УДК 331.108 (045)
ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Климчук А. О., асистент
Горобець К. В.
Вінницький торговельно – економічний інститут Київського національного торговельно – економічного університету, Україна, м. Вінниця
У роботі «Проблеми оцінки ефективності системи управління персоналом» здійснено аналіз проблем оцінки ефективності системи управління персоналом, розглянуто методи оцінки управлінської праці. Зроблено висновок щодо розвитку аналітичної роботи з оцінки управлінської праці.
Ключові слова: управління персоналом, оцінка ефективності управління персоналом, система.
Горобец К. В. ПРОБЛЕМЫ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ/ Винницкий торгово - экономический институт Киевского национального торгово - экономического университета, Украина, г. Винница
В работе «Проблемы оценки эффективности системы управления персоналом» осуществлен анализ проблем оценки эффективности системы управления персоналом, рассмотрены методы оценки управленческого труда. Сделан вывод о развитии аналитической работы по оценке управленческого труда.
Ключевые слова: управления персоналом, оценка эффективности управления персоналом, система.
Gorobets K.V. PROBLEM ASSESSMENT OF THE EFFECTIVENESS OF RESOURCES/ Vinnitsa trade - Economic Institute of the Kyiv National University of Trade - Economic University, Ukraine, Vinnitsa
The article "Problems of evaluating the effectiveness of HR" analyzes the problems of evaluating the effectiveness of the personnel management system, considered evaluation methods of administrative work. The conclusion on the development of analytical work to assess managerial work.
Keywords: HR, evaluating the effectiveness of HR, system.
Вступ
Сьогодні, нажаль, немає єдиного підходу до виміру ефективності управління персоналом. Складність полягає в тому, що процес трудової діяльності персоналу і управління в тому числі, тісно пов’язані з виробничим процесом і його кінцевими результатами, соціальною діяльністю суспільства, економічним розвитком організації. Зміна принципів функціонування національної економіки, створення підприємств, що базуються на різних формах власності, конкуренція, яка вимагає впровадження нових технологій і перебудови організаційних структур, істотно змінили соціально-економічну значимість підприємства як основної ланки господарського комплексу. Ці зміни відбуваються за рядом напрямів. Глобальні структурні й технологічні зміни у виробництві, його інформатизація обумовили істотну зміну ролі персоналу підприємства. Персонал, як носій товарно-грошових відносин, що складаються в процесі формування, розподілу і використання людських ресурсів, є головною продуктивною силою при вирішенні питань конкурентоздатності, економічного зростання і забезпечення ефективної роботи.
Тому виникає потреба у підвищенні ефективності системи управління персоналом з урахуванням вимог ринкової економіки. Управління персоналом як багатогранний і винятково складний процес має свої специфічні властивості і закономірності та повинне придбати системний характер і завершеність на основі комплексного рішення кадрових проблем, впровадження нових і удосконалювання існуючих форм і методів роботи.
Для підвищення ефективності системи управління персоналом варто аналізувати і враховувати специфічні умови розвію ринкової економіки в Україні. Вагому роль для кожного підприємства, незалежно від організаційно-правової форми, має розробка методики оцінки, що дозволяє визначити реальну ситуацію на підприємстві в області управління персоналом, виявити слабкі місця і надати рекомендації щодо підвищення ефективності.
Проблемам теорії, методології і практики управління персоналом присвятили велику кількість наукових праць закордонні і вітчизняні економісти, а саме: Амоша О.І., Блэк Дж., Браверман А., Дзюба С.Г., Журавльов П.В., Іванцевич Дж.М., Колпаков В.М., Лобанов А.А., Пагрушев В.Д., Поклонський Ф.Ю., Рак М.Г., Синк Д.С., Скударь Г.М., Томпсон А.А., Шекшня С.В. та ін. Однак внаслідок складності й багатоаспектності цієї проблеми в сучасних умовах існують питання, розроблені не повністю.
Метою статті є аналіз існуючих проблем щодо оцінки ефективності системи управління персоналом та обгрунтування потреби розвитку аналітичної роботи з оцінки управлінської праці.
На думку авторів [1], оцінка ефективності управління персоналом - це систематичний, чітко формалізований процес, спрямований на вимір витрат і вигод, пов'язаних із програмами діяльності управління персоналом і для співвіднесення їхніх результатів з підсумками базового періоду, з показниками конкурентів і цілями підприємства.
Оцінка ефективності управління персоналом базується, насамперед, на інформації про працівників: просування по службі, їх професійні, кваліфікаційні, статево - вікові характеристики, медичні і психологічні параметри, продуктивність і новаторська активність.
Щоб судити, наскільки ефективна та чи інша система управління персоналом, варто, природно, критерії, що дозволяють провести таку оцінку, їх вибір залежить від того, що брати за точку відліку: діяльність конкретно узятого керівника, трудові показники колективу або особливості виконавців.
Аналіз публікацій у цій області дозволяє виділити дві основні концепції, покладені в основу оцінки ефективності управління персоналом. Згідно першої: ефективність управління персоналом оцінюється, виходячи з органічної єдності управління і виробництва, але при цьому внесок власне управління персоналом в ефективність виробництва не визначається. Друга концепція - робить акцент на визначення внеску управління персоналом в ефективність виробництва.
Кількісна оцінка цього внеску є надзвичайно важкою задачею, оскільки навіть відповідних звітних показників доки ще не існує. Тому більшість методик оцінки ефективності управління персоналом дотримуються першого підходу. При цьому вважається доцільним оцінювати не стільки внесок управління персоналом у ефективність виробництва, скільки якісний його вплив на цю ефективність.
Оцінку ефективності управління персоналом багато вчених-економістів, у тому числі Шекшня С.В., пропонують здійснювати в декілька етапів [2]: оцінка досягнення цілей; оцінка компетенція; оцінка мотивації; вивчення статистики людських ресурсів; оцінка витрат.
Слід відзначити, що оцінка ефективності управління персоналом здійснюється здебільшого суб'єктивно. На наш погляд, виникнення такої ситуації має дві причини: відсутність виробленої чіткої методики такої оцінки і недорозуміння усієї важливості такої оцінки. Основний натиск робиться на оцінку продуктивності, такий підхід Ми бачимо в Д.С. Синка [3], залишаючи осторонь «людський фактор».
В сучасних умовах господарювання оцінка функціонування системи управління персоналом вимагає систематичного досвіду, вимірювання витрат і вигод загальної програми управління персоналом і порівняння її ефективності з ефективністю роботи підприємства за той же період. У зв'язку з цим виникають питання про те, як слід найкращим чином організувати саме аналітичну роботу, коли і з якою частотою слід проводити оцінку, і хто повинен вести цю роботу?
Перш за все, ефективність функціонування системи управління персоналом повинна визначатися її внеском в досягнення організаційних цілей. Управління персоналом є ефективним настільки, наскільки успішно персонал підприємства використовує свій потенціал для реалізації цілей, що стоять перед ним. Так, справжнім критерієм її оцінки служить кінцевий результат праці всього колективу, в якому органічно сполучені результати праці як і керівника, так і його виконавців.
Відзначимо, що дуже великий інтерес представляє розгляд психологічного аспекту наслідків управлінської діяльності. Прибуток також входить до числа критеріїв ефективності, не підміняючи собою всі інші. Синк Д.С. вважає, що «незалежно від розміру, типу або виду конкретної організаційної системи критерії ефективності повинні знаходитися в центрі уваги менеджерів і директорів...» [3].
Щодо конкретних методів оцінки управлінської праці, то пропоновані методи і ті, що використовуються на практиці, можна розділити на три групи: кількісні, якісні (або описові) і комбіновані (або проміжні) [4, 5]. До кількісних методів оцінки відносяться бальний, коефіцієнтний, метод рангового порядку, метод парних порівнянь, система графічного профілю, метод "експерименту" тощо. До якісних (описових) методів відносяться: система усних і письмових характеристик, метод еталона, матричний і біографічний методи, метод групової дискусії. Прикладами комбінованих методів є метод стимулюючих оцінок, угрупування працівників, тестування.
Найбільше розповсюдження отримали кількісні методи оцінки управлінської праці, особливо бальний, коефіцієнтний і бально-коефіцієнтний. їх перевагами є об'єктивність, незалежність відношення експертів до фахівця, можливості формалізації результатів, порівняння параметрів, систематизація результатів і використання математичних методів.
Отже, аналітична робота з оцінки управлінської праці може бути організована різними способами. Зрозуміло, представляється можливим використання комбінації перерахованих форм оцінки: оцінка контролера може бути підтверджена самооцінкою, а результати оцінки начальником можуть порівнюватися з оцінкою підлеглих або колег.
Піднімаючи питання про достовірність підсумкової інформації при оцінці керівників і фахівців, слід зазначити: 1)жоден з вживаних видів оцінки не може дати високої достовірності, тому і пропонується оцінний комплекс, в якому окремі види оцінок доповнюють одна одну; 2) достовірною і повною буде та інформація, в якій є відповіді на питання, які є можливості у людини, і якою мірою вони реалізувалися, які не реалізувалися і чому, а також за яких умов в майбутньому вони можуть реалізуватися.
Кажучи про оцінку ефективності управління персоналом, не можна не сказати про оцінку власне служби управління персоналом. Дуже багато залежить від їх персоналу, якщо вони відповідають вимогам економічної реформи, а саме: мають відповідну освіту і відмінні знання, гнучкий розум і практичну кмітливість, достатній стаж роботи на нижчий посаді, знають передовий вітчизняний і зарубіжний досвід підприємництва і комерційної діяльності, форми і технології виробництва.
Висновки
Ефективне управління і розвиток підприємства багато в чому визначаються особовими і професійними якостями самого керівника підприємства, ступенем усвідомлення ним необхідності вчитися самому і сприяти навчанню інших, щоб відповідати соціально-економічному середовищу, яке постійно змінюється.
Ці та інші критерії, на наш погляд, повинні бути покладені в основу при дослідженні ефективності управління персоналом. Оцінка ефективності, як система процедур, є засобом, що допомагає керівнику побачити і оцінити в достатньо конкретному значенні якість системи управління персоналом в цілому і свої професійні здібності зокрема, і ті недоліки в підготовці, які відповідно можна визначити як потребу в навчанні, з метою підвищення результативності роботи.
Література:
1. Иванцевич Дж. М., Лобанов А.А. Человеческие ресурси управления. - М.: Дело, 1993. - С. 288.
2. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. - М.: «Бизнес-школа «Интел- Синтез», 1997. - С. 295-296.
3. Синк С.Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. - М.: Прогресе, 1989. - С. 272-273.
4. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.
5. Технология управления персоналом. Настольная книга менеджера. / Журавлев П.В., Карташов С.А., Маусов Н.К, Одегов Ю.Г. - М.: Екзамен, 1999. - 576 с.
References:
1. Yvantsevych JM , Lobanov A. Chelovecheskye resources management. - Moscow: Delo , 1993. - S. 288.
2. Shekshnya S. Modern HR Management organization. - M.: " Business School " Intel- Synthesis " , 1997. - S. 295-296 .
3. Sinc SD Proyzvodytelnostyu Management : Planning , Measurement and evaluation of , control and Improving . - Moscow: Progress , 1989. - S. 272-273 .
4. Economic Analysis : A manual for students in higher education specialty 7.050106 "Accounting and audit" / Ed. FF Butynets . - Exactly : "RUTA ", 2003. - 680 p.
5. Technology management personnel. Tabletop book manager. / PV Zhuravlev , Cartashov SA, Mausov N.K , JG Odegova - M.: Examination , 1999. - 576 p.