Назарук Н. В. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ У РОБОТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

Назарук Н. В.

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент кафедри педагогіки та психології, кандидат психологічних наук

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ У РОБОТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

Сьогодні немислимою є модернізація освіти без ключової ролі психологічної служби в освітньому процесі. Всі учасники навчально-виховного процесу потребують професійної психологічної допомоги для ефективного здійснення своєї основної діяльності – учіння, навчання, виховання, розвитку і саморозвитку. Надбання наукової і практичної психології використовуються суміжними науками, виникають нові галузі психології, науки на стику з психологією. Проте реалії розвитку сучасного суспільства ставлять нові виклики перед практичною психологією, розширюють горизонти її досліджень.

По-перше, однією з найхарактерніших рис сучасного життя є нестабільність та невизначеність, які постають не лише соціально-економічною, а й важливою психологічною проблемою, яка впливає на екзистенційні переживання людини [2, 6]. Нерішучості та невпевненості щодня додають ЗМІ, спричинюючи депресивність, байдужість, розгубленість суспільства. Сьогодні суспільство відчуває потребу у використанні надбань психології для подолання цих явищ. А тому перед психологом суспільство ставить високу планку і при цьому очікує неймовірного й неможливо, а саме миттєвого результату (наприклад, зниження рівня нервово-психічних захворювань серед дітей), а тому неминуче виникає розчарування і звучать звинувачення у малопомітності і розмитості роботи. Одним із варіантів вирішенням даної ситуації є усвідомлення психологом ключових проблем ХХІ століття, які повинні бути постійно у полі зору його роботи, саме вони повинні спонукати шукати нові способи вирішення проблем (інколи інтуїтивно, самотужки, методом спроб і помилок), спонукати опанувати новими технологіями, розширювати і поповнювати їх арсенал.

По-друге, погоджуємося з думкою В. Кременя про те, що сьогодні «…потрібно вийти зі стереотипу епохи Просвітництва, відповідно до якого людину потрібно «наповнити» знаннями й гуманістичними ідеями. Тепер розвиток особистості залежить не стільки від рівня наповнення, скільки від атмосфери розуміння: саме воно стало вирішальним і необхідним для людей» [2, 10]. І в цьому контексті, нині місія практичного психолога не просто «вчити психології», ретранслювати психологічні знання та ідеї, а навчати взаєморозумінню, розвивати інтерсуб’єктне розуміння, яке охоплює емпатію, ототожнення, проекцію, і потребує відкритості, симпатії, шляхетності (великодушності, благородності) [2]. А це потребує сучасних орієнтирів на серйозні виклики часу та нового інструментарію практичної роботи.

Таким чином, реалії сучасного суспільства свідчать про потребу переходу від традиційних методів і методик до гнучких технологій. Це є затребуваною практикою сьогодення і тому постає питання про необхідність впровадження технологічного підходу в роботу практичних психологів.

В останні роки «набула поширення й розвитку конструктивна психологія – теорія й методологія створення (проектування, конструювання) принципово нових психічних явищ (як механізмів відображення світу й регуляції діяльності) на основі ідеї-гіпотези протне обмежені можливості вдосконалення людини в умовах прогресивного розвитку суспільства» [4, 21].

Активно розробляється методологія технологічного підходу, та її застосування до розв’язання конкретних соціально-психологічних проблем особистості і суспільства.

«Основне призначення технологічного підходу полягає в розробці (проектуванні) та впровадженні спеціальних психологічних технологій, спрямованих на вирішення конкретних проблем» [5, 54].

Технологічний підхід має переваги над методичним, функціональним підходом. При методичному підході надзвичайно важко виокремити об’єктивні критерії оцінювання результативності і ефективності застосування корекційно-розвивальних впливів. Адже, коли кінцевий результат представлений у вигляді побажань чи очікувань, ми неминуче стикаємося з суб’єктивізмом в оцінюванні [3, 51]. Цього дозволяє уникнути використання технологічного підходу. Адже використання технології передбачає отримання конкретного наперед заданого результату, а технологічні процедури будуються таким чином, щоб якнайточніше, найефективніше реалізувати вимоги в конкретному результаті.

Сьогодні у психології пропонується чимало технологій. «Разом з тим, у багатьох випадках саме поняття «технологія» застосовується некоректно, заміняючи собою нібито застаріле поняття «методика». Ті ж інтелектуальні продукти, що пропонуються як «технології», залишаються, по суті, методиками діяльності, а не технологіями» [3, 46]. Саме тому виникає потреба ґрунтовного наукового аналізу даного поняття, розмежування понять технологія, метод і методика. Актуальною проблемою є питання класифікації психологічних технологій, розмежування понять «психологічна технологія» і «психотехнологія» [1], психологічна і педагогічна технологія, розробці наукового поняття «інноваційні психологічні технології» тощо.

Сьогодні студентові і практичному психологу слід опановувати різними психологічними технологіями, у тому числі інноваційними, якомога більшою їх кількістю. А у практичній професійній діяльності психологу слід виходити не тільки на створення власних методичних розробок, програм, власного передового педагогічного досвіду, а й на створення власної персонал-технології. Розроблені персонал-технології мають бути придатними для відтворення не тільки їх авторами, але й іншими психологами з гарантією досягнення запланованих результатів. Як зазначає О. Мариновська, можуть конструюватися різні варіанти реалізації персонал-технології – адаптований, індивідуальний, авторський. Крім того, важливим практичним завданням психолога є розробка, конструювання психологічних технологій згідно з основними проблемами, що виникають під час психологічного супроводу освітнього процесу (не треба вигадувати проблем, а треба йти від конкретних ситуацій). Адже психологічна технологія завжди зорієнтована на вирішення конкретної життєвої проблеми; аналіз та врахування конкретного соціального контексту і життєвої ситуації, в якій перебуває людина).

Як наголошує Л. Карамушка, «важливим також є опанування психологами технологій в процесі університетського навчання, а також опанування уміннями й навичками адаптувати їх, робити переклад «конкретною мовою», працюючи під супровід супервізора чи наставника в умовах реального закладу» [5, 57].

В. Панок акцентує на тому, що психологічні технології є методичною основою діяльності психологічної служби [3, 45].

Практичний психолог реалізує різноманітні психологічні технології особистісно-професійного розвитку педагога, проте виникає потреба у конструюванні технологій психологічного супроводу самого психолога.

Практичному психологу, який працює в системі освіти важливо також знати і педагогічні технології, оскільки є необхідність здійснення психологічного супроводу упровадження програм, технологій, освітніх інновацій, Держстандартів, Базового компоненту дошкільної освіти тощо.

Серед інноваційних технологій, які набули поширення в практиці освіти, О. та В. Шапран виділяють наступні: особистісно орієнтовані технології; нові інформаційні технології; модульно-рейтингові технології; технології розвитку творчості; ігрові технології; діалогові технології; проектні технології;технології цілепокладання; тренінгові технології.

Окремо слід сказати про проектні технології. Проектування базується саме на застосуванні різних технологій. Майстерність реалізацій проектів якраз і полягає в оптимальному виборі технологій і технологічних процедур – методів, методик, прийомів. «У багатьох випадках для виконання проекту необхідно сконструювати оригінальну – технологію» [3, 47].

Окрім психологічних технологій, які реалізуються на рівні особистості і на рівні групи, зростає потреба у проектуванні психологічних технологій рівня функціювання організації (школи, гімназії, ліцею). Мова йде, наприклад, про перспективи створення психологічних технологій супроводу розвитку школи, технологій розвитку сільської школи, технологій інноваційного розвитку школи тощо.

І останнє, «технології, що застосовуються у практичній психології можуть змінити внутрішній світ людини, перебудувати її світосприймання, змінити ставлення до найближчого оточення, сформувати нові та знищити старі форми поведінки» [3, 57]. А тому психолог повинен кваліфіковано використовувати ту чи іншу психологічну технологію, і пам’ятати про відповідальність за наслідки роботи.

Ми поділяємо думку В. Кременя про те, що світ дедалі стає більш технологічним і прагматичним, прискорено прогресуючим, а тому такою має ставати і вітчизняна освітня сфера, її економічне і наукове забезпечення заради досягнення конкурентоспроможності нації, адекватного національного розвитку.

Література:

1. Козлова, Н.В. Психолого-акмеологическое знание в системе высшего профессионального образования: учебное пособие [для слушателей дополнительной профессиональной образовательной программы получения дополнительной квалификации «Преподаватель высшей школы» и студентов психологических специальностей] [Текст] / Н.В. Козлова. – Томск: Издательство ТПУ. – 2007. – 151 с.

2. Кремень, В.Г. Освіта і суспільство в парадигмі синергетичного мислення [Текст] / В.Г. Кремень // Педагогіка і психологія . – 2012. - № 2. – С. 5 – 11.

3. Панок, В.Г. Психологічна служба: навч.-метод. посібник [для студентів для студентів і викладачів] [Текст] / В.Г. Панок. – Кам’янець-Подільський : ТОВ Друкарня Рута, 2012. – 488.

4. Татенко, В.О. Методологічні проблеми сучасної психології [Текст] / В.О. Татенко // Педагогіка і психологія . – 2012. - № 1. – С. 14 – 21.

5. Технології роботи організаційних психологів: навч. посіб. [для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін.-тів післядиплом. освіти] [Текст] / [за наук. ред. Л.М. Карамушки]. – К.: Фірма «ІНКОС», 2005. – 366 с

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.