітів з анулювання туру зі встановленням відповідних штрафних санкцій. Цей механізм використовується при управлінні ризиком відмови клієнта від раніше заброньованого туру. Цей ризик для туристичних підприємств становить загрози великих фінансових втрат, оскільки масові відмови від уже підтверджених турів, означають неможливість компенсації фактичних витрат із формування та продажу турів. Усі витрати, пов'язані з організацією замовленого клієнтом туру, не відшкодовуються туристичній фірмі сторонніми організаціями в регресійному порядку.
У цій ситуації єдиним способом мінімізації ризику анулювання туру є визначення груп тимчасових періодів від дати ануляції до дати початку туристичної поїздки і присвоєння кожної групи визначеного штрафу. Розмір штрафу залежить не тільки від близькості початку туру, а й від виду туристичного продукту, характеру тарифу, виду транспорту і зони рекреації. У межах вказаного методу визначається оптимальне співвідношення між трьома параметрами: тайм-лімітом з анулювання бронювання (кількістю ночей від дати підтвердження туру до дати анулювання), терміном анулювання бронювання (кількістю ночей від дати анулювання до дати початку туру) і розміром штрафу (відсотком від вартості туристичного продукту).
Використання методу на практиці дозволяє ефективно управляти ризиками відмови від туру, компенсувати частину витрат і мінімізувати саму ймовірність виникнення таких ризиків, оскільки знання про наявність та розмір штрафних санкцій змушуватимуть споживачів користуватися процедурами анулювання бронювання лише тільки в крайніх випадках [4].
Система управління ризиком передбачає розробку різних заходів, що сприяють усуненню можливих негативних наслідків ризику. До таких заходів відносять розробку процедур попереджувального характеру, які включають в себе конкретні рекомендації для осіб, що приймають і реалізують ризикові рішення, розробку інструкцій із реалізації обраної ризикової альтернативи тощо.
Основні способи зменшення ризику зводяться до такого:
- страхування ризиків (стихійні лиха, автомобільні катастрофи, ризик невиконання зобов'язань партнерами і т.д.);
- створення спеціального резервного фонду для самострахування за рахунок частини оборотних коштів;
- передача частини ризику іншим особам і організаціям шляхом страхування бізнесу і працівників;
- захист службової або комерційної таємниці шляхом запобігання крадіжкам інформації і розголосу комерційної таємниці [2, с.193].
Висновок. Таким чином, в основі ризик-менеджменту лежать цілеспрямований пошук і організація роботи по зниженню ступеня ризику, мистецтво отримання і збільшення доходу (виграшу, прибутку) у невизначеній господарській ситуації. Кінцева роль ризик-менеджменту полягає в отриманні найбільшого прибутку при оптимальному співвідношенні прибутку і ризику.
Література:
1. Кудла Н. Є. Менеджмент туристичного підприємства : підручник / Н. Є. Кудла. - К. : Знання, 2012. - 343 c.
2. Розвиток туристичного бізнесу регіону: моногр. / ред.: І. М. Школа; Чернів. торг.-екон. ін-т КНТЕУ. - Чернівці : Кн.-ХХІ, 2007. - 292 c.
3. Саак А.Є., Пшеничних Ю.А. Менеджмент в соціально-культурному сервісі і туризмі : навч. посіб. / А.Є. Саак, Ю.А. Пшеничних. - СПб.: Пітер, 2007. - 512 с.
4. Кожухівська Р. Б. Управління процесами ризик-менеджменту на туристичних підприємствах. - [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/bitstream/6789/2456/1/rizikmenedgent%20v%20turismi.pdf
5. Міщенко В. Ю. Моделювання управління ризиками туристичного підприємства. - [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://ec.zgia.zp.ua/file.php?file=%2F175%2FMishchenko_referat.pdf
References:
1. Kudla N. Ye. Menedzhment turystychnoho pidpryiemstva: pidruchnyk / N. Ye. Kudla. - K.: Znannia, 2012. - 343 c.
2. Rozvytok turystychnoho biznesu rehionu: monohr. / red.: I. M. Shkola; Cherniv. torh.-ekon. in-t KNTEU. - Chernivtsi: Kn.-KHI, 2007. - 292 c.
3. Saak A.Ye., Pshenychnykh Yu.A. Menedzhment v sotsialno-kulturnomu servisi i turyzmi : navch. posib. / A.Ye. Saak, Yu.A. Pshenychnykh. - SPb.: Piter, 2007. - 512 s.
4. Kozhukhivska R. B. Upravlinnia protsesamy ryzyk-menedzhmentu na turystychnykh pidpryiemstvakh. - [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu: http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/bitstream/6789/2456/1/rizikmenedgent%20v%20turismi.pdf
5. Mischenko V.Yu. Modeliuvannia upravlinnia ryzykamy turystychnoho pidpryiemstva. - [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu: http://ec.zgia.zp.ua/file.php?file=%2F175%2FMishchenko_referat.pdf