кандидат педагогічних наук, Данченко І. О. ПРИНЦИП ЦІЛІСНОСТІ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩІХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

УДК: 378+304.2.63+378.37.018

 

ПРИНЦИП ЦІЛІСНОСТІ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩІХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

кандидат педагогічних наук, Данченко І. О.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Україна, Харків

 

В статті обґрунтовано необхідність розгляду соціальної зрілості студентів вищих аграрних навчальних закладів з позиції системного підходу як важливого методологічного чинника в організації, здійсненні та практичному використанні результатів наукового педагогічного дослідження. Подано визначення поняття системний підхід щодо формування соціальної зрілості студентів вищих аграрних навчальних закладів, а також шляхів дослідження цілісних характеристик даного феномену; виділено принципи та його основні процедури.

Ключові слова: якість, цілісність, елементаристський підхід, системний підхід, соціальна зрілість студентів вищих аграрних навчальних закладів.

 

кандидат педагогических наук, Данченко И. А. Принцип целостности структурных характеристик социальной зрелости студентов высших аграрных учебных заведений/ Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенко, Украина, Харьков

Проанализирован целостный подход как важный методологический фактор в организации, осуществлении и практическом использовании результатов научного педагогического исследования по формированию социальной зрелости студентов высших аграрных учебных заведений. В статье обоснована необходимость рассмотрения категории социальная зрелость студентов-аграриев с точки зрения системного подхода, а также дано определение данного понятия, целостных характеристик данного феномена; выделено принципы и основные процедуры формирования социальной зрелости студентов-аграриев с позиции категорий качество, целостность, эффективность.

Ключевые слова: качество, целостность, елементаристський подход, системный подход, социальная зрелость студентов высших аграрных учебных заведений.

 

PhD in Pedagogy, Danchenko I. A. The principle of the integrity of the structural characteristics of social maturity of students of higher educational agricultural training/ Kharkіv National Technical University of Agriculture named after Peter Vasilenko, Ukraine, Kharkіv

It analyzed the holistic approach as an important factor in the organization of methodological, implementation and practical application of the results of scientific research on the pedagogical formation of a social maturity of students in higher agricultural education. The article substantiates the need to consider the category of social maturity of students, farmers from a systems perspective, as well as a definition of the concept of integral characteristics of this phenomenon; highlighted the principles and basic procedures for the formation of a social maturity of students, farmers with the position of categories quality, integrity and efficiency.

Keywords: quality, integrity, system approach, social maturity of students in higher agricultural education.

 

Вступ. У філософсько-соціологічній і психолого-педагогічній літературі зазначається, що соціальна зрілість людини має складну структуру, але її елементи не утворюють механічну суму, а певним чином упорядковані, об’єднані в систему, тобто мають внутрішню органічну єдність. Навіть побіжний розгляд дає змогу помітити різночитання у визначенні складу компонентів соціальної зрілості.

На наш погляд, прагнення до побудови системи соціальної зрілості особистості на підставі виокремлення якомога більшої кількості різнорідних, а тому нерідко суперечливих чи перехресних елементів (відповідно понять) не тільки не сприяє поглибленню дослідження проблеми, а може дискредитувати саму ідею її аналізу.

Формулювання мети статті та завдань. Метою статті є обґрунтування необхідності здійснювати аналіз соціальної зрілості студентів віщих агарних навчальних закладів (ВАНЗ) з позиції принципу цілісності. Тому основними завданнями дослідити категорії соціальна зрілість студентів ВАНЗ з точки зору системного підходу, визначити це поняття та шляхи дослідження цілісних характеристик даного феномену; виділити принципи та основні процедури щодо цілісного процесу формування соціальної зрілості студентів ВАНЗ.

Виклад основного матеріалу статті. Досліджуючи соціальну зрілість студентів ВАНЗ, ми повинні розглядати її в рамках вирішення основного питання філософії, у зв’язку з дією законів діалектики. Проведення аналізу предмета дослідження крізь призму категорій діалектики, забезпечуючи конкретизацію законів діалектики в межах вирішуваних завдань. Тому, опрацьовуючи логіку нашого дослідження, соціальна зрілість студентів ВАНЗ як об’єкт спеціального вивчення повен розглядатися в контексті різних категорій діалектики. Конкретний вибір завжди зумовлений наявним рівнем знань і уявлень про сутність досліджуваного явища.

Виходячи з того, що послідовність категорій діалектики відбиває послідовність розвитку складних матеріальних об’єктів, які мають здатність до саморозвитку. Ми передбачаємо, що послідовність процесу пізнання передбачає збіг із послідовністю категоріальних структур. Тому важливим є вивчення якості об’єкта. Ігнорування цього процесу, наголошують філософи, призводить до відриву від об’єктивної реальності, породжуючи проблеми гносеологічного характеру [4, с.178].

Категорія якості, з точки зору філософського змісту, показує, що вихідним посиланням для визначення сутності соціальної зрілості студентів ВАНЗ є визнання того, що світ є нескінченним і багатомірним. Багатомірність, в свою чергу, характеризується своєрідністю речей, подій та явищ. Цю своєрідність філософи виявляють як якість: “... здатність всього існуючого виділяти себе з навколишнього світу є універсальна і тому чисто логічна властивість. Якість, таким чином, є простим наслідком чи способом вираження факту існування, буття речей, явищ, процесів, подій. Існувати – це значить мати якість” [4, с.498].

Як якість, соціальна зрілість студентів ВАНЗ відокремлюється від інших видів зрілості. Втрачаючи певну якість предмет, об’єкт чи явище стають чимось іншим, тому соціальна зрілість як якість особистості характеризує її в стані визначеності, цілісності, незмінності. Без соціальної зрілості, як якісної характеристики особистості вона набуває іншого вигляду і способу існування.

Категорія якість існуючи у складних соціальних системах існує через функції певного об’єкта, залишаючи її незмінною.

Поняття соціальна зрілість як якість особистості набуває конкретного змісту лише в межах конкретних відносин. Поза межами цих відносин визначення сутності соціальної зрілості втрачає не несе пізнавального навантаження.

Філософськи категорії якості і кількості визначають загальну схему дослідження феномена соціальної зрілості студентів ВАНЗ і дають змогу виділити ту сферу реальної дійсності, у межах якої відбувається вивчення цього феномена як якості особистості, яка опановує певну професію, обставини, що сприяють її створенню, і відносин у яких вона перебуває. Визначеність у цьому питанні вкрай важлива, оскільки в теорії і практиці наукового пізнання досить чітко простежуються дві основні тенденції в інтерпретації наукових даних.

Основу першої, найбільш традиційної для педагогічних досліджень, становить елементний чи елементаристський підхід. Головна особливість такого підходу полягає в прагненні виділити в об’єкті найпростіші й неподільні структурні одиниці. При цьому передбачається, що властивості об’єкта як цілого породжуються сумою, додаванням властивостей його частин.

Подальший розвиток цієї думки приводить дослідників до висновку, що пізнання об’єктивних властивостей елементів і способів їх зміни відкриває можливості для зміни властивостей самого цілого, тобто його якості. Саме в контексті такого підходу розробляються відомі педагогічні концепції. Розходження полягає лише в тому, що приймається за першооснову – уміння і знання, чи психологічні характеристики особистості, такі як готовність, компетентність тощо (В. І. Дяченко, М. М. Ісаєнко, О. В. Косаревська та ін.).

Інша тенденція також побудована на відношенні цілого і його елементів. Її основу становить так званий системний підхід, головна ідея якого полягає в тому, що властивості цілого не є сумарним породженням властивостей його елементів. Властивості цілого, що виявляються ним у своєму реальному існуванні, цілком можуть бути відсутніми серед його елементів. Вони є результатом складної взаємодії, але не механічного додавання, які вони набувають у процесі кількісних перетворень якості.

Системний підхід спрямований на ідентифікацію цілого; пояснення поведінки або властивостей цілого об’єкта дослідження з погляду його ролі або функції в цілому, частиною якого він є. Т.А. Алексинська визначає такі основні принципи системного підходу: цілісність, структурованість, взаємозалежність, ієрархічність, множинність [1, с. 14].

Виходячи з того, що системний підхід розглядає будь-який об’єкт як систему, припускаючи варіанти її розвитку, це надає можливості моделювання і удосконалення систем. Методологічна специфіка системного підходу полягає в тому, що метою дослідження є вивчення закономірностей і механізмів утворення складного об’єкта з певних складових. При цьому особлива увага звертається на різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв’язків системи, на процес (процедуру) об’єднання основних понять у єдину теоретичну картину, що дає змогу виявити сутність цілісності системи.

Системний підхід – це категорія, що не має єдиного визначення, оскільки трактується надто широко і неоднозначно. Науковці визначають наступні трактування системного підходу: інтеграція, синтез розгляду різних сторін явища або об’єкта (А. Холл): адекватний засіб дослідження і розробки не будь-яких об’єктів, що довільно називаються системою, а лише таких, які є органічним цілим (С. Оптнер); вираження процедур подання об’єкта як системи та способів їхньої розробки (В. Садовський); широкі можливості для одержання різноманітних тверджень та оцінок, які передбачають пошук варіантів виконання роботи з подальшим вибором оптимального варіанта (Д. Бурчфільд).

Згідно з системним підходом, властивості цілого слід розуміти як суму певних перетворень властивостей елементів, завдяки яким об’єкт дістає можливість існувати і функціонувати в тому вигляді, у якому він безпосередньо спостерігається, тобто стає якісно визначеним у своєму бутті. Ґрунтуючись на цьому положенні, ми розглядаємо соціальну зрілість студента-аграрія як складне новоутворення в структурі особистості, що виникає в результаті взаємодії і розвитку властивостей певної кількості окремих елементів.

У найбільш широкому сенсі цілісність розуміється як внутрішня єдність речі, її відокремленість, диференційованість від зовнішнього середовища. Разом з тим, ця відокремленість не є абсолютною, а відносною, оскільки будь-яка річ, феномен, явище існують лише в єдності із оточуючим середовищем, завдяки встановлюваним у взаємодії з нею безлічі зв’язків і відносин.

Методологічно поняття цілісності вказує на необхідність виявлення внутрішньої детермінації речі і недостатності пояснення її специфіки тільки на основі зовнішніх впливів, тобто з боку умов її існування. Пояснювальна сила поняття цілісності в тому, що вона передбачає характеристику різноманітності не тільки в його єдності, а одночасно в його русі і розвитку.

У сучасних наукових концепціях цілісності вихідним є відношення “ціле – частина”, у якому “ціле” представляє сам об’єкт пізнання, утворений взаємозв’язком своїх частин і якісно новими властивостями, що відрізняють від них. Відмінною рисою такого роду цілого в порівнянні з будь-якою іншою безліччю частин є те, що приналежні йому елементи обов’язково корелюють між собою. Тільки завдяки цьому виникає можливість перетворення частин як під впливом одна одної, так і під впливом цілого.

“Цілісні характеристики виступають насамперед у зв’язку з інтегральними властивостями, сторонами об’єкта, з якими вони пов’язані за своїм походженням. Цілісні характеристики виникають і існують лише як результат сукупного взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх частин. Функціональні відносини перетворюють вихідні компоненти на такі елементи (частини), що здатні виражати специфіку цілого” [1, с.77].

Цілісність соціальної зрілості студентів ВАНЗ може бути адекватно описана лише з використанням категорій «взаємозв’язок», «єдність», «інтеграція». Доцільно також розглядати цілісність соціальної зрілості студентів ВАНЗ як інтегральний критерій її ефективності. Звідси – шлях дослідження цілісних характеристик даного феномену: аналіз успішної практики вирішення проблеми формування соціальної зрілості студентів ВАНЗ; виявлення факторів, що впливають на рівень сформованості соціальної зрілості студентів ВАНЗ; побудова теоретичної моделі формування соціальної зрілості студентів ВАНЗ; апробація на практиці; корекція теоретичних висновків; дослідно-експериментальна перевірка моделі.

Принцип цілісності структурних компонентів соціальної зрілості студентів ВАНЗ повинен базуватися на таких методологічних положеннях: єдність об’єктивного і суб’єктивного в процесі наукового дослідження; структурність системи, що визначає цілісність і стійкість її характеристик; динамізм системи; міждисциплінарний характер системних досліджень; органічна єдність формального та неформального при проведенні аналізу.

Основні процедури щодо цілісного процесу формування соціальної зрілості студентів ВАНЗ, на нашу думку, це: необхідність здійснити теоретичний аналіз шляхів і засобів досягнення мети, за допомогою оптимальної комбінації та сполучення різних методів і засобів; оцінити альтернативи з позицій перспективи ефективності; розмежовувати різні точки зору, підходи при вирішенні даної проблеми; визначити організаційні та суб’єктивні чинники і розробити процедури широкого застосування якісних (логічних) міркувань в аналізі й узгодженні різних точок зору; особливу увагу приділити факторам ризику і невизначеності, їх врахуванню й оцінці при виборі оптимального рішення серед декількох можливих варіантів.

З наведених положень випливає важливий висновок, що приналежність того чи іншого елемента до структури соціальної зрілості як якості особистості студента ВАНЗ може бути доведена наявністю стійких кореляційних зв’язків частини і цілого. Іншими словами, дослідження й опис соціальної зрілості як цілісності потребує, щоб підставою для її аналізу виступали не потенційні теоретичні обґрунтування, а актуальні, реально існуючі характеристики елементів та їх зв’язків.

Крім того, розуміння соціальної зрілості як цілісності в структурі особистості студента-аграрія пов’язане з визнанням конкретно-історичного характеру її існування. Цілісність не може бути взята сама по собі, оскільки вона опосередкована в навколишній дійсності. Саме ці зв’язки і відносини породжують якість цілісності, тільки в них вона виявляє свій конкретний зміст на рівні реальних процесів і явищ. І будь-яка зміна в цих зв’язках і відносинах, внутрішніх і зовнішніх обставинах існування цілісності неминуче спричиняють її зміну, тобто породжують вже іншу цілісність, що має іншу якість.

Висновки. Отже, пізнання соціальної зрілості студента-аграрія як цілісності своєю необхідною умовою передбачає врахування конкретно-історичних обставин її існування. Опосередкована в навколишній дійсності вона виявляє свій конкретний зміст на рівні реальних процесів і явищ. Одним із ключових завдань подальшого дослідження є визначення структури соціальної зрілості студентів ВАНЗ, вирішення якого визначає основні напрямки обґрунтування моделі соціальної зрілості студентів ВАНЗ, яка б спиралась на особистісно-орієнтовані ситуації, що передбачають звертання до набутого досвіду суб’єктів навчально-виховного процесу ВАНЗ.

 

Література:

1. Абрамова Н. Т. Монистическая тенденция развития знания // Вопросы философии. – 1982. – № 9. – С. 78 – 87.

2. Алесинская Т. В. Основы логистики. Общие вопросы логистического управления: учеб. пособие. / Т. В. Алексинская. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. – 121 с.

3. Кузнецова О. Г. Развитие методологии системного подхода в педагогике: Монография. - Хабаровск: Вид-во ХК ІППК ПК, 2001. - 152 с.

4. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике / В. М. Полонский. – М.: Высшая школа, 2004. – 512 с.

5. Trow M. Reflections on the Transition from Elite to Mass to Universal Access: Forms and Phases of Higher Education in Modern Societies since WWII: International Handbook of Higher Education / M. Trow // Philip Altbach, ed. Kluwer. – 2005. – P. 78–98.

 

References:

1. Abramova N. T. Monisticheskaya tendentsiya razvitiya znaniya // Voprosy filosofii. – 1982. – № 9. – S. 78 – 87.

2. Alesinskaya T. V. Osnovy logistiki. Obshchie voprosy logisticheskogo upravleniya: ucheb. posobie. / T.V.Aleksinskaya. - Taganrog: Izd-vo TRTU, 2005. – 121 s.

3. Kuznetsova O. G. Razvitie metodologii sistemnogo podkhoda v pedagogike: Monografiya. - Khabarovsk: Vid-vo KhK ІPPK PK, 2001. - 152 s.

4. Polonskiy V. M. Slovar po obrazovaniyu i pedagogike / V. M. Polonskiy. – M.: Vysshaya shkola, 2004. – 512 s.

6. Trow M. Reflections on the Transition from Elite to Mass to Universal Access: Forms and Phases of Higher Education in Modern Societies since WWII: International Handbook of Higher Education / M. Trow // Philip Altbach, ed. Kluwer. – 2005. – P. 78–98.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.