Кучерява К.В. ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ ЗАСОБАМИ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

УДК 37.041

 

ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ ЗАСОБАМИ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

аспірантка, Кучерява К.В.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна, Київ

 

У статті розглянуто особливості організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх викладачів економіки в умовах вищого навчального закладу. Означено умови здійснення, види завдань, форми і методи контролю та критерії оцінки позааудиторної діяльності студентів. Визначено роль самостійної позааудиторної роботи студентів у процесі формування їх готовності до здійснення професійної діяльності викладача економіки та її вплив на процес формування самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Ключові слова: позааудиторна самостійна робота студента, самоосвіта, самоосвітня діяльністьь, самостійна робота, викладач економіки.

 

аспирантка, Кучерявая Е.В. Формирование самообразовательной деятельности будущих преподавателей экономики средствами внеаудиторной работы / Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Украина, Киев

В статье рассмотрены особенности организации внеаудиторной самостоятельной учебной деятельности будущих преподавателей экономики в условиях высшего учебного заведения. Отмечено условия осуществления, виды заданий, формы и методы контроля и критерии оценки внеаудиторной деятельности студентов. Определена роль самостоятельной внеаудиторной работы студентов в процессе формирования их готовности к осуществлению непосредственной профессиональной деятельности преподавателя экономики и ее влияние на процесс формирования самообразовательной деятельности будущих специалистов.

Ключевые слова: внеаудиторная самостоятельная работа студента, самообразование, самообразовательная деятельность, самостоятельная работа, преподаватель экономики.

 

PhD student, Kucheriava K.V. Formation of self-educational activity of future lecturers of economics by means of extracurricular work / Kiev national economic university named after Vadym Hetman, Ukraine, Kiev

The article deals with the peculiarities of the organization of extracurricular independent work of future leturers of economics in the conditions of a higher educational institution. Conditions of implementation, types of tasks, forms and methods of control and criteria for evaluating extracurricular activity of students are indicated. The role of extracurricular independent work of students in the process of formation of their readiness for the professional activity of the lecturer of economics and its influence on the process of formation of self-educational activity of future specialists is determined.

Key words: extracurricular independent work of student, self-education, self-educational activity, independent work, future lecturer of economics.

 

Постановка проблеми. Одним із головних факторів поліпшення якості підготовки майбутніх викладачів економіки є їх готовність до самоосвітньої діяльності, яка формується протягом навчання у вищому навчальному закладі. Численні дослідження показують, що у більшості фахівців відсутні вміння та навички оволодівати знаннями самостійно, без сторонньої допомоги. Причинами цього є і відсутність внутрішнього прагнення людини до самореалізації за допомогою самоосвіти, і недоліки в системі роботи ВНЗ по формуванню ключових компетентностей студентів, включаючи й самоосвітню.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки [2], широко досліджується проблема формування самоосвітньої компетентності, а також її окремих складових. У зв’язку з посиленням ролі самостійної роботи у навчально-пізнавальному процесі, актуальною стала проблема її раціональної організації з урахуванням готовності до неї майбутніх викладачів економіки. Співвідношення самостійної аудиторної, позааудиторної, навчальної, науково-дослідної роботи необхідно регламентувати, щоб забезпечити мобільність всієї роботи ВНЗ. Особливу цінність в умовах кредитно-модульної системи має саме позааудиторна самостійна робота студентів (ПСРС), зокрема для їхньої професійної спрямованості та формування морально-психологічної готовності до професійної діяльності, саморозвитку і самовдосконалення.

В руслі нашого дослідження значний інтерес мають наукові роботи В. Буряка, Б. Єсипової, А. Івасишина, В. Луценко, П. Підкасистого, Н. Шишкіної та інших, в яких висвітлювались сутність поняття самостійної роботи студентів, принципи її організації, класифікації, методи, форми, засоби проведення; розроблялись методики планування та контролю. Проблему організації позааудиторної самостійної роботи студентів (ПСРС) досліджували М. Гарунов, О. Євдокимов, С. Заскалєта, І. Шайдур та інші. Управлінням самостійної роботи студентів у позааудиторний час займалися Л. Клименко, В. Шпак. Системний підхід в організації самостійної роботи студентів висвітлювався в роботах Г. Гнитецької, Л. Заякиної та інших.

Л. Кондрашовова наголошує на особливій цінності потенціалу позааудиторної роботи для професійної спрямованості студентів. Відомо, що майбутні викладачі економіки мають можливість виявити першооснови самостійності саме в організованій, системній, творчій позааудиторній роботі.

Метою статті є аналіз сутності позааудиторної самостійної роботи майбутніх викладачів економіки як засобу формування їх самоосвітньої діяльності. Виклад основного матеріалу. Актуальність проблеми оволодіння майбутніми викладачами економіки методами самостійної позааудиторної пізнавальної діяльності обумовлена тим, що в період навчання у ВНЗ закладаються основи професіоналізму, формуються вміння самостійної професійної діяльності та подальшого самовдосконалення, самоосвіти. У зв’язку з цим особливо важливо, щоб студенти, оволоділи знаннями і способами їх здобування, усвідомлювали, що самостійна робота покликана завершувати завдання всіх інших видів навчальної роботи, бо ніякі знання, що не стали об’єктом власної діяльності, не можуть вважатися справжнім надбанням особистості [5].

Позааудиторна самостійна робота студентів – це форма навчання, яка: розв’язує навчальні завдання в конкретній навчальній ситуації; сприяє формуванню у студента психологічної настанови на самостійне поповнення своїх знань i вмінь; сприяє формуванню необхідного обсягу знань, умінь i навичок, що є поштовхом просування до вищих рівнів розумової діяльності; виступає важливою умовою самоорганiзацiї, самодисципліни студента.

Ми вважаємо, що позааудиторна самостійна робота студентів – це одна із форм розвитку самоосвітньої діяльності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток особистості.

Як стверджує А. Алексюк, організація позааудиторної роботи, керівництво нею і налагодження контролю пов’язані з певними труднощами саме тому, сщо вона менш регламентована ніж аудиторна. Головним документом, що встановлює співвідношення між аудиторною та позааудиторною роботою у вищій школі є навчальний план кожної спеціальності [1, с. 433].

Зазначимо дидактичні цілі самостійних позааудиторних занять:

- закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять;

- самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;

- формування умінь і навичок самостійної розумової праці;

- мотивація регулярної цілеспрямованої роботи з освоєння спеціальності;

- розвиток самостійності мислення;

- формування вольових рис характеру, здатності до самоорганізації;

- розвиток прагнення та умінь для здійснення самоосвіти в майбутньому.

Позааудиторна самостійна робота майбутніх викладачів економіки розглядається нами як планована навчально-пізнавальна, науково-дослідницька робота студентів, що виконується в позааудиторний час за завданням і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі.

Видами завдань для позааудиторної самостійної роботи можуть бути [4]:

 для оволодіння знаннями: читання тексту (підручника, першоджерела, додаткової літератури); складання плану тексту; графічне зображення структури тексту; конспектування тексту; виписки з тексту; робота зі словниками та довідниками; ознайомлення з нормативними документами; навчально-дослідницька робота; використання аудіо- і відеозаписів, комп’ютерної техніки, Інтернету та ін. ;

 для закріплення і систематизації знань: робота з конспектом лекцій (обробка тексту); повторна робота над навчальним матеріалом (підручника, першоджерела, додаткової літератури, аудіо- та відеозаписів); складання плану і тез відповіді; складання таблиць для систематизації навчального матеріалу; вивчення нормативних матеріалів; відповіді на контрольні питання; аналітична обробка тексту (анотування, рецензування, реферування, контент-аналіз тощо.); підготовка повідомлень до виступу на семінарі, конференції; підготовка рефератів, доповідей; опрацювання наукової літератури; розв’язання тематичних кросвордів; тестування та ін. ;

 для формування професійних умінь та навичок: рішення задач і вправ за зразком; рішення варіативних завдань і вправ; виконання креслень, схем; виконання розрахунково-графічних робіт; вирішення ситуаційних (професійних) завдань; підготовка до ділових ігор; проектування і моделювання різних видів і компонентів професійної діяльності; підготовка курсових і дипломних робіт (проектів); дослідно-експериментальна робота; рефлексивний аналіз професійних умінь з використанням аудіо- та відеотехніки та ін.

За рівнями складності ПСРС поділяється на реконструктивну, комбіновану, творчу. Вищою формою ПСРС є науково-дослідна робота студентів (НДРС). Значення НДРС ще більш зростає, коли вона має прикладну спрямованість, тобто результати цієї роботи мають практичне значення.

Особливо актуальною є задача підготовки майбутніх викладачів економіки до роботи в науково-інформаційному середовищі. Це пов'язано з формуванням комп’ютерної компетентності – готовності працювати з базовими програмами. Завдяки цьому, ПСРС сприяє розвитку інтелектуально-логічних здібностей і здатності за допомогою тексту висловлювати свої думки, описувати і оформляти результати навчальної та дослідницької роботи.

Сучасний студент проявляє більший інтерес до інтерактивних технологій навчання. Відмова від директивного навчання і директивності в стосунках зі студентами передбачає надання їм більшої самостійності, можливостей більшого вибору курсів та спецкурсів, форм контролю.

Види завдань для позааудиторної самостійної роботи майбутніх викладачів економіки, їх зміст і характер мають варіативний і диференційований характер, враховувують специфіку дисципліни, що вивчається, індивідуальні особливості кожного студента.

Умовами організації ПСРС, як майбутніх викладачів економіки є: мотивація до отримання знань; готовність до самостійної діяльності, достатня забезпеченість навчально-методичними матеріалами; консультативна допомога викладача; наявність системи регулярного контролю якості виконаної роботи з боку викладацького складу ВНЗ. Викладач повинен узгодити види, теми завдань, терміни виконання, провести консультації (індивідуальні або групові); інструктаж з методики виконання завдання, здійснити проміжний контроль, оцінити результати. Важливим моментом є індивідуальна педагогічна підтримка студентів, включення їх в рефлексію виконаної роботи, здійснення моніторингу розвитку навичок самостійної роботи [3].

У якості форм і методів контролю ПСРС для майбутніх викладачів економіки ефективним є використання захисту портфоліо, презентацій, творчих робіт, виступи на конференціях, семінарах, тестування, самозвіти, підведення підсумків рейтингу.

Критеріями оцінювання результатів ПСРС є: рівень засвоєння студентами навчального матеріалу; вміння використовувати теоретичні знання на практиці; сформованість загальних вмінь та головне – вироблення самостійності у прийнятті навчальних рішень, планування власної навчальної і позанавчальної освітньої діяльності, прагнення до самоосвіти.

Активна ПСРС майбутніх викладачів економіки можлива тільки при наявності стійкої мотивації; в іншому випадку буде імітація активності, відхід від самостійності дій. Стимулювання роботи студента – це особливе, складне питання, пов’язане з розвитком мотивів навчання. Психологами доведено, що співвідношення мотиву і мети утворює сенс вчення. Якщо цілі самостійної роботи співвіднесені з мотивами студентів, то вона набуває для них особистісний сенс. Знання та облік основних мотивів – одна з основних умов забезпечення успішності самостійної роботи майбутніх викладачів економіки.

Самостійна позааудиторна робота майбутніх викладачів економіки проводиться з метою: систематизації та закріплення отриманих теоретичних знань і практичних умінь студентів; поглиблення і розширення теоретичних знань; формування умінь використовувати нормативну, правову, довідкову документацію і спеціальну літературу; розвитку пізнавальних здібностей і активності студентів: творчої ініціативи, самостійності, відповідальності і організованості; саморозвитку та самореалізації; розвитку дослідницьких умінь.

Висновки. Отже, важливою умовою розвитку самоосвітньої діяльності майбутніх викладачів економіки є ефективна організація позааудиторної самостійної роботи студентів, спрямованої на задоволення пізнавальних потреб, розвитку дослідницьких вмінь та критичного мислення. Тому вважаємо, що навчання у ВНЗ не виключає самоосвіти й не протистоїть їй.

Відмітна особливість ПСР майбутніх викладачів економіки полягає не в тому, що студент працює без допомоги викладача, а в тому, що він самостійно керує своєю діяльністю. У процесі самостійної роботи навчається набуває навиків самоорганізації, самоконтролю, самоврядування, саморефлексії і стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності.

 

Література:

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія / А.М. Алексюк. – К. : Либідь. – 1998. – 558 с.

2. Андрущенко В.П. Філософія освіти ХХІ: пошук пріоритетів / В.П. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – № 1. – С. 5-17.

3. Григоренко Л. Самостійна робота як фактор підвищення ефективності підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності / Л. Григоренко // Рідна школа. – 2005. – № 8 (907). – С. 22 – 24.

4. Донченко М.В. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів у позааудиторній роботі у вищих навчальних педагогічних закладах України (друга пол. ХХ ст.): дис… канд. пед. наук: 13.00.01 / Донченко М.В. – Х., 2004. – 204 с.

5. Петровский А.В. Развитие личности проблема ведущей деятельности [Текст] // Вопросы психологии. – 1984 - №1. – С. 21.

 

References:

1. Aleksjuk A.M. Pedaghoghika vyshhoji osvity Ukrajiny: Istorija. Teorija / A.M. Aleksjuk. – K. : Lybidj. – 1998. – 558 s.

2. Andrushhenko V.P. Filosofija osvity ХХІ: poshuk priorytetiv / V.P. Andrushhenko // Filosofija osvity. – 2005. – № 1. – S. 5-17.

3. Ghryghorenko L. Samostijna robota jak faktor pidvyshhennja efektyvnosti pidghotovky majbutnikh pedaghoghiv do profesijnoji dijaljnosti / L. Ghryghorenko // Ridna shkola. – 2005. – № 8 (907). – S. 22 – 24.

4. Donchenko M.V. Profesijno-pedaghoghichna pidghotovka majbutnikh vchyteliv u pozaaudytornij roboti u vyshhykh navchaljnykh pedaghoghichnykh zakladakh Ukrajiny (drugha pol. ХХ st.): dys… kand. ped. nauk: 13.00.01 / Donchenko M.V. – Х, 2004. – 204 s.

5. Petrovskiy A.V. Razvitie lichnosti problema veduschey deyatelnosti [Tekst] // Voprosyi psihologii. – 1984 - №1. – S. 21.

Пошук по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.